Кожна галузь вітчизняної економіки відчула на собі руйнівну силу російської агресії в Україні. Разом із тим, завдяки мобільності та адаптивності до викликів в умовах повномасштабної війни, сектор інформаційних технологій (ІТ) єдиний серед інших секторів економіки зберіг позитивну динаміку: його зростання у 2022 р. становило 5,8 %. За оцінками Асоціації «IT Ukraine», за останні роки в Україні сформовано переваги на ІТ-ринку порівняно з найближчими країнами-конкурентами. Зокрема, Україна має великий за кількістю робочих місць ринок праці порівняно з сусідніми країнами Європи; досить широку географію експорту комп’ютерних послуг; найбільшу кількість випускників з ІТ-спеціалізацією; в Україні в 2–4 рази менше ІТ-спеціалістів на 100 тис. населення, ніж у країнах-конкурентах європейського простору (з урахуванням значного відпливу і порівняно високої чисельності населення України), що свідчить про високий потенціал розширення зайнятості в ІТ-сфері.
У 2022 р. галузь забезпечила 3,5 % ВВП[1], а валютні надходження від діяльності ІТ-сектору склали 7,34 млрд дол. США[2]. Обсяг експорту галузі у 2022 р. проти 2021 р. збільшився на 400 млн дол. США (5,8 %). За даними НБУ, у структурі всього експорту послуг з України у 2022 р. частка комп’ютерних послуг, як порівняти з попереднім роком, зросла на 7,7 % та становила 45,5 %. Зазначимо, що в період 2015–2021 рр. експорт комп’ютерних послуг зростав у середньому на 26,8 % щороку. Основними імпортерами таких послуг є США (майже 40,4 % експорту комп’ютерних послуг України), Сполучене Королівство (8,3 %), Мальта (7,76 %). До першої пʼятірки також входять Ізраїль та Кіпр – близько 5 % обсягів експорту комп’ютерних послуг. Кожна з цих країн сплатила до українського бюджету у 2022 р. близько 80 млн дол. США. Сума податків і зборів до зведеного бюджету України, сплачених ІТ-бізнесом у минулому році, становила 32,2 млрд грн, що на 4,4 млрд грн, або на 16 % більше за показник попереднього року. Станом на 1 січня 2023 р., чисельність платників податків за КВЕД (класифікатор видів економічної діяльності – код, який відповідає за певний вид діяльності), що стосуються ІТ-галузі, становила 281,6 тис осіб, з них: 272,7 тис. – ФОПи та 8,9 тис. – юридичні особи[3].
Завдяки якісно проведеній релокації ІТ-сектору вдалося зберегти результативність, створити нові продукти та робочі місця. У межах країни та за кордон перемістилися близько 70 % компаній. Більшість ІТ-компаній релокувалися в західні області України. За кордон частково або повністю перемістилися 42 % компаній, а 5 % закрили частину офісів в Україні. Переміщувалися компанії преважно в ті країни, де вже мали відкриті офіси чи представництва, зокрема це: Польща – 49 компаній, Німеччина – 24, Іспанія й Румунія – по 12, США, Болгарія, Канада, Португалія – від 6 до 10. За даними найбільшої ІТ-спільноти України DOU, українські IT-компанії у 2022 р. активно відкривали нові офіси за кордоном, зокрема у Колумбії – 4, Індії – 3, Аргентині – 2, Мексиці, Уругваї, Перу, Бразилії – по 1-ому в кожній. Також нові офіси відкривалися в Польщі, Румунії та Іспанії. Розширення ІТ-бізнесу відбувалося й в Україні – у другому півріччі нові офіси відкрили щонайменше 27 компаній. Дані опитувань, проведених наприкінці 2022 р.[4], свідчать, що жодна з релокованих ІТ-компаній не планує згортати бізнес в Україні, а понад 81 % з тих, хто нині працює за кордоном, мають намір повернутися.
Отже, сформувавши міцні підвалини в період 2015–2021 рр., IT-галузь єдина серед інших в України у 2022 р. продовжила зростати та максимально можливо зберегла робочі місця.
