Протягом дії воєнного стану Національний банк України (далі – НБУ) продовжує реалізацію заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості держави та регулювання фінансового сектору.
Визначено пріоритетні напрями докладання спільних зусиль, щоб подолати виклики, спричинені повномасштабною війною[1]. 08 грудня 2022 р. відбулося чергове засідання Ради з фінансової стабільності[2] (далі – РФС), основними темами обговорення якого стали безперебійна робота фінансового сектору, підтримка кредитування працюючих підприємств та заходи для посилення монетарної трансмісії для збереження фінансової стабільності в умовах повномасштабної війни.
Провідним рушієм кредитної активності в умовах високих ризиків воєнного часу визначено доступ банків і позичальників до державних програм підтримки кредитування, зокрема до програми «Доступні кредити 5–7–9 %». Проте з появою нових економічних викликів, дизайн цієї програми потребує ревізії та перегляду. Зокрема доцільно розширити коло доступних для позичальників фінансових інструментів та водночас оптимізувати бюджет програми, що допоможе здійснити поступовий перехід позичальників – учасників програми до сплати ненульових процентних ставок. Члени РФС підтримали доцільність вдосконалення умов програми «Доступні кредити 5–7–9 %» спільними зусиллями Міністерства фінансів, профільних міністерств та Національного банку.
У центрі уваги РФС також посилення монетарної трансмісії та активізація первинного ринку облігацій внутрішніх державних позик (далі – ОВДП) як передумова беземісійного фінансування бюджету в 2023 р. Адже безпрецедентний структурний профіцит ліквідності банківської системи, з одного боку, стримує конкуренцію банків за вкладників та підвищує чутливість валютного ринку до ситуативних факторів, а з іншого, – створює потенціал для розширення фінансування державного бюджету на ринкових засадах через розвиток внутрішнього боргового ринку. З метою зменшення ризику повернення до емісійного фінансування дефіциту бюджету в 2023 р. банкам надаватиметься можливість покривати до 50 % від загального обсягу обов’язкових резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП. Перелік таких цінних паперів визначатиметься окремим рішенням регулятора на основі пропозицій Міністерства фінансів України.
Створено спільну банківську мережу POWER BANKING, що працюватиме навіть в умовах блекауту[3]. Регулятор разом із системно важливими банками України розробили рішення, що стало спільною відповіддю на виклики, спричинені масованими ракетними обстрілами. Банки стали складовою частиною проєкту української влади із забезпечення незламності та безперервності функціонування критично важливих сервісів в умовах енергетичного терору, а саме безперервності надання банківських послуг.
POWER BANKING – це спільна мережа відділень банків по всій країні, які працюватимуть та надаватимуть клієнтам банківські послуги навіть у критичній ситуації під час блекауту. Відділення спільної мережі забезпечені альтернативними джерелами енергії та резервними каналами зв’язку, мають посилену інкасацію готівки та додатковий персонал. На сьогодні мережа об’єднує відділення всіх 14 системно важливих банків та залучає інших учасників банківського ринку. Наразі вже понад 1 000 відділень у всіх регіонах країни додатково оснащені для роботи під час блекауту, близько 80 % із них – відділення системно важливих банків.
В умовах блекауту у відділеннях мережі для всіх клієнтів буде доступний базовий перелік банківських послуг, а саме: отримання готівки (в банкоматах чи в касі); платежі, переказ коштів (у касі чи в терміналах самообслуговування); обмін валют (у разі наявності готівкової валюти в касі); консультації менеджерів з фінансових питань. Крім того, у відділеннях мережі запроваджено національний банкоматний роумінг, мета якого – надати українцям можливість у банкоматі будь-якого банку мережі зняти збільшену суму готівки, достатню для задоволення поточних потреб та формування певного запасу. Мапа відділень мережі POWER BANKING, на якій можна знайти детальнішу інформацію про мережу, перелік її відділень, банкоматний роумінг, поради та відповіді на поширені запитання, знаходиться за посиланням https://power.bank.gov.ua і регулярно оновлюється.
Підвищено нормативи резервування залучених банками коштів[4]. З метою посилення монетарної трансмісії НБУ підвищив на 5 в. п. нормативи обов’язкового резервування за коштами на вимогу та коштами на поточних банківських рахунках. Відповідні зміни починають діяти з 11 січня 2023 р. Зокрема з 0 % до 5 % збільшується норматив формування банками обов’язкових резервів у національній валюті, а саме: за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках юридичних і фізичних осіб; за коштами вкладів і коштами на поточних рахунках інших банків-нерезидентів, а також кредитами, отриманими від міжнародних (крім фінансових) та інших організацій-нерезидентів. З 10 % до 15 % підвищено норматив формування банками обов’язкових резервів в іноземній валюті, а саме: за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках юридичних і фізичних осіб; за коштами вкладів і коштами на поточних рахунках інших банків-нерезидентів, а також кредитами, отриманими від міжнародних (крім фінансових) та інших організацій-нерезидентів. Натомість за строковими коштами на рахунках юридичних та фізичних осіб норматив обов’язкового резервування не змінено, в національній валюті він залишається на рівні 0 %, а в іноземній – на рівні 10 %.
Підвищення нормативів обов’язкового резервування знизить обсяг надлишкової ліквідності у банківській системі. Очікується, що загальний обсяг обов’язкових резервів, який формуватимуть банки, збільшиться орієнтовно на 68 млрд грн. За оцінками НБУ, це сприятиме: посиленню конкуренції банків за вкладників та подальшому підвищенню ставок за гривневими депозитами; збільшенню банками обсягів строкових гривневих вкладів; зменшенню ризиків для курсової стабільності; дедоларизації депозитів та посиленню спроможності НБУ утримувати контроль за динамікою інфляції. При цьому вищі вимоги до обов'язкових резервів банків не загрожуватимуть фінансовій стабільності з огляду на рекордні обсяги вільної ліквідності в банківській системі. За оцінкою НБУ, зазначені зміни також не обмежуватимуть спроможність банків кредитувати позичальників.
