Моніторинг «Фінансовий тиждень» 31 січня - 8 лютого 2019 року



08.02.2019

1. Національний банк України активізує купівлю іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів.

 

31.01.2019 р. в інформаційний простір надійшла інформація[1] про суттєве (у півтора разу) збільшення Національним банком планових обсягів купівлі безготівкової валюти, що будуть спрямовані на поповнення міжнародних резервів України.

 

Довідково. У I-II кварталах 2019 року регулятор має намір купувати до 15 млн дол. США на день для нарощування міжнародних резервів. Це на 5 млн дол. США більше порівняно з кількісним індикатором, який діяв впродовж II-IV кварталів 2018 року. Отже, з урахуванням щомісячної кількості робочих днів, за рахунок викупу «надлишку» іноземної валюти на міжбанківському ринку (без врахування усіх інших надходжень та витрат), міжнародні резерви України щомісячно мають зростати приблизно на 300 млн. дол. США.

У 2018 році загальні обсяги торгів на міжбанківському валютному ринку (без врахування участі НБУ) зросли на 38% до 117 млрд дол США, а обсяги інтервенцій Національного банку з купівлі та продажу валюти становили лише 5 млрд дол. США. При цьому НБУ за 2018 рік купив у банків валюти більше, ніж продав, на суму 1,4 млрд дол. США. Отже, за розрахунками Національного банку, купівля до 15 млн дол. США на день не буде істотно впливати на ситуацію на міжбанківському ринку. Таким чином, вплив Національного банку на формування курсу має бути мінімальним.

Згідно останніх оприлюднених звітних даних[2], станом на 01.01.2019 р. обсяг міжнародних резервів України зріс до 20,8 млрд. дол. США, що є максимальним значенням за останні більше ніж п’ять років. Історичний максимум міжнародних резервів України (38 млрд дол. США) був зафіксований у 2011 році. Поточний рівень резервів (20,8 млрд дол. США) востаннє був у жовтні 2013 року, локальний мінімум (5,6 млрд дол. США) – у березні 2015 року на тлі зовнішньої агресії та глибокої фінансово-економічної та банківської кризи. Збільшити міжнародні резерви до поточного рівня вдалося насамперед завдяки купівлі НБУ надлишку валюти на міжбанківському ринку та отриманню Україною зовнішнього фінансування.

 

Коментар. Згідно Конституції України, основним завданням Національного банку України є підтримка національної грошової одиниці. Саме тому нарощення обсягу міжнародних резервів, безумовно, позитивно впливає на національну економіку. Адже чим більшою є їх сума, тим більше можливостей стримування курсових коливань набуває регулятор. Очевидно також, що суто психологічний чинник усвідомлення населенням і суб’єктами господарювання зростання міжнародних резервів суттєво впливає як на курс гривні, так і на показники інфляції. Яскравою ілюстрацією такого позитивного впливу є ревальвація (здороження) гривні до поточного рівня трохи вище 27 грн / дол. США.

         Тим не менше, слід усвідомлювати, що «механічне» нарощення міжнародних резервів само по собі, без паралельного проведення більш глибоких реформ, не може забезпечити довготривалу фінансову стійкість України та високі темпи економічного зростання. При цьому основними векторами економічних реформ, що потребують фіналізації, є: забезпечення ефективного захисту майнових прав власників, кредиторів та вкладників, модернізація податкового законодавства, що стимулюватиме зовнішні та внутрішні інвестиції, антикорупційні реформи, вирішення проблеми боргового тиску на державний бюджет тощо.

Поточний обсяг міжнародних резервів покриває 3,4 місяці майбутнього імпорту (безпечним у міжнародній практиці вважається значення у 3 місяці) і є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і НБУ. Водночас важливим чинником збереження макрофінансової стабільності в Україні є продовження співпраці з МВФ на тлі зваженої монетарної та фіскальної політики.

 

 

2. Україна здійснює зовнішні боргові виплати своєчасно згідно планового графіку.

 

 

Перші у 2019 році платежі за зобов’язаннями України перед МВФ відбулись на початку поточного місяця. 01.02.2019 р. було здійснено перерахування коштів на користь Фонду в сумі 89 млн дол. США. 05.02.2019 р. на погашення частини боргу за програмою stand-by, що була прийнята у 2014 р., держава перерахувала близько 360 млн дол. США (257 млн СПЗ)[3].

