Огляд інструментів фінансової стійкості в умовах воєнного стану в Україні (16.08 - 15.09.2023 року)

1. Грошово-кредитна сфера

Протягом дії воєнного стану Національний банк України й далі реалізує заходи, спрямовані на підтримання фінансової стійкості держави та регулювання фінансового сектору.

Рівень інфляції в Україні знижується восьмий місяць поспіль, опустившись нижче від «довоєнного» значення [1]. За даними Державної служби статистики України, у серпні 2023 р. споживча інфляція в річному вимірі (р/р) відчутно сповільнилася – до 8,6 % з 11,3 % у липні (рис. 1.1). У місячному вимірі другий місяць поспіль зафіксовано дефляцію – ціни знизилися на 1,4 %.

Подорожчання оброблених продовольчих товарів у серпні й надалі сповільнювалося (до 12,5 % р/р проти 13,9 % р/р у липні). Така динаміка зумовлена дальшим зниженням тиску з боку витрат бізнесу, оптимізацією виробничих та логістичних ланцюгів, а також поліпшенням інфляційних та курсових очікувань. Так, сповільнювалося зростання цін на м’ясні та молочні продукти, хліб та борошняні вироби. Курсова стійкість сприяла сповільненню зростання цін на продукти, що мають значну частку імпорту в собівартості, зокрема рибні продукти, каву, чай, соки, цукерки, сухофрукти, прянощі. Водночас у серпні зафіксовано зниження цін відносно липня на певні оброблені продовольчі товари, зокрема на: хліб і хлібопродукти – на 0,2 %; сир і м’який сир – на 0,3 %; масло – на 0,9 %; соняшникову олію – на 0,5 %.

Темпи зростання цін на сирі харчові продукти в серпні знизилися до 3,4 % р/р порівняно з 12,3 % у липні. Овочі здешевшали на 25,7 % р/р завдяки розширенню пропозиції. У річному вимірі знизилися ціни на всі овочі в споживчому наборі, а також деякі фрукти та кавуни. Тривало зниження цін на крупи та борошно на тлі низьких експортних цін та збільшення виробництва. Помірніше подорожчання яєць відображало ефекти бази порівняння. Пригальмувало зростання цін на м’ясо, хоча його вартість і досі висока під впливом обмеженої пропозиції та зростання вартості енергії та пального. У серпні також зафіксували зниження цін на деякі сирі харчові продукти відносно липня, зокрема на овочі – на 37,6 %, фрукти – на 4,2 %, яйця – на 0,1 %.

Зростання цін на непродовольчі товари в серпні також сповільнилося до 5,5 % проти 10,0 % р/р у липні. У результаті повільнішими темпами дорожчали товари особистого догляду, іграшки, меблі, побутова техніка, товари для дому, автомобілі. Знизилися ціни  на одяг – на 1,8 %, та взуття – на 2,8 %.

Зростання адміністративно регульованих цін у серпні сповільнилося до 11,6 % р/р проти 12,0 % р/р у липні. Подорожчання алкогольних напоїв пригальмувалося завдяки повільнішому зростанню виробничих витрат на тлі тиску з боку тіньової пропозиції. Також сповільнювалося зростання цін на транспортні послуги з огляду на нижчі, ніж торік, ціни на пальне в попередні місяці.

Ціни на пальне не перевищили торішні рівні (-0,1 % р/р). Пальне в серпні надалі дорожчало (на 7,4 %) порівняно з липнем унаслідок повернення повного оподаткування. Однак стримувальними чинниками такого зростання були зниження світових цін на нафту в попередні місяці, значні запаси пального та посилення конкуренції на роздрібному ринку.

Нагадаємо, що пікового значення з початку війни (26,6 % р/р) інфляція досягла в грудні 2022 р., після чого неухильно знижувалась унаслідок реалізації комплексу заходів із забезпечення курсової стійкості, достатньої внутрішньої пропозиції продовольчих товарів та пального, зниження світових цін на товарних ринках, а також швидкого пристосування бізнесу до нових викликів війни. Водночас в умовах війни є високими ризики посилення проінфляційного тиску, зокрема через руйнування інфраструктури. НБУ прогнозує дальше зниження інфляції – до 8,5 % у наступному році, а у 2025 році − до 6 %.

Облікову ставку знижено до рівня 20 % річних [2]. Правління НБУ ухвалило рішення знизити облікову ставку з 22 до 20 % з 15 вересня 2023 р. Ставка за тримісячними депозитними сертифікатами й надалі дорівнюватиме обліковій ставці. Водночас ставка за депозитними сертифікатами овернайт знижена на 2 в. п. до 16 %, а за кредитами рефінансування – на 2 в. п. до 22 %. Крім того, скориговано параметри операційного дизайну монетарної політики. Зокрема, з 18 вересня 2023 р. частку залишків строкових депозитів фізичних осіб, що враховується під час розрахунку ліміту вкладень банків у тримісячні депозитні сертифікати, знижено із 70 до 35 %. Це посилить стимули для банків конкурувати за вкладників і нарощувати портфелі строкових депозитів..

Дальше сповільнення інфляції та спроможність НБУ забезпечувати курсову стійкість дають змогу продовжити цикл зниження ставки за збереження достатньої привабливості гривневих заощаджень. Такий крок підтримає відновлення економіки та водночас не створюватиме загроз для макрофінансової стабільності.

Регулятор прогнозує дальше зниження облікової ставки [3]. Голова НБУ А. Пишний у колонці для «Економічної правди» оцінив вплив зниження облікової ставки на ставки за депозитами, кредитування, ціни та економіку загалом, а також перспективи переходу до більшої гнучкості обмінного курсу. Основними тезами матеріалу є такі.