Врегульовано питання формування та ведення Реєстру пунктів обміну іноземної валюти[5]. Запровадження Реєстру зумовлено введенням в дію з 01 січня 2023 р. Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі», шо визначає особливості оподаткування податком на прибуток підприємств банків, небанківських фінансових установ та операторів поштового зв’язку, які здійснюють обмін валют. Реєстр міститиме інформацію про структурні та відокремлені підрозділи банків, небанківських фінансових установ, операторів поштового зв’язку, яким надано право здійснювати обмін валют. Відокремлені підрозділи банку та структурні підрозділи оператора поштового зв’язку записуватимуться до Реєстру за умови використання зовнішньої реклами, табличок, вивісок або інших засобів для рекламування діяльності з обміну валют як поза межами, так і безпосередньо у приміщеннях, в яких вони розташовані. НБУ щомісяця, до 10 числа включно, розміщуватиме інформацію з Реєстру станом на 01 число поточного місяця на власній вебсторінці.
На потреби військових зі спецрахунку, відкритого регулятором для підтримки ЗСУ, станом на 02 грудня 2022 р. перераховано 21,7 млрд грн[6]. Зокрема понад 7,6 млрд грн у еквіваленті надійшло з-за кордону в іноземній валюті (долари США, євро, фунти стерлінгів, канадські долари, китайські юані, японські єни, швейцарські франки, польські злоті, австралійські долари).
Впровадження зазначених вище заходів має забезпечити солідарну відповідальність, узгодженість та транспарентність дій державних інститутів у процесі реалізації монетарної політики завдяки координації та синхронізації заходів уряду та НБУ, гарантувати безперервність роботи банківської системи за умов тривалої відсутності електропостачання, сприяти санації коштів клієнтів на строкових банківських рахунках, що позитивно впливатиме на динаміку інфляції та курсову стабільність гривні, стимулювати подальший розвиток внутрішнього боргового ринку, забезпечити впорядкування процесів здійснення та оподаткування валютообмінних операцій, сприяти додатковому фінансуванню ЗСУ.
Попри складну економічну ситуацію, спричинену повномасштабним воєнним вторгненням РФ в Україну, пошкодження інфраструктури та значну потребу у видатках бюджету, уряд України в грудні 2022 р. продовжував забезпечувати першочергові потреби держави у сфері національної безпеки та оборони, підтримки населення та бізнесу, а також здійснював заходи щодо підготовки до початку нового бюджетного року.
Міністерство фінансів України поінформувало[7] про стан виконання Державного бюджету України у 2022 р. За оперативною інформацією Казначейства, у 2022 р. касові видатки державного бюджету становили 2702,4 млрд грн (зокрема загального фонду – 2410,0 млрд грн, що склали 92,2 % від розпису звітного періоду). Для порівняння: у 2021 р. касові видатки державного бюджету становили 1490,3 млрд грн.
У грудні 2022 р. касові видатки державного бюджету здійснено в обсязі 408,8 млрд грн (зокрема загального фонду – у сумі 330,5 млрд грн).
При цьому, державний бюджет за 2022 р. було виконано з дефіцитом у сумі 911,1 млрд грн (дефіцит загального фонду державного бюджету склав 909,5 млрд грн при запланованому дефіциті за цей період у сумі 1399,5 млрд грн). У грудні 2022 р. дефіцит державного бюджету становив 99,0 млрд грн (зокрема загального фонду – 101,3 млрд грн).
Уточнено здійснення видатків з державного бюджету в умовах воєнного стану. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 р. № 1420 внесено зміни до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 р. № 590, якою унормовано черговість здійснення бюджетних видатків на придбання природного газу для проходження опалювального сезону 2022–2023 рр.; реалізацію заходів з виконання державних (регіональних) програм, надання субсидій та поточних трансфертів підприємствам, установам та організаціям у частині оплати праці з нарахуваннями; забезпечення реабілітації дітей з інвалідністю; облаштування тимчасових пунктів обігріву; утримання окремих медичних закладів дорожньої галузі; виконання деяких видів робіт і заходів у дорожній галузі (зокрема науково-дослідних робіт) тощо.
Розподілено субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамках Програми з відновлення України. Розподіл здійснено у сумі 100 млн грн між 44 місцевими бюджетами відповідно до Порядку та умов надання такої субвенції.
Здійснено перерозподіл обсягу та розподіл резерву освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2022 р. Такі розподіл та перерозподіл, виконано відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2022 р. № 1164-р у сумі 123,34 млн грн. Розподіл та перерозподіл субвенції призначено для 92 місцевих бюджетів; зазначені кошти мають забезпечити виплату заробітної плати педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти.
Унормовано питання компенсації різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії, води та водовідведення. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2022 р. № 1403 затверджено Порядок та умови надання в 2022 р. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення. У Державному бюджеті України на 2022 р. для цього передбачено 14 млрд грн. Реалізація постанови має врегулювати питання щодо компенсації заборгованості з різниці в тарифах перед теплопостачальними та теплогенеруючими організаціями, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення.
Унормовано деякі питання казначейського обслуговування коштів загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та загальнообов’язкового державного соціального страхування. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1465 затверджено Порядок казначейського обслуговування коштів загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та Порядок казначейського обслуговування коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Серед іншого, встановлено, що в процесі казначейського обслуговування операцій, пов’язаних з використанням коштів Пенсійного фонду та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, застосовується система дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства – Казначейство», унормовано питання спрямування асигнувань з державного бюджету та коштів Пенсійного фонду на фінансування пенсій, соціальних та інших виплат, житлових субсидій, доставки пенсій тощо.
Продовжено фінансову підтримку за рахунок коштів резервного фонду здійснення заходів щодо стимулювання розвитку бізнесу, соціальної підтримки населення тощо. Зокрема, у грудні 2022 р. ухвалено рішення про виділення коштів на такі витрати.
