"Аналіз виконання окремих положень політики дерегуляції щодо спрощення підприємницької діяльності". Аналітична записка

Анотація

 

В записці проаналізовано проблеми, що виникають у процесі реалізації політики дерегуляції щодо спрощення ведення господарської діяльності, зокрема рішень щодо скасування свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи-підприємця та скасування дозволу на виготовлення печатки для суб’єктів господарювання. З урахуванням завдань та пріоритетів адміністративної реформи окреслено основні напрями та можливі механізми подолання наявних проблем.

 

АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ ПОЛОЖЕНЬ ПОЛІТИКИ ДЕРЕГУЛЯЦІЇ ЩОДО СПРОЩЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» визначено, що з метою побудови сучасної, стійкої, відкритої й конкурентоспроможної у світовому масштабі економіки, формування професійної й ефективної системи державного управління і, як наслідок – підвищення добробуту українських громадян, необхідним є відновлення економічного зростання й модернізації економіки країни, що має базуватись на формуванні режиму максимального сприяння національному бізнесу шляхом зменшення втручання держави в економіку, зниження адміністративних бар'єрів для розвитку бізнесу, модернізації податкової системи й поглиблення міжнародної економічної інтеграції України.

 

Одним з кроків щодо зменшення втручання держави в економіку в рамках політики дерегулювання у 2011 році стали скасування свідоцтва про державну реєстрацію суб’єктів господарювання (юридичної особи та фізичної особи-підприємця) (далі – свідоцтво про державну реєстрацію)[1] та скасування дозволу МВС України на виготовлення печатки для суб’єктів господарювання (далі – дозвіл на виготовлення печатки)[2]. Ці зміни відбувались з метою спрощення та, головне, здешевлення ведення господарської (і в першу чергу підприємницької) діяльності[3].

 

Проте на практиці ці рішення призвели до протилежних наслідків. При цьому їх варто розглядати в комплексі, оскільки вони знаходяться у взаємозв’язку щодо юридичних наслідків підтвердження статусу суб’єкта господарювання.

 

Проблема скасування свідоцтва пов’язана з тим, що відбулось не здешевлення, а, навпаки, суттєве подорожчання ведення господарської діяльності та значно збільшились непродуктивні витрати часу суб’єктів господарювання на адміністрування. Скасування дозволу на виготовлення печатки лише посилило тенденцію подорожчання.

 

Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи-підприємця», не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації державний реєстратор повинен видати (надіслати рекомендованим листом) засновникові юридичної особи або уповноваженій ним особі, а також фізичній особі-підприємцеві один примірник виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР). Також виписка надаватиметься одночасно із внесенням у ЄДР запису про зміну відомостей про юридичну особу. Відтак в рамках реалізації політики дерегулювання з дати набрання чинності Законом (7 травня 2011 року) свідоцтво про державну реєстрацію, що раніше підтверджувало факт реєстрації підприємства, стало непотрібним, і його замінено на надання суб’єктом господарювання виписки, витягу або довідки з ЄДР.

 

До прийняття Закону у кожного суб’єкта господарювання був лише один примірник свідоцтва про державну реєстрацію, яке містило найголовніші дані про нього і підтверджувало факт його реєстрації та те, що дані, які містяться в ньому, є актуальними, а підприємство існує. Свідоцтво про державну реєстрацію вимагалось низкою нормативно-правових документів як щодо його надання до органів державної влади при отриманні дозволів, ліцензій, постановці на відповідні обліки тощо, так і до інших суб’єктів господарювання в рамках контрактного права для підтвердження статусу економічного контрагента, що, з одного боку, впливає на визначення податкового агента, а з іншого – має важливе значення для забезпечення економічної безпеки суб’єкта господарювання.

 

Слід окремо відмітити, що за нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» розрізняються наступні документи, які видаються державним реєстратором[4]: виписка; витяг; довідка. Норми цього Закону та підзаконних нормативних актів уточнюють, що:

а)  виписка є документом, що підтверджує внесення інформації до ЄДР або внесення змін до цієї інформації;

б)  витяг є документом, що містить відомості з ЄДР;

в)  довідка є документом, що містить відомості з ЄДР про наявність або відсутність інформації про реєстраційні дії щодо суб’єктів господарювання.