 

Довідково. Планова сума боргових виплат перед МВФ на 2019 рік становить близько 2 млрд дол. США. Найбільший обсяг виплат, згідно графіку, припадає на вересень:  03.09.2019 р. – 114 млн СПЗ, 13.09.2019 р. – 296 млн. СПЗ. Наявний обсяг міжнародних резервів України (20,8 млрд дол. США станом на 01.01.2019 р.) гарантує своєчасний та повний розрахунок державного сектору (Уряд та Національний банк) по своїх зобов’язаннях перед міжнародними кредиторами у 2019 році.

 

Коментар. Вчасне здійснення Україною боргових виплат перед зовнішніми кредиторами, зокрема, перед МВФ, засвідчує високий ступінь відповідальності України  як суб’єкта кредитних відносин та сприяє підвищенню міжнародних кредитних рейтингів держави.

Важливість зміцнення іміджу та довіри до країни особливо актуалізується в умовах посилення економічних та політичних ризиків, зумовлених, зокрема, виборчим циклом, піковими виплатами за зовнішнім боргом та необхідністю розширення джерел залучення фінансових ресурсів.  

Посиленню фінансової стійкості держави мають сприяти заходи Міністерства фінансів України з управління державним боргом, які передбачають, насамперед, розширення джерел фінансування Державного бюджету за внутрішніми борговими інструментами. Зокрема, за підсумками  січня 2019 р. загальний обсяг розміщених ОВДП склав еквівалент 41,7 млрд грн (у т.ч. у національній валюті – 24,4 млрд грн; в іноземній валюті – 587 млн дол. США та 33 млн євро). На аукціоні з розміщення ОВДП, що відбувся 05.02.2019 р., було залучено коштів за загальну суму 6,7 млрд грн. (у т.ч.  у національній валюті – 6,4 млрд грн, в іноземній валюті – 10 млн дол. США)[4]. 

Найбільш проблемним питанням здійснення внутрішніх запозичень, що потребує вирішення в найближчій перспективі, на разі залишається  висока їх вартість та короткі терміни залучення коштів.

 

3. Прискорюються темпи розмитнення автомобілів на іноземній реєстрації.

 

 

Використання громадянами України старих та вживаних легкових автомобілів на іноземній реєстрації минулого року набуло загальнодержавних масштабів. Масовість цього явища почала створювати загрози безпеці дорожнього руху, унеможливлювала визначення винуватих при зникненні водіїв і транспортних засобів з місць численних ДТП, погіршувала екологічний стан, але найголовніше – порушувала принципи рівності та справедливості платників податків перед Законом. З метою врегулювання ситуації 08.11.2018 р. у другому читанні були прийняті два Закони України, які 23.11.2018 р. були підписані Президентом України. За даними Міністерства фінансів України, на момент їх прийняття в Україні перебувало близько 630 тис. автомобілів на євро-номерах. Міністерство фінансів України та Державна фіскальна служба України повідомляють про завершення дії пільгового режиму розмитнення таких легкових транспортних засобів: станом на 06.02.2019 р. термін пільгового розмитнення спливе через 17 днів.

 

Довідково. Законопроекти щодо врегулювання ситуації обговорювалися та готувалися протягом двох з половиною років. На початку листопада 2018 року Верховною Радою України зрештою було унормовані сприятливі правові та економічні засади для розмитнення ввезених раніше на митну територію України автомобілів з іноземною реєстрацією. Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» від 08.11.2018 р. № 2611-VIII було закріплено норму, згідно якої тимчасово, протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом, ставки акцизного податку для автомобілів (крім електромобілів та гібридних легкових транспортних засобів) визначаються із застосуванням знижувального коефіцієнту 0,5. Зазначений коефіцієнт застосовується лише для вживаних легкових транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України фізичною особою для власного використання в кількості одного легкового транспортного засобу на таку особу.

Одночасно із створенням сприятливих умов розмитнення іншим Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 08.11.2018 р. № 2612-VIII буде посилено відповідальність громадян за порушення строку їх використання.

На виконання цих законодавчих норм Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 р. було затверджено Тимчасовий порядок виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України.

З 25.11.2018 р. по 31.01.2019 р. громадяни України здійснили митне оформлення 65,1 тис. транспортних засобів з іноземною реєстрацію, які були ввезені на митну територію України з 01.01.2015 р. до набрання чинності нових правил ввезення таких автівок та перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту.

Загальна сума надходжень від митного оформлення автомобілів на іноземній реєстрації склала 4,1 млрд грн (у т.ч. 382 млн грн мита; 1,2 млрд грн ПДВ; 2,0 млрд грн акцизного податку; 467 млн грн коштів, які були добровільно сплачені громадянами). Усі митні платежі, які надходять від оформлення автомобілів на іноземній реєстрації, у 2019 р. спрямовуються до Пенсійного фонду України.

