"Щодо наслідків зростання світових цін на продукцію металургії". Аналітична записка

Анотація

 

У записці проаналізовано вплив зростання світових цін на металопродукцію на галузі машинобудування та будівництва в Україні. Запропоновано першочергові заходи щодо нівелювання можливих негативних наслідків у короткостроковій перспективі.

 

ЩОДО НАСЛІДКІВ ЗРОСТАННЯ СВІТОВИХ ЦІН НА ПРОДУКЦІЮ МЕТАЛУРГІЇ

 

Відбудова Японії після землетрусу потребуватиме значних інвестицій[i] та вплине на динаміку попиту на світових товарних ринках, зокрема на продукцію металургії. Одночасно на світовому ринку у короткостроковій перспективі очікується певне зменшення пропозиції металопродукції. У першу чергу, це пов’язано з руйнуванням деяких виробничих потужностей на металургійних підприємствах Японії, яка є другим за обсягами виробником сталі у світі, та з можливими перебоями у енергопостачанні через руйнування потужностей підприємств з виробництва та розподілення електроенергії. За таких умов закономірно очікувати чергове зростання цін на світовому ринку чорних металів. За оцінками НБУ, у 2011 році ціни на метал можуть зрости на 13 %[ii].

 

Хоча існують певні прогнозні оцінки щодо уповільнення зростання цін на металопродукцію через випереджаючі темпи внутрішнього споживання відносно темпів інвестицій в основний капітал у Китаї, за даними опитувань експертів, зростання цін на сталь у 2011 році у середньому очікується на рівні 32,2 %, зокрема за оцінками MEPS – 27 %[iii].

 

Вже за підсумками першого кварталу 2011 року середня світова ціна на сталь з початку року збільшилася на 27 % (рис. 1). Тенденції щодо зростання цін виробників у видобуванні неенергетичних корисних копалин та виробництві коксу, які намітилися на початку поточного року (у лютому до грудня попереднього року – на 26,2 % та 8,6 % відповідно)[iv], також свідчать про ймовірне подальше підвищення цін виробників у металургії.

 

Рис.1. Обсяги світового виробництва сталі та індекси цін на сталь

Джерело: Світова асоціація сталі, CRU steel

 

Відповідно до зазначених передумов та тенденцій, слід проаналізувати сценарій, за яким ціни на сталь зростуть швидше, ніж очікувалося, виходячи із припущення, що індекс цін на сталь відповідатиме оцінкам MEPS та становитиме 1,27.

 

Таке зростання цін на чорні метали створює умови для низки позитивних макроекономічних ефектів для України. Серед них - покращення стану платіжного балансу та формування потенційних можливостей для зростання виробництва та доданої вартості у металургії. Це, у свою чергу, створить умови для збільшення податкових надходжень до бюджету, оплати праці та прибутковості галузі, нагромадження коштів на інвестиційні цілі.

 

Разом з тим, слід очікувати певні негативні ефекти, які виникнуть внаслідок міжгалузевих зв’язків. Зростання зовнішніх цін на продукцію металургійної галузі спричинить їх збільшення на внутрішньому ринку. Як наслідок, у певних галузях, зокрема у машинобудуванні та будівництві, які є найбільшими споживачами металургійної продукції[v], зросте собівартість виробництва продукції. За таких умов або підприємства будуть вимушені підвищувати відпускні ціни, або їх додана вартість зменшиться, що може призвести до зменшення оплати праці, надходжень до бюджету або згортання інвестиційної активності на цих підприємствах. Підвищення цін на підприємствах машинобудування та будівництва спричинить зростання індексу цін інвестицій в основний капітал, що гальмуватиме виконання інвестиційних планів на вітчизняних підприємствах.

 

Зазначені ефекти та ризики потребують перегляду прогнозних показників розвитку окремих секторів економіки України з метою їх врахування у поточній діяльності та інвестиційних програмах держави та підприємств.

 

З нашої точки зору, зростання цін на сталь у 2011 році на рівні 27 % призведе до наступних макроекономічних ефектів та ризиків.

 

1. Збільшення обсягів доданої вартості, яка створюється на металургійних підприємствах, на 23 млрд грн у фактичних цінах, обсягів експорту металопродукції – на 5 млрд дол. США, імпорту – на 0,7 млрд дол. США, що позитивно вплине на сальдо торговельного балансу.

 

Оскільки ціни на продукцію підприємств металургії в Україні зростатимуть випереджаючими темпами відносно собівартості металургійного виробництва, зокрема вхідних цін[vi] (індекс вхідних цін складе 21 %[vii]), частка ВВП, що формується у металургії, збільшиться до 22 %[viii] від випуску галузі, що майже дорівнює її докризовому рівню[ix]. Як наслідок, у підприємств металургії з’являться додаткові кошти на інвестиційні цілі у розмірі близько 16 млрд гривень.

 

2. Прискорення зростання цін виробників продукції машинобудування на 3,9 в.п.

Зростання світових цін на чорні метали відіб’ється на їх цінах на внутрішньому ринку. Продукція металургії складає близько 20 % у структурі витрат підприємств машинобудування та 15 % у структурі випуску. Через це машинобудівна галузь є чутливою до навіть незначних коливань цін на металопродукцію. Так, при подорожчанні продукції металургії у середньому на 6,8 % підприємства машинобудування вимушені підвищувати ціни на 1 % з метою збереження рівня рентабельності.

 

Також існує альтернативне припущення, за яким підприємства машинобудування не коригуватимуть відпускні ціни з урахуванням зростання цін на металопродукцію та стримуватимуть їх на запланованому рівні за рахунок мобілізації внутрішніх ресурсів. Проте такий сценарій є менш ймовірним, оскільки впродовж кризи резерви галузі були майже вичерпані – понад 39 % підприємств у 2009 році одержали збиток (36 % у 2010 році[x]), частка валового прибутку та змішаного доходу у випуску галузі у період кризи складала в середньому 4 %. За альтернативним сценарієм додана вартість, яка створюється на підприємствах машинобудування, може зменшитися на 5-6 млрд грн, її частка у структурі випуску – до 23 % (середня частка за 2007-2009 роки складає 27 %), а частка валового прибутку, змішаного доходу – до 1,5 %.

 

3. Прискорення зростання цін будівельно-монтажних робот на 5,2 в.п.

Через значну питому вагу продукції металургії у структурі витрат та випуску будівельних підприємств (близько 24 % та 17 % відповідно), ціни на металопродукцію істотно впливають на вартість продукції будівництва. З метою збереження рівня рентабельності при збільшенні цін на продукцію металургії у середньому на 5,1 % будівельні підприємства мають підвищувати ціни на 1 %.

 

За альтернативним сценарієм будівельні підприємства не коригуватимуть ціни будівельно-монтажних робіт при зростанні цін на металопродукцію. Як і щодо галузі машинобудування, цей сценарій є менш ймовірним. За альтернативним сценарієм додана вартість, яка створюється на будівельних підприємствах, може зменшитися на 4,5-5 млрд грн, її частка у структурі випуску - до 26 % (36 % перед початком розгортання кризи у 2007 році, 30 % у період кризи).

 

4. Прискорення зростання індексу цін інвестицій в основний капітал на 3,7 в.п.

Продукція машинобудування та будівництва складають близько 40 % та 42 % відповідно у структурі валового нагромадження основного капіталу. При збільшенні цін на продукцію машинобудування на 3,9 в.п., а будівництва на 5,2 в.п. темпи зростання цін інвестицій в основний капітал прискоряться на 3,7 в.п.

 

Таким чином, макроекономічний ефект від збільшення цін на сталь на 27 % полягає у збільшенні доданої вартості у металургійному виробництві, що призведе до збільшення ВВП по економіці в цілому (внесок “+” 1,9 в.п.). Разом з тим, за рахунок міжгалузевих зв’язків, у суміжних видах економічної діяльності, зокрема у машинобудуванні та будівництві, спостерігатиметься зростання собівартості, що формуватиме негативний внесок у темпи зростання ВВП по економіці (внесок “мінус” 1 в.п.). Кумулятивний макроекономічний ефект полягатиме у збільшенні ВВП у короткостроковому періоді на 0,9 в.п. Між тим, паралельне подорожчання інвестиційних товарів відіграє гальмівну роль щодо інвестиційних процесів, послаблюючи інвестиційну природу зростання та роблячи прискорення приросту ВВП нестійким.

 

За зазначених умов доцільно вжити наступні заходи.

1. Ризики подорожчання продукції машинобудування та вартості будівництва необхідно врахувати при реалізації державних інвестиційних програм, зокрема проектів, які реалізуються з метою підготовки до чемпіонату Євро-2012.

 

2. З метою нівелювання дії зазначених негативних ефектів від підвищення цін на металопродукцію слід створювати умови для її імпортозаміщення на внутрішньому ринку у коротко- та середньостроковій перспективі. Зменшення частки імпорту продукції металургії у витратах підприємств машинобудування та будівництва, які у середньому складають 33 % та 25 % відповідно[xi], дозволить збільшити кумулятивний макроекономічний ефект від зростання цін на метали.

 

3. Шляхом проведення виваженої валютної політики уникнути затягування економіки у “голландську хворобу”, що може призвести до подальшого утвердження застарілих базових галузей та негативно впливатиме на конкурентоспроможність підприємств більш високих технологічних укладів.

 

4. Звернути увагу на необхідність запровадження заходів щодо стимулювання інвестиційної діяльності, спрямованих на компенсацію зростання вартості інвестиційних товарів (зокрема, може йтися про знижену ставку ПДВ для інвестиційного імпорту, субсидування кредитних ставок для інвестиційних кредитів у пріоритетних секторах економіки тощо).

 

Відділ досліджень тіньової економіки та корупції

(Т. Тищук, О. Іванов)