Питання посилення оборонного потенціалу стало ключовим на щорічній конференції Європейського оборонного агентства, яка відбулася у Брюсселі 21 березня 2013 року. За оцінками військових експертів за наявних умов фінансування оборонної сфери забезпечення належного рівня обороноздатності в європейському регіоні стає все більш проблематичним. Незадовільний стан військового потенціалу країн-членів ЄС засвідчили операції в Лівії та Малі. За умов збереження таких негативних тенденцій до 2017 року сукупні витрати на оборону країн-членів ЄС можуть скоротитися на 12 %. Наслідком цього може бути утворення суттєвого «розриву» в оборонній сфері європейських країн між потребами та наявними можливостями. Однак, головне питання полягає не стільки в тому скільки витрачається на оборону, а в тому як витрачаються ці кошти. Значні кошти й досі витрачаються на підтримку занадто дорогого, але застарілого озброєння, замість того, щоб інвестувати у створення нового. На озброєнні країн ЄС знаходяться понад десятки різних моделей однотипної техніки. За такого дублювання зусиль важко забезпечити високі стандарти збройних сил європейських країн.
Підтвердженням такої складної ситуації в оборонній сфері країн ЄС є порівняння оборонних витрат країн – учасниць Європейського оборонного агентства (ЄОА)[1] та Сполучених Штатів – головного союзника Європи в безпековій сфері.
Загальна картина для країн-членів Європейського оборонного агентства свідчить, що дестабілізація економічної ситуації в ЄС мала негативні наслідки для сфери фінансування оборонних витрат цих країн (рис.1).
Слід відзначити, що скорочення оборонних витрат країн-членів ЄОА відбувалося на фоні різкого скорочення припливу прямих іноземних інвестицій, втрати позитивної динаміки у процесах скорочення державного боргу. Певним чином стабілізувати ситуацію дозволило зростання експорту країн – членів ЄС (рис. 2).
Позитивні тенденції в фінансуванні оборонної сфери США (рис. 3) за цей же період були забезпечені завдяки значним «вливанням» прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в американську економіку (рис. 4).
Динаміка витрат на оборону за основними складовими свідчить про те, що пріоритетним напрямом оборонних витрат для країн-членів ЄОА є закупка озброєння, оскільки скорочення витрат за цією позицією відбулося лише у 2009 році (рис. 5).
Головною позицією урізання витрат в оборонній сфері європейських країн стали витрати на персонал. Це пов’язане головним чином з процесом стабільного скорочення чисельності персоналу. При цьому слід відзначити, що найбільш активно відбувається скорочення цивільного персоналу (рис. 6).
Можна говорити про негативну тенденцію щодо виникнення суттєвого науково-технологічного розриву між військово-промислової галуззю європейських країн та США через значні скорочення фінансування науково-дослідних (НДР) та науково-технічних робіт (НТР) (рис.7).
Якщо порівняти пріоритети у витратах в оборонній сфері США в 2007 та 2010 роках, то можна говорити про своєрідний процес консолідації. Якщо в 2007 році простежується чітка ієрархія: експлуатація, закупки, НДР, персонал, то в 2009 році по всіх напрямах позитивна динаміка. Хоча витрати на НДР значно «відстають» від інших, але якщо порівняти цей показник у 2007 році з 2010, то зростання становить 9,4 %. Для країн ЄОА динаміка цього показника за аналогічний період становить падіння 10 % (див. додаток).
Слід відзначити, що і для США, і для країн ЄОА пріоритетом лишаються витрати, пов’язані з військово-промисловою галуззю (рис. 5, 8).
Кардинально різниться політика США у порівнянні з країнами ЄОА щодо витрат та структури персоналу в оборонній сфері (рис. 6, 9). По-перше, відсутній процес скорочення чисельності. По-друге, співвідношення військового та цивільного персоналу для США становить 2 : 1, у той час як для країн ЄОА лише 4 : 1. Така пропорція (на користь цивільного персоналу) ймовірно більш ефективна в контексті боротьби з тероризмом як однією з головних загроз для американського суспільства. Крім того, таке співвідношення більш відповідає умовам формування та функціонування інформаційного суспільства, для якого характерним є посилення ролі та значення людського фактору в умовах функціонування комп’ютерно-технологічного укладу, який пронизує всі сфери життя суспільства.