• Високий (25 %) рівень облікової ставки в поєднанні з іншими заходами (збільшення нормативів обов’язкового резервування, зміна операційного дизайну монетарної політики, посилення співпраці з фіскальною владою для уникнення монетарного фінансування бюджету) спонукав банки підвищувати депозитні ставки та забезпечив привабливість гривневих активів, знизив попит на іноземну валюту, що стало ключовим чинником зниження інфляції та накопичення міжнародних резервів.
• Високий рівень дохідності депозитних сертифікатів НБУ для банків стимулює зростання депозитних ставок, що також працює на курсову стабільність гривні та зниження темпів інфляції.
• Швидке зниження темпів цінового зростання дало можливість розпочати цикл зниження облікової ставки, що має підтримати відновлення економіки через механізм кредитування.
• Ключовою причиною зниження кредитної активності є не високий рівень облікової ставки, а збереження високого рівня воєнних ризиків.
• За прогнозом НБУ, облікова ставка надалі поступово знижуватиметься до 18 % наприкінці року. Водночас це прогноз, а не зобов’язання регулятора. Фактичну динаміку визначатиме реальна ситуація та баланс ризиків.
• Очікуване зниження депозитних ставок на тлі зниження інфляції зберігатиме привабливість гривні як засобу заощадження.
• Пріоритетом НБУ й далі залишатиметься підтримання достатньої привабливості гривневих активів, що забезпечувало б захист заощаджень українців у національній валюті від інфляційного знецінення. Це дозволить реалізувати Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до гнучкого курсу та повернення до режиму інфляційного таргетування.

Міжнародні резерви за підсумками серпня становили 40,4 млрд дол. США [4]. На 1 вересня 2023 р. міжнародні резерви України становили 40 387 млн дол. США. У серпні вони знизилися на 3,2 % на тлі інтервенцій НБУ з продажу валюти для покриття різниці між попитом та пропозицією на валютному ринку України, які значною мірою було компенсовано надходженнями від міжнародних партнерів.

У серпні 2023 р. чистий продаж валюти НБУ становив 2 449 млн дол. США. Крім того, уряд України виплатив за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 306 млн дол. США, з яких 169 млн дол. США – борг перед Світовим банком, 64 млн дол. США – за обслуговування та погашення валютних ОВДП, решта – борг перед іншими міжнародними кредиторами. Також Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 380 млн дол. США. Натомість на валютні рахунки уряду в НБУ в серпні надійшло загалом 1 664 млн дол. США, у т. ч. 1 633 млн дол. США – макрофінансова допомога від ЄС; 22 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП.

Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту, що істотно перевищує загальносвітові стандарти (не менше від 3 місяців) (рис. 1.2).

Затверджено нову Стратегію розвитку фінансового сектору України [5]. НБУ, Міністерство фінансів України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердили нову Стратегію розвитку фінансового сектору України, випрацювання якої було передбачено Меморандумом про економічну й фінансову політику між Україною та Міжнародним валютним фондом.

Стратегія передбачає, що спільні дії регуляторів та ФГВФО у фінансовому секторі будуть спрямовані на досягнення п’яти стратегічних цілей: макроекономічна стабільність, фінансова стабільність, фінансова система працює на відновлення країни, сучасні фінансові послуги, інституційна спроможність регуляторів та ФГВФО.

Документ визначає майбутні пріоритети фінансової системи, до яких належать, зокрема: відновлення, розвиток фінансового сектору та забезпечення безперервності його роботи, поступове згортання надзвичайних пруденційних заходів, діагностика банківських активів, моніторинг та розв’язання проблеми непрацюючих кредитів, створення комплексної системи оздоровлення та виведення з ринку неспроможних учасників, запровадження системи раннього реагування на проблемність фінансових установ. За сприятливих і стійких макроекономічних умов передбачають поступову лібералізацію фінансових ринків та повернення монетарної політики до режиму інфляційного таргетування з гнучким обмінним курсом. До пріоритетних завдань Стратегії віднесено заходи з відновлення фінансової інфраструктури на деокупованих територіях, забезпечення безбар’єрності та інклюзивності фінансового сектору, імплементації європейського законодавства у сферах регулювання та нагляду за фінансовим сектором, у фокусі уваги – набуття режиму внутрішнього ринку з ЄС у сфері фінансових послуг як передумови вступу України до ЄС. Оскільки умови війни зумовлюють високу загальну невизначеність, нова Стратегія є безстроковою.

Триває пом’якшення обмежень операцій на валютному ринку [6]. Регулятор надалі реалізовує оприлюднену Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування. Відповідно до неї дії НБУ в межах першого етапу пом’якшення валютних обмежень спрямовуватимуться, зокрема, на мінімізацію множинності обмінних курсів. З цією метою регулятор пом’якшує валютні обмеження в частині продажу безготівкової іноземної валюти громадянам. Зокрема, з 29 серпня 2023 р.:

• уперше з початку повномасштабної війни банкам надано дозвіл продавати безготівкову іноземну валюту населенню без підтвердження підстав чи зобов’язань для проведення такої операції. Відповідні операції здійснюватимуть за курсом, установленим банком, у межах щомісячного ліміту розміром 50 тис. грн в еквіваленті в одному банку;
• збільшено зі 100 до 200 тис. грн в еквіваленті щомісячний ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти з наступним розміщенням на депозит від трьох місяців. Нагадаємо, що такий інструмент доступний громадянам з 21 липня 2022 р.

Зазначені зміни сприятимуть переорієнтуванню частини попиту населення з готівкової іноземної валюти на безготівкову, адже операції з продажу безготівкової валюти банками є зручнішими та безпечнішими. Це дасть змогу зменшити різницю між готівковим та офіційним курсом.

Розпочато роботу сайту з фінансової грамотності [7]. Регулятор презентував cайт з фінансової грамотності «Гаразд» (https://harazd.bank.gov.ua). Його запуск – один з кроків на шляху з підвищення фінансованої обізнаності та захисту прав клієнтів фінансових установ, що є пріоритетами роботи НБУ. Освітній сайт є безплатною онлайн-платформою, завдяки якій українці зможуть здобути рівень фінансових знань, достатній для ухвалення відповідальних рішень щодо персональних фінансів.

