Професійна адаптація демобілізованих жінок-військовослужбовиць до умов цивільного життя

02.11.2023

З початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України збільшилася чисельність жінок-військовослужбовиць, які поповнили лави ЗСУ. За даними Міноборони, у понад три рази зросла кількість офіцерок – від 1633 у 2013 р. до 5112 у 2022 р. Майже втричі зросла кількість сержанток – від 4784 до 13 747 відповідно [1]. А отже, у майбутньому після демобілізації їхня соціальна та професійна адаптація до умов життя в цивільному середовищі буде вкрай важлива. Причому професійна адаптація є одним з ключових складників процесу переходу з військової служби до цивільного середовища.

Водночас, згідно з результатами опитування «Потреби та перешкоди ветеранів при працевлаштуванні» (проведеного Українським ветеранським фондом Мінветеранів [2]), 77,5 % респондентів висловили занепокоєння, що найбільшою проблемою після демобілізації буде відсутність роботи.

Зважаючи на потенційне збільшення кількості демобілізованих ветеранок, перед роботодавцями постануть додаткові виклики, пов’язані зі створенням належних умов праці та розкриття трудового потенціалу працівників. У зв’язку із цим виникає потреба поєднати зусилля держави та роботодавців для ефективнішого результату в процесі адаптації.

Насамперед необхідно полегшити процес адаптації військовослужбовиць на ринку праці, адже головні ймовірні проблеми – це низька конкурентоспроможність (яка була навіть у довоєнний період, особливо серед молодих жінок) і втрата кваліфікації.

Тому важливо вже зараз випрацьовувати стратегії адаптації жінок, які служили в ЗСУ, після їхньої демобілізації, спрямовані на розв’язання цих основних проблем. До того ж соціальна та професійна адаптація передбачена законодавством: згідно з пунктом 5 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців, які звільняються у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров’я, а також військовослужбовців строкової військової служби, які до призову на строкову військову службу не були працевлаштовані, у разі відповідного звернення зазначених осіб. За потреби соціальну та професійну адаптацію проходять також члени сімей військовослужбовців за їхнім зверненням. Адаптацію зазначеної категорії осіб провадить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зайнятості населення і трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, за кошт державного бюджету. Право на соціальну та професійну адаптацію також мають особи, які звільняються або звільнені з військової служби з-поміж ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, члени сімей таких осіб, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Організацію соціальної та професійної адаптації зазначеної категорії осіб провадить центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України. Порядок та умови забезпечення соціальної та професійної адаптації визначає Кабінет Міністрів України [3].

У зв’язку із цим Міністерство у справах ветеранів України активізувало діяльність щодо допомоги роботодавцям з адаптацією демобілізованих на робочих місцях після їхнього повернення. За словами міністерки у справах ветеранів, «стратегія переходу з військової служби до цивільного життя – це інституційна реформа, яка дозволить реінтегрувати у мирне життя учасників бойових дій, військовослужбовців, які проходили службу, членів їхніх сімей» [4]. Така стратегія передбачатиме створення системи, яка уможливить успішний перехід військовослужбовиць у цивільне життя після демобілізації шляхом координування зусиль різних міністерств, відомств, органів місцевого самоврядування за активної участі бізнесу.

Першими кроками в цьому напрямі сьогодні є ціла низка програм для залучення військовослужбовців на ринок праці. Проте варто взяти до уваги, що в чоловіків та жінок можуть бути різні потреби, навички та кваліфікації (набуті ще до служби в армії), які не завжди можуть збігатися з нинішніми запитами ринку праці.

Зокрема, діє проєкт «Норвегія – Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему» (NUPASS) з професійної перепідготовки та соціальної адаптації ветеранів, військових, членів їхніх родин та сімей. Основу проєкту становить професійна перепідготовка цільової групи на цивільні спеціальності, запитувані на українському ринку праці; сприяння учасникам проєкту в правовій та соціальній адаптації до умов життя в громадянському суспільстві. Виконавцями основної частини проєкту є навчальні заклади в різних регіонах України [5].

2023 р. уряд запровадив пілотну програму безплатної професійно-технічної освіти для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, яка має сприяти: плавному адаптаційному переходу демобілізованих на підвищення конкурентоспроможності на ринку праці; а також дальшому працевлаштуванню [6].

Міністерство цифрової трансформації України та «Дія.Цифрова освіта» розпрацювали безплатний освітній курс для ветеранів і ветеранок «Як знайти бажану роботу після військової служби» [7]. Курс побудовано на досвіді ветеранів АТО/ООС, які поділилися власними історіями та порадами щодо цього питання. Компанії, де вони успішно працюють, надали свої рекомендації.

Серед позитивних зрушень у підтримці професійної адаптації також варто згадати запуск урядом стратегічного проєкту Міністерства зі справ ветеранів щодо переходу від військової служби до цивільного життя [8], оприлюдненого 07 квітня 2023 р. У його рамах уряд погодив проєкт Указу Президента України щодо впровадження цього року Стратегії формування системи переходу (далі – СП) від військової служби до цивільного життя на період до 2032 р.

СП міститиме: психологічну та правову допомогу; соціальну, професійну, культурну адаптацію військовослужбовців, ветеранів війни, членів їхніх сімей, членів родин полеглих Захисників і Захисниць України; надання сучасних та дієвих інструментів для безперешкодної суспільної та економічної реінтеграції цих осіб.

Стратегія формування СП від військової служби до цивільного життя на період до 2032 р. передбачає:

оновлення законодавства України, що спрямовано на впровадження СП від військової служби до цивільного життя;
створення переліків послуг у СП відповідно до категорії учасників цієї системи та порядків їх надання;
формування системи моніторингу за якістю надання таких послуг та оцінки їхньої якості;
упровадження новітніх інформаційних технологій накопичення та автоматизованого оброблення інформації в СП і забезпечення взаємодії електронних реєстрів;
підвищення рівня зацікавленості територіальних громад щодо використання потенціалу учасників СП [9].

Однак наявні проєкти та програми поки що не розв’язують питання адаптації на ринку праці системно. Зокрема, більшість ветеранів та ветеранок негативно оцінюють ефективність державної підтримки у сфері працевлаштування [10].

Насамперед, розпрацьовуючи стратегії та програми, треба зважати на особливості потреб ветеранів, зокрема жінок. Так, після демобілізації жінки не менш ніж чоловіки стикаються з різними психологічними проблемами, які можуть стати на заваді до плавного переходу в мирне життя. До прикладу, жінки-ветеранки більше звертаються по психологічну допомогу, ніж чоловіки (47 % проти 30 % випадків відповідно) [11]. Також під час улаштування на роботу майже 17,5 % пошукачок зовсім не повідомляли про свій статус ветерана – через страх відмов у працевлаштуванні, бажання уникнути зайвої уваги або ж небажання бачити жалість до себе, через сором щодо наявності пільгового статусу [12].

Важливим чинником, що впливає на адаптацію на ринку праці, традиційно є наявність дітей на утриманні та вихованні – це відчутно впливає на психологічний та фінансовий стан жінки.

З огляду на викладене активні дії держави мають бути спрямовані на максимальну інклюзію демобілізованих військовослужбовиць до ринку праці та підвищення їхньої соціально-економічної активності. Такі дії мають передбачати сприяння економічній самостійності шляхом розвитку жіночого підприємництва, розпрацювання та впровадження ширшого кола програм з перекваліфікації та здобуття додаткової освіти, подовження адаптаційного періоду та проведення адаптаційних тренінгів.

___________________________________________________________________

[1] Див.: URL: https://divoche.media/2023/10/02/v-ukraini-zrostaie-kilkist-zhinok-u-vi…

[2] Див.: URL: https://veteranfund.com.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zvit_pereshkodi_p…

[3] Див.: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text

[4] Див.: URL: https://mva.gov.ua/ua/news/uryad-zaprovadzhuye-pilotnu-programu-bezkosh…

[5] Див.: URL: https://mva.gov.ua/ua/news/mizhnarodne-spivrobitnictvo-minveteraniv-pon…

[6] Див.: URL: https://mva.gov.ua/ua/news/uryad-zaprovadzhuye-pilotnu-programu-bezkosh…

[7] Див.: URL: https://osvita.diia.gov.ua/courses/find-a-job-after-military-service

[8] Див.: URL: https://mva.gov.ua/ua/news/uryad-zapustiv-strategichnij-proyekt-minvete…

[9] Див.: URL: https://mva.gov.ua/ua/news/uryad-zapustiv-strategichnij-proyekt-minvete…

[10] Див.: URL: https://veteranfund.com.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zvit_pereshkodi_p…

[11] Див.: URL: https://www.irex.org/sites/default/files/Female%20Veterans%20in%20Ukrai…