- 804,53 млн грн Мінекономіки за бюджетною програмою «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу», з яких для надання безповоротної державної допомоги у формі грантів (699,38 млн грн, зокрема на надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу 161,07 млн грн, на надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства 104,87 млн грн, для створення або розвиток тепличного господарства 34,9 млн грн, на створення або розвиток переробних підприємств 398,54 млн грн) та для надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб’єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (105,15 млн грн).
- 608,17 млн грн МВС (для Національної гвардії) за бюджетною програмою «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Національної гвардії України» для здійснення виплати додаткової винагороди військовослужбовцям (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 р. № 1178-р).
- 27,34 млн грн центральним органам виконавчої влади для покриття витрат за серпень 2022 р. об’єктів державної, комунальної та приватної власності, у приміщеннях (будівлях) яких в умовах воєнного стану на безоплатній основі розміщувалися внутрішньо переміщені особи (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 р. № 1175-р).
- 8,33 млн грн Мінветеранів для надання одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, які загинули (померли) під час участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в зазначених операції та заходах (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 р. № 1144-р).
Триває робота щодо підготовки до нового бюджетного року.
- Органи місцевого самоврядування затверджують місцеві бюджети на 2023 рік. За інформацією Мінфіну[8], станом на 30 грудня 2022 р., затверджено 1425 місцевих бюджетів, що становить 89 % від загальної кількості (1597). Зокрема затверджено 24 обласні бюджети та бюджет міста Києва, 104 районних бюджети (ще не затверджено 15) та 1286 бюджетів територіальних громад (не затверджено 152). У повному обсязі затверджено місцеві бюджети Дніпропетровської та Житомирської областей. Відповідно до статті 77 Бюджетного кодексу України місцеві бюджети затверджуються рішенням відповідної місцевої ради до 25 грудня (включно) року, що передує плановому.
- Здійснено розподіл обсягу освітньої субвенції на 2023 рік. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1472 «Деякі питання розподілу обсягу освітньої субвенції на 2023 рік» виконано розподіл між місцевими бюджетами освітньої субвенції у сумі 87,5 млрд грн (зокрема резерв коштів затверджено у розмірі 318,45 млн грн). Зазначеною постановою уточнено порядок розрахунку обсягу освітньої субвенції, зокрема щодо спрямування коштів на оплату праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти територіальної громади, у яких оголошено простій.
- Унормовано питання спрямування коштів додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування, які зазнали негативного впливу у зв’язку з агресією РФ проти України. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1477 затверджено Порядок та умови надання у 2023 р. додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації. Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено кошти для підтримки місцевих органів влади в сумі 24 млрд грн. Ця дотація розподілятиметься між відповідними місцевими бюджетами у два етапи: на першому – між місцевими бюджетами з урахуванням кількості облікованих внутрішньо переміщених осіб (станом на 01 листопада 2022 р.) та фактичних надходжень до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб (станом на 01 грудня 2022 р.), на другому – щоквартально між місцевими бюджетами з урахуванням фактичних надходжень до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб. Дотація допоможе вирівняти диспропорції у місцевих бюджетах, які виникли у зв’язку з агресією РФ проти України.
Державна податкова служба України (ДПС) повідомила про обсяги надходження податкових платежів у 2022 р. Згідно з цими даними в 2022 р. надходження (сальдо) до зведеного бюджету за платежами, які контролює ДПС, становили 1 091,4 млрд грн, що на 98,2 млрд грн, або на 9,9 % більше, ніж у 2021 р. Зокрема, до державного бюджету надійшло 698,7 млрд грн, що на 46,6 млрд грн, або на 7,2 % перевищує відповідний показник 2021 р. До місцевих бюджетів – 392,7 млрд грн, що на 51,5 млрд грн, або на 15,1 % більше, ніж у 2021 р. Відшкодовано ПДВ на рахунки платників – 84,6 млрд гривень. У грудні 2022 р. надходження (сальдо) до зведеного бюджету за платежами, які контролює ДПС, становили 99 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 56,6 млрд грн, до місцевих бюджетів – 42,5 млрд грн. Надходження Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) у 2022 р. становили 425,3 млрд грн, що на 76,2 млрд грн, або на 21,8 % більше, ніж у 2021 р. Зокрема, надходження ЄСВ у грудні 2022 р. становили 49,5 млрд грн, що на 10,9 млрд грн, або на 28,2 % більше, ніж у грудні 2021 р.[9]. Отже, платники сумлінно сплачують податки до бюджету та в складний воєнний час продовжують підтримувати державу.
Державна митна служба України (Держмитслужба) повідомила про обсяги надходження митних платежів у 2022 р. Так, упродовж 2022 р. до державного бюджету України перераховано 300,8 млрд грн митних платежів. Зокрема, у грудні 2022 р. перераховано 36,7 млрд грн, а всього за час дії воєнного стану в Україні (від 24 лютого) – 226,4 млрд грн митних платежів. Варто зазначити, що в умовах воєнного стану збережено функціональність та позитивну динаміку збільшення перерахувань митних та інших платежів до доходної частини бюджету (див. рис.). Показники надходжень зросли: із 7,7 млрд грн – у березні до 36,7 млрд грн – у грудні 2022 р.
Станом на 15 грудня 2022 р. загальний обсяг ввезених в Україну гуманітарних вантажів від початку війни становив 1 016 412,5 т, у т. ч. понад 60 тис. транспортних засобів. Окрім того, в якості гуманітарної допомоги завозилися лікарські засоби, медичне обладнання, продукти харчування, військове спорядження, одяг, взуття тощо, а нині також і генератори, павербанки[10]. Декларація на ввезення гуманітарної допомоги може бути подана митниці як у паперовій, так і в електронній формі. Надання міжнародною спільнотою великих обсягів гуманітарної допомоги із спрощеним порядком її розмитнення уможливило підтримати стійкість народу України у боротьбі з агресором.
Джерело: складено за [11].