Структура онлайн-платформи складається з шести розділів: «Гроші», «Фінансове планування», «Депозити», «Кредити», «Шахрайство» та «Cтрахування». Сайт також має дві спеціальні рубрики – «Лайфхаки» та «Питання дня», у яких містяться поради про те, як ефективно користуватися фінансовими послугами та управляти своїми фінансами, а також відповіді на найпоширеніші запитання споживачів щодо депозитів, кредитів, роботи колекторів, страхування, шахрайства з платіжними картками тощо.

Український будівельно-інвестиційний банк віднесено до категорії неплатоспроможних [8]. 4 серпня 2023 р. Правління НБУ ухвалило рішення віднести АТ «Укрбудінвестбанк» до категорії проблемних. Підставою для такого рішення стало невиконання банком без обґрунтованих причин рішення НБУ про обмеження здійснення окремих видів операцій. Від цього дня фінансовий стан банку відчутно погіршився, а менеджмент та власники не вжили належних заходів для запобігання настання неплатоспроможності. Тому 7 вересня 2023 р. регулятор ухвалив рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. На 1 вересня 2023 р. частка установи становила 0,04 % від активів платоспроможних банків, отже, віднесення банку до категорії неплатоспроможних не впливає на стабільність банківського сектору України. Кожен вкладник банку отримає від ФГВФО відшкодування в повному розмірі вкладу, включно з відсотками. Загальна сума виплат гарантованої суми вкладникам банку на 1 вересня 2023 р. становить 606 млн грн.

Підсумовуючи, треба зазначити таке.

• Рівень інфляції в Україні в річному вимірі (8,6 % у серпні 2023 р.) знижується восьмий місяць поспіль, опустившись нижче від «довоєнного» значення, темпи зниження інфляції істотно випереджають прогноз НБУ.
• Попри незначне зниження протягом серпня 2023 р., поточний рівень міжнародних резервів країни забезпечує фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту, що відчутно перевищує загальносвітові стандарти (не менше 3 місяців). Скорочення обсягу міжнародних резервів зумовлено графіком надходження зовнішньої допомоги та погашення державного боргу. Водночас з огляду на значні бюджетні потреби дальша підтримка з боку міжнародних партнерів залишається критично важливою.
• Зниження рівня облікової ставки до 20 % має стати одним із чинників активізації кредитної діяльності банків унаслідок зниження вартості залучених ними коштів та дохідності різних видів державних цінних паперів. Натомість головною перешкодою для активізації кредитування є комплекс воєнних ризиків. Регулятор прогнозує зниження облікової ставки до 18 % до кінця поточного року.
• Збереження позитивних тенденцій у монетарній сфері формує потрібні передумови для відновлення практики гнучкого обмінного курсу гривні та повернення до режиму інфляційного таргетування в міру зниження негативного впливу на економіку воєнних ризиків.
• Затвердження нової Стратегії розвитку фінансового сектору України передбачає набуття режиму внутрішнього ринку з ЄС у сфері фінансових послуг як передумови вступу України до ЄС.
• Пом’якшення обмежень операцій на валютному ринку в частині продажу безготівкової валюти фізичним особам сприятимуть переорієнтації частини попиту населення з готівкової іноземної валюти на безготівкову, що дасть змогу зменшити різницю між готівковим та офіційним курсом.
• Початок роботи сайту з фінансової грамотності, створеного за підтримки НБУ – один з кроків на шляху підвищення фінансованої обізнаності та захисту прав клієнтів фінансових установ, що є пріоритетами роботи регулятора. Підвищення рівня фінансових знань споживачами на ринку фінансових послуг дасть їм змогу ухвалювати відповідальні рішення щодо персональних фінансів.
• Віднесення до категорії неплатоспроможних та виведення з ринку проблемного АТ «Укрбудінвестбанк» (0,04 % від активів платоспроможних банків) не впливатиме на стабільність банківської системи України загалом.

2. Податкова та митна політика

Громадяни та бізнес сумлінною сплатою податків до бюджету й далі фінансово підтримують обороноздатність і стійкість України. За оперативними даними Державної казначейської служби, до загального фонду державного бюджету за січень – серпень 2023 р. надійшло 1130,8 млрд грн, зокрема за серпень – 124,7 млрд грн. Серед платежів, які контролюють податкові та митні органи, основні надходження були отримані за рахунок:

• ПДВ із ввезених на митну територію України товарів – 226,5 млрд грн, у т. ч. за серпень – 34 млрд грн;
• ПДВ з вироблених в Україні товарів – 127 млрд грн (зібрано – 218 млрд грн, відшкодовано – 91 млрд грн), у т. ч. за серпень – 20 млрд грн (зібрано – 29 млрд грн, відшкодовано – 9 млрд грн);
• податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 109,9 млрд грн, у т. ч. за серпень – 14,6 млрд грн;
• податку на прибуток підприємств – 101,9 млрд грн, у т. ч. за серпень – 30,9 млрд грн;
• акцизного податку – 69,0 млрд грн, у т. ч. за серпень – 10,1 млрд грн;
• рентної плати за користування надрами – 39,4 млрд грн, у т. ч. за серпень – 4,2 млрд грн;
• ввізного та вивізного мита – 19,6 млрд грн, у т. ч. за серпень – 2,8 млрд грн.

Частка виконання розпису доходів за січень – серпень 2023 р. Державною податковою службою (ДПС) становила 102,4 % (+11,2 млрд грн), Державною митною службою (Держмитслужбою) – 97,9 % (-5,3 млрд грн).

