Моніторинг відділу фінансової політики за 2-10 січня 2019 року



10.01.2019

1. Міжнародні резерви України зросли до багаторічного максимуму.

 

Згідно оприлюднених даних НБУ[1], станом на 01.01.2019 р. обсяг міжнародних резервів України зріс до 20,8 млрд. дол. США, що є максимальним значенням за останні більше ніж п’ять років.

 

Довідково. Історичний максимум міжнародних резервів України (38 млрд дол. США) був зафіксований у 2011 році. Поточний рівень резервів (20,8 млрд дол. США) востаннє був у жовтні 2013 року, локальний мінімум (5,6 млрд дол. США) – у березні 2015 року на тлі зовнішньої агресії та глибокої фінансово-економічної та банківської кризи.

 

Збільшити міжнародні резерви до поточного рівня вдалося насамперед завдяки отриманню Україною зовнішнього фінансування та купівлі НБУ надлишку валюти на міжбанківському ринку. Крім того, на пропозицію валюти з боку банків позитивно вплинув чистий продаж валюти населенням (фізичні особами декілька років поспіль продають готівкової валюти більше, ніж купують). Основними чинниками накопичення міжнародних резервів до поточного рівня протягом 2018 року стали:

 

  • НБУ за рік купив у банків валюти більше, ніж продав, на суму 1,4 млрд дол.
  • Надходження від МВФ, ЄС та Світового банку на підтримку макрофінансової стабільності та реформ в Україні становили 2,4 млрд дол. США ( у т.ч. від МВФ – 1,4 млрд дол. США).
  • Уряд залучив на зовнішньому та внутрішньому ринках 6,1 млрд дол. США.
  • Раціональне використання міжнародних резервів протягом року дало змогу Україні повернути зовнішніх боргів на загальну суму 8,1 млрд дол. США.

         Коментар. Нарощення обсягу міжнародних резервів здійснить позитивний вплив на національну економіку. Адже чим більшою є їх сума, тим більше можливостей стримування курсових коливань набуває НБУ. Це також є позитивним сигналом для іноземних інвесторів та МФО. Очевидно також, що суто психологічний чинник усвідомлення населенням підтримки фінансової стійкості України з боку МВФ та інших міжнародних фінансових інститутів суттєво впливає як на курс гривні, так і на показники інфляції. Яскравою ілюстрацією такого позитивного впливу є ревальвація (здороження) гривні до позначки близько 27,5 грн / дол. США наприкінці 2018 року саме як реакція населення та суб’єктів господарювання на позитивні новини з боку МВФ.

 

         Поточний обсяг міжнародних резервів наразі покриває 3,5 місяці майбутнього імпорту України, що є індикатором економічної безпеки держави (безпечним у міжнародній практиці вважається значення у 3 місяці) і є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і НБУ.

 

Тим не менше, «механічне» нарощення міжнародних резервів за рахунок зростання державного боргу само по собі, без проведення більш глибоких реформ, не забезпечує довготривалу фінансову стійкість та високі темпи економічного зростання. При цьому основними векторами економічних реформ, що потребують фіналізації (завершення), є: забезпечення безумовного ефективного захисту майнових прав власників, кредиторів та вкладників, лібералізація валютного ринку та руху капіталу, модернізація податкового законодавства, що стимулюватиме зовнішні та внутрішні інвестиції, антикорупційні реформи тощо.

Важливим чинником збереження макрофінансової стабільності в Україні залишається продовження співпраці з МВФ і зваженої монетарної та фіскальної політики.

 

 

2. Менш ніж за місяць в Україні має відбутись повноцінна лібералізація валютного ринку


З 7 лютого 2019 року починає діяти прийнятий минулого року Закон України «Про валюту і валютні операції»[2]. У зв’язку з цим, наприкінці минулого та на початку поточного року НБУ завершив оприлюднення нормативно-правових актів, які є основою для нової ліберальної системи валютного регулювання, передбаченої Законом України «Про валюту і валютні операції».

 

Нова система складається з 8 основних Постанов Правління НБУ, які замінили попередню базу з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання. При цьому кінцевою метою НБУ є зняття всіх наявних обмежень і перехід до режиму вільного руху капіталу, який стане підґрунтям для полегшення ведення бізнесу та інвестиційного клімату в Україні, припливу іноземного капіталу, стійкого економічного зростання.

 

Довідково. Загалом із 7 лютого будуть введені в дію більше 20 послаблень у сфері валютного регулювання, зокрема:

дозволяється:

 

  • вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном (крім операцій з переказів коштів з України на такі рахунки);
  • оnline-купівля іноземної валюти фізичними особами (в межах ліміту купівлі готівкової валюти – до 150 тис. грн / день в еквіваленті);
  • збільшення ліміту на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб – з 15 до 150 тис. грн / рік;
  • удвічі (зі 180 до 365 днів) збільшується граничний термін здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами;

скасовуються:

  • процедура реєстрації зовнішніх запозичень, що суттєво спрощує механізм зовнішнього кредитування для українських підприємств;
  • санкції з боку НБУ у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення підприємствами (експортерами та імпортерами) строків розрахунків;
  • валютний нагляд з боку НБУ за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн;
  • індивідуальні ліцензії на валютні операції – їх замінить система е-лімітів (2 млн євро / рік для юридичних осіб, 50 тис. євро / рік для фізичних осіб).

