Збірник аналітичних доповідей
ЗМІСТ
Передмова
ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ (аналітична доповідь)
Вступ
Розділ 1. Енергетична безпека як об’єкт управління
Розділ 2. Методологія визначення рівня енергетичної безпеки України
Розділ 3. Система індикаторів визначення рівня енергетичної безпеки України
Розділ 4. Результати визначення рівня енергетичної безпеки України
Висновки
Список посилань
Додаток. Параметри індикаторів визначення рівня енергетичної безпеки України
ОЦІНЮВАННЯ ЗАГРОЗ ЕНЕРГЕТИЧНІЙ БЕЗПЕЦІ (аналітична доповідь)
Вступ
Розділ 1. Визначення сфери й предмета енергетичної безпеки: системний підхід
Розділ 2. Визначення та класифікація загроз енергетичній безпеці
Розділ 3. Загальні підходи до оцінювання загроз енергетичній безпеці
3.1. Ідентифікування загроз
3.2. Аналізування загроз
3.3. Оцінювання загроз
Розділ 4. Експертне оцінювання загроз енергетичній безпеці
4.1. Загальний підхід до оцінювання
4.2. Ранжування загроз
4.3. Оцінювання сукупних негативних наслідків загроз
5. Приклад оцінювання загроз енергетичній безпеці
5.1. Ідентифікування загроз
5.2. Визначення сукупних негативних наслідків
5.3. Ранжування загроз
5.4. Обговорення результатів оцінювання
Розділ 6. Оцінювання загроз у системі забезпечення енергетичної безпеки
Висновки
Словник актуальних термінів
Список посилань
Відомості про авторів
Передмова
Дослідження проблем енергетичної безпеки є доволі непростим завданням, що зумовлюється не тільки складністю виділення сфери енергетичної безпеки як об’єкта дослідження, але й постійним зміщенням центру уваги дослідника (управлінця) до цієї сфери.
Розгляд енергетичної безпеки як окремого об’єкта управління потребує методологічного пояснення врахування чи відхилення дослідником (управлінцем) різних аспектів життєдіяльності країни, що впливають на енергетичну безпеку. Враховуючи розвиток технологій, умови соціально-економічного поступу країни, моделі регулювання енергетичних ринків, геополітичні, кліматичні зміни тощо, таке завдання не є тривіальним. Існує велика кількість підходів та моделей аналізу стану справ у сфері енергетичної безпеки. Отже, постає завдання щодо формування сталого методологічного підходу до аналізу та збалансування об’єктивної змінності потрібного набору параметрів для адекватної оцінки енергетичної безпеки відповідно до практичних потреб дослідника (управлінця).
Таким методологічним підходом, на думку авторів дослідження, є системний підхід до виокремлення сфери енергетичної безпеки. Системний підхід описує енергетичну безпеку як об’єкт управління через визначення окремих параметрів об’єкта, а саме: система як ціле (роль і місце в більшій системі); елементи та зв’язки системи (інституційна й організаційна структура об’єкта); функції та ролі (регламентує завдання її елементів, їх відповідність установленим вимогам); процеси системи (керованість, взаємодія елементів, їх результативність та ефективність); матеріал системи (якісні характеристики системи, її елементів, зв’язків, процесів).
Системний підхід узгоджує підходи до розуміння енергетичної безпеки як спроможності системи і стану захищеності, є методологічним інструментом ідентифікації чинників впливу на стан енергетичної безпеки з урахуванням місця та ролі енергетичної безпеки у системі національної безпеки, визначає цільові стратегічні орієнтири.
Аналітична доповідь «Визначення рівня енергетичної безпеки України» демонструє застосування системного підходу для практичних цілей аналізу стану та проблем реалізації державної політики у цій сфері. У доповіді також розроблено інтегровану багатофакторну модель енергетичної безпеки через визначення індикаторів оцінки рівня енергетичної безпеки. Запропоновано систему індикаторів визначення рівня енергетичної безпеки та розраховано їх динаміку в період 2000–2020 рр.
Іншим аспектом аналізу ефективності державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки є розуміння впливу різноманітних чинників на сферу енергетичної безпеки, цільовий чи поточний рівень енергетичної безпеки. Ідентифікація загроз, оцінювання критичності їх впливу, визначення пріоритетності у реагуванні на загрози також є непростими завданнями. Це також пояснюється відсутністю усталеного методологічного підходу до оцінювання загроз.