Загалом, за підсумками восьми місяців поточного року, до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 1655,5 млрд грн податків, зборів та інших платежів.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування в січні – серпні 2023 р. становили 301,8 млрд грн, у т. ч. за серпень надійшло 38,2 млрд грн (рис. 2.1). Позитивну роль відіграють надходження ЄСВ із грошового забезпечення військовослужбовців.

Верховна Рада України:

1. спростила митне декларування військової техніки під час транскордонного переміщення. Зокрема, було ухвалено Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо уніфікації з європейськими та північноатлантичними стандартами процедур декларування військової техніки та інших товарів» від 23 серпня 2023 р. № 3345-IX у контексті проведення на території України та держав – членів ЄС і НАТО багатонаціональних навчань збройних сил. Отже, під час переміщення через митний кордон України військової техніки та інших товарів підрозділів Збройних Сил України (ЗСУ) та збройних сил держав – членів ЄС та НАТО замість митної декларації буде використовуватися спеціальний документ – Форма 302. Завдяки цьому очікується спрощення процедури переміщення військової техніки та інших товарів ЗСУ, що виїжджають або переміщуються за кордон на військові навчання або з іншою тимчасовою метою, а також збройних сил держав – членів ЄС та НАТО, які прямують в Україну з такою ж метою;
2. припинила дію міжурядових угод про уникнення подвійного оподаткування з Іраном і Сирією. Парламент України законами України від 23 серпня 2023 р. № 3346-ІХ та № 3347-IX припинив дію двох міжнародних угод: між Урядом України і Урядом Сирійської Арабської Республіки й між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Іран про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи. Припинення дії цих угод сприятиме:

• недопущенню поповнення бюджетів Ірану та Сирії як країн, що сприяють російській федерації, у спосіб надання Україною пільгових умов оподаткування для резидентів Ірану та Сирії, які здійснюють діяльність в Україні. Після припинення дії вказаних угод до всіх доходів резидентів Ірану та Сирії, одержаних із джерел в Україні, буде застосовуватися встановлена Податковим кодексом України загальна ставка оподаткування 15 % замість пільгових ставок, установлених угодами;
• запобіганню втрат бюджету України через зарахування податку, сплаченого в Ірані та Сирії резидентами України, що здійснюють діяльність у цих країнах;
• звільнення України від узятих на себе зобов’язань щодо обміну інформацією з Іраном та Сирією з податкових питань.

Також у 2022 р. було денонсовано двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування з російською федерацією та білоруссю.

Міністерство фінансів та ДПС повідомили про технічну спроможність для здійснення Україною перших міжнародних автоматичних обмінів податковою інформацією. Розроблення програмного забезпечення ДПС для здійснення міжнародного автоматичного обміну інформацією за Загальним стандартом звітності (CRS) та стандартом Country-by-Country Reporting (CbCR) із понад ста іноземними податковими адміністраціями було завершено 17 вересня 2023 р. Ініціатива реалізована завдяки плідній співпраці Міністерства фінансів України, ДПС та Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM). Перший обмін інформацією про фінансові рахунки за друге півріччя 2023 р. (перший звітний період) відповідно до стандарту CRS відбудеться 2024 р. Надалі звітним періодом вважатиметься попередній календарний рік. Долучення України до чинної міжнародної системи автоматичного обміну інформацією для податкових цілей сприятиме підвищенню рівня ефективності податкового контролю та протидії ухиленню від сплати податків, створенню прозорого податкового середовища, підвищенню іміджу України як надійного та рівноправного партнера в міжнародних інформаційних податкових відносинах. Крім того, упровадження стандартів CRS та CbCR стане важливим досягненням для України як країни-кандидата на вступ до ЄС на шляху гармонізації національного законодавства із законодавством ЄС.

Державна податкова служба України, крім того:

• підбила підсумки десятиріччя податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (ТЦ). З 01 вересня 2013 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 04 липня 2013 р. № 408-VII. За десять років, що відтоді минули, Україна досягла значного прогресу в розвиткові системи трансфертного ціноутворення, зокрема завдяки послідовній політиці щодо імплементації кроків Плану BEPS, правил GAAR, концентрації напрямів ТЦ, контролю за діяльністю нерезидентів, контрольованих іноземних компаній, пасивних доходів у єдиний ефективний інструмент контролю за правилами міжнародного оподаткування. Протягом десятирічного періоду формування законодавчої бази з трансфертного ціноутворення ДПС проводила аналітичну роботу та контрольно-перевірочні заходи, які дали змогу забезпечити значні результати (рис. 2.2). 
  За десять років, про які йдеться, вітчизняні законодавчі норми ТЦ стали дієвим інструментом протидії ухиленню від оподаткування. Україна повною мірою залучена до загальносвітових процесів протидії розмиванню оподатковуваної бази та виведенню прибутків з-під оподаткування. ДПС повинна й надалі безперервно працювати над удосконаленням податкового контролю за ТЦ відповідно до провідного міжнародного досвіду;

•  провела загальнонаціональне опитування платників податків щодо оцінювання рівня корупції та доброчесності в органах ДПС. Зокрема, Служба звернулася до платників податків з проханням взяти участь в опитуванні та відповісти на 14 запитань. Мета опитування – ідентифікувати проблемні питання щодо організації роботи ДПС, а також роботи працівників органів ДПС. Як очікується, результати опитування будуть ураховані під час підготовки управлінських рішень з питань запобігання корупції, визначення критеріїв доброчесності працівників органів ДПС. Це дослідження допоможе ДПС покращити свою роботу.