 

Таким чином: виписка надається суб’єкту господарювання в момент реєстрації або внесення змін до інформації в ЄДР, або на його запит, державним реєстратором за місцезнаходженням або місцем проживання запитувача; витяг (або виписка) надається суб’єкту на запит при необхідності підтвердження державним реєстратором правильності або наявності інформації в ЄДР незалежно від місцезнаходження або місця проживання запитувача; довідка надається третім особам щодо суб’єкта, щодо якого запитується інформація[5].

 

Зміни в інформації, що знаходиться в ЄДР[6], є звичайною практикою під час «життя» суб’єкта господарювання, а їх наявність може відігравати вирішальну роль під час судових спорів. На дату набуття чинності Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб‑підприємців» термін дії виписки з ЄДР був обмежений 30 календарними днями. Державний реєстратор зобов’язаний видавати виписку суб’єкту як при реєстрації та внесенні змін до ЄДР (безоплатно), так і на запит підприємства в будь-який інший час (на платній основі). Таким чином, у суб’єкта господарювання в наявності може бути необмежена кількість виписок з різною інформацією станом на різні календарні дати, і контрагент або орган державної влади не може лише по наявності виписки прийняти рішення щодо її відповідності реальному стану суб’єкта господарювання. Це визначає пріоритетне значення даних саме бази даних ЄДР, що є найбільш актуальними. З набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи-підприємця» термін дії виписки з ЄДР став необмеженим, що, в свою чергу, викликало необхідність підтвердження актуального стану суб’єкта господарювання, зокрема - шляхом надання органам державної влади та контрагентам витягу з ЄДР.

 

За отримання інформації з ЄДР з суб’єкта господарювання стягується плата (крім випадків, коли виписка надається безоплатно): а) для виписки вимагається плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн); б) за одержання витягу вимагається плата у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 грн); в) за одержання довідки – один неоподатковуваний мінімум доходів громадян (17 грн). В останніх двох випадках за кожен аркуш інформації на бланку встановленого зразка справляється плата у розмірі 20 % від одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. До складу витрат суб’єкта господарювання також необхідно включити витрати часу, які можуть у грошовому еквіваленті значно перевищувати прямі витрати на отримання документів з ЄДР.

 

За наявості свідоцтва про державну реєстрацію вимоги щодо плати за отримання виписки та витягу з ЄДР не були обтяжливими, оскільки суб’єкт господарювання на вимогу органів державної влади чи контрагентів надавав копію свідоцтва, завірену його печаткою чи печаткою органу, який вимагав цей документ. Скасування з початку 2011 року свідоцтва про державну реєстрацію викликало необхідність отримання суб’єктом господарювання для кожної адміністративної чи комерційної юридичної дії виписки, витягу або довідки з ЄДР, що призводить до значного зростання витрат на ведення ним господарської діяльності.

 

У свою чергу, скасування дозволу на виготовлення печатки, з одного боку, немовби спростило для суб’єктів господарювання процедуру виготовлення печатки і здешевило її, але, з іншого боку, значно ускладнило господарську діяльність. Печатка суб’єкта господарювання за умов проходження процедури отримання дозволу МВС на її виготовлення виконувала функцію ідентифікації суб’єкта господарювання. За умов відсутності дозволу на виготовлення печатки будь-яка штемпельно-граверна майстерня має право на виготовлення печатки за будь-яким замовленням і, відповідно, будь-який замовник має право і може розмістити замовлення на виготовлення будь-якої печатки. Це автоматично призводить до втрати печаткою своєї функції однозначної ідентифікації суб’єкта господарювання. Значна небезпека такого рішення полягає також у зростанні ймовірності рейдерських атак, оскільки наявність відбитку печатки є основою для багатьох юридичних дій, у тому числі зі власністю. Задля економічного захисту відсутність печатки на перший план висуває необхідність користування даними ЄДР, але це, у свою чергу, викликає посилення навантаження на державних реєстраторів щодо оформлення витягів та довідок (для забезпечення поточної господарської діяльності суб’єктами господарювання) і підвищує рівень непродуктивних витрат суб’єктів господарювання на їх отримання.