Аналітична доповідь «Оцінювання загроз енергетичній безпеці» висвітлює застосування системного підходу до ідентифікації загроз енергетичній безпеці та наводить методику оцінювання впливу загроз. Доповідь розкриває поняття «загроза» та вирізняє його з-поміж подібних за змістом термінів «виклик» і «ризик». Детально розглянуто процес оцінювання впливу загроз на енергетичну безпеку, пояснюється, як зафіксувати негативні зміни, що відбуваються внаслідок такого впливу, та оцінити ризики реалізації кожної із загроз. У доповіді також ідентифіковано та проаналізовано наявні загрози енергетичній безпеці України, наведено дані про їх оцінювання станом на 1 вересня 2021 р.
На думку авторів, висвітлені у збірнику наукові та практичні результати досліджень будуть корисними під час формування та аналізу ефективності реалізації державної політики, стратегічного планування у сфері енергетичної безпеки, обґрунтованого добору інструментів політики, спрямованих на дотримання національних інтересів України.
ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Вступ
Для виокремлення енергетичної безпеки як об’єкта управління та оцінки управлінських впливів на зміну параметрів цього об’єкта важливим є врахування різних аспектів організації енергозабезпечення потреб країни, що прямо чи опосередковано впливають на функціонування паливно-енергетичного комплексу та планування його розвитку на довгострокову перспективу.
Дослідження пропонує інструментарій визначення рівня енергетичної безпеки України як об’єкта управління. Подальшого розвитку набуло застосування системного підходу до ідентифікації чинників впливу на стан енергетичної безпеки, вибору параметрів опису та групування параметрів оцінки стану енергетичної безпеки відповідно до визначень Стратегією енергетичної безпеки, стратегічними цілями державної політики у цій сфері. Представлено методологію визначення рівня енергетичної безпеки та оцінку рівня енергетичної безпеки України за даними 2020 р.
У першому розділі проаналізовано основні існуючі підходи до опису енергетичної безпеки як об’єкта управління, виділено проблеми та недоліки їх застосування, наведено переваги та доцільність застосування системного підходу до виділення параметрів оцінки стану об’єкта. Зокрема, пропонується формалізувати опис енергетичної безпеки через виділення параметрів, що відтворють не лише традиційні складові частини (елементи, зв’язки, структуру), але й процесуальні його складники (функції та процеси). Таке подання дозволяє оцінити безпеку як стан захищеності й спроможності системи адаптуватися до нових викликів, визначати необхідні управлінські рішення для нейтралізації та запобігання виникненню нових загроз.
У другому розділі дослідження представлено методологію оцінки стану об’єкта управління. Досліджено інтегровану багатофакторну модель оцінювання енергетичної безпеки через визначення структурних елементів та їх параметрів оцінювання з наступним інтегральним визначенням рівня безпеки порівняно з інтегральними пороговими значеннями. У розділі запропоновано підходи до обґрунтування вектору граничних значень індикаторів, вибору форми інтегрального індексу, нормування індикаторів, визначення вагових коефіцієнтів та вектора порогових значень складових частин індикаторів та інтегрального індексу енергетичної безпеки.
У третьому розділі дослідження розглянуто детальний опис обраних параметрів оцінювання рівня енергетичної безпеки, розрахунок динаміки зазначених параметрів протягом 2000–2020 років, визначення межі вектора порогових значень складових частин індикаторів та інтегрального індексу енергетичної безпеки.
У четвертому розділі досліджено результати розрахунків рівня енергетичної безпеки України станом на кінець 2020 р. Наведено динаміку складових частин індикаторів та інтегрального індексу енергетичної безпеки України.
На думку авторів доповіді, висвітлені у ній наукові й практичні результати будуть корисні під час формування й реалізації енергетичної політики України, стратегічного планування у сфері енергетичної безпеки, обґрунтованого вибору інструментів політики, спрямованих на реалізацію національних інтересів України.