Верховна Рада України ухвалила і Президент України підписав зміни до Податкового та Митного кодексів України задля сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України. Законами України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» від 13 грудня 2022 р. № 2836-IX та «Про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» від 13 грудня 2022 р. № 2837-IX передбачено тимчасове, але не більше ніж до 01 травня 2023 р., звільнення від ПДВ та ввізного мита переліку товарів, що ввозяться на митну територію України підприємствами або громадянами. До переліку, зокрема, входять: електрогенераторні установки та частини до них; окремі трансформатори, їх частини, інвертори; окремі акумулятори, включно сепаратори для них; системи для забезпечення супутникового доступу до інтернету (Starlink) тощо. Так забезпечено податкове стимулювання відновлення енергетичної інфраструктури України.
ДПС поінформувала про наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – листопад 2022 р. Зокрема, за цей період 2022 р. найбільша частка в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до зведеного бюджету України суб’єктами господарювання припадає на галузь оптової та роздрібної торгівлі; також ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів – 16,2 % від загального збору до зведеного бюджету України; переробну промисловість – 14,5 %; добувну промисловість i розроблення кар’єрів – 12,8 %; державне управління та оборону; обов’язкове соціальне страхування – 12,5 %.
Найбільше зростання сплати за 11 місяців 2022 р. відносно 11 місяців 2021 р. сталося в таких галузях: державне управління та оборона; обов’язкове соціальне страхування – зростання в 2,3 раза, або +75,4 млрд грн; постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – зростання в 1,2 раза, або +15,5 млрд грн; фінансова та страхова діяльність – зростання в 1,3 раза, або +12,8 млрд грн; оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів – зростання в 1,1 раза, або +9,7 млрд грн.
Найбільше скорочення сплати за 11 місяців 2022 р. відносно 11 місяців 2021 р. спостерігаємо в таких галузях: переробна промисловість – зменшення на 22,2 %, або на 44,3 млрд грн; сільське, лісове та рибне господарство – на 23,1 %, або на 14,1 млрд грн; транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – на 12,9 %, або на 9,6 млрд грн[12].
Засади майбутньої податкової політики України окреслено в Листі про наміри та Меморандумі про економічну та фінансову політику від 08 грудня 2022 р. в рамках нової Моніторингової програми МВФ для України. Вказані документи містять схвалені 19 грудня 2022 р. Радою директорів Міжнародного валютного фонду заходи, які уряд України та Національний банк України (НБУ) реалізували та планують реалізувати протягом періоду дії цієї Моніторингової програми МВФ в 2022–2023 рр.
Зокрема, Програма передбачає заходи щодо збільшення податкових надходжень. Україна рішуче налаштована на визначення додаткових джерел надходжень. За технічної допомоги МВФ Україна працюватиме над розробленням інтегрованої дорожньої карти заходів податкової політики та адміністрування податків задля якнайшвидшого відновлення довоєнного стану податкового адміністрування та політики.
У найближчому майбутньому – це подання до Верховної Ради України (Структурний маяк, кінець січня 2023 р.) трьох законопроєктів щодо: скасування мораторію на проведення податкових перевірок; скасування спеціальних положень, що дозволяють платникам податків використовувати спрощену систему оподаткування, а саме: ставку єдиного податку в розмірі 2 %, і відновлення довоєнного режиму для цих платників податків; забезпечення ефективного та повноцінного застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у закладах роздрібної торгівлі (та пов’язаної з ними розрахунково-платіжної інфраструктури), включно з відновленням відповідальності за порушення цих вимог (усі три пункти набувають чинності з 01 липня 2023 р.). Орієнтовний приріст надходжень у 2023 р. від скасування змін спрощеного режиму оподаткування оцінюється приблизно на рівні 0,13 % ВВП.
Україна також продовжує працювати над ширшим дизайном податкової політики та заходами для побудови сучасної системи адміністрування доходів (включно з обмеженням можливості ухилення від оподаткування ПДФО через використання спрощеного режиму оподаткування платниками податків ІІІ групи), що допоможе досягти цілей фіскальної політики в післявоєнний період.
У ширшому сенсі з метою збереження макроекономічної стабільності та закладання основ міцної фіскальної системи Україна буде, зокрема, уникати будь-яких заходів, які би зменшували податкові надходження, розмивали базу оподаткування або підривали довіру до державних фінансів, здійснюватиме контроль за простроченими податковими зобов’язаннями (у т. ч. з боку державних підприємств, а також із відшкодування ПДВ)[13].
Виконання положень Меморандуму наблизить Україну до запуску нової повноцінної програми співпраці з МВФ у 2023 р.
Сформовано оновлений перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ для отримання платниками низки податкових пільг. Після запровадження воєнного стану до «Перехідних положень» Податкового кодексу України законами України від 15 березня 2022 р. № 2120-IX та від 24 березня 2022 р. № 2142-IX були включені нові пункти 69.14., 69.15., 69.16. та 69.22., якими для постраждалих територій передбачені податкові пільги із плати за землю, загального мінімального податкового зобов’язання за земельні ділянки, екологічного податку та податку на нерухоме майно відповідно. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, визначається Кабінетом Міністрів України. Із тривалою затримкою після численних звернень бізнесу нарешті затверджено постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 06 грудня 2022 р. № 1364. Цим документом встановлено, що відповідний перелік затверджує Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (Мінреінтеграції) за формою згідно з додатком за погодженням із Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. На виконання норми Мінреінтеграції затвердило новий наказ «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22 грудня 2022 р. № 309. Території, які зазначаються в переліку, поділяються на території, окуповані РФ, і території, на яких ведуться (велися) бойові дії. У свою чергу, території, на яких ведуться (велися) бойові дії, поділено на території можливих бойових дій і території активних бойових дій. Характерно, що новий перелік уточнюється до рівня окремих населених пунктів, а не територіальних громад, як раніше визначав наказ Мінреінтеграції «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року» від 25 квітня 2022 р. № 75 (зі змінами). Отже, платники податків із постраждалих територій нарешті отримали змогу з упевненістю скоригувати у бік зменшення свої податкові зобов’язання та, як результат, дещо поліпшити свій фінансовий стан.