Щодо науково-технічної політики, то, на відміну від ЄОА, перевага надається інноваційній складовій, яка вимагає менших коштів ніж фундаментальні дослідження і має коротший термін окупності (рис. 7, 10).
Основні тенденції у фінансуванні оборонної сфери для країн – членів Європейського оборонного агентства та США у 2007-2010 роках наведені у таблиці 1.
За даними: Defence Data of EDA: participating Member States in 2007 (EDA: Brussels, 11 Dec. 2008); Defence Data of EDA: participating Member States in 2009 (EDA: Brussels, 31 Маr. 2011); Defence Data of EDA: participating Member States in 2010 (EDA: Brussels, 7 Маr. 2012); Europe and United States Defence Expenditure in 2010 (EDA: Brussels,12 Jan. 2012)
Фактично нині, в умовах фінансової нестабільності, ключовим питання як для США основного фундатора НАТО, так і для ЄОА є питання формування нових підходів до стратегії регіональної безпеки.
Своє бачення щодо формування нових поглядів на роль Європи у формуванні та забезпеченні функціонування регіональної системи безпеки озвучив Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен на засіданні Комітету з питань закордонних справ та Підкомітету з питань безпеки та оборони Європарламенту, яке відбулося на початку травня 2013 року в Брюсселі.
Генсек НАТО закликав лідерів країн ЄС не лише говорити про безпеку, але й фінансувати її. Головну увагу він акцентував на необхідності для європейських країн взяти на себе чіткі зобов’язань з інвестування в безпеку та оборону, оскільки це, на його думку, головний шлях до сильної та відкритої Європи. Важливість цього питання обумовлена ще й тим, що в грудні цього року, вперше з спочатку економічної кризи, відбудеться засідання Європейської Ради, яке буде присвячено питанням безпеки та оборони. В зв’язку з цим він зазначив, що готуючись до саміту ЄС у грудні, потрібно не забувати про три речі.
По-перше, розуміння того, що м’яка сила сама по собі – «це зовсім ніяка не сила». Без сильних можливостей щодо підтримки своєї дипломатії, Європа втратить довіру та вплив. Вона ризикує стати бездіяльним спостерігачем, а не провідним глобальним гравцем.
По-друге, триваючі скорочення бюджетних витрат на безпеку та оборону неминуче приведуть до послаблення ролі Європи на світовій арені, оскільки вона не зможе брати участі в кризовому управлінні.
По-третє, Європа повинна не лише мати необхідні можливості, але й політичну волю для використання цих можливостей у кризових ситуаціях, в тому числі, в сусідніх з Європою регіонах.
Своєрідною спробою «підштовхнути» Європу до активних дій в цій сфері і слід розглядати виникнення проекту в рамках НАТО під назвою «Smart Defence» («Розумна оборона»), оскільки в ньому беруть участь в основному європейські члени Північноатлантичного альянсу. Головна мета проекту полягає в тому, що європейські країни повинні визначити правильні пріоритети, аби сконцентруватися на тому, що вони найкраще можуть і найнагальніше потребують. Тобто, європейські країни, які не можуть самостійно дозволити собі певну зброю або утримання спеціальних військових підрозділів, повинні об’єднуватися.
Країни ЄС перші реальні кроки в цьому напрямку зробили у вересні 2010 року започаткувавши так звану Гентську ініціативу Ради ЄС. Ця ініціатива відзначала необхідність розширення співробітництва в питаннях зміцнення військового потенціалу, особливо в сферах концентрації військових ресурсів та їх спільного використання. В зв’язку з цим передбачалася систематична оцінка військового потенціалу кожної з країн Європейського союзу, визначення військових сфер, в яких можливий розвиток співробітництва з іншими країнами – членами ЄС. При цьому особливо відзначалася роль Європейського оборонного агентства щодо визначення сфер військового співробітництва та створення відповідних експертних груп.
Фактично, Гентська ініціатива заклала основу нового інтеграційного проекту «Об’єднуючи та розподіляючи», (Pоolling and Sharing (P&S)), яку можна сприймати як європейський аналог ініціативи НАТО «Розумна оборона» (Smart Defence) та яка спрямована на раціональне використання військових потенціалів країн ЄС на основі ролевої спеціалізації.