Держмитслужба підбила підсумки за 11 місяців «митного безвізу». З 01 жовтня 2022 р. оформлено понад 19 тис. транзитних декларацій у Новій комп’ютеризованій транзитній системі (New Computerized Transit System, NCTS). Загалом за 11 місяців зареєстровано 15 725 переміщень з України. Зокрема, у серпні 2023 р. в країнах – учасницях Конвенції про процедуру спільного транзиту було завершено 3362 переміщення, розпочатих в Україні. З початку міжнародного застосування NCTS за 3430 деклараціями спільного транзиту товари були успішно доставлені до митниць призначення на митній території України. Зокрема, у серпні 2023 р. було зафіксовано 777 таких декларацій (рис. 2.3). Також станом на кінець серпня 2023 р. підприємствам надано 72 авторизації на застосування транзитних спрощень. Понад 30 заяв від підприємств перебувають на різних етапах розгляду. Так пожвавлюється процес отримання та використання бізнесом митних спрощень.

Зростає кількість авторизованих економічних операторів (АЕО). Протягом серпня 2023 р. п’ять компаній отримали статус авторизованого економічного оператора в Україні. Станом на середину вересня 2023 р., за даними Єдиного державного реєстру авторизованих економічних операторів [11], статусу АЕО набули вже вісім підприємств, а саме:

1. із 18.03.2021 р – ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна»;
2. із 30.06.2023 р. – ТОВ «Епіцентр К»;
3. із 12.08.2023 р. – ТОВ «Нова пошта Глобал»;
4. із 14.08.2023 р. – ПрАТ «Стальканат»;
5. із 16.08.2023 р. – ТОВ «Волинська меблева компанія-Україна»;
6. із 31.08.2023 р. – ТОВ «Кондитерська фабрика «Ярич»;
7. із 31.08.2023 р. – ТОВ «Фуджікура аутомотів Україна Львів»;
8. із 05.09.2023 р. – ТОВ «Шредер».

Підприємство із статусом авторизованого економічного оператора зможе користуватись усіма перевагами АЕО, що полегшить доступ до спрощень, які передбачені Митним кодексом України та Конвенцією про процедуру спільного транзиту. Зокрема, таке підприємство матиме змогу досягти зниження рівня ризику щодо товарів, які переміщуються, скористатися можливістю першочергового виконання митних формальностей, здійснювати випуск товарів за своїм місцезнаходженням тощо. Статус АЕО із доступом до низки переваг та спрощень є виявом довіри митниці до підприємства із взаємною готовністю до розбудови партнерських відносин держави та бізнесу.

Митницями Держмитслужби з 01 січня 2016 р. видано 1 млн сертифікатів з перевезення (походження) форми EUR.1 для експорту українських товарів. Зокрема, мільйонний сертифікат був виданий у серпні 2023 р. Чернівецькою митницею на пшеницю, експортовану до Португалії на умовах вільної торгівлі. За даними поточного року, найбільшу кількість таких сертифікатів було видано до Польщі (21 %), Румунії (17 %), Німеччини (7 %) та Литви (6 %). Під час здійснення експорту товарів з України митниці видають сертифікати з перевезення EUR.1 у разі, якщо його потрібно пред’явити при ввезенні на митну територію країн ЄС, ЄАВТ, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, Чорногорії, Грузії, Північної Македонії та Ізраїлю як доказ того, що товари українського походження відповідають вимогам правил визначення преференційного походження при застосуванні преференційних ставок ввізного мита. Термін дії сертифіката – чотири місяці. Таким чином митниці Держмитслужби активно сприяють експорту української продукції на європейський ринок.

3. Бюджетна політика

В умовах повномасштабного воєнного вторгнення РФ в Україні триває робота щодо: фінансування сфери безпеки та оборони; відновлення інфраструктури та соціальної підтримки населення; формування нормативної бази для забезпечення виконання державного бюджету України.

Міністерство фінансів України поінформувало [12] про стан виконання державного бюджету України за 8 місяців 2023 р. Згідно з оперативною інформацією Казначейства, за цей період до держбюджету надійшло 1655,5 млрд грн (у т. ч. до загального фонду – 1130,8 млрд грн). Касові видатки становили 2377,0 млрд грн (у т. ч. загального фонду – 1887,7 млрд грн, або 93,0 % від розпису звітного періоду). Для порівняння: у січні – серпні 2022 р. доходи державного бюджету сягнули 1031,5 млрд грн, а видатки – 1450,2 млрд грн.

У січні – серпні 2023 р. з державного бюджету на соцвиплати спрямовано 300,5 млрд грн, зокрема: 181,2 млрд грн на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду; 69,1 млрд грн на соціальний захист громадян, які потрапили в складні життєві обставини; 32,4 млрд грн на підтримку малозабезпечених сімей та надання пільг і житлових субсидій громадянам; 16,2 млрд грн на соціальний захист дітей та сім’ї; 1,6 млрд грн на соціальний захист осіб з інвалідністю [13].

За цей же період на охорону здоров’я спрямовано 105,2 млрд грн (93 % плану на цей час), зокрема на програму медичних гарантій – 90,2 млрд грн (95 % плану) [14].

Тим часом державний бюджет України за 8 місяців 2023 р. виконано з дефіцитом у 714,6 млрд грн (дефіцит загального фонду державного бюджету становив 749,8 млрд грн при запланованому дефіциті за цей період розміром 1237,4 млрд грн).

Уряд уніс на розгляд Верховної Ради України проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань» № 10038 від 12 вересня 2023 р. Законопроєктом передбачено переглянути в бік збільшення дохідну та видаткову частини державного бюджету з метою забезпечити оперативне здійснення заходів для фінансування першочергових потреб держави, пов’язаних з діяльністю сектору безпеки і оборони, соціальної підтримки населення тощо. Задля цього планують збільшити видатки та надання кредитів державного бюджету на 328,51 млрд грн.