Уряд України затвердив зміни для удосконалення роботи системи блокування податкових накладних. Так, 23 грудня 2022 р. Кабінет Міністрів України вніс зміни до своєї ж постанови «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 р. № 1165 (зі змінами).
Новими положеннями передбачається таке:
- розширення ознаки безумовної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування;
- зміна форми рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості та рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника;
- запровадження довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості (коди визначатимуться ДПС та будуть розміщуватися на офіційному вебсайті ДПС);
- пом’якшення критеріїв ризиковості здійснення операцій;
- розширення одного з показників позитивної податкової історії платника ПДВ;
- запровадження разової автоматичної реєстрації деяких податкових накладних/розрахунків коригування тощо.
Відповідні зміни спрямовані на створення сприятливих умов для реєстрації податкових накладних, усунення непорозумінь між платниками податку та контролюючими органами та можливість держави своєчасно виконувати свої зобов’язання перед платниками податку в частині відшкодування податку на додану вартість із бюджету. Першочерговим завданням є необхідність забезпечення для сумлінних платників необтяжливого проходження моніторингу, без зайвого втручання в господарську діяльність та витрачання часу й додаткових ресурсів суб’єктами господарювання на подання податковим органам значної кількості підтверджувальних та уточнювальних документів.
ДПС сформувала план-графік проведення планових документальних перевірок на 2023 р. Відповідно до статті 77 Податкового кодексу України документальні планові перевірки повинні бути передбачені в плані-графіку проведення планових документальних перевірок. Згідно з вимогами Кодексу та відповідно до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 р. № 524 (зі змінами), ДПС сформовано план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 р. Цей документ 23 грудня 2022 р. оприлюднено на вебпорталі ДПС. З метою недопущення втрат бюджету внаслідок законодавчих обмежень щодо здійснення в 2022 р. заходів контролю було проведено аналіз стану здійснення діяльності, подання звітності та ризиків несплати податків суб’єктів господарювання, планові перевірки яких не були розпочаті в 2022 р. З урахуванням цього аналізу було сформовано план-графік на 2023 р., 97 % якого становлять платники податків, планові перевірки котрих не були розпочаті в 2022 р. та які, за результатами подання звітності у поточному році, мають ризики несплати податків. Усього до плану-графіка включено 2,22 тис. суб’єктів господарювання з обсягами задекларованих доходів за 2021 р. 1,3 трлн грн та розрахунковими втратами бюджету 11,5 млрд грн, у т. ч.: розрахункові втрати з податку на прибуток – 3,3 млрд грн; розрахункові втрати з ПДВ – 8,2 млрд грн.
Як зазначає ДПС, усі дібрані до плану-графіка підприємства мають критерії ризику від провадження платниками податків господарської діяльності високого ступеня. При цьому 60 % мають три та більше ризиків несплати податків високого ступеня[14]. Водночас триває мораторій на податкові планові документальні перевірки.
Міжнародні партнери підтвердили, що митна процедура спільного транзиту з Україною працює на належному рівні. У Брюсселі 12 грудня 2022 р. відбулися 35-те засідання Об’єднаних комітетів EU-CTC з питань спільного транзиту й спрощення формальностей у торгівлі товарами та 189-те засідання Робочої групи EU-CTC з питань спільного транзиту та спрощення формальностей у торгівлі товарами. Зважаючи на те, що Україна з 01 жовтня 2022 р. приєдналася до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, значну частину часу було приділено саме питанням початку міжнародного застосування NCTS нашою країною. Україна поінформувала про результати перших двох місяців роботи в системі спільного транзиту. Так, кількість оформлень з України перевищила 150 декларацій і має позитивну динаміку до зростання. Водночас відбулося понад 130 переміщень, успішно завершених Україною, цей показник має значний потенціал для збільшення. Учасники засідання від Нідерландів, Бельгії, Чехії, Німеччини, а також суміжних країн – членів ЄС: Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії, акцентували на позитивному досвіді переміщення товарів спільним транзитом з Україною та висловили сподівання щодо поступового збільшення кількості операцій.
Представники DG TAXUD також представили своє бачення щодо перших результатів застосування NCTS Україною та зазначили, що збільшення кількості операцій спільного транзиту сприятиме покращенню ситуації на спільному європейсько-українському кордоні та зменшенню черг[15].
Загалом учасники зустрічей підтвердили, що процедура спільного транзиту з Україною працює та звернули увагу на надійність системи завдяки відсутності збоїв у її роботі.
