Проаналізовано основні тези заяви Ж.Борреля та його інтерв’ю австрійському виданню «Kronen Zeitungen» щодо подальшого розвитку європейських оборонних спроможностей в контексті зростаючих безпекових загроз
Висновки
- Керівництво Європейського Союзу усвідомлює невідповідність оборонних зусиль ЄС новим безпековим викликам на регіональному та глобальному рівнях.
- Зосередженість на експедиційних та т.зв. «асиметричних місіях» у поєднанні зі скороченням оборонних бюджетів поставили під сумнів здатність європейських армій вести конфлікт «високої інтенсивності» вже на європейській території.
- Створення об’єднаної армії ЄС не є сьогодні пріоритетом для Євросоюзу. Основні завдання з оборони покладають на національні армії та, більшою мірою, на підтримку союзників по Північноатлантичному альянсу. Констатована нереалістичність на даному етапі ідеї досягнення «європейського суверенітету» у сфері безпеки і оборони.
Минулого тижня Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки, віце-президент Європейської комісії Жозеп Боррель зробив кілька знакових заяв щодо спільних європейських оборонних перспектив в контексті критичних змін глобального безпекового простору.
27 серпня 2022 року опубліковано заяву «Іноземні вторгнення та майбутнє Європейської оборони»[1], де проаналізовано причини фактичної невдачі західних підходів до забезпеченнями миру і безпеки, зокрема в Афганістані та регіоні Сахель (Африка). Зазначається, що результати т.зв. «стабілізаційних операцій» вражають колосальним обсягом затрачених ресурсів (resource-intensive), особливо у порівнянні із невтішними результатами. На думку Високого представника ЄС, можна визначити такі основні причини невдач:
- зовнішні втручання, спрямовані на досягнення перемир’я, не зможуть забезпечити необхідну складову: життєздатне, легітимне політичне врегулювання та управління, на що здатні лише місцеві сили;
- проблемними точками є нечіткість цілей і «розповзання місії», коли антитерористичні операції перетворюються на амбіційні кампанії з «розбудови держави» на основі відмінних культурних цінностей, як це сталося у випадку Афганістану;
- міжнародне співтовариство занадто покладається і орієнтується на місцеві «вестернізовані» еліти, що не мають визначального впливу на місцеве населення.
Однак відсторонення від процесів у зазначених проблемних регіонах також не може бути виходом для Європи, оскільки наслідки у вигляді тероризму, неконтрольованої міграції та гуманітарних криз становитимуть вже безпосередню загрозу.
Ж.Боррель вбачає можливим виходом вироблення більш вибіркових підходів до втручання, більш ретельного підбору ресурсів і мотивацій: управління кризою – це, насамперед, створення простору для роботи функціональної політики.
Зазначається, що метою європейських армій протягом останніх 20 років були експедиційні операції в Афганістані, Іраку та Сахелі з одночасним різким і неузгодженим скороченням оборонних бюджетів по всій Європі. У той же час США, Китай, Росія та інші значно збільшили свої оборонні видатки,
Європейські армії «вихолощені» і являють собою «бонсай-армії» - що виглядають як справжні, але скорочені до мініатюрних версій. А зосередженість на експедиційних та т.зв. «асиметричних місіях» у поєднанні зі скороченням бюджетів ставлять під сумнів здатність армії вести конфлікт високої інтенсивності вже на європейській території.
Постає питання про відповідність нинішніх тенденцій у розбудові європейської системи оборони реальним викликам, які несе все більш загрозливий стратегічний ландшафт та противники, здатні вести високоінтенсивні війни.
Виходячи з наявних загроз, європейські армії повинні бути здатними вести як територіальну оборону, так і асиметричну війну на відстані. Підкреслюється, що основна реалізація цих завдань відбуватиметься в рамках НАТО.
У розвиток теми європейських оборонних спроможностей Ж.Боррель в інтерв’ю австрійській «Kronen Zeitungen»[2] зазначив, що:
- жодна з 27 армій учасниць Євросоюзу не буде замінена єдиною європейською силою; важливим завданням є об’єднання, координація зусиль та інвестування в оборону;
- рівень оборонних витрат ЄС співставний з китайським і вчетверо перевищує витрати РФ. Однак через роззброєння, що почалося внаслідок боргової кризи, відповідь на поточні безпекові виклики є доволі проблематичною. Ключовим елементом залишається ефективність, без чого всі витрати є марними;
- учасники ЄС дійсно по-різному сприймають безпекові виклики і загрози в силу географічного та історичного контексту, що нині яскраво проявилося в позиціях Польщі і Литви щодо агресії РФ. ЄС має працювати над спільним підходами;
- у контексті глобальних впливів Європа може вважатися світовим гравцем, але не у військовому плані, а в економічному і моральному вимірах. Однак «світ став небезпечним місцем», тому члени ЄС повинні усвідомити необхідність в інструментах захисту;
- протягом тижня буде представлено план військової навчальної місії в Україні на зустрічі міністрів оборони ЄС.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
[1] Josep Borrell. Foreig interventions and the future of European defence. 27.08.2022
https://www.eeas.europa.eu/eeas/foreign-interventions-and-future-europe…
[2] „Die Welt ist ein gefährlicher Ort geworden“. 28.08.2022. Kronen Zeitung. https://www.krone.at/2793630