"Агломерація "Північний Донбас" як перспективна модель інноваційного розвитку економіки старопромислового регіону". Аналітична записка

Анотація

 

У аналітичній записці представлено концептуальне бачення розробки та реалізації нової моделі модернізації економіки старопромислового регіону (на прикладі Донецької області), що дозволяє використати наявний на місцевому рівні ресурсний потенціал з метою активізації інноваційного розвитку економіки регіону, створення розвинутої інфраструктури міст, активізації діяльності малого та середнього підприємництва.

 

АГЛОМЕРАЦІЯ «ПІВНІЧНИЙ ДОНБАС» ЯК ПЕРСПЕКТИВНА МОДЕЛЬ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ СТАРОПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ 

 

Однією із головних проблем старопромислових регіонів України є значна територіально-господарська диспропорційність розвитку, що обумовлює різку поляризацію соціально-економічного розвитку територій навіть у межах області.

 

Довідково: Протягом останніх років структура промислового виробництва Донецької області залишається майже незмінною, із домінуванням частки металургії, вугільної промисловості, машинобудування. Обсяг промислової продукції Донецької області за 2011 р. збільшився проти 2010 р. на 13,1 %. 42,6 % реалізованої продукції припадає на металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів, 11 % – на виробництво та розподілення електроенергії, 10,8 % – на вугільну промисловість, 9,9 % – на машинобудування, 8,5 % – на виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення, 5 % – на виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, 4 % – на хімічну та нафтохімічну промисловість.

 

Незважаючи на галузеве лідерство промисловості, промислові підприємства потребують технічного оновлення та впровадження інноваційних технологій для підвищення конкурентоспроможності регіону; створення інвестиційно привабливого середовища для модернізації господарчого комплексу.

 

Для вирівнювання диспропорційності регіонального розвитку, досягнення стабільного розвитку периферійних територій та активізації економічного зростання на місцях, необхідна зміна пріоритетів формування регіональної структури економіки, у т.ч. – у бік збільшення у структурі регіональної економіки питомої ваги непромислових видів діяльності Це актуалізує проблему розвитку міжмуніципального співробітництва, практичним прикладом якого є формування на території Донецької області Агломерації «Північний Донбас».

 

Комплексна характеристика проблеми

Намагання провести реформування старопромислового комплексу Донеччини лише за рахунок модернізації базових регіоноформуючих підприємств вугільної та металургійної галузей виявилися неефективними. Залишаються відкритими питання пошуку оптимальних інструментів вирішення наступних основних проблем, притаманних старопромисловим регіонам:

 

1. Відсутність послідовності у модернізації базових галузей регіональної економіки. Зокрема, недовикористання виробничих потужностей пояснюється амортизаційним зношенням більшої частини обладнання, низьким рівнем попиту на металургійну продукцію на внутрішньому ринку. Зберігаються експортозалежність металургійної галузі та низькі показники частки впровадження інновацій у промисловості.

 

Довідково: Рівень зношеності основних фондів (в цілому по промисловості понад 60 %) обумовлює значну енергоємність та капіталомісткість виробництва продукції, неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів на виробництво металургійної продукції. За 2011 р. на промислові підприємства припадало 99,2 % загальнообласних витрат кам’яного вугілля, 98,2 % − природного газу, 96,6 % - топкового мазуту, 38,1 % − моторного бензину, 38 % - дизельного пального. Основними споживачами газу традиційно залишаються підприємства металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів (37,8 % споживання промислових підприємств за всіма напрямками), виробництва та розподілення електроенергії, газу та води (35,5 %), хімічної та нафтохімічної промисловості (20,9 %).

 

За період 2000-2010 рр. продовжувала погіршуватись ситуація у інноваційній сфері. Якщо в 2000 р. у Донецькій області інноваційною діяльністю у промисловості займалося 1705 підприємств (або 18 % від їх загальної кількості), то у 2007 р. – 1472 підприємства, або 14,2 %; у 2008 р. – 1397 підприємств, або 13 %; у 2010 р. – лише 1411, або 12,8 % отримали статус інноваційно-активних підприємств.  