 

Коментар. Довгоочікуване введення в дію нового валютного законодавства та нормативно-правове його забезпечення на рівні НБУ, безумовно, є одним із позитивних кроків на шляху економічних реформ. Зокрема, для «пересічних громадян» дані новації:

  • дозволяють ввозити в Україну та вивозити з країни готівкову валюту та банківські метали на суму, що перевищує 10 тис. євро, з письмовим декларуванням, проте без підтверджуючих документів[3] (довідка про зняття коштів з рахунку, про купівлю готівкової валюти тощо);
  • дадуть змогу відкривати рахунки в іноземних банках;
  • дозволять «офіційно» (без «сірих схем») купувати житло за кордоном або здійснювати інші інвестиції (наприклад, купувати цінні папери);
  • дозволять фізичним особам купувати та продавати готівкову та безготівкову валюту з власних рахунків не лише у банках та інших пунктах обміну, але й у спеціалізованих терміналах та банкоматах (яких на сьогодні поки що обмаль) та у відділеннях пошти (при цьому мова йде не лише про державну «Укрпошту», але й про інших операторів поштового зв’язку, що зможуть отримати відповідну ліцензію НБУ).

Натомість для юридичних осіб нові законодавчі зміни значно полегшують здійснення експортно-імпортних операцій, у першу чергу, за рахунок дворазового подовження термінів розрахунків з іноземними контрагентами.

 

         Зазначені зміни валютного законодавства  є важливим кроком на шляху  валютної лібералізації в Україні, проте певні обмеження ще зберігаються, зокрема: 

  • діючий механізм обов’язкового продажу частини експортної виручки експортерів (на сьогодні 50% коштів від експорту, що надходять на рахунки підприємства, мають бути продані на міжбанківському валютному ринку);
  • діючі ліміти репатріації дивідендів для іноземних інвесторів (7 млн дол. США на місяць), що суттєво знижує інвестиційну привабливість країни;
  • існуюча «стеля» купівлі валюти населенням (150 тис. грн. на добу).

Проте «дорожня карта» НБУ у сфері валютної лібералізації передбачає у подальшому скасування обов’язкового продажу валюти експортерами та лімітів на репатріацію дивідендів.

Загалом же лібералізація валютного законодавства, безумовно, є назрілим кроком, що значно наближає Україну до економічно розвинутих країн та слугує подальшому поступу на шляху євроінтеграції.

 

3. Міністерство фінансів України оприлюднило ключові показники виконання Державного бюджету на 2018 рік.

 

Міністерство фінансів України оприлюднило[4] основні показники виконання Державного бюджету у 2018 році.

 

Довідково. Серед статей доходів загального фонду Державного бюджету найбільш успішно були виконані наступні:

  • податок на прибуток підприємств – 95,8 млрд грн., або 118,5 % плану;
  • податок на доходи фізичних осіб – 91,7 млрд грн., або 100,7 % плану;
  • дивіденди господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність – 31,1 млрд грн., або 122,1 % плану.

Натомість недовиконання планових находжень відбулось, зокрема, по таких статтях:

  • Рентні платежі – 45,1 млрд грн., або 97,4 % плану;
  • Акциз – 86,9 млрд грн., або 92,0 % плану;
  • Податок на додану вартість (ПДВ) внутрішній (сальдо) – 79,1 млрд грн., або 93,9 % плану;
  • ПДВ імпортний 295,1 млрд грн., або 98,4 % плану;
  • Прибуток НБУ – 44,6 млрд грн., або 88,3 % плану.

Ключовими чинниками, що негативно вплинули на податкові надходження, були:

 

- аванс по рентним платежам (в грудні 2017 року було сплачено 4,8 млрд грн, які були закладені в план 2018 року),

- падіння виробництва тютюнових виробів (на 10,1% р/р за результатами 11-ти місяців 2018 року),

- нижчі за закладені в припущення держбюджету ціни на нафтопродукти,

- менші обсяги імпорту природного газу.

 

Водночас суми відшкодування ПДВ, яке здійснювалося автоматично, були вищими за прогнозовані. Крім того, податкові надходження до державного бюджету скориговано на 3,2 млрд грн, які було спрямовано до місцевих бюджетів на ремонт доріг (митний експеримент). В результаті, незважаючи на перевиконання плану надходжень від податку на прибуток підприємств, податкові надходження до загального фонду державного бюджету за результатами року були на 8,1 млрд грн нижчими за планові і становили 716,6 млрд грн.