На національну безпеку та оборону буде спрямовано додаткові видатки розміром 302,64 млрд грн (у т. ч. на оплату праці з нарахуваннями – 224,45 млрд грн; на військову, спеціальну техніку та обладнання – 46,12 млрд грн). Зокрема, кошти спрямують до: Міноборони (+211 млрд грн); системи МВС (+79,25 млрд грн); СБУ (+4,2 млрд грн); Мінстратегпрому (+4,36 млрд грн); Головного управління розвідки Міноборони (+2,53 млрд грн); Держспецзв’язку (+0,57 млрд грн); Служби зовнішньої розвідки (+0,5 млрд грн); Управління державної охорони (+0,23 млрд грн).

Планують збільшити видатки: Мінсоцполітики – на 16,51 млрд грн (для виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам); МЗС – на 1,32 млрд грн (для посилення інституційних можливостей МЗС та закордонних дипломатичних установ); МОН – на 0,57 млрд грн (для видання та придбання підручників для учнів 5-го та 6-го класів); Бюро економічної безпеки – на 0,32 млрд грн (для продовження набору працівників); Секретаріату Кабінету Міністрів України – на 0,29 млрд грн (для забезпечення літерних рейсів, придбання генераторів тощо).

Таке збільшення видаткової частини планують профінансувати завдяки зростанню доходів на 26,06 млрд грн за рахунок: адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (+2,09 млрд грн); плати за користування залученими державою кредитами / позиками (+1,65 млрд грн); інших надходжень (+14,79 млрд грн); повернення кредитів (0,35 млрд грн) та збільшення показників фінансування загального фонду державного бюджету за борговими операціями на 290,66 млрд грн.

Дефіцит державного бюджету зросте на 290,66 млрд грн до 2010,35 млрд грн.

У разі прийняття цього законопроєкту буде можливим: оплатити працю військовослужбовців та інших категорій осіб, які забезпечують обороноздатність нашої держави; здійснити виготовлення та закупівлю відповідної військової техніки та обладнання; забезпечити підтримку внутрішньо переміщених осіб тощо. Водночас зросте потреба у внутрішніх запозиченнях, що в майбутньому може негативно впливати на стан державних фінансів – державний борг вимагатиме додаткових коштів для обслуговування та погашення.

Триває робота щодо вдосконалення методичних підходів до формування бюджетних програм. З цією метою наказом Мінфіну від 25 серпня 2023 р. № 465 затверджено Методичні рекомендації щодо формування бюджетних програм головними розпорядниками коштів державного бюджету. Так, окреслено основні вимоги щодо складання бюджетних програм на різних стадіях бюджетного процесу з метою удосконалити підходи до визначення їх результативності та посилення прозорості бюджетного процесу загалом [15]. Зокрема, сформульовано вимоги щодо забезпечення зв’язку бюджетної програми із цілями державної політики та визначення результативних показників. Реалізація Методичних рекомендацій сприятиме дальшому впровадженню програмно-цільового методу та підвищить якість складання і виконання бюджетних програм.

Оптимізовано порядок здійснення видатків з державного бюджету в умовах воєнного стану. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2023 р. № 972 внесено зміни до пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 р. № 590. Цими змінами внормовано черговість здійснення певних бюджетних платежів, зокрема щодо: виготовлення проєктної (проєктно-кошторисної) документації; виконання заходів, потрібних для створення та функціонування індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних (промислових) парків; виконання заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціального характеру та ліквідації їх наслідків; видатків коштом фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Реалізація цієї постанови дасть змогу оперативно здійснювати платежі для підтримки бізнесу й населення та стимулюватиме процеси відновлення в державі.

І далі йде робота щодо забезпечення виконання державного та місцевих бюджетів, зокрема:

1. проведено розподіл субвенції на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, для осіб з інвалідністю I–II групи з-поміж учасників бойових дій на території інших держав, які потребують поліпшення житлових умов. Кошти розміром 13,02 млн грн розподілено між обласними бюджетами Вінницької, Дніпропетровської, Закарпатської, Київської, Львівської, Одеської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської областей (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2023 р. № 723-р);
2. здійснено розподіл субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції та визнані особами з інвалідністю;
3. здійснено перерозподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамах Надзвичайної кредитної програми для відновлення України між місцевими бюджетами. Так, територіальні громади 20 областей отримали загалом 1703,43 млн грн, при цьому мінімальний обсяг співфінансування коштом місцевих бюджетів становитиме 340,68 млн грн (постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2023 р. № 925);
4. унормовано питання фінансової підтримки Укрзалізниці. Вирішено  спрямувати залишки коштів спеціального фонду державного бюджету розміром 100 млн євро – вони надійшли у 2022 р. від Європейського інвестиційного банку в межах інвестиційного проєкту «Проєкт модернізації української залізниці (модернізація інфраструктури ПАТ “Укрзалізниця”)» – на поворотній основі на нову бюджетну програму для: проєктування; відновлення; будівництва; модернізації; облаштування; ремонту об’єктів будівництва, інженерно-транспортної залізничної інфраструктури; придбання основних засобів для розвитку залізничних вантажних перевезень. Окрім того, затверджено Порядок використання зазначених коштів (постанова Кабінету Міністрів України від 01вересня 2023 р. № 939).

Триває робота щодо забезпечення фінансової підтримки відновлення коштом фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Ухвалено рішення  виділити кошти із цього фонду розміром:

• 275 млн грн Міністерству оборони на безповоротній основі на бюджетну програму «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни»;
• 8,5 млрд грн Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури на безповоротній основі на нову бюджетну програму для реалізації експериментального проєкту будівництва магістральних водогонів у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних зі знищенням Каховської гідроелектростанції (постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 902);
• 9,74 млрд грн Міністерству енергетики на безповоротній основі на нову бюджетну програму для фінансового забезпечення будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури (розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2023 р. № 771-р);
• 18,875 млрд грн Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури для фінансового забезпечення будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури.