Раніше, у грудні 2018 р., Міністерство фінансів України розраховувало додатково отримати від 5 до 10 млрд грн. Водночас зазначалося, що багато залежить від того, коли саме ці авто легалізують і чи легалізують взагалі[5].

Найактивніше громадяни оформлюють транспортні засоби у місті Києві – майже 11 тис. автомобілів, Волинській (9 тис.) та Чернівецькій (6 тис.) областях.

Із загальної кількості розмитнених авто майже 55 тис. – це ті, які перебували на митній території України з порушенням вимог Митного кодексу України. За них власники добровільно сплатили згадані вище 467 млн грн (8500 грн за кожне авто). Це звільнило власників від адміністративної відповідальності за недотримання вимог митних режимів при ввезенні транспортного засобу з іноземною реєстрацією, строки та умови ввезення якого не дотримані.

Враховуючи спливаючий термін пільгового періоду застосування ставки акцизного податку для митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією, громадяни почали активніше «оформлювати» свої авто. Наприклад, протягом одного робочого дня 19.12.2018 р. було здійснено розмитнення 827 автомобілів з євро-номерами, 26.12.2018 р. – майже 1,4 тис., 15.01.2019 р. – 1,8 тис. транспортних засобів, 31.01.2019 р. – 3,4 тис. авто з євро-номерами, за які було сплачено майже 212 млн грн[6].

У зв’язку з цим, Міністерство фінансів та Державна фіскальна служба України нагадують власникам автомобілів з іноземною реєстрацією, що 22.02.2019 р. спливає термін пільгового періоду застосування ставки акцизного податку (коефіцієнт 0,5) для митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією. Вони закликають не чекати останніх днів, а вчасно оформлювати свої транспортні засоби. Після цього часу власники таких автівок будуть сплачувати акцизний податок вже за повною ставкою, згідно з чинним законодавством.

Водночас у парламенті 01.02.2019 р. було зареєстровано законопроект № 9522 «Про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо продовження дії пільгового періоду оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів». Законопроектом пропонується подовжити вдвічі дію ставок акцизного податку для легкових транспортних засобів із застосуванням коефіцієнту 0,5: впродовж 180 календарних днів замість чинного строку в 90 днів. Таким чином, автовласники могли б скористатися пільгою до 23.05.2019 р.

Однак, Голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Н.П. Южаніна відкидає такий варіант розвитку подій: «Норми приймали дуже складно. Важко було знайти компроміс із людьми, які були категорично проти надання пільг. Ті, хто хоче розмитнити авто, у встановлені законом терміни встигне це зробити. Ніяких розмов про продовження, перенесення або зміну цих термінів бути не може».

 

Коментар. Імплементація Закону України № 2611-VIII стала довгоочікуваним компромісом між державою, власниками авто на євро-номерах та сумлінними платниками податків. Спрямування надходжень митних платежів від розмитнення автомобілів виключно на пенсійне забезпечення надає процесу соціальної значущості. У зв’язку з цим активність учасників руху «Авто Євро Сила» поступово згасає, а його сторінка у мережі Facebook стала платформою для реклами надання платної допомоги з відновлення польських та литовських документів для розмитнення автомобілів. Разом з тим розмитнення значної кількості автомобілів через їх значний вік та незадовільний технічний стан для власників є економічно невигідним. Непоодинокими є випадки, коли власники таких авто розпродають їх на деталі або залишають напризволяще у прикордонних населених пунктах сусідніх європейських країн. Як результат, вже на даний час на дорогах України дещо поменшало автомобілів на євро-номерах. З огляду на сплив термінів пільгового митного оформлення слід  очкувати їх подальшого зменшення.

 

4. Держава тимчасово заборонила розміщення коштів місцевих бюджетів у вигляді банківських депозитів.

 


 

02.07.2019 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 №53 «Про внесення змін до Порядку розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках у банках», якою тимчасово, до 31 грудня 2019 року, обмежено можливість місцевих органів влади розміщувати тимчасово вільні кошти загального фонду місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках у банках. Натомість місцеві органи влади зберігають можливість розміщувати на депозитних рахунках у банках тимчасово вільні залишки коштів, які обліковуються на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів. Однак частка коштів спеціального фонду, яка розміщувалася в банках у 2018 році, склала лише 31% загального обсягу коштів, які були розміщені на вкладних (депозитних) рахунках у банках. Крім того, місцеві органи влади в межах поточного бюджетного періоду мають право здійснювати розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів шляхом придбання цінних паперів, емітованих відповідною міською радою, з подальшим поверненням таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду, а також шляхом придбання державних цінних паперів.