19 листопада 2012 року Рада ЄС, яка зібралася у форматі міністрів оборони, затвердила запропонований Європейським оборонним агентством добровільний «Кодекс поведінки з об’єднання та спільного використання» (військового потенціалу)[2]. Зокрема в документі визнається необхідність формування та функціонування сильної та менш фрагментованої європейської оборонної промисловості, зростання ролі оборонного сектору в процесі поширення інновацій та розвитку технологій. Кодекс зобов’язує країни ЄС координувати військово-технічні програми з союзниками та за можливості об’єднувати їх. Кооперація може бути двосторонньою, багатосторонньою, регіональною.
Свідченням значної фрагментованості європейської оборонної промисловості є спільна інноваційно-інвестиційна політика європейських країн (рис.11).
Саме тому на порядку денному майбутнього грудневого саміту ЄС є три питання:
– визначення пріоритетів інвестицій в оборонну галузь та закупок військової техніки;
– зміцнення виробничої бази оборонної промисловості для збереження конкурентоздатності та інноваційності;
– формування та підготовка збройних сил адекватних потенційним глобальним викликам для європейського регіону.
Висновки:
Порівняння оборонних витрат країн-членів Європейського оборонного агентства з оборонними витратами США свідчить про невідповідність між пріоритетами фінансування та існуючими тенденціями розвитку збройних сил для європейських країн. Зокрема про це свідчать наступні факти. Обсяги інвестиційних витрат в оборонній сфері США протягом 2007-2010 року збільшилися на 26,2 %, в країнах ЄОА – лише на 2,4 %. Процес оновлення озброєння був більш активним у Збройних Силах США – витрати на закупку озброєння за цей же період збільшилися на 38,4 %, в країнах ЄОА – лише на 6,3 %. В США фінансування оборонних НДР в цей період зросло майже на 10 % (9,4 %), в європейських країнах – скоротилося на 10 %. За умов збереження таких негативних тенденцій провідна роль ЄС у формуванні та забезпеченні функціонування регіональної системи безпеки може значно послабшати, що, в свою чергу, негативно вплине на імідж ЄС як одного із ключових глобальних гравців.
В умовах нестабільної економічної ситуації в Європейському Союзі (боргові проблеми Греції, Португалії, Іспанії) існуючий стан фінансування оборонної сфери країн ЄС не гарантує забезпечення в найближчому майбутньому належного рівня обороноздатності цих країн. Головна проблема полягає в неефективному використанні коштів. Зокрема, недостатньо виділяється коштів на розробку та створення нових зразків озброєння, дублюються витрати на випуск однотипної техніки по окремих країнах. За такого неефективного розподілу вкрай обмежених фінансових ресурсів важко забезпечити високі стандарти збройних сил європейських країн.
Важливим кроком для розв’язання цієї проблеми може стати запропонований Європейським оборонним агентством добровільний «Кодекс поведінки з об’єднання та спільного використання» (військового потенціалу). Зокрема, документ визнає необхідність формування та функціонування сильної та менш фрагментованої європейської оборонної промисловості, зростання ролі оборонного сектору в процесі поширення інновацій та розвитку технологій. Кодекс зобов’язує країни ЄС координувати свої військово-технічні програми з союзниками та за можливості об’єднувати їх.
Успішний розвиток співпраці та подальша можлива інтеграція України в статусі асоційованого члена ЄС до європейської системи безпеки залежить від об’єктивної оцінки наявного потенціалу та визначення пріоритетів розвитку Збройних Сил України та національної оборонної галузі, виходячи з принципів найкраще та найнеобхідніше.
Відділ оборонних стратегій та військово-технічної політики
(Н.Г. Діденко)
[1] Європейське оборонне агентство засноване 12 липня 2004 року з метою підтримки зусиль країн – членів ЄС щодо удосконалення європейського оборонного потенціалу в питаннях кризового управлення, європейської безпеки та оборонної політики. Головними функціями організації є: розвиток оборонного потенціалу; сприяння європейському співробітництву в області озброєнь; створення конкурентоспроможного європейського ринку військового устаткування; підвищення ефективності європейських оборонних досліджень і технологій. Агентство підзвітне Раді Європейського союзу. Всі країни – члени ЄС за виключенням Данії беруть участь у діяльності агентства. Норвегія, що немає членства ЄС, отримала право участі в діяльності агентства, але без права голосу.
[2] Code of Conduct on Pooling & Sharing / http://www.eda.europa.eu/docs/news/code-of-conduct.pdf.