 

2. Екологічні проблеми, зростання технологічного навантаження на навколишнє природне середовище. Наявність великої кількості промислових підприємств в області. Серед них переважають підприємства вугільної, металургійної, коксо-хімічної, хімічної галузей промисловості, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища. Загострюються проблеми поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ), обсяг яких щорічно збільшується на понад 1 млн т.

 

Довідково: На території Донецької області, яка займає 4,4 % площі країни, зосереджена майже шоста частина загальноукраїнського обсягу основних засобів промисловості, більше двох третин з якої припадає на екологічно небезпечні виробництва металургійної та добувної галузей, виробництво електроенергії й виробництво коксу. Підприємства саме такої спеціалізації економічної діяльності найбільш негативно впливають на довкілля. Обсяг викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел забруднення на території Донецької області у 2010 р. склав 23,8 % від загального їх обсягу по Україні, а об’єм відходів у спеціально відведених місцях (об’єктах − звалищах та на території підприємств) на кінець року у Донецькій області становив майже п’яту частину (19,1 %) від їх загального обсягу по Україні.

 

Підприємства вугільної промисловості, металургії та з виробництва електроенергії є основними забруднювачами повітря в регіоні. Їх частка в загальному обсязі забруднюючих речовин, що потрапляють з викидами у повітря, складає 93,1 % всього обсягу викидів у повітря на території Донецької області. Найбільше забруднення атмосфери спричиняють підприємства Маріуполя, що складає більш ніж п’яту частину (21,8 %) обсягів викидів Донецької області; підприємства Мар’їнського району (9,4 %); м. Дебальцевого (9,2 %); Старобешівського району (8,1 %); м. Донецька (6,2 %) та м. Харцизька (5,6 %). За 2011 рік у повітряний басейн Донецької області надійшло 1137,3 тис. т забруднюючих речовин, що на 12,8 % більше, ніж за відповідний період 2010 р.  

 

3. Застарілість і низька якість інфраструктури регіону, перш за все незадовільний стан доріг та зношеність інженерних мереж комунального господарства. Розвиток комунальної та транспортної інфраструктури є базовим чинником створення сприятливих умов для залучення інвестицій та розвитку регіональної економіки. Більшість автомобільних шляхів у Донецькій області проходять через населені пункти (що не відповідає вимогам, які висуваються до міжнародних транспортних коридорів, зменшуючи обсяги перевезень). Понад 60 % доріг загального користування регіону потребують капітального ремонту: 51,1 % доріг не відповідає вимогам за стандартами рівності; 39,2 % – за стандартами міцності. Відсутність чіткого розподілу у підпорядкуванні доріг призводить до домінування змішаного типу (державні, територіальні, місцеві дороги), що загострює проблеми у фінансуванні їх утримання.

 

Актуальною проблемою для регіону залишається незадовільний стан комунальних мереж. Зокрема, йдеться про значні втрати тепла, води при їхньому транспортуванні через зношеність, аварійність інженерних мереж комунальної інфраструктури.

 

Довідково: Втрати теплоенергії щорічно складають понад 1,4 млн Гкал, що дорівнює майже восьмій частині загального обсягу виробництва; 36 % довжини магістральних водоводів, 54 % вуличних, а також 59 % внутріквартальних і внутрідвірських водогінних мереж Донецької області перебувають у аварійному стані.

 

4. Брак фінансування інноваційної діяльності як з державних, так і з приватних джерел. В умовах обмежених можливостей бюджетного фінансування інновацій існує потреба залучення додаткових джерел фінансування інновацій (власних коштів організацій, приватних інвестицій, коштів позабюджетних фондів, позикових засобів міжнародних кредитно-фінансових організацій тощо).

 

Основним джерелом фінансування інноваційної діяльності традиційно були й залишаються власні кошти підприємств. В 2010 році їх питома вага досягла 98 %. Частка бюджетного фінансування склала 2 %. Кредитні ресурси не використовувалися взагалі. Джерела фінансування інноваційної діяльності у Донецькій області у 2010 р. становили: власні кошти підприємств - 770696,8 тис. грн; кошти державного бюджету − 14314,1 тис. грн; інші джерела - 1132 тис. грн; іноземних інвестицій на потреби інноваційного оновлення залучено не було.

 

5. Низький рівень економічної активності підприємств малого та середнього бізнесу в регіоні значною мірою обумовлений відсутністю дієвої інфраструктури підтримки бізнесу в регіоні. Зокрема, відсутністю загальнодоступних баз з інформацією про вільні земельні ділянки, приміщення. Незадовільним залишається рівень інвестування малого та середнього бізнесу. Високими є процентні ставки кредитів. Відсутні спеціалізовані недержавні фінансові установи, які надають цільові мікро-кредити суб`єктам малого підприємництва.

 

Довідково: Розміщення малих підприємств на території області характеризується диспропорційністю. Три чверті малих підприємств зосереджено у п’яти великих містах: 48,9 % – у Донецьку; 11,7 % – у Маріуполі; 6,6 % – у Макіївці; 4,4 % – у Краматорську; 4,1 % – у Горлівці. За 2010 р. суб’єктами малого підприємництва області був отриманий від’ємний фінансовий результат, сформований за рахунок перевищення суми збитку над прибутком (37,9 % малих підприємств регіону офіційно задекларували збитковість; 62,1 % від загальної кількості підприємств малого бізнесу – показали прибутки).

 

Проблемним питанням для малого підприємництва залишається фінансування господарчої діяльності. Протягом 2010 р. загальна сума дефіциту власних коштів малих підприємств збільшилась на 19,8 % і становила 6109,7 млн грн. У структурі джерел фінансування власний капітал склав 43,4 %; а позики – 56,6 %. У загальній сумі залучених коштів кредиторська заборгованість перевищує інші джерела фінансування, а вартість кредитних ресурсів залишається досить високою для більшості суб’єктів малого підприємництва[1].

 

Існуючий комплекс проблем потребує пошуку нових альтернативних шляхів їх вирішення. Виникає нагальна потреба впровадження ефективних інструментів вирішення проблем і оновлення економіки старопромислових регіонів. Одним із дієвих механізмів є спроба використання в українській практиці інституту міжмуніципального співробітництва – інноваційної моделі Агломерації Північний Донбас.

 

На сучасному етапі у Донецькій області створена Регіональна асоціація місцевого самоврядування «Агломерація Північний Донбас» (до якої входять органи місцевого самоврядування північної частини Донецької області міст: Краматорська, Слов’янська, Артемівська, Дружківки, Костянтинівки, міста-району Красного Лиману, Слов’янського та Костянтинівського районів).

 

Метою агломерації є перебудова структури старопромислового комплексу за рахунок переорієнтації економіки з вугільної і металургійної галузей на розвиток інших, потенційно конкурентних галузей промисловості, орієнтованих на використання наявної ресурсної бази територій учасників. Перспективними визнано підвищення ролі агропромислового комплексу та оптимізацію туристично-рекреаційної сфери через впровадження промислового туризму.

 

Довідково:

Переваги територій, об’єднаних в Агломерацію (карта Агломерації – див. Додаток 1):

• Розвиток промисловості на власній мінеральній сировинній базі (гіпс, сіль, глина, пісок).
• Високий рівень підготовки кадрів у науково-освітній сфері та створення умов для практичної, а не лабораторної апробації інноваційних технологій (інститут «Укркольорметобробка», Український проектно-конструкторський технологічний інститут соляної промисловості, Український науково-дослідний інститут соляної промисловості, Інститут керамічного машинобудування та інші).
• Розвиненість транспортної системи в межах Агломерації і вихід на міжнародне сполучення.
• Успішний досвід роботи з провідними світовими компаніями (KNAUF, LAFARGE, Boydak Holding, REMONDIS).

 

Орієнтири дій щодо перебудови економіки старопромислового регіону інструментами «Агломерації Північний Донбас» передбачають проведення аналізу існуючого господарчого комплексу, визначення переваг у ресурсному забезпеченні кожного міста (та прилеглих до нього територій), створення спільних проектів із стимулюванням створення підприємств малого та середнього бізнесу. Обрані міста Агломерації вдало поєднують можливості для створення та функціонування на їх території ефективно функціонуючої інноваційної інфраструктури, яка органічно поєднує інститути: «влада-наука-бізнес» через впровадження наступних заходів:

 

1. Визначення пріоритетних базових галузей для кожного міста у межах Агломерації, розробка бази інвестиційних проектів, орієнтованих на те, щоб у перспективі змінити структуру економіки регіону шляхом зменшення питомої ваги традиційних (сировинно-зорієнтованих) галузей промисловості (металургія, хімічна промисловість, енергетика) і збільшення частки галузей, які продукують конкурентоспроможну продукцію (з високим рівнем доданої вартості) та послуги.

 

Довідково: У Донецькій області створено умови для інноваційного розвитку машинобудівної галузі на базі технопарків: Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка (Новокраматорський машинобудівний завод, Старокраматорський машинобудівний завод, Енергомашспецсталь, Краматорський завод важкого верстатобудування, Дружківський машинобудівний завод, Артемівський машинобудівний завод «Вістек».

 

У межах територій Краматорська, Слов'янська, Дружківки, Артемівська виділяються території із пріоритетним розвитком середньо- та високотехнологічних галузей промисловості (машинобудування, порцеляно-фаянсова промисловість, виробництво будівельних матеріалів, хімічна та фармацевтична промисловість); створено реальне підґрунтя для ефективного функціонування технопарків, індустріальних парків із супутніми видами обслуговування.

 

Поширення практики роботи з інвесторами на прикладі Артемівської громади (побудовано 8 високотехнологічних нових виробництв: ТОВ Кнауф Гіпс Донбас, ЗАТ «Лафарж Гіпс», ТОВ «Артпромсоюз», НП «Артзолото», ТОВ «Артемівське ПКО здорового харчування «Еко продукт», ТОВ «Лайнвуд»).

 

У зоні впливу транспортного коридору «Європа-Азія» існує можливість для формування територій із пріоритетним розвитком логістичних центрів (Артемівськ, Слов'янськ).

 

Формуються території з пріоритетністю розвитку туризму та туристичної інфраструктури (Слов'янськ, Артемівськ).

 

2. Розвиток інфраструктури. Поширення практики державно-приватного партнерства з метою поєднання економічних інтересів держави та бізнесу, об’єднання ресурсів територіальних громад регіону з метою реалізації спільних регіональних проектів щодо модернізації ЖКГ, оновлення транспортних, комунікаційних мереж тощо.

 

Довідково: Артемівськ першим в Україні використав досвід концесії, передавши у 2008 р. комунальне підприємство «Артемівськтепломережа» литовській компанії «Енергія» на 40 років. Концесійна угода передбачає залучення у модернізацію міської тепломережі близько 90 млн грн інвестиційних коштів. За перші 3 роки дії концесійної угоди на поліпшення якості послуг з приходом інвестора спрямовано понад 26,6 млн грн, та повністю погашено заборгованість колишньої тепломережі.

 

Отриманий позитивний досвід концесії було поширено на комунальне підприємство «Бахмут – Вода». В 2010 р. КП «Бахмут – Вода» було передано російській компанії «Науково-дослідний інститут комунального водопостачання та очищення води». З початку 2010 року на території Артемівської міської ради в рамках концесійного договору працює підприємство «Артімівськводоканал». Договір укладений на 25 років. У міське водопостачання планується спрямувати понад 20 млн євро інвестиційних ресурсів на поліпшення стану інфраструктури, якості води та загальної якості послуг водопостачання та водовідведення[2].

 

3. Створення недержавного цільового фонду підтримки малого підприємництва у межах «Агломерації Північний Донбас»

Кошти фонду цільовим порядком мають бути спрямовані на стимулювання економічної активності суб’єктів малого підприємництва, у т.ч. шляхом фінансування розвитку бізнес-інфраструктури на регіональному рівні; забезпечення фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, технологічної, консультативної допомоги малому бізнесу.

 

4. Координація діяльності органів влади на рівні міжмуніципального співробітництва з метою спрощення дозвільних процедур щодо організації та ведення малого бізнесу; організації консультаційних центрів з метою оперативного роз’яснення змін та новацій Податкового кодексу та інших нормативно-правових документів, що регламентують діяльність малого бізнесу.

 

5. Залучення до регіонального розвитку потенціалу сільських (та прилеглих до промислових зон) територій.

Зокрема, йдеться про створення на міжмуніципальному рівні інженерно-технічної інфраструктури аграрного комплексу із орієнтацією на завершений цикл виробництва: «виробництво – переробка – ринки збуту». Такий підхід сприятиме вирішенню проблеми сезонної зайнятості населення сільськогосподарських районів та прилеглих до промислових зон територій.

 

За рахунок спільного впровадження інноваційних технологій має бути створено підґрунтя для розвитку екологічно-чистого сільськогосподарського виробництва (зорієнтованого як на забезпечення власних продовольчих потреб регіону, так і на конкурентний вихід на міжнародні ринки збуту).

 

Довідково: Потенційні центри сільськогосподарського розвитку Агломерації: Слов’янський та Костянтинівський райони (ПрАТ «Славмолоко», ПАТ «Слов'янський комбікормовий завод», ПАТ «Донрибкомбінат», Дочірнє підприємство Агрофірма «Шахтар»).

 

6. Стимулювання розвитку у Донецькому регіоні промислового туризму як нового напрямку залучення інвестицій на базі функціонування провідних промислових підприємств.

 

Зокрема, йдеться про розвиток промислового туризму на базі ДВО «Артемсіль» (підземні соляні галереї з виробками, церквою, музеєм, футбольним полем, пальмою з солі); ПрАТ «Артемівський завод шампанських вин «Артемівськ Вайнері»; ПрАТ «Машинобудівний завод «Вістек», ПАТ «Часовоярський вогнетривкий завод», ТОВ «Кнауф Гіпс Донбас» та ін.

 

Рекомендації

Створення «Агломерації Північний Донбас» є перспективною формою практичної реалізації міжмуніципального (внутрішньо-регіонального) співробітництва.

Донецька область має стати пілотним регіоном у її впровадженні.

 

Для цього необхідно: 

Відпрацювати та задіяти на практиці механізми нормативно-правового врегулювання створення «Агломерації Північний Донбас», що потребує:

- Розробити законопроект про надання окремим адміністративно-територіальним одиницям у межах Донецької області статусу виконання пілотного проекту Агломерації «Північний Донбас», з визначенням чіткої структури цільового фінансування з державного та місцевих бюджетів.

- Розробити Стратегію розвитку територій Агломерації «Північний Донбас» до 2020 року, провівши оцінку ресурсного потенціалу територій з метою визначення їх слабких та сильних сторін. В рамках Стратегії стимулювати розвиток інформаційних баз інвестиційних пропозицій та об’єктів нерухомості, земельних ділянок, розробити «інвестиційні карти» територій, що входять до Агломерації.

 

Задіяти організаційні механізми впровадження інструментів модернізації економіки та спрощення процедур підприємницької діяльності в межах Агломерації, що  потребує:

- Розвитку міжмуніципальної кооперації на засадах державно-приватного партнерства (у т.ч. для розробки єдиної схеми руху транспорту; реконструкції, будівництва доріг у межах Агломерації).

- Розвитку (та поширення) практики концесії (у т.ч. для реформування житлово-комунального господарського комплексу та об’єктів регіональної транспортної інфраструктури тощо).

- Створення Регіонального інноваційного центру (як основи для забезпечення оптимального співробітництва між науково-освітніми установами Донецької області та реальними потребами бізнесу). Проведення конкурсів на краще інноваційно-технологічне вирішення наявних на регіональному рівні проблем виробництва, екології, освоєння проектів виробництва нових (інноваційних) видів продукції. Створення єдиної бази інноваційних проектів, які розроблені у науково-дослідних установах міст Агломерації з подальшою їх популяризацією для заохочення потенційних інвесторів.

- Створення спеціального Регіонального інвестиційного фонду за рахунок коштів держави та приватних інвесторів. Створення, підтримка та регулярне оновлення бази даних щодо банківських та небанківських фінансово-кредитних установ та переліку їх послуг у сфері мікрокредитування.

- Посилення організаційної підтримки та розвитку механізму надання фінансової допомоги суб'єктам малого та середнього підприємництва шляхом часткового відшкоду­вання відсоткових ставок за кредитами, залученими для реалізації інвестиційних проектів.

 

Регіональний філіал НІСД у м. Донецьку

(Ю. Макогон, І. Доля)

 

Додаток 1

Схема планування території Донецької області,

розміщення Агломерації «Північний Донбас»

 

Збільшити