З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну зареєстровано майже 150 тис. нових бізнесів[1], з яких 132 тис. – це фізособи-підприємці, та понад 14 тис. – юридичні особи. Наявна щомісячна динаміка зростання кількості реєстрацій нових бізнесів, найбільше їх зафіксовано в перший тиждень серпня – 5 306 нових ФОПів, що перевищує показники останнього тижня перед початком війни (5 231).
З моменту поновлення на початку квітня роботи Єдиного державного реєстру та можливості реєстрації нових бізнесів загалом було зареєстровано 132 тис. ФОПів, станом на 24 серпня 2022 р. в Україні працює 1,9 млн ФОПів.
За час війни відбулася зміна напрямів діяльності малого та середнього бізнесів. Так, найбільше реєструють ФОПи, діяльність яких пов’язана з роздрібною та оптовою торгівлею. Їх загальна кількість становить 30 % від усіх нових ФОПів, відкритих за останні пів року, що перевищило кількість реєстрацій за КВЕД, пов’язаними з ІТ-сферою. Крім того, за цей час зареєстровано понад 14 тис. юридичних осіб, серед яких лідирують компанії, що надають соціальну допомогу, займаються оптовою торгівлею, а також громадські організації.
Ключовими подіями серпня 2022 р., які визначали розвиток у сфері підприємництва, були такі.
- Безперервна релокація підприємств. Відновлення української економіки залежить від активізації роботи українського бізнесу. На 30 серпня 2022 р.[2] від старту програми релокації 725 підприємств перемістились у безпечні регіони, з них 484 відновили свою діяльність на новому місці. Ще 284 компанії шукають придатну локацію або спосіб транспортування.
Найчастіше (29 %) підприємці обирають переїзд із регіонів активних бойових дій до Львівської області. Також бізнес переміщується до Закарпатської (18 %), Чернівецької (13 %), Тернопільської (8 %) та Хмельницької (7,6 %) областей.
Найбільшою серед релокованих підприємств, які вже відновили свою діяльність, є частка компаній оптової та роздрібної торгівлі – понад 40 % від загальної кількості, 30 % – переробної промисловості, 7 % – інформації й телекомунікацій, 6 % – професійної, наукової й технічної діяльності, 4 % – будівництва.
- Галузева підтримка бізнесу. Уряд запускає програму підтримки машинобудівної промисловості[3] шляхом гарантування участі виробників вітчизняної продукції в електронних торгах. Програму реалізовуватимуть за допомогою інструмента локалізації, що передбачає вимоги до походження продукції, яку продають через систему «Prozorro». Це має стимулювати попит на продукцію машинобудівної промисловості, сформувати нові робочі місця, збільшити податкові надходження до бюджету, вплинути на зростання ВВП і сприяти швидшому відновленню української економіки. З метою втілення програми ухвалено порядок підтвердження частки вітчизняних складників у продукції. До участі у публічних закупівлях допускають товари, у яких не менше 10 % внутрішнього складника вироблено на території України.
Ці вимоги поширюються на такі види продукції: автомобілі швидкої допомоги, пожежні авто, електробуси, деякі деталі (як-от двигуни, турбіни, насоси та компресори тощо). Вимоги не поширено на продукцію тих країн, з якими Україна підписала Угоди про вільну торгівлю, а також на товари учасників Угоди про державні закупівлі. Це, зокрема, країни ЄС, Японія, США, Південна Корея, Сінгапур, Гонконг, Канада (вичерпний перелік країн та порогові значення публікують на офіційному сайті Мінекономіки).
Крім того, Уряд затвердив порядок моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва. Його раз на пів року здійснює Міністерство економіки для мінімізації ризиків.
- Підтримка зовнішньоекономічної діяльності. Президент України підписав схвалений Верховною Радою в цілому законопроєкт 7420 від 31 травня 2022 р. «Проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу ІV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» («митний безвіз»)[4], згідно з яким передбачено приєднання до Нової комп’ютеризованої транзитної системи NCTS та впровадження європейських практик у митну справу в Україні, підготовку законодавства до виконання організаційних процедур для приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту.
