Через воєнні дії на території України втрачено близько третини потенціалу української металургії. Результатом цього стало падіння на дві третини виробництва основної металургійної продукції у січні – вересні 2022 р. проти відповідного періоду 2021 р. Виробництво чавуну скоротилося на 66,2 %, сталі – на 66,1 %, прокату – на 67,3 %[1]. Металургійні підприємства України за підсумками січня – вересня 2022 р. знизили експорт чорних металів на 65,5 % порівняно з аналогічним періодом 2021 р. – до 5,18 млн т (у грошовому еквіваленті – на 61,6 % до 3,97 млрд дол. США). Валютна виручка від експорту скоротилася за цей період на 61,6 %.
Кризова ситуація в металургійній галузі України спричинена знищенням частини промислових потужностей (металургійних комбінатів у м. Маріуполі – ПрАТ «Металургійний комбінат “Азовсталь”» і ПрАТ «Маріупольській металургійний комбінат ім. Ілліча», які виробляли понад 40 % металу в Україні), а також постійною загрозою обстрілів металургійних підприємств (більшість з них розташована в зонах, наближених до бойових дій). Іншими чинниками кризових тенденцій у галузі є такі:
- проблеми з вивезенням металургійної продукції на експорт (як руди, так і готової продукції). Через втрату доступу до морських портів металурги змушені вивозити продукцію, майже 80 % якої раніше продавали на зовнішніх ринках, залізницею через західний кордон (через західні прикордонні переходи споживачам у країнах ЄС, або далі – транзитом через європейські порти), що суттєво збільшує їхні транспортно-логістичні витрати. Якщо раніше експортери платили за доставляння своєї продукції до українських портів 6 дол. США/т, то нині, щоб доправити товар до західного кордону, їм доводиться платити втричі більше – 18 дол. США/т[2]. Щоб налагодити експорт товарів металургійної галузі, наразі опрацьовують питання про включення металопродукції до списку експортних товарів, які підпадають під дію міжнародної угоди про «зерновий коридор» (Чорноморської зернової ініціативи). ООН розглядає продовження дії цієї угоди ще на рік;
- скорочення постачання металобрухту на українські металургійні підприємства (за 9 міс. 2022 р. – на 70,1 % проти аналогічного періоду минулого року, до 755,5 тис. т). Заготівля металобрухту у січні – вересні 2022 р. скоротилася на 73,5 %, до 830 тис. т, експорт з України – у 13 разів, до 35,2 тис. т, імпорт – майже в 11 разів, до 1,6 тис. т[3];
- високі тарифи на вантажні перевезення АТ «Укрзалізниця» – з 1 липня 2022 р. наказом Мінінфраструктури України тарифи на вантажоперевезення Укрзалізницею збільшено на 70 %. З серпня 2022 р. Укрзалізниця змінила порядок розрахунку плати за користування вагонами – із планового розрахункового до фактичного. Вагони тижнями стоять на прикордонних переходах, що спричиняє ще більші витрати вантажовідправників;
- зниження світових цін на сталь та залізну руду, насамперед через послаблення ділової активності в більшості регіонів світу. У травні 2021 р. ціни на залізну руду досягли свого історичного максимуму у 229,5 дол. США/т на біржах Китаю. Станом на 15 жовтня 2022 р. вони були на рівні 96–97 дол. США/т. Ціни на гарячекатаний рулон знизилися з 1012 дол. США/т (середня ціна у 2021 р.) до майже 540 дол. США/т (станом на кінець вересня 2022 р.)[4].
У результаті частина підприємств працює на мінімальних потужностях: середнє завантаження потужностей на металургійних підприємствах становить близько 15 % від довоєнного рівня, гірничо-видобувних – 25 %. Видобуток руди зупинений на Інгулецькому та Південному гірничо-збагачувальних комбінатах (ГЗК), з серпня цього року не працює ГЗК ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»[5]. Проте інші підприємства налагоджують нові логістичні шляхи та освоюють нові види продукції (зокрема трубні підприємства, що працюють на зростаючий попит нафтогазового сектору).