 

Довідково. За даними Державної казначейської служби України, протягом 2018 року місцевими органами влади в банках було розміщено кошти місцевих бюджетів на загальну суму 26,0 млрд. грн., які станом на 01.01.2019 р. були повернуті банками, за виключенням 251 млн грн, що в попередні роки були розміщені в банках, які ліквідуються. 

 

Коментар. Частиною восьмою статті 16 Бюджетного кодексу України місцевим органам влади дозволено розміщувати тимчасово вільні залишки коштів місцевих бюджетів, що обліковуються на рахунках загального і спеціального фондів, на рахунках в банках. Отже, прийняття даного дискусійного рішення Уряду було викликане, в першу чергу, тією обставиною, що кошти, які розміщувалися місцевими органами влади на рахунках у банках, фактично відволікалися з бюджетного процесу та не завжди забезпечували фінансування поточних потреб регіонів.

З іншого боку, ці кошти були додатковим джерелом доходів місцевих бюджетів: за даними Державної казначейської служби України, надходження від плати за розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів у 2018 році склали 1,3 млрд грн.

Місцеві запозичення шляхом емісії місцевих облігацій останніми роками, безумовно, не були визначальним джерелом залучення коштів до місцевих бюджетів, проте обсяг загальнодержавних запозичень був і залишається значним. При цьому дохідність гривневих ОВДП у поточному році на первинному ринку становить близько 19,5 % річних. Отже, на сьогодні ОВДП фактично «конкурують» з банківськими депозитами.

Розміщення місцевими органами влади тимчасово вільних коштів шляхом купівлі державних цінних паперів на даному етапі передбачає низку викликів, які в подальшому можуть перетворитись на додаткові можливості, зокрема:

1) Формування місцевими органами влади навичок та «культури» роботи на фондовому ринку з державними цінними паперами. Хоча таке право їм було надано ще у 2017 році, відповідного досвіду переважна більшість представників місцевих органів влади на сьогодні не має. У даному випадку на рівні державної влади (в особі, у першу чергу, Міністерства фінансів України) доцільне проведення відповідної роз’яснювальної роботи та організація навчання для представників місцевих органів влади, що безпосередньо братимуть участь в інвестуванні коштів місцевих бюджетів в ОВДП.

2) Подальша розбудова ефективного вторинного ринку державних цінних паперів. За даними Національного банку, з початку 2019 року загальний обсяг виконаних угод купівлі / продажу ОВДП на вторинному ринку склав лише 23 млрд грн. Активізація процесу інвестування в ОВДП з боку місцевих органів влади може дати поштовх до розвитку вторинного ринку державних цінних паперів.



[1] Національний банк визначив планові обсяги інтервенцій з купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку у I-II кварталах 2019 року [Електронний ресурс]  – Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=87170141&cat_id=55838

[2] У 2018 році міжнародні резерви України зросли до п’ятирічного максимуму. [Електронний ресурс]  – Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=84803914&cat_id=55838

[3]Україна виплатила МВФ 88,5 мільйона доларів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://minfin.com.ua/ua/2019/02/01/36580852

[4]Мінфін знову позичив гроші до держбюджету - 7 мільярдів [Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://economics.unian.ua/finance/10435644-minfin-znovu-pozichiv-groshi-do-derzhbyudzhetu-7-milyardiv.html

[5] Інтерв'ю заступника Міністра фінансів Сергія Верланова для телепрограми «Перша Шпальта» (17.12.2018) / Міністерство фінансів України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.minfin.gov.ua/news/view/interviu-zastupnyka-ministra-finansiv-serhiia-verlanova-dlia-teleprohramy-persha-shpalta-?category=novini-ta-media&subcategory=vsi-novini

[6] За оформлення автомобілів з єврономерами власники сплатили понад 4,1 млрд грн. / Державна фіскальна служба України. – 01.02.2019 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/366362.html




читайте також:


15.02.2019 Моніторинг відділу фінансової політики «Фінансовий тиждень» 7-15 лютого 2019 року
14.02.2019 Підготовка до виборів: рекорди передвиборчої кампанії 2019 року
08.02.2019 Цивілізаційний вибір України тепер закріплений в Конституції
07.02.2019 Держава та експортер: гра «WIN-WIN»
06.02.2019 Експерт НІСД Олександр Шаров прокоментував економічні аспекти Послання президента США Дональда Трампа