 

Неподаткові надходження до загального фонду Державного бюджету становили 99,1% від плану, оскільки недовиконання надходжень від трансферту прибутку НБУ було компенсовано перевиконанням надходжень за іншими категоріями, передусім надходженнями від дивідендів та прибутку державних компаній.

 

Внаслідок надзвичайно низьких надходжень від приватизації у сумі 0,3 млрд грн (оскільки у 2018 році стартувала лише мала приватизація), Уряд у грудні 2018року ухвалив рішення про їх заміщення додатковим обсягом внутрішніх запозичень.

 

При цьому, варто зазначити, що в грудні при внесенні змін до держбюджету на 2018 рік було збільшено трансферт Пенсійному фонду на 10,8 млрд грн, щоб мінімізувати розрив ліквідності Фонду. Надходження від єдиного соціального внеску (ЄСВ) були менші за планові через невиконання плану зі сплати ЄСВ підприємцями на загальній системі оподаткування і це на фоні збільшення видатків. Тому протягом року Пенсійний фонд України отримував позички з єдиного казначейського рахунку (ЄКР) і на кінець року накопичив непогашених позичок, які були надані протягом саме 2018 року, у сумі 4,8 млрд грн (хоча в окремі місяці ці суми сягали понад 16 млрд грн).

 

Пауза в співпраці з МВФ за програмою EFF, що затягнулась з вересня 2017 року та суттєве погіршення ситуації на зовнішніх ринках, унеможливило вихід на зовнішні ринки запозичень в першій половині 2018 року. Лише у IV кварталі Міністерство фінансів України успішно вийшло на ринок капіталу та залучило кошти від розміщення єврооблігацій на суму 2 млрд дол. США, чому передував запуск нової програми МВФ в липні 2018 року, терміном на 14 місяців, складні перемовини з МВФ щодо наповнення нової програми та ухвалення держбюджету на 2019 рік. Відданість України курсу реформ зробили можливими й отримання першого траншу за четвертою програмою макрофінансової допомоги від ЄС (500 млн євро) та першого траншу кредиту, залученого під гарантії Світового банку, в сумі 349 млн євро. На внутрішньому ринку Мінфіном регулярно проводились аукціони з розміщення ОВДП номінованих як в національній, так і в іноземній валюті. 

 

Коментар. Незважаючи на серйозні виклики, які постали перед фінансовою системою Україні у 2018 році, можливо стверджувати, що Міністерство фінансів України, в цілому, успішно виконало всі основні зобов’язання держави перед населенням та зовнішніми кредиторами. Зокрема, було забезпечено:

 

- фінансування захищених статей видатків,

- держава оперативно реагувала на поточні проблемні питання та вживала заходів щодо невиконання окремих бюджетних показників;

- було вжито компенсаторних заходів щодо традиційно вищих за середньомісячні видатків грудня, що дозволило вперше за останні роки зменшити можливий негативний ефект на курс національної валюти та інфляцію;

- розмір дефіциту Державного бюджету України у 2018 році було утримано в запланованих межах (2,5% ВВП).

 

         Одним із чинників, що впливав на виконання Державного бюджету у 2018 році, була помірна девальвація гривні, проте негативний вплив даного чинника на в цілому успішне виконання бюджету був обмеженим.

 

[1] У 2018 році міжнародні резерви України зросли до п’ятирічного максимуму. [Електронний ресурс]  – Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=84803914&cat_id=55838

[2] Національний банк затвердив нову систему валютного регулювання та оприлюднив дорожню карту валютної лібералізації [Електронний ресурс]  – Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=85295172&cat_id=55838

[3] Скільки валюти можна провезти через кордон України із 7 лютого [Електронний ресурс]  – Режим доступу: https://buh.ligazakon.net/ua/news/183200_sklki-valyuti-mozhna-provezti-cherez-kordon-ukrani-z-7-lyutogo

[4] Коментар до закриття бюджетного року 2018 [Електронний ресурс]  – Режим доступу: https://www.minfin.gov.ua/news/view/komentar-do-zakryttia--biudzhetnoho-roku-?category=novini-ta-media&subcategory=vsi-novini


 




читайте також:


07.03.2019 Моніторинг відділу фінансової політики «Фінансовий тиждень» 28 лютого-6 березня 2019 року
05.03.2019 Експерт НІСД розповіла про економічну складову ініціатив Президента Франції Е. Макрона по забезпеченню майбутнього Європейського Союзу
28.02.2019 Моніторинг відділу фінансової політики «Фінансовий тиждень» за 21-28 лютого 2019 року
15.02.2019 Моніторинг відділу фінансової політики «Фінансовий тиждень» 7-15 лютого 2019 року
14.02.2019 Підготовка до виборів: рекорди передвиборчої кампанії 2019 року