Попри складну ситуацію, галузь вважається однією з найбільш перспективних для кар’єри: у 2022 р. у вишах України на ІТ-спеціальності вступила рекордна кількість студентів – 58,5 тис. осіб. Проте вища освіта не встигає покривати всіх сучасних вимог до фахівців. За статистикою, понад половину з них мають додаткову професійну освіту: спеціалізовані школи, курси тощо.
В умовах війни український ринок праці у сфері IT у 2022 р. налічував майже 309 тис. фахівців, зарплати збереглися на рівні кінця 2021 р. При цьому оплата праці висококваліфікованих працівників навіть зросла, для початківців та кандидатів без досвіду середня зарплата залишалась на рівні близько 500 дол. США на місяць. У період повномасштабної війни частка повністю віддалених робочих місць у галузі збільшилася з 27 % до 50 %. Завдяки такому збільшенню вдалося запобігти масовим звільненням працюючих. Водночас найм IT-персоналу в 2022 р. скоротився на 13 %, унаслідок чого найбільше потерпали фахівці-початківці з мінімальним досвідом роботи або без нього. За даними українського сайту з пошуку роботи для спеціалістів у сфері IT «Djinni», кількість вакансій, на які могли претендувати безробітні, за останній рік скоротилася на 70 %, а конкуренція зросла більше ніж утричі. За інформацією «Djinni», у квітні 2023 р. попит на ринку праці сфери ІТ у 8,5 раза перевищував пропозицію (чисельність пошукачів роботи становила 82 тис. осіб за загальної кількості вакансій лише 9,5 тис). До початку повномасштабного вторгнення ринок праці ІТ-сфери був практично збалансованим. Отже, ІТ-ринок праці тепер стає ринком роботодавця, а пропозиція кандидатів на робочі місця відчутно перевищує попит.
За результатами опитування ІТ-спільноти України, проведеного DOU у лютому 2023 р.[5] серед українських ІТ-спеціалістів і тих, хто шукає першу роботу в ІТ, 16 % працівників були звільнені з проєкту чи компанії після 24 лютого 2022 р. При цьому 38 % ІТ-спеціалістів в Україні вважають, що кількість робочих місць в IT-галузі у 2023 р. зменшиться. Ситуація із зайнятістю однакова як серед фахівців в Україні, так і серед тих, хто виїхав за кордон. Серед 84 %, які зберегли роботу, 40 % змушені були шукати нову компанію чи проєкт протягом 2022 р. – як в Україні, так і за кордоном, решта 60 % після початку повномасштабного вторгнення продовжили працювати у своїй компанії чи проєкті. Втрата роботи торкнулася фахівців усіх рівнів в Україні, хоча за кордоном найчастіше втрачали роботу українські фахівці ІТ-сектору середнього та нижчого рівнів.
Опитані песимістично оцінили перспективи галузі на 2023 р.: 38 % спеціалістів в Україні й 48 % за кордоном вважають, що у 2023 р. на український ІТ-сектор чекає зменшення кількості робочих місць. Близько половини з них не впевнені в збереженні своєї позиції: 48 % фахівців в Україні й 45 % за кордоном відзначили, що хвилюються через можливу втрату роботи. Пошук нової роботи у 2023 р. для опитаних видається складним: 55 % респондентів, які працюють в Україні, та 48 % – за кордоном вважають, що нині їм було б важко чи дуже важко знайти роботу. Попри труднощі з пошуком роботи, 74 % опитаних переконані, що у 2023 р. ІТ-сфера не втратить своєї привабливості для новачків, і кількість охочих розпочати кар’єру тут зростатиме. Найчастіше таку думку висловлюють ті, хто сам шукає першу роботу в ІТ, інтерни та фахівці-початківці (близько 80 %).
За інформацією українського сайту анонімного пошуку роботи для IT-спеціалістів «Djinni», починаючи з березня поточного року, спадна тенденція 2022 р. та перших місяців 2023 р. щодо найму IT-фахівців змінилася на позитивну. Станом на червень поточного року пропозиції роботи для ІТ-спеціалістів, за даними сайту «grc.ua», становлять 12,5 % від усіх актуальних на ринку праці. У відсотковому значенні це майже стільки, як було наприкінці 2021 р. та навіть трохи більше, аніж у січні 2022 р. Проте, незважаючи на високу частку вакансій ІТ-сфери у загальній структурі, їхня кількість у 4,8 раза менша, ніж була до війни.
