З початком повномасштабної збройної агресії РФ проти України триває відчутне зниження економічної активності, утрата доходів, значне прискорення темпів зростання споживчих цін. Ці чинники призводять до зниження якості життя не лише вразливих верств, але й значної частини населення України загалом. За даними опитування, яке провели в жовтні 2022 р., 78 % громадян заявили про зменшення доходу від початку повномасштабного вторгнення, і лише 2 % вказали, що їхній дохід збільшився[1].
Не враховує наявні потреби людини затверджений прожитковий мінімум, який менший від його фактичного розміру для різних соціальних і демографічних груп населення у понад двічі: на грудень 2022 р. реальний прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 7 539 грн проти офіційного у 2 684 грн. Тим часом очікують, що фактичний розмір цього стандарту протягом 2023 р. збільшиться до 8 962 грн, тоді як офіційно затверджений залишається на тому самому рівні протягом усього року[2]. А оскільки розмір офіційного прожиткового мінімуму здебільшого відбивається на платоспроможності найменш забезпечених верств населення, така ситуація впливає і на зростання нерівності в суспільстві.
Відзначають тенденцію поглиблення нерівності в доходах населення з погляду регіонів, особливо тих, які найбільше страждають від воєнних дій – це призвело до виникнення нових найуразливіших груп. Унаслідок повномасштабного воєнного вторгнення РФ на українську територію 67 % внутрішньо переміщених осіб (ВПО) за походженням були зі Сходу України (за даними опитування загального населення на липень 2022 р.). Тим часом 9 % від загальної кількості опитаних ВПО не мали жодного доходу з початку війни, 47 % вказали, що зараз не отримують заробітної платні, а 35 % повідомили, що місячний дохід їхньої родини не перевищує 5 тис. грн, що на 1 500 грн менше, ніж мінімальна зарплатня в Україні[3]. ВПО загалом утратили значно більше, ніж інші, адже не лише покинули домівку, утратили житло й роботу, а й розділилися з родиною, з інституціями, за якими були закріплені, зі своїм побутом і звичним життям[4]. До того ж зазвичай вони походили з відносно заможніших домогосподарств, як порівняти з тими, хто залишився[5]. Водночас кращі оцінки поточного стану власного економічного становища за результатами загальнонаціонального опитування відзначено серед мешканців Заходу України (дані на липень 2022 р.)[6].
До повномасштабної війни в рейтингу за Індексом Джині[7] Україна перебувала серед групи країн з найнижчим рівнем у порівнянні з країнами Європейського континенту. Зокрема, значення Індексу Джині у 2021 р. в Україні становило 0,244. Для прикладу, в Австрії у відповідний період Індекс Джині становив 0,274, у Бельгії – 0,262, в Естонії – 0,305, у Польщі – 0,281, у Франції – 0,292, у Чехії – 0,248[8].
За офіційними даними, протягом 2017–2021 рр. частка доходів у найменш забезпеченій групі населення, на відміну від найзаможніших домогосподарств останнього дециля, незмінно зменшувалася. Якщо у 2017 р. загальні доходи першого дециля становили 4,6 %, то у 2021 р. – уже 4,3 % від загальних доходів усіх домогосподарств; а загальні доходи десятого дециля, навпаки, за цей період зросли: з 20,6 % у 2017 р. до 21 % у 2021 р. (у 2020 р. досягли рівня у 21,7 %). Тобто десята частина найбагатших домогосподарств отримувала понад 20 % загальних доходів, а десята частина домогосподарств з найменшими доходами – лише 4,3 %[9]. Також варто зважати, що офіційні статистичні дані стосовно диференціації життєвого рівня населення не враховують значної тінізації доходів в Україні, яка переважно стосується груп населення з вищими доходами.
Офіційні дані Держстату засвідчують, що у 2021 р. наявний дохід у розрахунку на одну особу був досить диференційованим у регіональному вимірі. Зокрема, у Дніпропетровській області наявний дохід у розрахунку на одну особу становив 113 085 грн на рік, у Київській – 98 771 грн, а середній по Україні – 90 036 грн. Натомість у Донецькій і Луганській областях зафіксовано найнижче значення наявного доходу в розрахунку на одну особу – воно менше за середнє значення по Україні у 1,8–2,8 раза. Так, у Донецькій області у 2021 р. він становив 49 217 грн, у Луганській – 32 223 грн[10].