Здійснюють роботу для забезпечення фінансування низки невідкладних заходів. Так, з резервного фонду державного бюджету вирішено надати такі кошти:

• 363,37 млн грн Чернігівській облдержадміністрації (для Чернігівської обласної військової адміністрації) та 911,58 млн грн Харківській обласній державній адміністрації (для Харківської обласної військової адміністрації) для будівництва військових інженерних і фортифікаційних споруд на території Чернігівської та Харківської областей (розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2023 р. № 701-р та № 702-р);
• 350 млн грн Міненерго (для Фонду розвитку підприємництва) на надання фінансової державної підтримки суб’єктам господарювання незалежно від форми власності, що здійснюють виробництво електричної енергії на теплових електростанціях та/або теплоелектроцентралях, шляхом здешевлення вартості кредитів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2023 р. № 730-р);
• 1,3 млн грн Мінветеранів для виплати одноразової грошової допомоги члену сім’ї волонтера, який загинув під час надання волонтерської допомоги (розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2023 р. № 748-р);
• 7 млрд грн МВС (для Адміністрації Державної прикордонної служби) з метою здійснення заходів, пов’язаних зі зміцненням обороноздатності держави (розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2023  № 767-р);
• 277,73 млн грн для покриття витрат за січень – квітень 2023 р. об’єктів державної, комунальної та приватної власності, у будівлях (приміщеннях) яких у період воєнного стану на безоплатній основі розміщувалися внутрішньо переміщені особи;
• 135,48 млн грн (додатково) для здійснення заходів щодо забезпечення транспортування питної води на потреби Дніпропетровської області (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2023 р. № 794-р щодо внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 червня 2023 р. № 498-р).

4. Сфера державного боргу

Завдяки ефективній політиці уряду України та потужній фінансовій допомозі міжнародних партнерів Україна продовжує підтримувати макрофінансову стабільність. У 2023 р. Мінфін залучив до держбюджету майже 30 млрд дол США зовнішнього фінансування. Найбільші донори – Європейський Союз, Сполучені Штати Америки, МВФ, Канада та Японія.

Утримання Україною боргової стійкості протягом серпня – вересня 2023 р. в умовах широкомасштабної російської воєнної агресії, що триває, здійснювалося з урахуванням отримання можливостей залучення як зовнішніх грантових коштів та пільгових кредитів для фінансування потреб бюджету, так і розширення джерел залучення внутрішніх позикових коштів за допомогою випуску ОВДП, зокрема:

• до держбюджету України 22 серпня надійшов сьомий транш у розмірі 1,5 млрд євро в рамках масштабної програми макрофінансової допомоги ЄС (МФД). Загалом протягом 2023 р. Україна отримала вже 12 млрд євро пільгового кредитного фінансування в рамках МФД із передбачених цією програмою 18 млрд євро (термін погашення кредиту становить 35 років. При цьому відсотки та інші платежі за обслуговування кредиту замість України сплачуватиме сторона ЄС). МФД, як і в попередні періоди, спрямовується на фінансування пріоритетних видатків держбюджету, зокрема соціальних та гуманітарних. Наступні транші в рамках масштабної програми МФД очікуються до кінця 2023 р. з урахуванням виконання Україною узгоджених сторонами умов структурної політики [16];
• у рамках Проєкту Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (Public Expenditures for Administrative Capacity Endurance in Ukraine, PEACE in Ukraine) у І кварталі поточного року міжнародні партнери спрямували 4,3 млрд дол. США на відшкодування пріоритетних видатків (93 % коштів – гранти від Сполучених Штатів Америки. Крім того, Україна отримала 15 млн дол. США грантової допомоги від Фінляндії та кредит у розмірі 272 млн дол. США (252,3 млн євро) від Світового банку). Про це свідчать дані, що містяться в аналітичній панелі (дашборді), яку Мінфін підготував для підвищення прозорості та підзвітності використання зовнішнього фінансування про видатки державного бюджету в І кварталі 2023 р. [17]. 
  Метою PEACE in Ukraine є часткова компенсація видатків державного бюджету, зокрема соціальних та гуманітарних, що не пов’язані зі сферою безпеки та оборони. 
  На початку вересня 2023 р. в рамках цього ж проєкту Міністерство фінансів України підписало Протокол переговорів щодо залучення до держбюджету гранту від США в розмірі 1,25 млрд дол. США. Кошти буде спрямовано на підтримку незахищених верств населення, а також тих, хто працює на забезпечення виконання функцій держави та надання освітніх і медичних послуг (державних службовців, освітян, медиків, працівників служб першого реагування). Також найближчим часом очікується підписання Угоди про зазначений грант Цільового фонду багатьох донорів між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) і Міжнародною асоціацією розвитку (МАР) та спрямування коштів до державного бюджету України;
• Мінфін 5 вересня ц. р. випустив нові військові облігації «Євпаторія» (UA4000228449) на суму 3,5 млрд грн, які можна придбати на аукціонах облігацій внутрішніх державних позик України (ОВДП). Середня ставка доходності на первинних аукціонах за цими облігаціями встановлена на рівні 18,31 %, а погашення за ними відбудеться 18 червня 2025 р. Запуск нових облігацій у застосунку «Дія» відбувається в межах спільного проєкту Мінфіну та Мінцифри, який започатковано в жовтні минулого року. Також у «Дії» є можливість реінвестувати отримані від погашених військових облігацій кошти в ці нові облігації. 
  На сьогодні майже 2 млн облігацій придбано саме через застосунок «Дія». Вкладники успішно інвестують свої кошти в деокупацію Донецька, Луганська, Маріуполя, Херсона, Нової Каховки, Енергодара, Бердянська, Севастополя, Мелітополя, а також АР Крим, а відтепер – Євпаторії (докладно див. https://bonds.gov.ua/).