У грудні 2022 р. боргову політику України було спрямовано на:
1. Забезпечення в повному обсязі поточної платоспроможності держави за внутрішніми та зовнішніми зобов’язаннями, зокрема:
- 2 грудня 2022 р. Україна отримала грант у 1,5 млрд дол. США від Сполучених Штатів Америки з Цільового фонду Світового банку[16]. Це перший транш грантових коштів з 4,5 млрд дол. США, які були виділені США через Цільовий фонд Світового банку в рамках проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні». Залучені грантові кошти від Цільового фонду багатьох донорів буде спрямовано на забезпечення пенсійних виплат та окремих програм державної соціальної допомоги, таких як оплата житлово-комунальних послуг, підтримка малозабезпечених сімей, дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю з дитинства, внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а також на оплату медичних послуг за програмою медичних гарантій, тощо;
- 20 грудня 2022 р. Україна отримала другий транш у 2 млрд дол. США від Сполучених Штатів Америки з Цільового фонду Світового банку[17] з гранту загальним розміром 4,5 млрд дол. США у рамках проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні». Залучене грантове фінансування спрямовано на забезпечення пенсійних виплат та заробітної плати працівникам цивільного захисту, а також на оплату медичних послуг за програмою медичних гарантій;
Довідково. Загалом після початку повномасштабного вторгнення РФ Україна отримала від Сполучених Штатів Америки вже 12 млрд дол. США у формі грантів. Тобто США є найбільшим донором прямої бюджетної допомоги серед усіх країн-партнерів у 2022 р. - 13 грудня 2022 р. Україна отримала 200 млн євро грантової допомоги від Німеччини для підтримки ВПО[18]. Зазначені грантові кошти надав уряд Німеччини в рамках Програми підтримки стійкості внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні. Кошти будуть спрямовані на покриття витрат загального фонду державного бюджету з виплати допомоги на проживання ВПО. Програму підтримки стійкості ВПО в Україні, яка фінансується KfW, спрямовано на пом’якшення негативного впливу на умови життя ВПО під час широкомасштабної війни, розпочатої РФ проти України в лютому 2022 р. Метою Програми є посилення спроможності уряду України надавати належну підтримку ВПО, офіційна кількість яких значно збільшилася від початку війни;
- 13 грудня 2022 р. Україна отримала 100 млн євро від Франці[19]. Україна отримала 100 млн євро кредиту на пільгових умовах від Французького агентства розвитку. Кошти спрямовані до загального фонду державного бюджету для фінансування першочергових видатків, зокрема соціальних та гуманітарних. Кредит надається на пільгових умовах: процентна ставка – 1,04 % річних, а остаточне погашення кредиту здійснюється через 15 років від дати кредитного договору (з урахуванням пільгового періоду відстрочення погашення кредиту строком понад 5 років від дати укладення кредитного договору);
- 14 грудня Україна отримала 500 млн євро макрофінансової допомоги від ЄС[20]. Це останній транш у рамках виняткової 8-ї програми макрофінансової допомоги ЄС (МФД) у розмірі 500 млн євро. Загальне фінансування за цією програмою становить 5 млрд євро (перший транш у 2 млрд євро Україна отримала в жовтні 2022 р., другий транш обсягом 2,5 млрд євро надійшов до держбюджету України в листопаді того ж року). Кредитні кошти МФД будуть спрямовані на фінансування найбільш нагальних видатків держбюджету і сприятимуть підтриманню фінансової стабільності в Україні;
- 19 грудня Україна отримала від Канади 500 млн канадських доларів[21] (екв. 367 млн доларів США) у межах кредитного договору між Україною та Канадою. Загальна сума кредиту становить 1,95 млрд канадських доларів (екв. 1,432 млрд доларів США). Це кошти п’ятирічних «Облігацій суверенітету України», які уряд Канади розмістив для підтримки України напередодні важкого зимового періоду. Кредит надається на пільгових умовах через адміністративний рахунок Міжнародного валютного фонду (МВФ). Кошти будуть спрямовані на фінансування пріоритетних видатків держбюджету, а також сприятимуть збереженню фінансової стабільності України;
- 20 грудня Україна отримала від Нідерландів 200 млн євро кредитних коштів через механізм адміністративного рахунку Міжнародного валютного фонду[22]. Кредит надано на пільгових умовах, зокрема на суму кредиту нараховуються проценти за річною процентною ставкою, що дорівнює базовій процентній ставці МВФ (IMF basic rate of charge, зафіксована на рівні 3,641 % річних); остаточне погашення кредиту здійснюється через 10 років від дати вибірки кредиту (з урахуванням пільгового періоду відстрочення погашення кредиту строком у 4,5 років від дати вибірки кредиту). Кредитні кошти призначено для здійснення фінансування видатків загального фонду державного бюджету.
2. Посилення міжнародної підтримки задля необхідного зовнішнього фінансування для покриття дефіциту в 2023 р.:
- 10 грудня Рада Європейського Союзу підтримала пропозицію Європейської Комісії (ЄК) щодо виділення Україні в 2023 р. додаткових ресурсів фінансової підтримки. Нова масштабна програма макрофінансової допомоги ЄС для України становитиме 18 млрд євро. Цю пропозицію ЄК має підтримати Європарламент. Очікується, що пільгові позикові кошти надходитимуть до державного бюджету України протягом 2023 р. рівномірними частинами з урахуванням виконання Україною узгоджених сторонами умов. Передбачається, що перший транш Україна отримає вже у січні 2023 р.;
- 16 грудня 2022 р. міністр фінансів України С. Марченко підписав Гарантійну угоду в рамках нового Проєкту «Підвищення ефективності передачі електроенергії (Модернізація підстанцій) ІІ» з Кредитною установою для відбудови (KfW)[23]. Водночас голова НЕК «Укренерго» В. Кудрицький підписав Кредитну угоду з KfW на 32,5 млн євро за Проєктом «Підвищення ефективності передачі електроенергії (Модернізація підстанцій) ІІ». Згідно з підписаними угодами НЕК «Укренерго» отримає 32,5 млн євро кредитних коштів від KfW під державну гарантію. Фінансування буде спрямоване на модернізацію та автоматизацію 8 підстанцій на південному заході України, впровадження автоматизованих систем керування технологічними процесами та перетворення їх на високотехнологічні автоматизовані об’єкти, що відповідають вимогам Європейської мережі операторів системи передачі електроенергії (European Network of Transmission System Operators for Electricity, ENTSO-E).