Також відзначено високий рівень гендерного розриву в оплаті праці в Україні в порівнянні з країнами ЄС.[11] Попри це, динаміка його скорочення все-таки є позитивною. Зокрема, розрив в оплаті праці жінок і чоловіків в Україні останніми роками демонструє тенденцію до скорочення (2020 р. – 20,4 %; 2021 р. – 18,6 %). А за попередні п’ять років він скоротився на 7,4 в. п. – з 26 % у 2015 р. до 18,6 % у 2021 р.[12]. Для прикладу, у Румунії цей показник у 2021 р. становив 3,6 %, у Словенії – 3,8 %, у Польщі – 4,5 %[13].
Указом Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» від 30 вересня 2019 р. № 722 визначено завдання забезпечувати дотримання Цілей сталого розвитку, серед яких є й подолання бідності та скорочення нерівності. Завдання Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року, ухваленої Указом Президента України № 347/2021, спрямовано на досягнення зазначених цілей. Зокрема, серед викликів та загроз забезпечення стійкості функціонування й розвитку національної економіки України згадано низький рівень добробуту населення, зростання бідності, значні нерівномірності в доходах населення. Також у Стратегії сформульовано основні завдання з підвищення стійкості до впливу викликів та загроз.
З метою зменшити нерівність у доходах українців Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію подолання бідності (розпорядження № 161-р від 16 березня 2016 р.). Так, передбачено: запроваджувати нові підходи до формування прожиткового мінімуму відповідно до міжнародної практики, зокрема країн Європейського Союзу; забезпечувати на достатньому рівні розмір мінімальної заробітної платні; упровадити поетапне підвищення рівня оплати праці в галузях економіки тощо.
Для реалізації завдань щодо зниження нерівності в доходах населення на виконання Стратегії подолання бідності у 2020 р. розроблено проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення[14]. У результаті поданий законопроєкт повернуто на доопрацювання і лише 7 лютого 2023 р. внесено до порядку денного до другого читання.
Наразі також планують: (1) для соціальної підтримки найуразливіших верств населення запровадити гарантовану базову соціальну допомогу, яка залежатиме від рівня доходів. Вбачається, що завдяки встановленню єдиного адресного інструменту соціальної підтримки із забезпеченням централізації та цифровізації нарахування всіх виплат і зміни показника, до якого прив’язані виплати, буде поліпшено адресність виплат та збільшено їхній розмір для тих, хто дійсно цього потребує[15]; (2) для підвищення якості життя, посилення соціальної стійкості ВПО проваджувати стимулювання їхньої економічної активності в межах реалізації Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року[16]; (3) реалізувати Національну стратегію щодо зменшення гендерного розриву в оплаті праці, а також план заходів щодо її виконання[17].
З проблемами поглиблення нерівності в доходах і зростання бідності стикаються на сучасному етапі й країни ЄС. У Планах відновлення і стійкості (The Recovery and Resilience Plan) багатьох країн Євросоюзу визначено пріоритетні напрями дій для зміцнення соціальної стійкості. Так, у Болгарії – один із найвищих рівнів бідності та нерівності в доходах населення серед країн ЄС[18]. У Литві у 2019 р. 26,3 % населення мали ризик бідності, а 9,4 % були істотно знедоленими матеріально, що значно перевищує середні показники ЄС у 20,9 % і 5,5 % відповідно. У 2019 р. дохід 20 % найбагатших мешканців перевищував дохід 20 % найбідніших у 6,44 раза, проти 4,99 раза в Євросоюзі загалом[19].
Для зміцнення соціальної стійкості у відповідних планах Болгарії та Литви пропонують: удосконалити механізм мінімального доходу – щоб поліпшити охопленість та підтримувати достатній його рівень; стимулювати населення до зайнятості. Зокрема, передбачено такі заходи:
- у Болгарії[20] – поступове збільшення коефіцієнта зростання мінімального доходу впродовж трьох років і введення щорічного автоматичного оновлення граничного розміру за допомогою індексації;
- у Литві[21] – збільшення охопленості та забезпечення виплати достатнього обсягу грошової соціальної допомоги серед найуразливіших верств населення (зокрема особам у зв’язку з хворобою); призначення і виплата додаткової щомісячної допомоги для одиноких літніх осіб, одиноких осіб з інвалідністю; перегляд механізму індексації пенсій для оперативного підвищення пенсій з метою зменшити ризик бідності для літніх людей; стимулювання до підприємництва осіб, які через кризову ситуацію зазнають негативного впливу на діяльність своєї компанії або припинили її діяльність.
Ураховуючи європейський досвід для зміцнення соціальної стійкості і відновлення якості життя населення та значний дефіцит державних ресурсів, в Україні вбачають доцільними такі пріоритетні напрями дій:
- удосконалення інструменту мінімального прожиткового мінімуму, зокрема розпрацювання плану поступового наближення затвердженого розміру прожиткового мінімуму до фактичного, ураховуючи динаміку індексу споживчих цін;
- забезпечення щорічної автоматичної індексації соціальної допомоги для найуразливіших верств населення;
- сприяння поширенню самозайнятості серед осіб, які втратили роботу чи припинили діяльність своєї компанії внаслідок збройної агресії РФ проти України, у тому числі розширення територіальної мережі співпраці органів місцевого самоврядування і міжнародних організацій щодо поширення самозайнятості та задоволення попиту цивільного населення на товари й послуги, яких потребують у відповідній територіальній громаді;
- забезпечення доступу населення (передусім ВПО) до якісної інформації про можливості самореалізації та ефективне використання внутрішніх ресурсів і здібностей у відповідній територіальній громаді;
- сприяння поширенню (з допомогою як держави, так і громадянського суспільства) у підприємницькому середовищі соціальної відповідальності бізнесу, участі в розв’язанні соціальних проблем, насамперед на деокупованих територіях. Це зможуть реалізовувати, найперше, потужні корпорації, які мають великий запас міцності та серйозні конкурентні переваги;
- оцінювання на рівні територіальних громад потреб у гуманітарній допомозі для найуразливіших ВПО, активізування співпраці з міжнародними організаціями, підприємцями, фізичними особами щодо забезпечення їх реалізації;
- регулярне оцінювання та висвітлення інформації про стан реалізації потреб найуразливіших ВПО в гуманітарній допомозі, про успішність їхньої інтеграції в громади.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Список використаних джерел:
[1] Міграція та соціально-політичні настрої під час повномасштабної війни росії проти України – дванадцята хвиля дослідження. Gradus. URL: https://gradus.app/documents/317/Gradus_EU_wave_12_UA.pdf
[2] Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати» / Верховна Рада України. URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1643619
[3] Звіт МОМ про внутрішнє переміщення в Україні опитування загального населення. Раунд 7 23 липня 2022 року. Біженці та вимушено переміщені особи. URL: http://nowar.nbuv.gov.ua/post/0000269
[4] Комплексне дослідження «Як війна змінила мене та країну. Підсумки року». Соціологічна група «Рейтинг». URL: https://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/rating_war_changed_m…
[5] Ukraine: rapid damage and needs assessment. The World Bank. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/099445209072239810/pdf/P178…
[6] П’ятнадцяте загальнонаціональне опитування. Україна під час війни. Зайнятість і доходи (23–24 липня 2022). Соціологічна група «Рейтинг». URL: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/pyatnadcat_obschenaci_opros_ukr…
[7] Індекс Джині відбиває ступінь відхилення фактичного розподілу доходів за чисельно рівними групами населення від лінії їх рівномірного розподілу. Статистична міра рівності доходів коливається від 0 до 1, водночас значення 0 відображає цілковиту рівність доходів у всіх групах населення, 1 – цілковиту нерівність, коли весь дохід належить одній особі.
[8] Income inequality. OECD. URL: https://data.oecd.org/inequality/income-inequality.htm
[9] Статистичний збірник «Витрати і ресурси домогосподарств України». Доходи та умови життя. Статистична інформація / Держстат України. URL: https://ukrstat.gov.ua/
[10] Доходи населення по регіонах України / Держстат України. URL: https://ukrstat.gov.ua/
[11] Уряд послідовно працює над зменшенням гендерного розриву в оплаті праці в Україні / Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-poslidovno-pratsiuie-nad-zmenshenniam…
[12] Там само.
[13] Gender pay gap statistics. Eurostat. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Gend…
[14] Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення / Верховна Рада України. URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/2438
[15] В Україні запровадять принцип гарантованої базової соціальної допомоги. Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3682334-v-ukraini-zaprovadat-pr…
[16] Уряд схвалив Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року / Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. URL: https://minre.gov.ua/2023/04/07/uryad-shvalyv-strategiyu-derzhavnoyi-po…
[17] Уряд послідовно працює над зменшенням гендерного розриву в оплаті праці в Україні / Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-poslidovno-pratsiuie-nad-zmenshenniam…
[18] Council implementing decision on the approval of the assessment of the recovery and resilience plan for Bulgaria / Council of the EU and the European Council. URL: http://surl.li/heggx
[19] Сommission staff working document. Analysis of the recovery and resilience plan of Lithuania. Accompanying the document. Proposal for a Сouncil implementing decision on the approval of the assessment of the recovery and resilience plan for Lithuania SWD/2021/187 final / EUR-Lex. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52021SC0187
[20] Annex сouncil implementing decision on the approval of the assessment of the recovery and resilience plan for Bulgaria / Council of the EU and the European Council. URL: http://surl.li/heggx
[21] Annex to the Council implementing decision on the approval of the assessment of the recovery and resilience plan for Lithuania / Council of the EU and the European Council. URL: http://surl.li/heghf