ОЦІНЮВАННЯ ЗАГРОЗ ЕНЕРГЕТИЧНІЙ БЕЗПЕЦІ
Вступ
Швидкі системні й докорінні зміни, що відбуваються, свідчать про розгортання у світі «енергетичного переходу», орієнтованого на гнучкі системи, розподілену генерацію, «розумну» інфраструктуру та висококонкурентні ринки. Здійснення такого переходу потребує швидкого та адекватного реагування на наявні й нові загрози енергетичній безпеці. Тому дуже важливо забезпечити спроможність держави гарантовано виконувати життєво важливі функції та надавати послуги за будь-яких умов. Основним пріоритетом у цій сфері є створення системи гарантування енергетичної безпеки, зокрема щодо формування реєстру, ідентифікування та аналізування наявних загроз задля встановлення цілей і завдань суб’єктам гарантування енергетичної безпеки, а також визначення заходів пріоритетного реагування.
У цій праці для опису об’єкта енергетичної безпеки (а саме він є предметом дослідження) замість комплексного використовується системний підхід. Це дає змогу описати об’єкт дослідження (енергетичну безпеку) через виокремлення не лише традиційних (елементів, зв’язків, структури), а й процесуальних (функцій, процесів, матеріалів) його складників, що й виконано в першому розділі публікації. Завдяки такому підходу є можливість оцінити безпеку як стан захищеності й спроможності системи адаптуватися до нових викликів, нейтралізувавши наявні й запобігши виникненню нових загроз.
У другому розділі поняття «загроза» вирізнено з-поміж подібних за змістом термінів «виклик» і «ризик», які іноді вживають як взаємозамінні, описано можливі підходи до класифікації загроз енергетичній безпеці. Висвітлено, як загроза здатна вплинути на об’єкт через його уразливість, пояснюється, як зафіксувати негативні зміни, що відбуваються внаслідок такого впливу, та оцінити ризики реалізації кожної із загроз. Ідентифіковано надсистемні (глобальні) загрози, подано приклад реєстру загроз енергетичній безпеці, виокремлених із використанням системного підходу.
Третій розділ доповіді формалізує наукові підходи до ідентифікування, аналізування і, власне, оцінювання загроз енергетичній безпеці. Зіставляються можливі методи оцінювання, визначено принципи їх добору залежно від конкретного випадку застосування. Обґрунтовано добір методу оцінювання загроз енергетичній безпеці, установлено доцільні межі його використання.
У четвертому розділі розроблено методику експертного оцінювання загроз енергетичній безпеці з використанням якісного методу. Наведено приклад ранжування загроз за їхніми сукупними негативними наслідками та загальною ймовірністю реалізації. Обґрунтовано підходи, що дають можливість зменшити суб’єктивність оцінювання у спосіб визначення термінів значущості й формалізації оцінки наслідків впливу загрози. Доведено взаємозв’язок між оцінкою загроз енергетичній безпеці, вплив яких можна розрахувати за відхиленнями індикаторів енергетичної безпеки від їхніх порогових (цільових) значень, та оцінкою стану енергетичної безпеки, що полягає в порівнянні фактичних і цільових значень цих індикаторів. Розроблено методику визначення впливу кожної ідентифікованої загрози на енергетичну безпеку держави в цілому або її окремі складові частини.
П’ятий розділ аналітичної доповіді містить оцінки внутрішніх, зовнішніх і галузевих (на ринках природного газу й нафтопродуктів) загроз енергетичній безпеці України за станом на 1 вересня 2021 року. Усі виявлені в цих сферах регулювання загрози ідентифіковано, проаналізовано, проранжовано за їхніми сукупними негативними наслідками та ймовірністю реалізації. Результати узагальнено у вигляді матриць внутрішніх, зовнішніх і галузевих загроз.
У шостому розділі визначено місце оцінювання загроз енергетичній безпеці й стану енергетичної безпеки в системі забезпечення національної безпеки України. Розроблено рекомендації органам влади з організації аналізування стану енергетичної безпеки, формування реєстру, ідентифікування та аналізування загроз для встановлення цілей і завдань суб’єктам гарантування енергетичної безпеки й визначення заходів пріоритетного реагування.
На думку авторів доповіді, висвітлені в ній наукові й практичні результати будуть корисними під час формування й реалізації енергетичної політики, стратегічного планування у сфері енергетичної безпеки, обґрунтованого добору інструментів політики, спрямованих на дотримання національних інтересів України.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Фото: НІСД
Повна електронна версія збірника аналітичних доповідей: