Охарактеризовано основні результати чергового саміту НАТО, який відбувся 11-12 липня 2023 року у Вільнюсі, Литва. Спільне комюніке, ухвалене за підсумками саміту, окреслює узгоджену позицію держав-членів Альянсу щодо реагування на російську агресію проти України та підтримку євроатлантичних прагнень і перспектив України на вступ до НАТО.
Висновки
- Саміт у Вільнюсі зафіксував прогрес, досягнутий державами-членами НАТО з часів попередньої зустрічі в Мадриді у 2022 р., а також затвердив підхід до реагування на агресію РФ та можливу агресію проти Альянсу. Цей унікальний з часів завершення «холодної війни» підхід включає модернізацію регіональних оборонних планів і посилення передової присутності НАТО вздовж потенційної лінії фронту з Росією від північних кордонів союзників до Середземного моря (зокрема, за рахунок вступу Фінляндії та в майбутньому Швеції до Альянсу). Також у спільному комюніке значна увага приділяється питанням ядерного стримування на глобальному рівні та покладання союзників у цьому питанні передусім на ядерні сили і потенціал Сполучених Штатів.
- З огляду на запрошення до участі в саміті Австралії, Нової Зеландії, Японії та Південної Кореї, а також приділення уваги в комюніке діям КНР, НАТО підтверджує зростаючу увагу до питань глобальної безпеки і стабільності в Індійсько-Тихоокеанського регіоні. Також НАТО приділяє увагу проблематиці недопущення підтримки агресивній політиці Росії з боку Китаю та інших міжнародних акторів.
- Російська Федерація визнається найбільш значною та прямою загрозою для безпеки членів Альянсу. При цьому НАТО намагається уникати різких і провокативних заяв на адресу РФ, зокрема в частині конкретики щодо визначення часових рамок приєднання України до Альянсу. Разом з тим, озвучені під час саміту положення спільного комюніке союзників, а також заяви держав «Великої сімки» свідчать про визнання приналежності України до євроатлантичної спільноти, її прагнень в майбутньому стати членом НАТО, а також готовності надавати щонайменше на двосторонній основі всебічну підтримку і допомогу для відновлення своєї територіальної цілісності та суверенітету в умовах збройної агресії РФ.
Очікування і настрої учасників напередодні зустрічі
Зустріч у Вільнюсі була довгоочікуваною подією як для держав-членів НАТО, так і для запрошених учасників поза Альянсом. Саміт передбачав обговорення широкого кола питань, які включали в себе фіксацію узгодженої позиції союзників щодо стану безпеки євроатлантичного середовища, реагування НАТО на російську збройну агресію, безпекові запити держав на східному кордоні Альянсу, надання подальшої допомоги Україні, перспективи доєднання нових членів до Альянсу (зокрема, Швеції та України) тощо.
Українська сторона ретельно готувалася до участі в саміті, проводячи зустрічі на різних рівнях з державами-членами НАТО, лобіюючи підтримку отримання запрошення на вступ до Альянсу, або ж включення конкретних формулювань щодо цього питання до спільного комюніке (отримання «чіткого сигналу» щодо майбутнього членства України в Альянсі). Євроатлантичні прагнення України і її прискорений вступ до НАТО підтримують низка міжнародних партнерів, зокрема держави Центральної і Східної Європи. Також 8 липня під зустрічі з В. Зеленським президент Туреччини Р.Т. Ердоган заявив, що Україна заслуговує на членство в Альянсі. Разом з тим, формулювання щодо євроатлантичних перспектив України у спільному комюніке під час саміту викликали неабиякі дискусії серед союзників. Тим не менше, держави-члени НАТО змогли досягти консенсусу щодо усунення Плану дій щодо членства (ПДЧ) зі шляху України до Альянсу.
Іншим питанням, яке викликало тривалі дискусії всередині Альянсу, було узгодження термінів ратифікації заявки Швеції на вступ до НАТО, яку ще не здійснили Угорщина та Туреччина. Перед самітом Р.Т. Ердоган навіть зробив суперечливу заяву про необхідність відкриття Євросоюзом шляху на приєднання Туреччини до ЄС до того, як його держава ратифікує заявку Швеції. Однак 10 липня за результатами зустрічі Р.Т. Ердогана з прем’єр-міністром Швеції У. Крістерссоном за сприяння генсека НАТО турецький президент погодився розблокувати вступ Швеції до Альянсу (ратифікація відбудеться не раніше жовтня цього року). При цьому було заявлено, що співпраця Туреччини і Швеції в сфері протидії тероризму буде тривати після вступу останньої до НАТО.
Перебіг Вільнюського саміту
Заходи в рамках саміту 11-12 липня включали в себе засідання Північноатлантичної Ради Альянсу на рівні голів держав, очільників їх зовнішньополітичних відомств і міністрів оборони; прес-конференцію Генерального секретаря НАТО; двосторонні зустрічі політичних лідерів; публічні виступи і заяви високопосадовців; підписання спільних документів на полях заходу тощо. До відповідних заходів, окрім України та Швеції, були запрошені Австралія, Нова Зеландія, Японія та Південна Корея.
У перший день саміту союзники підтвердили, що Україна стане членом Альянсу та погодилися скасувати ПДЧ, що змінить шлях України до НАТО з двоетапного процесу на одноетапний. Також було узгоджено, що Україна отримає запрошення на вступ до НАТО, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови», які передбачають два виміри – модернізацію оборонних інституцій України та завершення війни з РФ.
12 липня відбулося інавгураційне засідання Ради Україна-НАТО, під час якого Президентом України були озвучені три пріоритети на порядку денному двосторонніх відносин з Альянсом: нові пакети підтримки для українських Збройних Сил; розуміння того, що Україна має запрошення від НАТО на той час, коли безпекова ситуація це дозволить; гарантії безпеки для України на шляху до НАТО. Також упродовж другого дня саміту відбулися зустрічі Президента України з лідерами Німеччини, Канади, Великої Британії, Норвегії, Австралії та США, під час яких українська сторона обговорила свої оборонні потреби і заручилася додатковою збройною підтримкою для протидії агресії РФ. Крім того, на полях зустрічі Україна та 11 держав-партнерів підписали меморандум, який визначає умови навчання українських пілотів на винищувачах F-16. Навчання розпочнеться в серпні на базі спеціально створеного центру в Румунії.
Під час саміту лідери країн «Групи семи» (G7) оголосили спільну декларацію про підтримку України, у рамках якої було заявлено таке:
- лідери G7 підтверджують свою відданість вільній, незалежній, демократичній і суверенній Україні, визнаючи, що безпека України є невід’ємною частиною безпеки євроатлантичного регіону;
- держави «Групи семи» націлені працювати над конкретними, двосторонніми, довгостроковими зобов’язаннями з Україною у сфері безпеки, вираженими у наданні сучасного військового обладнання для захисту України зараз і в майбутньому; зміцненні економічної стабільності та стійкості України; наданні їй технічної та фінансової підтримки, зокрема для продовження реформ на шляху до євроатлантичної інтеграції;
- у разі майбутнього збройного нападу з боку Росії держави G7 будуть проводити негайні консультації з Україною для визначення відповідних подальших кроків, включно з наданням їй швидкої і сталої оборонної та фінансової допомоги;
- держави залишаються відданими підтримці України шляхом притягнення Росії до відповідальності, в тому числі через санкції та експортний контроль, а також шляхом підтримки зусиль міжнародних механізмів, таких як Міжнародний кримінальний суд (МКС);
- зі свого боку, Україна зобов’язується посилювати заходи прозорості щодо партнерської допомоги; здійснювати подальшу модернізацію в оборонно-промисловому секторі та інші необхідні реформи.
Ключові тези ухваленого комюніке за результатами саміту[1]
- Підтвердження Альянсом трансатлантичних зв’язків, єдності, згуртованості і солідарності у критичний час для безпеки, міжнародного миру та стабільності. Союзники вкотре наголошують на своїй відданості ідеї захищати один одного та кожен дюйм території НАТО згідно зі статтею 5 Вашингтонського договору.
- Північноатлантичний альянс залишається відданим політиці відкритих дверей; вітає Фінляндію як нового члена НАТО; чекає можливості «привітати Швецію як повноправного члена Альянсу».
- Російська Федерація є найбільш значною та прямою загрозою безпеці НАТО, а також миру та стабільності в євроатлантичному регіоні. Росія наростила військову присутність та потенціал у регіонах Балтійського, Чорного та Середземного морів; розвиває військові спроможності в Арктиці, поглиблює військову інтеграцію з Білоруссю. НАТО засуджує намір Росії розгорнути ядерну зброю та ядерні системи на білоруській території, її безвідповідальну ядерну риторику.