Також були підписані угоди про відстрочення боргу між урядом України та KfW[24]. Відповідно до досягнутих домовленостей щодо врегулювання питання платежів терміни погашення боргу України за залученими кредитами KfW у рамках чотирьох чинних проєктів переносяться з 2022–2023 на 2027–2031 рр. Це дозволить в умовах воєнного стану зменшити боргове навантаження на державний бюджет України у частині видатків з обслуговування та погашення державного боргу за кредитними угодами з KfW; - 19 грудня Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду обговорила схвалену керівництвом МВФ Моніторингову програму для України (PMB)[25]. Чотиримісячна Моніторингова програма, яка базується на погоджених із МВФ макроекономічних параметрах, окреслює напрями фіскальної та монетарної політики уряду України та Національного банку України (НБУ) задля підтримки економічної стабільності. А 22 грудня 2022 р. МВФ оприлюднив тексти Листа про наміри та Меморандуму в рамках нової Моніторингової програми для України (PMB). Лист про наміри та Меморандум про економічну та фінансову політику містять заходи, які реалізували та планують реалізувати уряд України та НБУ протягом періоду дії Програми упродовж 2022–2023 рр. Зокрема, Програма передбачає заходи щодо збільшення податкових надходжень та пожвавлення внутрішнього ринку запозичень, забезпечення довгострокової стабільності фінансового сектору, стримування монетарного фінансування, а також покращення державного управління та прозорості державних інституцій. Виконання положень Меморандуму наблизить Україну до запуску нової повноцінної програми співпраці з МВФ навесні 2023 р.;
- 20 грудня Кабінет Міністрів України прийняв постанову, розроблену Мінфіном, про затвердження Протоколу, яким вносяться зміни до Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги від 09 вересня 2015 р.[26] (збільшення суми кредиту із 100 млн євро до 160 млн євро; продовження кінцевої дати укладення контрактів із 31 грудня 2022 р. до 31 грудня 2024 р.; скасування положення щодо вимоги отримання не менше 60 % витрат польського походження для закупівлі сканерів; надання можливості внесення змін до контрактів, укладених у 2017–2018 рр., щодо збільшення їх ціни, у т. ч. більше ніж на 50 % від початкової вартості контракту);
- 23 грудня 2022 р. міністр фінансів С. Марченко та регіональний директор Світового банку у справах Східної Європи Аруп Банерджі підписали Угоду про надання Україні четвертого Додаткового фінансування у рамках реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародною асоціацією розвитку (МАР) проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні». Сума позики – 500 млн дол. США[27]. Кредитні кошти надаватимуться на пільгових умовах під гарантії Великої Британії, термін погашення кредиту – 18,5 років із п’ятирічним пільговим періодом. Процентна ставка – 0,25 % річних. Залучені кошти буде спрямовано на відшкодування видатків державного бюджету на виплати соціальної допомоги сім’ям з дітьми, заробітної плати працівникам державних закладів вищої освіти, а також комунальних послуг.
3. Перезавантаження й активізацію ринку внутрішніх держзапозичень, що було проголошено міністром фінансів України спільно з НБУ на засіданні Ради з фінансової стабільності 14 грудня 2022 р.[28]. У фокусі уваги – активізація первинного ринку ОВДП як передумова беземісійного фінансування бюджету в 2023 р. Варіант фінансування бюджету населенням та бізнесом за ставками, що нижчі за ринкові, який, наприклад, працював у США під час Другої світової війни, в Україні частково працював на початку війни, але зараз не застосовується.
Національний банк України оголосив про підвищення нормативу обов’язкового резервування за поточними рахунками в гривні та в іноземній валюті на 5 в. п. Водночас НБУ дасть змогу банкам покривати до 50 % від загального обсягу обов’язкових резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП, що має підвищити попит на держпапери приблизно на 50 млрд грн.
У свою чергу, Мінфін із жовтня підвищив ставки доходності ОВДП терміном від 5 до 24 місяців до 14–19,5 % річних, хоча на вторинному ринку вони сягають 20 % річних і вище.
Рада фінстабільності вирішила погодити критерії бенчмарк-ОВДП до 11 січня 2023 р. і ще раз підтвердила плани вийти на стовідсотковий роловер за ОВДП у 2023 р., як це обумовлено з МВФ. Міністерство фінансів, зі свого боку, забезпечить пропозицію бенчмарк-ОВДП на первинних аукціонах, ураховуючи ринкову ситуацію, з метою забезпечення повноцінного фінансування бюджету та підтримки дій НБУ з посилення монетарної трансмісії, необхідної для збереження макрофінансової стабільності.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
[1] Рада з фінансової стабільності визначила пріоритетні напрями докладання спільних зусиль для подолання викликів, спричинених повномасштабною війною URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/rada-z-finansovoyi-stabilnosti-viznachila-prioritetni-napryami-dokladannya-spilnih-zusil-dlya-podolannya-viklikiv-sprichinenih-povnomasshtabnoyu-viynoyu
[2] Міжвідомчий орган, створений Указом Президента України від 24 березня 2015 року № 170/2015. До складу РФС входять, зокрема, Голова НБУ, Міністр фінансів, Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Заступник Керівника Офісу Президента України, до відання якого віднесено питання економічної політики
[3] За ініціативи Національного банку створена спільна банківська мережа POWER BANKING, яка працюватиме навіть в умовах блекауту URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/za-initsiativi-natsionalnogo-banku-stvorena-spilna-bankivska-mereja-power-banking-yaka-pratsyuvatime-navit-v-umovah-blekautu
[4] НБУ розпочав імплементацію анонсованих заходів для посилення монетарної трансмісії URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/nbu-rozpochav-implementatsiyu-anonsovanih-zahodiv-dlya-posilennya-monetarnoyi-transmisiyi
[5] Врегульовано питання формування та ведення Реєстру пунктів обміну іноземної валюти URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/vregulovano-pitannya-formuvannya-ta-vedennya-reyestru-punktiv-obminu-inozemnoyi-valyuti
