Завідувач сектору досліджень Південного регіону НІСД Артем Филипенко взяв участь у щорічній зустрічі випускників Центру Джорджа Маршалла з Республіки Молдова, присвяченій результатам президентських виборів у Молдові та новим викликам, що з ними пов'язані. У зустрічі взяли участь провідні молдавські експерти, посли Німеччини та США у Республіці Молдова.
Як зазначив у своєму виступі пан Филипенко, з перемогою Маї Санду в України з'явилася надія на відновлення конструктивного діалогу між двома країнами на рівні президентів. Експерт зауважив, що за весь час перебування на посаді президента Ігор Додон жодного разу не зустрічався з президентом України, ані з Петром Порошенком, ні з Володимиром Зеленським. Причина в заяві Ігоря Додона про те, що Крим де-факто — російський. Згодом Додон безрезультатно намагався переконати керівництво України, особливо нового президента Володимира Зеленського в тому, що він змінив позицію.
Крім того, вважає експерт НІСД, сьогодні є можливість для формування узгодженої позиції Києва і Кишинева, а в перспективі — і Тбілісі, як держав, які стали жертвою російської агресії. Така узгоджена позиція дозволить більш ефективно відстоювати національні інтереси на міжнародній арені та домагатися врегулювання з урахуванням цих інтересів.
Артем Филипенко звернув увагу на ряд питань двосторонніх відносин, які вимагають політичного рішення. До 2019 року Україні та Молдові вдалося підписати ряд важливих угод. Зокрема, Україна ратифікувала угоду про співпрацю у сфері охорони та сталого розвитку річки Дністер. Було досягнуто згоди про відкриття спільних пунктів пропуску на українсько-молдовському кордоні, зокрема, на придністровській ділянці.
«Сьогодні необхідно продовжити роботу з ефективного управління водними ресурсами річки Дністер, подальшого створення пунктів пропуску на українсько-молдовському кордоні, боротьбу з контрабандою, — відзначив експерт. — Необхідно завершити демаркацію українсько-молдовського кордону на спірних ділянках. Крім того, є резерв для нарощування обсягів взаємної торгівлі та туризму. Громадяни Республіки Молдова в період до пандемії COVID-19 були однією з численних груп іноземних туристів, які відвідали Україну. Є перспектива реалізації спільних проєктів в рамках Стратегії ЄС для Дунайського регіону».
Артем Филипенко приділив увагу викликам та ризикам, які постали перед Молдовою. «Попри те, що російський президент Володимир Путін був третім, хто привітав Маю Санду з обранням, — зазначив експерт — в Москві її перемогу сприймають як поразку. Очевидно, що Росія буде намагатися змінити ситуацію у свою користь».
«Цілком зрозуміло, що однієї лише перемоги Маї Санду для проведення серйозних реформ буде недостатньо в умовах парламентської республіки, — відзначив Артем Филипенко. — Ризик блокування президентських ініціатив парламентом дуже великий. Це ж стосується та українсько-молдавських відносин, в яких значна частина питань вирішується на рівні урядів і міністерств. Без перезавантаження парламенту і формування лояльної більшості та уряду новому президентові буде складно щось змінити».
«У цьому контексті необхідно розуміти — чим вище суспільні очікування, пов'язані з обранням Маї Санду, тим вище ризик розчарування. На формування атмосфери розчарування працюватимуть як внутрішні опоненти нового президента, так і російські медіа, — наголосив експерт. — У двосторонніх українсько-молдавських відносинах найбільш серйозним викликом залишається відсутність довіри між двома країнами. У обох сторін є чимало приводів, починаючи з війни в 1992 році, для сумнівів у щирості намірів».
Артем Филипенко звернув увагу, що як парламентські вибори 2019 року, так і президентські вибори 2020 року показали, що Придністров'я перетворюється в інструмент впливу на внутрішню політичну ситуацію в Молдові. Керівництво сепаратистів намагатиметься використовувати цей вплив не тільки в інтересах Росії, а й у своїх власних. Для нинішньої верхівки збереження статус-кво є умовою їх успішного бізнесу