17 вересня 2020 року відбувся круглий стіл “Стратегія регіонального розвитку Харківської області – 2027. Як забезпечити соціальну згуртованість та єдність країни”, який був організований в рамках Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію”.
Активну участь в його підготовці та проведенні взяли представники Національного інституту стратегічних досліджень – заступник директора, керівник центру соціально-економічних досліджень НІСД Ярослав Жаліло, керівниця центру суспільних досліджень НІСД Юлія Тищенко, головний консультант сектору досліджень Східного регіону у місті Харкові центру регіональних досліджень НІСД Віктор Нестеренко, завідувачка відділу досліджень Східного регіону у місті Харкові центру регіональних досліджень НІСД Діана Баринова, яка виступила модераторкою дискусію.
В заході взяли участь директори департаментів Харківської обласної державної адміністрації, представники місцевого самоврядування, науковці та громадські діячі.
Метою круглого столу було обговорення однієї з головних цілей Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 року, а саме – формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах.
Тематику обговорення окреслили співзасновники Національної платформи “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію” та керівники її робочих груп – Володимир Лупацій, Юлія Тищенко та Олег Саакян.
Зокрема, Володимир Лупацій наголосив на тому, що завдання сьогоднішньої зустрічі – проаналізувати проблеми та загрози для соціальної згуртованості, які є в регіоні, та сформулювати попередні політичні рекомендації для Харківської обласної державної адміністрації. На думку експерта, до традиційних загроз, пов’язаних з диспропорційністю розвитку територій, додалося відчутне протистояння центру та регіонів, яке ускладнила пандемія COVID-19, а також низький рівень довіри між владою та суспільством.
Юлія Тищенко погодилася з тим, що соціальна згуртованість є джерелом побудови взаємної (“горизонтальної”) довіри у суспільстві – «без неї будь-які політики наражатимуться на додаткові ризики», - зазначила вона у своєму виступі. Олег Саакян додав, що на основі довіри, Харків може стати неформальним центром розвитку підконтрольних територій завдяки своїй унікальній ролі на Сході України та соціальній згуртованості, що є важливими факторами безпечної реінтеграції для тимчасово окупованих територій.
Модераторка круглого столу Діана Баринова звернула увагу експертів, що відповідно до постанови КМУ № 695 від 5 серпня 2020 р., схвалена Державна стратегія регіонального розвитку (ДСРР) на 2021 – 2027 роки, де стратегічною ціллю є формування згуртованої держави у соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах. Для реалізації цієї цілі та приведення регіональних стратегій розвитку у відповідність до Державної стратегії регіонального розвитку Кабінет Міністрів України визначив термін 6 місяців.
У своєму виступі заступниця директора Департаменту економіки та міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації Ірина Коновалова проінформувала учасників круглого столу про структуру та основні стратегічні цілі Стратегії регіонального розвитку Харківської області на 2021 – 2017 роки, яка була схвалена сесією Харківської обласної ради у лютому цього року, та наскільки вони відповідають Державній стратегії регіонального розвитку. Вона проінформувала, що зі 104 технічних завдань, поданих під реалізацію Стратегії розвитку області, 42 технічні завдання напряму пов’язані з питаннями забезпечення соціальної згуртованості.
Впродовж обговорення учасники круглого столу виокремили декілька базових принципів та підходів, які мають враховуватися у програмах та проектах щодо посилення соціальної згуртованості. Серед них слід виділити:
- інклюзивність. Питання про інклюзію є особливо актуальним для територіальних громад в контексті децентралізації, реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Йдеться як про рівний доступ до адміністративних послуг або якісної освіти, так і про “фізичну” доступність в межах об’єднаної громади. Віктор Слиш, людина з багаторічним досвідом роботи в органах місцевого самоврядування та державної влади, зазначив, що сьогодні ще мають місце ситуації, коли шкільний автобус може не доїхати до деяких населених пунктів у зв’язку з відсутністю якісної дороги. Також важливим питанням залишається створення в громадах ЦНАП. Заступник директора департаменту освіти та науки ХОДА Володимир Ігнатьєв та заступниця директора Департаменту соціального захисту населення ХОДА Тетяна Бабенко наголосили на важливості перехідного періоду в контексті реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади та необхідності координації діяльності новостворених громад щодо організації надання соціальних , освітніх, інших послуг. Вони також акцентували увагу на необхідності підготовки кадрів в умовах реформування, яке значною мірою може вплинути на забезпечення соціальної згуртованості через якість надання послуг на місцях. Цю думку також підтримала і начальниця відділу по роботі з ЄДДР Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області Інга Панцир, яка підкреслила, що якість і швидкість надання послуг, зручність їх отримання є важливими складовими задоволеності населення. Голова Коломацької ОТГ Володимир Гуртовий підкреслив важливість організації діяльності структур соціального захисту, пенсійного фонду та державної податкової служби на місцях, так як робота цих організацій все ще досить централізована;
- залучення громадян. «Ми не можемо згуртувати країну, сидячі в своїх кабінетах», - зазначив у своєму виступі радник голови Харківської ОДА Андрій Димиденко. «Показником того, що за умови децентралізації влада дійсно переходить на місця, є впровадження бюджетів, участі та створення громадських і молодіжних рад, увага до “ініціатив від людей”, наближення надання послуг»,- зазначив він;
- системні комунікації між владою та громадськістю. «Влада має два крила, одне з яких – громадськість»,- резюмував громадський діяч, який багато років працював на державній службі у сфері комунікацій з суспільством, Ігор Ісаєнко. «Завжди важливим є зворотний зв’язок – після впровадження певних програм та ініціатив необхідно отримувати його від громадян. Суспільство очікує не звітів, а залучення до процесу єдності країни”, - підкреслив він;
- безпековий простір. «Безпека в громадах - важливий напрямок, щодо впровадження якого ми маємо значний досвід. Як будувати громаду без конфлікту та на основі довіри – ці питання є основами згуртованості», - зазначила Ольга Мірошник, регіональний координатор всеукраїнської мережі експертів UPLAN;
- прогнозування та упередження ризиків для соціальної згуртованості. Прикладом можна вважати “Паспорт безпеки Харківщини”, в якому визначені наявні та потенційні соціальні конфлікти. Корисною методологічною розробкою також є практика вирахування індексу соціальної згуртованості, яка впроваджувалася у громадах Донецької, Луганської та Херсонської областей. Голова ГО “Центр права та посередництва” Світлана Петрова розповіла, що в рамках пілотних регіональних програм ООН щодо соціальної згуртованості розробляється спеціальна платформа, де люди зможуть окреслити свої проблеми та сформулювати пропозиції щодо покращення згуртованості громад;
- довіра, єдність та взаємодія, досягнення взаємних результатів в системі визначення ідентичності. «Перехід від поняття реінтеграції до поняття згуртованості дуже принциповий та дуже важливий», - зазначив у своєму виступі заступник директора, керівника центру соціально – економічних досліджень НІСД Ярослава Жаліло. «Реінтегровувати сьогодні треба всю країну, бо лінії розділення іноді проходять в таких несподіваних місцях, що ні по географічному, ні по політичному, ні по інших ознаках, цей розподіл диференціювати не можливо. Складність нашого суспільства така, що однозначно має бути відображена у складності інституцій. Створення мережі інституцій для забезпечення взаємодії всередині регіонів, між різними регіонами, а також між регіонами та центром, які сприятимуть реалізації стратегічних цілей регіонального розвитку областей може значно сприяти процесам як економічного розвитку, так і забезпечення соціальної згуртованості. Прикладом подібних інституцій може стати Агенція європейської інтеграції, Агенція регіонального розвитку, Агенція місцевого розвитку, Рада розвитку громад та територій. Створення культурних, соціальних об’єктів не буде працювати на згуртованість без наявності відповідних інституцій», - підкреслив Ярослав Жаліло;
- національно-патріотичне виховання. За словами заступника директора Департаменту сім’ї, молоді та спорту Харківської ОДА Едуарда Павленко, національно - патріотичне виховання є беззаперечною основою, яка потребує підтримки та розвитку на Харківщині. «Зараз готується до затвердження обласна Програма національно – патріотичного виховання, яка в тому числі, буде передбачати конкурс проектів для громадських організацій щодо патріотичного виховання молоді. Молодь може стати рушієм змін в громадах, і це буде впливати і на спроможність громад, і на їх конкурентоздатність», - підкреслив Едуарда Павленко;
- згуртованість через приналежність. «Культура - найефективніший інструмент неформального об’єднання людей за їх інтересами»,- підкреслила у своєму виступі директорка Харківської обласної наукової бібліотеки Наталя Шостко. «Говорячи про патріотизм потрібно починати з чогось малого – з історії сім’ї, вулиці, села, міста, хоча б з історії рецептів борщів, але воно повинно сприйматися людиною як щось своє. Громада – це не про адміністративний поділ, це про інше. Необхідно починати з почуття приналежності і бібліотеки можуть стати неформальними просторами для діалогу , де і буде формуватися справжня «community», - підсумувала Наталя Шостко;
- зміна свідомості населення. За словами головного консультанта сектору досліджень Східного регіону у місті Харкові центру регіональних досліджень НІСД Віктора Нестеренка, важливим напрямком роботи на території Харківщини є саме зміна свідомості значної частини населення, яка обумовлена пострадянськими традиціями. Це потребує значної уваги та системного підходу, конкретних проектів, спрямованих на вирішення даної проблематики;
- протидія інформаційному впливу країни-агресора. У своїх виступах багато учасників обговорення піднімали питання, що для Харківської області це завдання є особливо актуальним, так як поряд знаходиться кордон з РФ, а російські телеканали та радіо просувають відповідний контент на території області. Отже, доречним є врахувати ці питання у безпековому паспорті області.
Заступник начальника управління Департаменту економіки та міжнародних відносин Харківської ОДА Юрій Зеєнко запропонував всім присутнім об’єднати всі ідеї та спробувати реалізувати їх у конкретних проектах, які можна подати на конкурсний відбір проектів регіонального розвитку, що фінансуватимуться коштами ЄС.
Підсумовуючи обговорення, Володимир Лупацій зазначив, що питання соціальної згуртованості має стати одним з пріоритетів діяльності на Харківщині та стати однією з складових для створення Агенції з питань згуртованості Харківської області.
В процесі дискусії учасники погодилися з тезою модераторки круглого столу Діани Баринової, що Харківська область завдяки підвищенню соціальної згуртованості своїх мешканців може стати справжнім європейським ХАБом, комфортним для життя та розвитку як мешканців регіону, так і мешканців інших областей України та сусідніх європейських країн.
У подальших планах організаторів та учасників – проведення заходів з цієї тематики, зокрема, присвячених міжрегіональній співпраці Харківщини з іншими регіонами України, а також підконтрольними районами Донецької та Луганської областей.
Докладніше у відео:
Національна платформа “Діалог про мир та безпечну реінтеграцію” започаткована у лютому 2018-го року. Це дискусійний майданчик для обговорення питань врегулювання конфлікту на сході України й безпечної реінтеграції.
Діяльність Національної платформи спрямована на посилення консенсусу та стійкості в Україні щодо попередження та вирішення конфліктів. Шлях до цього – розширення громадської участі у мирному процесі, надання пропозицій владі у виробленні відповідних політик, у тому числі – щодо безпечної реінтеграції та національної єдності, а також забезпечення суспільної обізнаності у цих процесах.
Ініціатива реалізується у партнерстві з Комітетом з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України IX скликання.
Ініціатива фінансується за рахунок механізму сприяння стабільності та миру Європейського Союзу в рамках проекту “Побудова стійкості до конфлікту шляхом діалогу”.