[6] НБУ перерахував на потреби оборони понад 21,7 млрд грн, за листопад на спецрахунок надійшло понад 663 млн грн URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/nbu-pererahuvav-na-potrebi-oboroni-ponad-217-mlrd-grn-za-listopad-na-spetsrahunok-nadiyshlo-ponad-663-mln-grn
[7] Держбюджет-2022: до загального фонду надійшло 1,491 трлн гривень. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/derzhbiudzhet-2022_do_zagalnogo_fondu_nadiishlo_1491_trln_griven-3790
[8] Мінфін: Затверджено 89% місцевих бюджетів. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_zatverdzheno_89_mistsevikh_biudzhetiv-3785
[9] У 2022 році до державного бюджету надійшло 698,7 млрд гривень. Державна податкова служба України. 02.01.2023. URL: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/644526.html
[10] Понад 1 млн тонн гуманітарної допомоги оформлено митниками від початку війни. Державна митна служба України. 15.12.2022. URL: https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/ponad-1-mln-tonn-gumanitarnoyi-dopomogi-oformleno-mitnikami-vid-pochatku-viini-1037
[11] Щодо стану надходження митних платежів у липні 2022 року. Державна митна служба України. 09.08.2022. URL: https://customs.gov.ua/en/news/novini-20/post/shchodo-stanu-nadkhodzhennia-mitnikh-platezhiv-u-lipni-2022-roku-918
Протягом 2022 року Держмитслужба перерахувала до Державного бюджету України 300,8 млрд грн митних платежів / Державна митна служба України. 2022. 30 груд. URL: https://customs.gov.ua/en/news/novini-20/post/protiagom-2022-roku-derzhmitsluzhba-pererakhuvala-do-derzhavnogo-biudzhetu-ukrayini-3008-mlrd-grn-mitnikh-platezhiv-1046
[12] Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – листопад 2022 року. Державна податкова служба України. 26.12.2022. URL: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/642861.html
[13] IMF. Ukraine: Program Monitoring with Board Involvement-Press Release; Staff Report; and Statement by the Executive Director for Ukraine. International Monetary Fund. 21.12.2022. URL: https://www.imf.org/en/Publications/CR/Issues/2022/12/21/Ukraine-Program-Monitoring-with-Board-Involvement-Press-Release-Staff-Report-and-Statement-527288
[14] Сформовано план-графік проведення планових документальних перевірок на 2023 рік. Державна податкова служба України. 28.12.2022. URL: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/643248.html
[15] Міжнародні партнери підтвердили, що процедура спільного транзиту з Україною працює на належному рівні. Державна митна служба України. 13.12.2022. URL: https://customs.gov.ua/news/ncts-26/post/mizhnarodni-partneri-pidtverdili-shcho-protsedura-spilnogo-tranzitu-z-ukrayinoiu-pratsiuie-na-nalezhnomu-rivni-1035
[16] Україна отримала грант у 1.5 млрд дол. США від Сполучених Штатів Америки з Цільового фонду Світового банку / Міністерство фінансів України. 2022. 02 груд. URL:
https://mof.gov.ua/uk/news/ukraina_otrimala_grant_u_15_mlrd_dol_ssha_vid_spoluchenikh_shtativ_ameriki_z_tsilovogo_fondu_svitovogo_banku-3745
[17] Україна отримала грант у 2 млрд дол. США від Сполучених Штатів Америки з Цільового фонду Світового банку / Міністерство фінансів України. 2022. 20 груд. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ukraine_received_usd_15_billion_grant_from_the_us_through_the_trust_fund_of_the_world_bank-3772
[18] Україна отримала 200 млн євро грантової допомоги від Німеччини для підтримки ВПО / Міністерство фінансів України. 2022. 13 груд. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ukraina_otrimala_200_mln_ievro_grantovoi_dopomogi_vid_nimechchini_dlia_pidtrimki_vpo-3762
[19] Україна отримала 100 млн євро від Франції / Міністерство фінансів України. 2022. 13 груд. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ukraine_received_eur_100_million_loan_from_france-3760
[20] Україна отримала 500 млн євро макрофінансової допомоги від ЄС / Міністерство фінансів України. 2022. 14 груд. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ukraine_received_eur_500_million_of_macro-financial_assistance_from_the_eu-3764
[21] Україна отримала від Канади 500 млн канадських доларів / Міністерство фінансів України. 2022. 20 груд. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ukraine_received_cad_500_million_from_canada-3771
[22] Мінфін: Україна отримала від Нідерландів 200 млн євро / Міністерство фінансів України. 2022. 20 груд. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ukraine_received_eur_200_million_from_the_netherlands-3773
[23] KfW надасть 32,5 млн євро кредитних коштів на модернізацію мережі електропередачі НЕК «Укренерго» / Міністерство фінансів України. 2022. 16 груд. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/kfw_will_provide_eur_325_million_loan_for_the_modernization_of_the_electricity_transmission_network_of_npc_ukrenergo-3767
[24] Уряд схвалив рішення про підписання додаткових Угод щодо відстрочення платежів за позиками в рамках спільних проєктів з KfW / Міністерство фінансів України. 2022. 09 груд. URL:
https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_skhvaliv_rishennia_pro_pidpisannia_dodatkovikh_ugod_shchodo_vidstrochennia_platezhiv_za_pozikami_v_ramkakh_spilnikh_proektiv_z_kfw-3756
[25] Керівництво МВФ затвердило Моніторингову програму для України за участю Ради директорів Фонду / Міністерство фінансів України. 2022. 20 груд.
[26] Мінфін: Уряд прийняв рішення для збільшення пільгового кредиту від Польщі до 160 млн євро на реалізацію інвестиційних проектів в Україні / Міністерство фінансів України. 2022. 20 груд.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_uriad_priiniav_rishennia_dlia_zbilshennia_pilgovogo_kreditu_vid_polshchi_do_160_mln_ievro_na_realizatsiiu_investitsiinikh_proektiv_v_ukraini-3774
[27] Україна отримає від Великобританії 500 млн дол. США через проект Світового банку / Міністерство фінансів України. 2022. 23 груд. URL:
[28] Рада з фінансової стабільності визначила пріоритетні напрями докладання спільних зусиль для подолання викликів, спричинених повномасштабною війною / Міністерство фінансів України. 2022. 14 груд. URL:
https://mof.gov.ua/uk/news/rada_z_finansovoi_stabilnosti_viznachila_prioritetni_napriami_dokladannia_spilnikh_zusil_dlia_podolannia_viklikiv_sprichinenikh_povnomasshtabnoiu_viinoiu-3763