- Політика і амбіції КНР становлять виклик інтересам, безпеці та цінностям союзників. Зловмисні гібридні та кібероперації КНР, її конфронтаційна риторика та дезінформація завдають шкоди безпеці Альянсу. Союзники націлені на підвищення стійкості та готовності захищатися від зусиль КНР, спрямованих на розкол НАТО.
- Поглиблення стратегічного партнерства між КНР і Росією, а також їх спроби підірвати міжнародний порядок суперечать цінностям та інтересам союзників. Альянс закликає КНР відігравати конструктивну роль постійного члена Ради Безпеки ООН, засудити війну Росії проти України, утриматися від будь-якої підтримки воєнних зусиль Росії (включно з наданням летальної допомоги) та її фейкових наративів зі звинуваченням НАТО у війні.
- Держави-члени Альянсу визнають, що Росія несе повну відповідальність за війну проти України, і має бути притягнена до відповідальності за порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права, зокрема проти цивільного населення України.
- НАТО закликає держави світу не надавати допомогу Росії в здійсненні агресії проти України, та засуджує всіх, хто активно сприяє війні РФ (Білорусь та Іран).
- Союзники вітають принципи справедливого та тривалого миру в Україні, викладені у формулі миру В.Зеленського. Досягнення цих принципів неможливе без повного і безумовного виходу Росії з Україні.
- Альянс підтверджує солідарність з Україною в захисті своїх територій та цінностей; підтримує її невід’ємне право на самооборону та вибір власних заходів безпеки. НАТО засвідчує непохитність у подальшому посиленні політичної та практичної підтримки Україні стільки, скільки це буде потрібно.
- Майбутнє України – в НАТО. Союзники підтверджують, що Україна стане членом НАТО, і визнають, що шлях України до повної євроатлантичної інтеграції більше не потребує Плану дій щодо членства. Україна стає все більш інтегрованою з Альянсом, і досягла значного прогресу на шляху виконання реформ. Держави-члени НАТО регулярно оцінюватимуть подальший прогрес України у цьому питанні за допомогою адаптованої Річної національної програми. Запрошення приєднатися до Альянсу Україна отримає тоді, коли союзники це погодять і будуть виконані всі умови.
- З огляду на посилене значення співпраці Альянсу з Європейським Союзом в умовах загарбницької війни Росії проти України, союзники вирішили заснувати спеціалізований координаційний штаб НАТО-ЄС щодо України.
- Союзники погодили пакет розширеної політичної та практичної підтримки Україні (через Комплексний пакет допомоги), а також вирішили заснувати Раду Україна-НАТО для просування політичного діалогу, співпраці та євроатлантичних прагнень України.
- Союзники продовжують брати на себе зобов’язання щодо щорічного інвестування в оборону не менш ніж 2% ВВП; обіцяють покращити оперативну сумісність своїх національних сил та розвивати потужну оборонну промисловість із стійкими ланцюжками поставок. З огляду на можливість нападу на території держав-членів Альянсу, НАТО запроваджує оновлення регіональних оборонних планів Альянсу, погоджує зміцнення командування і контролю в питаннях подальшого посилення передової присутності союзників, затверджує План дій оборонного виробництва.
- У питаннях ядерного стримування Альянс продовжує спиратися на потенціал Великої Британії, Франції та ядерну зброю США, розміщену в Європі. НАТО закликає Росію, Китай, Іран і КНДР дотримуватися Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
- Важливе значення для колективної оборони НАТО відіграє протидія таким безпековим викликам і загрозам як тероризм; нестабільність на Близькому Сході та в Африці; вразливості в критичній інфраструктурі, кіберпросторі, космічній галузі, енергетиці держав-членів Альянсу; зміна клімату; а також гібридні операції проти союзників, які «можуть досягти рівня збройного нападу і змусити Альянс застосувати статтю 5 Вашингтонського договору».
Проведення ювілейного 75-го саміту НАТО у 2024 році відбудеться у м. Вашингтон, США.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Список використаних джерел:
[1] Vilnius Summit Communiqué. North Atlantic Treaty Organization. July 11, 2023. URL: https://www.nato.int/cps/en/natohq/official_texts_217320.htm?selectedLocale=en