Значна увага також приділялася пошуку джерел зовнішнього інвестування повоєнного відновлення України, з цією метою:

• 29 серпня 2023 р. Міністерство фінансів України та Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ), членом якого Україна стала у червні цього року, обговорили поточний стан співпраці між Україною та БРРЄ, а також потенційні сфери для спільних проєктів, особливо в соціальних секторах, як-от: охорона здоров’я, житлово-комунальне господарство та освіта. Також сторони обговорили наміри щодо ініціювання найближчим часом нових спільних із БРРЄ проєктів у сфері житлово-комунального господарства [18];
• 31 серпня 2023 р. міністр фінансів України Сергій Марченко провів робочу телефонну розмову з міністром економіки та фінансів Італії Джанкарло Джорджетті [19]. Сторони обговорили фінансові потреби держбюджету України на поточний та наступний роки, реалізацію чотирирічної Програми «Ukraine Facility» та участь Італії у відбудові України. У цьому контексті йшлося про роботу України та ЄС над запровадженням Програми «Ukraine Facility» на 2024–2027 роки загальним обсягом 50 млрд євро. Кошти в рамках спеціального фінансового інструменту будуть спрямовані на підтримку макрофінансової стабільності України, відновлення та реконструкцію, а також модернізацію країни. Програма також сприятиме інтеграції України до Європейського Союзу через передбачену гармонізацію з правилами та стандартами ЄС. Сторони домовилися продовжити діалог між міністерствами фінансів України та Італії, зокрема на полях Щорічних зборів МВФ та Світового банку, які відбудуться 9–15 жовтня ц. р. у Марокко;
• 5 вересня 2023 р. міністр фінансів України С. Марченко підписав Угоду про внесення змін та викладення в новій редакції Кредитної угоди «Розвиток транс’європейської транспортної мережі (Україна – дорожні коридори)» від 18 грудня 2020 р. між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) [20]. Повномасштабна війна росії проти України призвела до перенаправлення транспортних потоків з морських портів на наземні шляхи, які з’єднують Україну з Європейським Союзом. Дорога між Львовом та Равою-Руською є частиною Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) та основним маршрутом, що з’єднує Львів із Варшавою, інтенсивність руху на якому значно зросла після початку війни. Покращення стану дороги та критичне підвищення безпеки дорожнього руху на цьому шляху є нагальною потребою задля покращення транспортних зв’язків між Україною та ЄС. 
  Зміни до Угоди з ЄБРР зроблено з метою підвищення пропускної спроможності наявних транспортних зв’язків, а також поліпшення транспортної доступності в регіоні та зменшення логістичних витрат у перевезеннях Україна – ЄС. Внесені зміни уможливлять спрямувати частину суверенного кредиту ЄБРР, що існує, в обсязі 182 млн євро на вдосконалення дороги М-09 Тернопіль – Львів – Рава-Руська, що веде до кордону України з Польщею;
• 5 вересня 2023 р. відбулося підписання Угоди між Міністерством фінансів України та Світовим банком у рамках проєкту Світового банку «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей» (Housing Repair for People’s Empowerment, HOPE). Загальний обсяг фінансування рамкового проєкту становить 800 млн дол. США [21]. Угода передбачає надання Світовим банком початкового фінансування в розмірі 232 млн дол. США (у т. ч.: гранту в розмірі 162,2 млн дол. США від Мультидонорського трастового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF) Світового банку; позики в розмірі 70 млн дол. США від МБРР під гарантію уряду Японії). Кошти буде спрямовано на вирішення невідкладних та критичних потреб у ремонті частково пошкоджених індивідуальних та багатоквартирних житлових будинків на підконтрольних Україні територіях;
• 7 вересня 2023 р. міністр фінансів України С. Марченко зустрівся із спеціальним уповноваженим президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єром Ельброном [22]. Сторони обговорили потенційні проєкти співпраці у напрямі відновлення, реалізацію фінансового інструменту ЄС «Ukraine Facility» та взаємодію України з міжнародними фінансовими організаціями. Французька сторона зазначила, що зацікавлена посилювати співпрацю, зокрема щодо забезпечення коштів на постачання модульних лікарень, замість тих, які було пошкоджено або знищено внаслідок збройної агресії рф. Сторони обговорили поточний стан роботи над проєктом «Ukraine Facility». Цей інструмент стане частиною багаторічної фінансової програми ЄС на 2024–2027 роки. Проєкт буде зосереджено на підтримці макрофінансової стабільності України, відновленні, відбудові та модернізації, а також він сприятиме переходу до «зеленої», цифрової та інклюзивної економіки;
• 11 вересня 2023 р. в Міністерстві фінансів України відбулася зустріч із Головою регіонального представництва Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні та Молдові Лісою Кестнер [23]. Сторони обговорили механізми залучення приватних інвестицій у відновлення України (IFC має наміри консолідувати додаткові 1 млрд доларів США на підтримку малих та середніх підприємств в Україні), йшлося також про пріоритетні сфери подальшої співпраці: підтримку стійкості приватного сектору, відбудову критичної інфраструктури та житлового сектору, у т. ч. для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб;
• 14 вересня 2023 р. відбулася зустріч представників Міністерства фінансів України та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) [24]. Сторони обговорили поточну економічну та фінансову ситуацію в Україні, стан реалізації спільних проєктів, а також перспективи й напрями подальшої співпраці з Банком у сферах відновлення та відбудови, зокрема підтримку та відновлення критичної інфраструктури, що сприятиме пришвидшенню економічного відновлення та поверненню українців додому. Також було згадано нещодавно затверджену Радою директорів ЄІБ програму «EU for Ukraine Initiative». Це новий механізм фінансування проєктів реконструкції та відновлення в Україні. У межах програми ЄІБ створює фонд «EU for Ukraine Fund». Так донори зможуть робити внески, які суттєво покращуватимуть умови кредитування ЄІБ і для державного, і для приватного секторів. Сторони домовились найближчим часом переглянути портфель спільних проєктів, що станеться вперше від 2021 р.

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTubeЗображення: НІСД

Експертні огляди в форматі pdf: