Глобальне ідеологічне протистояння між демократією та диктатурою вперше вийшло на авансцену геополітики ХХ ст. після Другої світової війни, коли світ (а надто Європа) після жахливих руйнувань і людських жертв розділився на два протилежні ідеологічні блоки: вільний демократичний Захід і тоталітарний комуністичний Схід.
Однак сьогодні, як і майже 80 років тому, це протистояння все ще визначає принципові позиції сучасних світових потуг. Найвпливовіші демократії світу перебувають під постійним тиском наростальної кількості конфліктів, що їх учиняють з метою змусити відступити перед диктатурами і вийти з їхніх так званих сфер життєво важливих інтересів. У результаті менш потужні демократичні країни – Україна, Ізраїль, Тайвань, Грузія чи Молдова, – як і центральноєвропейські держави після Другої світової війни, стали залежними від здатності провідних демократичних держав визнати свою відповідальність за захист вільного демократичного світу.
Цілком природно, що Україна та інші демократичні держави, які живуть в умовах агресії або під її прямою загрозою, дедалі більше стурбовані питанням правдивості та практичного значення неодноразових заяв про їх підтримку. За таких обставин, вочевидь, настав час ще раз переглянути застереження сера Вінстона Черчилля стосовно викликів протистояння між «вільним демократичним світом» і «тоталітарними системами», яке він виклав у своїй промові в американському місті Фултоні 5 березня 1946 р. [1].
Ця промова знана насамперед завдяки яскравій і чіткій концептуалізації «залізної завіси», тобто глибокого післявоєнного розколу – між вільним демократичним табором, очолюваним США й Великою Британією, та іншим, очолюваним СРСР (тоді також знаним як Росія).
Після розпаду СРСР, у 1992 р., , Френсіс Фукуяма виступив з припущенням про «кінець історії», згідно з яким на той час із передбаченням Черчилля 1946 р. щодо протистояння між двома ідеологічними блоками вже покінчено. «Вільний демократичний світ» переміг у холодній війні з «блоком тиранії» на чолі з Радянським Союзом (Росією). СРСР (Росія) пішов у небуття, а демократичний альянс США та їхніх союзників узявся допомагати новій російській державі в ейфорійному сподіванні підтримати новонароджену російську «демократію».
Однак протягом наступних 30 років світові події (зокрема в Україні та Ізраїлі) змусили багатьох лідерів на Заході усвідомити, що протистояння триває, що диктаторські режими все ще існують і стають чимдалі сміливішими та сильнішими. І характер цього протистояння, по суті, той самий – так само йдеться про «вільний демократичний світ» (Захід) проти «тиранії» (неодиктаторської Росії).
Понад те – показово, що багато аспектів аналізу Черчилля звучать тепер як одкровення у світлі російсько-української війни… Наприклад, Черчилль фактично передбачив нинішній ядерний шантаж з боку Росії, маючи на увазі, що атомну бомбу в руках «якоїсь комуністичної чи неофашистської держави» «можна легко використати для нав’язування тоталітарних систем у вільному демократичному світі». Черчилль також наголосив на ще одному загальновизнаному нині чинникові – сила є єдиним аргументом, який поважають росіяни: «нічим вони не захоплюються так сильно, як силою, і немає нічого такого, що вони поважають менше, ніж слабкість, особливо військову». А найактуальнішим у цьому контексті є його палке наполягання на важливості того, що ми все ще намагаємося забезпечити сьогодні, – на «єдності Європи» як ключової умови «безпеки світу» [2].
Уроки останніх 30 років справді спонукають до дещо ширшого та складнішого погляду, ніж у часи Черчилля. Сьогодні демократичний світ живе в іншу, постіндустріальну епоху. Ми бачимо на світовій арені не лише знайомі загрози тиранії, що їх визначив Черчилль, але й сліди слабкостей, на які знову хибує «вільний демократичний світ», – серед них контрпродуктивний ізоляціонізм і надмірне споживацтво.
Чи означає це, що весь світ після короткої відлиги у 90-х рр. ХХ ст. знову прямує до протистояння, яке сформулював Черчилль у Фултоні 5 березня 1946 р.?
На жаль, цього разу ставки знову виявилися рівними. Злі темні диктаторські режими заздрять успішному демократичному Заходові й не пошкодують зусиль, щоб його підірвати. Ядерне стримування не зупинить натовпи шпигунів, нелегальних мігрантів, терористів, наркоторговців, хакерів та інших посіпак диктаторських режимів.
Тому, з одного боку, світ у першій чверті ХХІ ст., як і світ середини ХХ ст., має вигляд усе ще розділеного на два великі конфліктні блоки – «вільний демократичний світ» проти «тоталітарної системи».
З іншого боку, сучасний світ – це вже інший світ. У 40-х рр. ХХ ст. на заклик Фултонської промови Черчилля «практикуймо те, що ми проповідуємо» відповідь була прямою та рішучою. Демократичний Захід створив демократичний оборонний альянс НАТО і переміг у змаганні з радянською диктатурою. Проте сьогодні реакція вільного демократичного світу щодо практичного захисту демократії дещо менш обнадійлива. Оцінка аналітика Джеймса Шерра стосовно сучасної рішучості Заходу свідчить про його не надто переконливий стан. На думку Шерра, сьогоднішній західний «політичний реалізм» «охоплює цілий спектр поглядів – від пристосуванства, умиротворення і “великих домовленостей” до ізоляціонізму, нативізму і дезавуювання альянсів» [3].
Отже, будь-яке практичне коливання вільного світу щодо його місії безпеки дорівнює ослабленню його сили, тим часом, згідно з Черчиллем, сила залишається єдиним аргументом, який Росія – і, очевидно, інші «тиранії» – розуміють. Які ж тоді можуть бути наслідки цього ослаблення?
Загалом скидається на те, що в пошуку адекватного виходу з поточного глобального протистояння доцільно знову згадати давній заклик з Фултонської промови Черчилля: «Безпека світу вимагає нової єдності в Європі, з якої жодний народ не має бути виключений» [4].
_____________________________________________________________________________
[1]«Sinews of Peace» (Iron Curtain Speech). America’s National Churchill Museum. URL: https://www.nationalchurchillmuseum.org/sinews-of-peace-iron-curtain-speech.html
[2] Там само.
[3] James Sherr. The moment of truth. International Centre for Defence and Security, Estonia, January 10, 2024. URL: https://icds.ee/en/the-moment-of-truth/
[4] «Sinews of Peace» (Iron Curtain Speech). America’s National Churchill Museum. URL: https://www.nationalchurchillmuseum.org/sinews-of-peace-iron-curtain-speech.html
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД