Експерти НІСД виступили авторами розділу у монографії Tożsamość i pamięć: konteksty kulturowe i społeczne. Studia ukrainoznawcze (Ідентичність та пам'ять: культурний та соціальний контекст. Українознавчі студії). Зазначена наукова праця була підготовлена вченими кафедри українознавства Ягеллонського університету (м.Краків, Польща) - одного з найстаріших вищих навчальних закладів Європи.
Розділ монографії, підготовлений головним науковим співробітником відділу гуманітарної політики та розвитку громадянського суспільства Олександром Корнієвським та завідувачем сектору досліджень Південного регіону в м.Одесі Артемом Филипенком, має назву "Ретроспективна рефлексія "поразки" в суспільній свідомості народів Центрально-Східної Європи".
Як зазначають автори:
"Наприкінці ХХ століття випробуванням для багатьох народів став крах радянської імперії та комуністичного блоку. Причому реакція російського суспільства на підсумки „холодної війни” та розпад СРСР багато в чому повторює реакцію німецького суспільства столітньої давності на поразку у Першій Світовій війн. Є всі підстави констатувати наявність у значної частини росіян так званого „версальського синдрому” (термін з’явився саме для позначення хворобливої реакції німців на травму воєнного фіаско та важкі умови Версальського мирного договору 1919 р.).
Цілком спільними й типовими для обох випадків є „комплекс переможених” („нас перемогли, але ми все одно найкращі”), перебільшення „катастрофічності” поразки та прагнення відновити великодержавний статус („встати з колін”) і повернути втрачені території. Після зміни влади в Російській Федерації у 1999-2000 рр. ці ідеї фактично стали частиною офіційної ідеології та політичної риторики: заяви Володимира Путіна про розпад СРСР як „найбільшу геополітичну катастрофу століття” (квітень 2005 р.) та „несправедливе” включення „споконвічно російських територій” до складу радянської України (грудень 2019 р.); заява депутата Державної думи від провладної партії „Єдина Росія” Євгена Федорова (листопад 2015 р.) про необхідність відновлення Російської держави в кордонах СРСР 1945 року тощо".
Крім Російської Федерації, Олександр Корнієвський та Артем Филипенко присвятили увагу рефлексії "поразки" у суспільній свідомості жителів Румунії та Молдови, ідеї "Великої Румунії, яка негативно вплинула на українсько-румунські відносини та феномену уніонізму.
"Результатом суспільно-політичних та соціально-психологічних рефлексій на теренах пострадянської Молдови — відзначають автори — стала криза національної ідентичності. Одна частина титульного етносу Молдови вважає себе румунами, а свою мову – румунською, інша наполягає на окремішності молдовського етносу та мови. В рамках політичного дискурсу були здійснені спроби сформулювати на противагу уніонізму ідеологічну доктрину молдовенізму. В її основі лежить теза про те, що в силу історичних причин молдавани, які живуть на схід від Пруту мають ідентичність, відмінну від румунів".
Як окремий феномен висвітлюється "тріанонський синдром" в Угорщині, який виник внаслідок того, що за результатами Першої світової війни угорцям судилося бути серед переможених і заплатити вагому ціну територіями та людськими ресурсами. Нового дихання, зазначають автори, „тріанонський синдром” набув на початку ХХІ століття, вже після того, як Угорщина стала членом НАТО та ЄС; з реалізацією нової політики в діяльності партії ФІДЕС та її лідера Віктора Орбана. Угорський націоналізм та іредентизм став визначальним чинником у внутрішній та зовнішній політиці Угорщини. Складовими національної політики Угорщини сьогодні є створення законодавчих підстав для набуття закордонними угорцями громадянства Угорщини, їх активне залучення до участі у виборах до угорського парламенту.
У підсумку автори відзначають, що "Попри історичну віддаленість подій Першої та Другої світових війн війни, вони й дотепер продовжують впливати на суспільну свідомість населення країн Центрально-Східної Європи. „Фантомні болі” від втрачених територій ускладнюють діалог між державами та стають на перешкоді перетворенню цього європейського регіону в зону миру та добробуту"
Зручніше отримувати якісну аналітику в месенджері? Підписуйтеся на наш Telegram-канал: t.me/niss_gov_ua
Фото: osvitapol.info, НІСД