Аналітичну доповідь присвячено аналізу змін безпекової та зовнішньої політики провідних демократичних держав унаслідок широкомасштабного вторгнення Росії в Україну і трансформації відносин між ними. Здійснено оцінку перспектив розширення коаліції з протидії агресії Російської Федерації та посилення міжнародної ізоляції агресора. Заналізовано можливість збереження єдності демократичних держав за умов нейтралізації чи істотного послаблення глобальних загроз від політики Російської Федерації.
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Трансформація відносин між провідними демократичними державами та їхньої політики щодо Росії після 24 лютого 2022 року
1.1. Зміни в стратегічних документах провідних демократичних держав та міжнародних організацій після широкомасштабного вторгнення РФ в Україну
1.2. Демократії vs РФ: від співробітництва до токсичності та ставлення як до держави-ізгоя
1.3. Зміцнення трансатлантичних зв’язків у політиці США щодо Європи. Ключова роль США в багатосторонній підтримці України
1.4. Провідна роль Європейського Союзу в наданні Україні політичної, фінансової, економічної допомоги. Зміцнення внутрішньої єдності ЄС
1.5. Позиція провідних демократичних держав Індо-Тихоокеанського регіону
1.6. Міжнародні безпекові організації – неспроможність РБ ООН та ОБСЄ адекватно реагувати на військово-політичну кризу
1.7. Створення нових форматів взаємодії демократичних держав
1.8. Особлива позиція деяких держав – членів НАТО та ЄС щодо підтримки України. Суть, причини та можливість трансформації
Розділ 2. Позиції найвпливовіших держав Глобального Півдня щодо російської агресії проти України та можливість залучити їх задля припинення війни
2.1. Республіка Індія
2.2. Федеративна Республіка Бразилія
Розділ 3. Перспективи збереження єдності демократій
3.1. Вплив результатів майбутніх виборів у ключових державах – партнерах України на їхню політику
3.2. Роль нових військово-політичних альянсів у збереженні коаліції
3.3. Можливість реформування ключових міжнародних безпекових організацій
3.4. Членство України в НАТО та ЄС як засіб забезпечення сталого миру
Висновки
ВСТУП
Війну в Україні ще до початку повномасштабного вторгнення багато хто розглядав через призму конфлікту Росії та Заходу (насамперед США та НАТО) [1]. Міністр закордонних справ держави-агресора говорить про «колективний Захід», описуючи його як «США та його сателіти» [2].
Цілком очікуваними є прагнення агресора виправдати свої дії, здобути як не підтримку, то хоча б розуміння з боку держав чи суспільних груп, для яких ідеологія антиамериканізму, минулі образи часів колоніалізму та нерівноправних міжнародних відносин, врешті-решт, протест проти нерівномірного розподілу світового багатства потенційно важливіші за усвідомлення різнопланових глобальних ризиків від агресії та співчуття її жертвам.
Щоправда, назву «Захід» у контексті війни в Україні часто вживають і глобальні ЗМІ завдяки поєднанню лаконічності й позірної зрозумілості поняття. Об’єднуючи під цим терміном розвинені держави, таке вживання географічно й культурно є дещо парадоксальним. Адже в цьому разі частинами Заходу визнано південні Австралію та Нову Зеландію, а також східні Японію та Південну Корею з власними тисячолітніми традиціями.
Картина світу з поділом на «Захід та інших», звісно, уявна та ідеалізована. До прикладу, сучасна японська ідентичність усуває відчуття відокремленості від Заходу, позиціюючи Японію як учасника G7, клубу багатих та демократичних націй [3]. Як видається, у реакції на російську велику війну проти України ключовими є саме ці характеристики.
Говорячи про національне багатство в такому стратегічному контексті, маємо зважати не так на загальний обсяг ВВП, як на його частку на кожного громадянина. Адже чимало держав мають потужну економіку, визначену насамперед її розмірами, тим часом як рівень життя багатьох їхніх громадян є відносно низьким.
Саме демократичні заможні держави, не втручаючись у конфлікт збройною силою, фактично стали його стороною, застосувавши проти Російської Федерації безпрецедентні в модерній історії економічні санкції, надаючи фінансово-економічну підтримку Україні, допомагаючи Силам оборони нашої держави критично важливими постачаннями військової техніки, боєприпасів, навчанням військовослужбовців.
Така підтримка потребувала координації зусиль і заходів, для чого активно використано як уже сформовані структури (Європейський Союз, НАТО, Група Семи, так і різного роду формати ad hoc (організована США Контактна група з оборони України, двосторонні та багатосторонні переговори).
Для України, яка протистоїть значно сильнішому супротивнику, важлива будь-яка підтримка. Утім, показником реальної участі в союзі проти агресії, розпочатої Кремлем, варто вважати запровадження економічних санкцій проти Російської Федерації.
Жодна економічна війна не є односторонньою. Хоча союзники ретельно обирали інструментарій, аби завдати російським суб’єктам господарювання більшої шкоди, ніж власним, розрив вигідних зв’язків з шостою за розміром економікою планети коштував дорого. До того ж російська влада контратакувала – шляхом вепонізації постачань енергоносіїв, захоплення власності й відчутного обмеження можливості її використовувати й розпоряджатися для громадян і юридичних осіб з «недружніх країн».
Заможні демократичні держави заплатили й далі платять таку ціну. У різних пропорціях їхню готовність до економічних жертв визначає: обурення геноцидальною війною Російської Федерації проти України та її народу; емпатія до українців, що потерпають від неспровокованої агресії; переоцінка багатоаспектних загроз, які створює РФ для них самих; лояльність до союзників і партнерів. Та ключовим чинником готовності нести видатки на протистояння злочинним діям Росії, безперечно, є прагнення захистити базований на нормах міжнародний порядок, що його агресор загрожує зруйнувати. А саме з таким міжнародним порядком тісно пов’язані як безпека, так і добробут заможних демократій.
Рішення багатьох демократій, що успішно функціонують, але є менш заможними, обійтися дипломатичною реакцією на агресію та/або наданням гуманітарної допомоги Україні чи її громадянам, відповідно, може мати два ключових мотиви.
Перший, який часто оголошують публічно, може звучати так: «ми не маємо змоги платити ціну за розрив економічних зв’язків з Російською Федерацією, особливо в період боротьби з економічними наслідками пандемії COVID-19 та викликаного війною стрибка цін на продовольство та нафту».
Другий (який скоріш доповнює перший, ніж суперечить йому), звісно, не проговорюють офіційно: «навіщо нам витрачати ресурси задля захисту світового порядку, від якого нам мало користі»? Частина урядів та громадян бідніших держав Глобального Півдня, вірогідно, вважає – гірше їм у будь-якому разі не буде. Натомість деякі потужніші держави можуть розглядати поразку чи принаймні ослаблення впливу заможних демократій через протистояння з РФ як шанс підвищити власний статус у системі міжнародних відносин.
Ураховуючи загальне зростання економічного та політичного впливу Глобального Півдня, захист базованого на нормах міжнародного порядку постає значно менш простою справою, ніж могло видатися після механічного порівняння потенціалів Росії і союзу держав, який протистоїть її воєнній силі.
Тож у цій праці спробуємо розглянути три взаємопов’язані питання:
- Як змінилися відносини між заможними демократіями після 24 лютого 2022 р.?
- Які є перспективи розширити коаліцію з протидії агресії Російської Федерації, аби посилити її міжнародну ізоляцію?
- Чи може відповідна коаліція зберегти єдність за умов нейтралізації чи істотного послаблення глобальних загроз, спричиненими політикою Російської Федерації, задля реакції на інші загрози міжнародній безпеці та пошуку відповіді на глобальні виклики?
[1] SETA Security Radar Turkey`s Geopolitical Landscape in 2022. Strategic Resilience amidst Regional Realignment and Global Ambivalence - Istanbul, 2021 – P. 17.
[2] Див.: URL: https://tass.ru/politika/14204949
[3] Masaru Tamamoto, Ambiguous Japan: Japanese National Identity ay Century`s End // International Relation Theory and the Asia-Pacific, New York, Colombia University press. 2003. – P. 195.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Фото: НІСД
Докладніше в аналітичній доповіді: