"Щодо правових аспектів організації протидії незаконному обігу вогнепальної зброї". Аналітична записка

Анотація

 

В аналітичній записці проаналізовано стан злочинності в Україні, пов’язаної з незаконним обігом зброї та із застосуванням вогнепальної зброї, вибухових речовин та пристроїв. Наведено дані щодо значного впливу незаконного обігу зброї на рівень злочинності у світовому масштабі, зокрема на транснаціональну злочинність. Проаналізовано державно-правові підходи до вирішення проблеми та запропоновано вирішувати її на основі існуючої міжнародно-правової бази.

 

ЩОДО ПРАВОВИХ АСПЕКТІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОТИДІЇ НЕЗАКОННОМУ ОБІГУ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ

 

Незаконний обіг вогнепальної зброї, вибухових речовин та пристроїв завжди становив серйозну загрозу суспільній безпеці.

 

В Україні щороку реєструються тисячі злочинів, пов’язаних із незаконним обігом вогнепальної зброї, бойовими припасами і вибуховими речовинами. Так, у 2008 р. було зареєстровано 11873 злочини; у 2009 р. – 11220; у 2010 р. – 11143; у 2011 р. – 11253, за 6 місяців 2012р. –6269[1]. Ці злочини, у свою чергу, створюють умови для вчинення інших, більш тяжких злочинів – розбоїв, убивств, актів тероризму тощо.

 

Відповідно до офіційної статистики Міністерства внутрішніх справ, учинено злочинів з використанням вогнепальної зброї у 2008 р. – 311; у 2009 р. – 410; у 2010 р. – 370; у 2011 р. – 422, за 6 місяців 2012р. – 208[2].

 

Кількість убивств із застосуванням вогнепальної зброї з кожним роком залишаються стабільно високими. Так, у 2011 році із застосуванням вогнепальної зброї було вчинено 117 умисних вбивств та замахів[3]. Лише у грудні минулого року в результаті збройних нападів на банківські установи загинуло семеро осіб.

 

Збройні напади завдають непоправної шкоди життю і здоров’ю громадян, мають резонансний характер, посилюють страх і відчуття незахищеності у населення, нівелюють у суспільній свідомості зусилля держави, спрямовані на стабільний розвиток суспільства, забезпечення прав і свобод людини, створення гідних умов її життя. Свідченням цього є нещодавня трагедія у торгівельному центрі «Караван».

 

Міжнародне співтовариство також все більше визнає загрозу незаконного обігу зброї не тільки як внутрішню проблему держав, а і як суттєвий чинник впливу на транснаціональну організовану злочинність, включаючи незаконний обіг наркотиків, відмивання коштів, фінансування тероризму тощо.

 

Згідно з результатами, проведеного в 2011 році Управлінням Організації Об’єднаних Націй з наркотиків та злочинності (далі – ЮНОДК) Глобального дослідження з питань убивств у 2010 році у світі було скоєно 468000 умисних убивств, не пов’язаних з військовими конфліктами[4]. За даними того ж дослідження 42 % всіх умисних убивств здійснюється з використанням вогнепальної зброї. Для Європи цей показник складає 21 %.

 

Незаконний обіг зброї в окремій країні може загрожувати стабільності і в сусідніх країнах. Наприклад, недавня криза в Лівії дозволила злочинним групам заволодіти вогнепальною зброєю, боєприпасами, ракетами «земля-повітря», що мало наслідком не тільки потужний збройний конфлікт в самій державі, а й сприяло росту злочинності в сусідніх країнах. Події засвідчили, що в такій ситуації можливості поліції та військових відомств різко скорочуються.

 

Вогнепальна зброя впливає не тільки на рівень злочинності і безпеки, але і є прибутковим товаром для злочинних груп. Незважаючи на те, що одержати точні дані щодо прибутку від незаконного обігу зброї досить важко, за деякими оцінками він складає від 170 до 320 млн дол. США на рік[5].

 

У зв’язку з цим, розроблення ефективних заходів щодо запобігання нелегальному обігу зброї є нагальним питанням загальнодержавного значення. Зокрема, необхідно удосконалити нормативно-правову базу протидії незаконному обігу зброї.

 

5 липня 2012 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне поводження зі зброєю та вибухонебезпечними матеріалами»[6], яким була посилена кримінальна відповідальність за скоєння цих злочинів. Однак немає даних, що зростання кількості таких злочинів було обумовлено неефективністю діючих на той час кримінально-правових санкцій.

 

Крім того, відповідно до частини другої статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Посилення покарання у виді позбавлення волі не виконує превентивну функцію.

 

На наш погляд, саме лише посилення санкцій чи механічне збільшення кількості статей у Кримінальному кодексі України навряд чи сприятиме покращенню рівня боротьби зі злочинністю, у тому числі й у сфері незаконного обігу зброї.

 

У засобах масової інформації[7], з приводу вдосконалення законодавства у цій сфері, обговорювалася лише думка одного із авторів законопроекту про обіг зброї невійськового призначення, народного депутата України В.Грицака, прийнятого у першому читанні ще у квітні 2010 року. Проект закону, серед іншого, пропонує розширити перелік дозволеної для володіння  громадянами зброї самооборони - пістолетами та револьверами, призначеними для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. Більше законопроектів щодо вдосконалення регулювання сфери обігу зброї на сьогоднішній день не запропоновано[8].

 

На нашу думку, запропонований законопроект та інші відповідні проекти законів доцільно розробляти після приєднання України до міжнародно-правових документів, які регулюють правовідносини у зазначеній сфері.

 

Зокрема, Україна ще 4 лютого 2004 року ратифікувала Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють (Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї і Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю)[9]. Але до цього часу залишається нератифікованим Протокол проти незаконного виготовлення та обороту вогнепальної зброї, її складових частин, а також боєприпасів до неї (далі – Протокол), який доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності.

 

В матеріалах Робочої групи з вогнепальної зброї Конференції учасників Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, яка працювала у Відні 21-22 травня 2012 року[10], відмічено, що Конференція у своїй резолюції 5/4 визнає Протокол про вогнепальну зброю одним з основних глобальних документів про боротьбу з цими злочинами, закликає держави розглянути питання про приєднання до Протоколу і у повному обсязі виконувати його положення. Конференція також закликала держави-учасники уніфікувати своє внутрішнє законодавство відповідно до положень Протоколу, розробити програми дій по його виконанню і надати Секретаріату інформацію про свій національний орган з підтримки зв’язку.

 

Протокол є єдиним універсальним юридично обов’язковим документом з питань обороту вогнепальної зброї і має на меті забезпечити державам глобальні рамки для контролю і регулювання ринку легальної зброї, її потоків, попередження потрапляння її на незаконний ринок, сприяння розслідуванню відповідних злочинів та кримінальному переслідуванню за їх вчинення.

 

Ураховуючи як законні, так і незаконні аспекти, пов’язані з поводженням з вогнепальною зброєю, Протокол передбачає всеохоплюючий режим, який регулює законні потоки зброї, запобігаючи незаконному обороту.

 

З часу прийняття Протоколу 31 травня 2001 року до нього приєднались чи ратифікували його 90 держав або більше половини держав-учасниць Конвенції проти транснаціональної організованої злочинності.

 

ЮНОДК підтримує відкритий діалог з державами, зацікавленими в одержанні більш детальної інформації щодо Протоколу та варіантів приєднання до нього, і вже надало таку інформацію Австралії, Австрії, Індонезії, Ірану, Колумбії, Франції тощо.

 

ЮНОДК також завершило роботу над Типовим законом проти незаконного виготовлення та обороту вогнепальної зброї.

 

Очікується, що до кінця поточного року в рамках проекту «Боротьба з незаконним виготовленням і оборотом вогнепальної зброї», що фінансується Європейським Союзом, завершиться розробка і буде застосовуватися комплексна програма, в рамках якої розглядатимуться всі аспекти контролю обороту вогнепальної зброї, розслідування відповідної злочинної діяльності, переслідування за таку діяльність, включаючи оперативне керівництво по вилученню, конфіскації, списанню та знищенню вогнепальної зброї та боєприпасів.

 

ЮНОДК буде сприяти обговоренню і прийняттю національних стратегій і планів дій по контролю за вогнепальною зброєю і надавати індивідуальну допомогу по розробці національного законодавства стосовно скорочення можливостей незаконного доступу до зброї і боєприпасів, маркування, обліку, контролю за передачею, збору та знищення зброї, а також надання практичної і оперативної підтримки конкретних технічних аспектів такого режиму.

 

Висновки і пропозиції

1. Приєднання України до Протоколу проти незаконного виготовлення та обороту вогнепальної зброї, її складових частин, а також боєприпасів до неї та виконання його вимог сприятиме посиленню безпеки громадян, зниженню рівня показників криміногенної ситуації в державі.
2. Здійснення заходів, передбачених Протоколом, сприятиме підвищенню ефективності міжнародного співробітництва України в рамках ООН та з Євросоюзом у сфері протидії незаконному обігу вогнепальної зброї.
3. Доцільно дати доручення опрацювати пропозиції щодо приєднання України до Протоколу проти незаконного виготовлення та обороту вогнепальної зброї.
4. Розробку вітчизняного законодавства щодо протидії незаконному виготовленню та обороту вогнепальної зброї, її складових частин, а також боєприпасів здійснювати відповідно до існуючої міжнародно-правової бази.

Відділ глобалістики та безпекових стратегій

(В.Ю. Цюкало)