 

До початку 2011 року скасування дозволу на виготовлення печатки не було б таким відчутним, оскільки був частково відкритий Інтернет-доступ до даних ЄДР. З 27.07.2009 р. на офіційному веб-сайті Державного підприємства (ДП) «Інформаційно-ресурсний центр», яке є технічним адміністратором ЄДР, був доступний пошук суб’єктів господарювання в ЄДР через Інтернет з отриманням наступної інформації:

•   щодо фізичних осіб-підприємців – прізвище, ім'я по батькові, місце проживання, стан підприємницької діяльності, дані органу державної реєстрації, в якому знаходиться реєстраційна справа;

•   щодо юридичних осіб – код ЄДРПОУ, повне найменування, місцезнаходження, стан юридичної особи, дані органу державної реєстрації, в якому знаходиться реєстраційна справа.

 

З січня 2011 року Інтернет-доступ до ЄДР було закрито (на підставі розпорядження КМУ № 32-р, яким було скасовано відповідний наказ Держпідприємицтва № 95 як такий, що видано з порушенням вимог законодавства про державну реєстрацію нормативо-правових актів). Закриття Інтернет-доступу до основної інформації ЄДР з початку 2011 року стало додатковим чинником подорожчання ведення господарської діяльності.

 

Таким чином, скасування свідоцтва про державну реєстрацію та дозволу на виготовлення печатки для суб’єктів господарювання та одночасне закриття Інтернет-доступу до окремих розділів ЄДР призвело до суттєвого операційного та адміністративного подорожчання ведення ними господарської (і в першу чергу підприємницької) діяльності.

 

Вирішення цієї проблеми має відбуватись в напрямі здешевлення ведення господарської (підприємницької) діяльності з одночасним забезпеченням гарантій прав власності.

 

Можливий варіант виходу з ситуації, що склалася, полягає у застосуванні окремих рішень для органів державної влади та суб’єктів господарювання:

- для суб’єктів господарювання доцільно відкрити основні бази даних ЄДР для усіх зацікавлених через мережу Інтернет задля оперативного отримання необхідної реєстрової інформації і покладання вирішення питання паперового збереження та підтвердження достовірності паперового збереження цієї інформації на власний розсуд суб’єкта господарювання (застосування печаток, процедур ідентифікації і т.п.). Для цього необхідним вбачається видання наказу або іншого нормативного документу від Державної реєстраційної служби України до ДП «Інформаційно-ресурсний центр» щодо безоплатного відкриття основної реєстрової інформації з формування для суб’єктів господарювання Спеціального витягу з ЄДР. За умови відсутності належної реакції з боку ДП «Інформаційно-ресурсний центр» вбачається за необхідне прийняття рішення Державної реєстраційної служби України щодо його ліквідації та повернення функцій технічного адміністрування, забезпечення функціонування ЄДР тощо до Державної реєстраційної служби України;

- для органів державної влади необхідним є вирішення питання щодо створення у кожному органі державної влади, який за законодавством України має отримувати від суб’єкта господарювання інформацію з ЄДР, автоматизованої точки доступу до ЄДР (організоване у відповідному органі державної влади робоче місце, обладнане комп’ютерним програмним забезпеченням для формування Спеціального витягу з ЄДР). Аналогом такого рішення є наказ Держпідприємництва від 14.02.2011 року[7] щодо порядку доступу судів загальної юрисдикції до відомостей ЄДР.

 

Процедури та порядок затвердження паперового носія в органі державної влади з необхідною інформацією з ЄДР щодо суб’єкта господарювання доцільно вирішити нормативним документом Кабінету Міністрів України. Процедури та порядок технічного функціонування спеціалізованого комп’ютерного програмного забезпеченням для формування Спеціального витягу з ЄДР для органів державної влади (виконавчої влади та місцевого самоврядування) має вирішуватись наказом або іншим нормативним документом Державної реєстраційної служби України.

 

Для суб’єктів господарювання ці процедури мають бути безоплатні.

За висловленого вище підходу політика дерегулювання набуває свого практичного змісту та забезпечує не формальне спрощення, а реальне здешевлення ведення господарської (підприємницької) діяльності.

 

Відділ економічної стратегії

(Д. Ляпін)