На початку жовтня 2022 р. відбулася зустріч першого віцепрем’єр-міністра – міністра економіки України Ю. Свириденко та голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Д. Гетманцева з представниками металургійних підприємств. Учасники зустрічі розглянули ситуацію у металургійній галузі. Представники бізнесу, зокрема, порушили такі питання: поліпшення логістики для продукції гірничо-металургійного комплексу, у т. ч. збільшення експорту металургійної продукції залізницею; пришвидшення митного та фітосанітарного оформлення українського експорту; подовження строків доступу українських підприємців на пільгових умовах до ринків ЄС, США та Канади на більший термін, ніж це передбачено зараз; санкції проти російських компаній та заборона на ввезення до України продукції з Придністров’я.
Також під час наради обговорили необхідність і доцільність збільшення глибини переробки металургійної продукції, що дасть змогу зменшити фізичні обсяги готової продукції, збільшивши її вартість. У цьому контексті на державному рівні опрацьовують питання щодо внесення металургійних підприємств до переліку таких, що можуть скористатися пільгами, передбаченими Законом України «Про індустріальні парки» від 21 червня 2012 р. № 5018-VI. Йдеться про звільнення від оподаткування митом та податком на додану вартість імпорту нового устаткування (обладнання), що ввозиться учасниками індустріального парку (ІП) для власного використання з метою здійснення діяльності у сферах переробної промисловості або науково-дослідної діяльності на території (в межах) ІП; звільнення від податку на прибуток протягом 10 років учасників ІП за умови виконання низки встановлених законом умов; надання права органам місцевого самоврядування встановлювати пільгові ставки податку на нерухомість і плати за землю.
Окрім того, 6 жовтня 2022 р. Рада Європейського Союзу ухвалила восьмий пакет санкцій проти Російської Федерації, яким, зокрема, запроваджено нові заборони: на експорт до РФ вугілля, включно з коксівним; на імпорт з РФ готових сталевих виробів і напівфабрикатів (для деяких напівфабрикатів передбачено перехідний період і лише часткове обмеження).
Надалі необхідно активізувати перемовини із західними партнерами щодо запровадження повної заборони імпорту продукції металургійної галузі з РФ і надання українським металургам нових преференцій на західних ринках. Потрібно ініціювати переговори представників асоціацій феросплавної промисловості, цементної, вапняної, аграрної, хімічної галузей (галузі, які відправляють близько 90 % вантажів Укрзалізницею) з Мінінфраструктури України та АТ «Укрзалізниця» стосовно перегляду тарифів на вантажні перевезення у бік зменшення.
Важливо також розробити стратегію (яка би включала план заходів, або дорожню карту) щодо виходу металургійної галузі з кризи з урахуванням пропозицій з цього питання асоціацій підприємців галузі.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Фото: НІСД
[1] Результати діяльності металургійної галузі України за 9 місяців 2022 р. / Укрметаллургпром. 2022. 11 жовт. URL: https://www.ukrmetprom.org/rezultati-diyalnosti-metalurgiynoi-8/
[2] Мінус $3 млрд. Україна стрімко зменшує експорт металу – одного з головних постачальників валюти. Чи є надія на злам тенденції? Forbes. 2022. 25 лип. URL: http://surl.li/dkbqc
[3] Постачання металобрухту на комбінати скоротилось на 70 %. Minprom. 2022. 14 жовт. URL: https://minprom.ua/news/288256.html
[4] У зоні сталевого колапсу. Minprom. 2022. 08 серп. URL: https://minprom.ua/articles/286897.html
[5] «Укрметалургпром» просить Президента та Уряд вжити невідкладних заходів для порятунку українського ГМК / Укрметаллургпром. 2022. 01 серп. URL: https://www.ukrmetprom.org/ukrmetalurgprom-prosit-prezidenta/