Конвенція наразі об’єднує 35 країн європейського регіону (члени ЄС, ЄАВТ, Туреччина, Македонія та Сербія), які запровадили єдині для всіх договірних сторін правила декларування та контролю за транзитними переміщеннями товарів із використанням NCTS, що дає можливість налагодити обмін інформацією про всі етапи митного оформлення товарів з використанням електронних повідомлень у режимі реального часу та підвищити ефективність використання механізму аналізу ризиків.
Україна приєднається до «митного безвізу» вже цього року. Згідно з офіційним рішенням Об’єднаного комітету Конвенцій про спільний транзит та спрощення формальностей, Україна приєднається до нього з 1 жовтня[5]. Україна стане 36-ю державою-учасницею Конвенцій.
Завдяки «митному безвізу» Україна отримає змогу швидше переміщувати товари між країнами Європейського регіону, зменшити бюрократичні процедури на митниці та можливості для зловживань, організувати обмін даними із сусідніми митницями фактично в режимі реального часу.
У процесі побудови в Україні зручної та прозорої митниці реалізують проєкт електронної черги на кордоні, створюють спільні пункти пропуску з європейськими сусідами та сучасні сервісні зони у всіх пунктах пропуску.
- Фінансова підтримка. Станом на 17 серпня 2022 р. з 1 червня 11 389 аграріїв залучили 16,5 млрд грн кредитів. Загалом з початку року виробники сільгосппродукції отримали в межах програми «Доступні кредити 5-7-9 %» 55,1 млрд грн. Попри підвищення облікової ставки НБУ до 25 %, банківська система надає кредити аграріям на вигідних пільгових умовах, зокрема під портфельні гарантії, коли сільгоспвиробник має покрити заставою лише 20 % від суми кредиту, а решту 80 % банкові гарантує держава.
Лідерами за обсягами кредитування за цей період є Вінницька (2,6 млрд грн), Київська (2,5 млрд грн), Чернігівська (1,6 млрд грн), Хмельницька (1,17 млрд грн) та Сумська (1 млрд грн) області.
Уряд пролонгував пільгові кредити для аграріїв на пів року[6]. Уповноважені банки до 31 жовтня 2022 р. прийматимуть заявки від с/г товаровиробників на отримання кредитів розміром до 90 млн грн під процентні ставки від 0 % до 9 % залежно від категорії кредиту та суб’єкта підприємництва.
Кредит надаватимуть терміном на п’ять років для реалізації інвестиційних проєктів та на рефінансування заборгованості, а також максимум на три роки – для фінансування оборотного капіталу. Тобто аграрії, які протягом березня–травня залучали пільгове кредитування під 0 % і які мали здійснити погашення за цими кредитами уже в серпні 2022 р., тепер можуть це зробити до лютого 2023 р. коштом виторгу за врожай.
- Кабінет міністрів 16 серпня 2022 р. виділив Міністерству економіки 103,4 млн грн[7] із резервного фонду держбюджету за бюджетною програмою «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу»[8]. Зокрема, 74,3 млн грн виділено на мікрогранти для створення або розвитку власного бізнесу; а 29 млн грн – на гранти для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства.
- Створення сприятливих умов для інвестування. Уряд схвалив законопроєкт про спрощення дозвільних процедур для набуття права на землю та для початку будівництва під час реалізації проєктів відновлення економіки вартістю від 500 тис. євро, спрямований на будь-яку сферу промисловості (за винятком діяльності з поводження з відходами та будівництва житла). Під час дії воєнного стану та в період відбудови підприємці, які реалізують проєкти з Переліку проєктів відновлення економіки, отримують максимально сприятливі умови для інвестування. Зокрема, скорочення строків набуття прав на земельну ділянку – з 18 до 3 місяців, право на земельну ділянку набуватиметься без аукціону, без документації із землеустрою, з гарантіями невідчуження ділянки. Установлення та зміна цільового призначення землі зможуть відбуватися без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення та видом функціонального призначення території, проєктування об’єкта будівництва може відбуватися без дотримання містобудівних умов і обмежень за умови відповідності будівельним нормам.
Щоб увійти до Переліку проєктів відновлення, підприємець має подати заявку до Міністерства економіки. Уряд схвалив законопроєкт, який незабаром буде зареєстровано в парламенті – він сприятиме відбудові інфраструктури в найкоротші строки, а також відновленню втрачених та створенню нових виробництв. Закон про швидкі інвестиції передбачає такі зміни в законодавстві, щоб в Україні можна було максимально швидко й без зайвої бюрократії будувати промислові підприємства «з нуля», щоб розвинути переробну промисловість.
Уряд спростив реалізацію проєктів зі значними інвестиціями[9] – із сумою фінансування від 20 млн євро і тривалістю реалізації до п’яти років. Їх утілюватимуть за підтримки так званих «інвестнянь» у сферах: переробної промисловості, видобутку корисних копалин для подальшого збагачення, поводження з відходами, транспорту, логістики, освіти, охорони здоров’я тощо.
Передбачено спростити підготовку техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проєкту. Щоб зменшити навантаження на ініціаторів та пришвидшити отримання фінансування, змінюють підхід до відбиття юридичного, соціального, організаційного аспектів реалізації проєкту.
Також ініціаторами-заявниками інвестиційних проєктів зможуть стати інститути спільного інвестування – така форма фінансування передбачає перерозподіл вкладень інвесторів спеціалізованими фондами. Цей формат привабливий для підприємців, адже дає змогу вигідно спрямувати їхні фінансові потоки.
Передбачено також зменшення термінів розгляду проєктів, що їх фінансують міжнародні фінансові організації. За умови, що кредитний договір уже підписаний, строк оцінки інвестиційних проєктів становить 45 днів.
Механізм «інвестнянь» має дуже важливе значення для відновлення України, вважають у Мінекономіки. Інвестори можуть на вигідних умовах профінансувати такі інфраструктурні проєкти, як: будівництво заводів, терміналів, нових освітніх об’єктів, рекреаційних зон тощо. Крім того, держава звільняє від сплати певних податків та зборів, оподаткування нового обладнання ввізним митом, а також забезпечує інвесторів земельними ділянками та потрібною інфраструктурою.
Уряд усебічно підтримує підприємницьку діяльність та здійснює заходи для знищення перешкод для розвитку бізнесу. Не припинювана дерегуляція та спрощення інвестиційних процедур сприяють оптимістичному погляду на перспективи відновлення підприємницької активності навіть в умовах війни.
Водночас доцільно надати особливої уваги заходам щодо збільшення кредитування МСП, для чого треба прискорити розблокування перешкод для функціонування запроваджених державою програм та створити умови для залучення коштів МФО та країн-донорів, щоб спрямувати їх на реалізування важливих суспільно значущих проєктів.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Фото: НІСД
[1] Майже 150 тисяч сміливих бізнесів відкрилося з моменту вторгнення РФ / Опендатабот. URL: https://opendatabot.ua/analytics/brave-business-in-war
[2] Релокація: 725 підприємств переїхали в безпечні регіони / Міністерство економіки. URL: https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=ed4229cc-8de2-43b2-a5aa…
[3] Уряд запускає програму підтримки машинобудівної промисловості / Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-zapuskaie-prohramu-pidtrymky-mashynob…
[4] Див.: URL: https://cutt.ly/2VsMRdS
[5] Україна отримає «митний безвіз» вже цього року! / Денис Шмигаль. URL: https://t.me/Denys_Smyhal/3360
[6] Уряд пролонгував пільгові кредити для аграріїв України / Незалежна асоціація банків. URL: https://www.facebook.com/NABU.UKRAINE/posts/pfbid02y5iRqw4Nf2xGdWsan6Hn…
[7] Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для надання грантів бізнесу : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.08.2022. № 723-р. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vydilennia-koshtiv-z-rezervnoho-f-a723r
[8] Там само.
[9] Реалізацію проєктів зі значними інвестиціями спрощено: рішення уряду / Міністерство економіки України. URL: http://surl.li/dbmpw