28 січня на Харківщині відбувся форум «Децентралізація в умовах трансформації системи охорони здоров'я», організований Національною службою здоров’я України, за участі керівництва Національної служби здоров’я, голів територіальних громад, керівників медичних закладів Харківщини, експертів сектору досліджень Східного регіону у місті Харкові ЦРД Національного інституту стратегічних досліджень.
В Україні триває децентралізація, проведено перші вибори депутатів та голів територіальних громад на новій адміністративно – територіальній основі, відбувається трансформація всього спектру надання послуг для жителів громад.
Відповідно до Закону України від 05.12.2020 р. №1081-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» до ст. 89 Бюджетного Кодексу України внесено зміни, якими передбачено здійснення видатків з бюджетів територіальних громад на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я, які належать відповідним територіальним громадам, для забезпечення надання медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.
Згідно до Закону України №1009 від 17.11.2020 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» в Україні тривають процеси передачі майна спільної власності сіл, селищ міст ліквідованих районів з районного на базовий рівень, паралельно йде запуск процесів надання послуг первинної та вторинної медицини на рівні громад, який викликає багато питань та непорозумінь, бо є недостатньо законодавчо врегульованим. Завданням Форуму було обговорення проблемних питань та пошук спільних рішень.
«Розвиток медичної інфраструктури в регіоні має стати одним з пріоритетів для новостворених громад в 2021 році. Медична послуга повинна залишатись доступною для пацієнтів. Але спеціалізовані послуги потрібно централізувати. Не може в кожній районній лікарні працювати перинатальний центр чи кардіоцентр. Питання, на які треба дати відповідь - як сформована мережа і наскільки вона відповідає потребам населення. Завдяки електронній системі охорони здоров’я ми починаємо розуміти реальну потребу у медичних послугах, структуру цих послуг, їх кількість. Це інструмент, який допоможе також місцевій владі проаналізувати сильні і слабкі сторони, вирішити, що доцільно розвивати і куди вкладати гроші. Така робота вимагає тісної співпраці місцевої влади і керівника лікарні», - зазначив під час свого виступу керівник НСЗУ Андрій Віленський.
«Усі чинні договори залишаються такими незалежно від зміни власника. НСЗУ виплачуватиме закладам гроші згідно з підписаними угодами. А новостворені громади завдяки зміні адміністративно- територіального устрою отримають повноваження, щоб впливати на розвиток медицини у своїх регіонах. Завдяки співпраці з НСЗУ збільшуються можливості для того, щоб підвищити якість медичної допомоги для мешканців громади», - підкреслила у своєму виступі начальниця управління роботи з договорами щодо спеціалізованої медичної допомоги НСЗУ Олександра Машкевич.
«Відповідно до законодавства ми маємо декілька варіантів щодо процедур реорганізації медицини першого рівня:
- перший - передача прав засновника Центру первинної медико- санітарної допомоги (далі ЦПМСД) від районної ради колишнього району до однієї громади, з подальшим укладанням договорів про міжмуніципальне співробітництво територіальних громад щодо співфінансування ЦПМСД;
- другий - передача прав засновника ЦПМСД від районної ради до громад, які обслуговувались відповідним ЦПМСД, на підставі установчого договору про співзасновництво з подальшим укладанням договорів про міжмуніципальне співробітництво територіальних громад;
- третій -створення в рамках реорганізації ЦПМСД власних ЦПМСД чи АПМСД в кожній територіальній громаді колишнього району, зі створенням окремої юридичної особи, - зазначив у своєму виступі головний консультант сектору досліджень Східного регіону в м. Харкові Національного інституту стратегічних досліджень Віктор Нестеренко.
«Всі вищевказані варіанти можуть бути реалізовані відповідно до чинного законодавства, але найбільш життєздатним, на нашу думку, як з організаційної, так і з медичної точки зору, і таким, що повністю відповідає цілям медичної реформи та Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в України, яка покликана забезпечити децентралізацію, а третій варіант, який передбачає створення в рамках реорганізації ЦПМСД власних центрів в кожній територіальній громаді колишнього району зі створенням окремої юридичної особи», - підкреслив Віктор Нестеренко.
«Разом з тим, відповідно до існуючих трактувань положень Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19.03.2018 року №503, процеси реорганізації системи надання первинної медичної допомоги, запропоновані у третьому варіанті, передбачають необхідність переукладання декларацій між пацієнтами та сімейними лікарями. Необхідність переукладання декларацій з сімейними лікарями для більшості населення територіальних громад може привести до проблем з фінансуванням діяльності сімейних лікарів, значно загальмувати процеси реалізації реформ та негативно вплинути на їх сприйняття як населенням, так і медичними працівниками в непростий період пандемії COVID-19», - прокоментувала проблему завідувач сектору досліджень Східного регіону у місті Харкові Центру регіональних досліджень НІСД Діана Баринова.
«Декларація з сімейним лікарем є формою добровільної угоди двох конкретних осіб цивільного права, тому згадування в ній третіх осіб, а саме надавача первинної медичної допомоги, з якою сімейний лікар уклав договір, є не дуже недоречною та потребує коригування. Зміна адміністративно-територіального устрою базового та субрегіонального рівнів, зміна назв органів місцевого самоврядування сьогодні не вимагає переоформлення прав власності на нерухомість або проходження процедури перереєстрації місця проживання. Отже, зміна надавача послуг в умовах адміністративно - територіальної реформи також не повинна стати причиною для термінового обов’язкового переукладання договорів між лікарем та пацієнтом» - коментує Діана Баринова.
«При обговоренні цієї проблеми напередодні Форуму з групою експертів з питань децентралізації у сфері медицини ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування» на чолі з Юрієм Ганущаком, дійшли до висновку, що зараз необхідно якнайшвидше підготувати зміни до Наказу МОЗ України від 19.03.2018 року №503 «Про затвердження Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та форми декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу», що стосуються самої форми декларації, даних, які туди вносяться. Також у цьому документі важливо передбачити питання чинності всіх укладених раніше декларацій, не зважаючи на зміну засновника - надавача первинної медичної допомоги, яке відбувається в умовах нового адміністративно – територіального устрою та децентралізації», - зазначила Діана Баринова.
«Щодо медицини другого рівня - при передачі відповідних повноважень з управління медициною другого рівня від районних рад до територіальних громад, на рівні кожної області необхідно провести моделювання по кожному пакету послуг щодо доступності для жителів громад, виходячи з максимального використання вже укладених районними лікарнями договорів, потреби в конкретному пакеті для пацієнтів територіальної громади, а також максимально зручній логістичній доступності для людей. Подібна система створить передумови для покращення якості послуг за рахунок конкуренції між лікарнями за пацієнтів, а також допоможе уникнути додаткових фінансових витрат на розширення кількості пакетів послуг, орієнтуючись на вже проведену підготовчу роботу», - підкреслюють експерти.
Пропозиції експертів були підтримані представниками територіальних громад та Національної служби здоров’я України. Всі учасники домовилися максимально включитися в процес та кожен на своєму рівні вийти з відповідними пропозиціями на Міністерство охорони здоров’я України.