Війна змінила регіональну структуру ІТ-галузі. До початку повномасштабного вторгнення найбільшими ІТ-кластерами були Київ та Харків. Проте через війну ці міста втратили свої позиції. Якщо Києву вдалося відновити позицію лідера в ІТ-галузі за кількістю вакансій, то другу сходинку за кількістю пропозицій роботи вже посів Львів. Від початку війни кількість ІТ-фахівців, які працюють у Львові, зросла більш ніж утричі. Насамперед це пов’язано із внутрішньою релокацією підприємств ІТ-сектору в західні регіони України.
Варто відзначити, що на ринок праці IT-сектору суттєво впливають мобілізація до лав ЗСУ та міграція за кордон. Також потрібно враховувати, що навіть тимчасова відсутність одного з членів команди розробників створює загрозу для всього проєкту, може значно затримати роботу над ним та негативно позначитися на розгортанні перспективних проєктів з українськими командами. У цьому контексті актуальними залишаються питання, пов’язані з бронюванням спеціалістів від мобілізації та надання їм права виїзду за кордон, що є важливим для успішної взаємодії та ефективної комунікації українських компаній з іноземними представниками цієї прогресивної галузі.
До негативних факторів, що впливають на ситуацію на ринку праці вітчизняного ІТ-сектору, належать і глобальні виклики. Кризова економічна ситуація у світі, поштовхом для розгортання якої стала пандемія COVID-19, зумовила скорочення зайнятості у світових ІТ-компаніях. Хвиля звільнень, що розпочалася наприкінці 2022 р. у світовій ІТ-індустрії, набирає обертів: за перші три місяці 2023 р. без роботи залишилося 139 тис. працівників галузі. Навіть такі гіганти ринку, як «Google», «Microsoft», «Meta», «Amazon», «Twitter», «Apple», звільняють своїх працівників. Компанії, оптимізуючи витрати на 2023 р., оприлюднили свої наміри про подальші звільнення працівників. Як наслідок – перенасичення ринку фахівцями, підвищення вимог до них, а невпинний процес технічного прогресу сприяє загостренню конкуренції. За такої ситуації вітчизняний ІТ-сектор змушений швидко адаптуватися до нових умов, аби забезпечити подальше зростання.
Мобільність та швидка адаптивність до викликів дає змогу ІТ-індустрії бути важливою опорою України під час війни та в період післявоєнного відновлення. Збереження позитивної динаміки за умов повномасштабного вторгнення агресора, затребуваність на зовнішньому та внутрішньому ринках свідчать про накопичений значний потенціал та спроможність сектору до адаптації. Вітчизняний IT-сектор уже активно займає нішу кібербезпеки та military tech на світовому ринку і має досвід у діджиталізації державних послуг. За інформацією Міністерства цифрової трансформації, у 2022 р. профінансовано проєктів на загальну суму 47,4 млн грн, а фінансування проєктів за програмою подвійного призначення (оборона, кіберзахист, відбудова інфраструктури, охорона здоров’я, освіта) становило 28 млн грн. У період повномасштабної війни важливим напрямом став розвиток military-tech, зокрема розробка безпілотних літальних апаратів та створення інших новітніх продуктів у галузі, що буде пріоритетним і у найближчі роки.
З огляду на важливість та перспективність IT-індустрії в сучасній економіці в цілому та її вагомість у забезпеченні продуктивної зайнятості, завдання щодо створення сприятливих умов для її поступального розвитку та зміцнення конкурентоспроможності залишаються пріоритетними. Ураховуючи сучасні виклики глобального та локального характеру, реалізація зазначених завдань перебуває в площині гнучкості нормативно-правового регулювання, зокрема:
- застосування фінансово-економічних та організаційних механізмів сприяння активному функціонуванню сектору, вжиття регуляторних заходів у сфері трудових відносин;
- виваженої кадрової політики, спрямованої на вирішення питань щодо створення механізмів виявлення та вирішення кадрових проблем ІТ-галузі, а саме: визначення відповідності рівня кваліфікації випускників сучасним потребам індустрії, підвищення інтересу молоді до ІТ-спеціальностей і вдосконалення процесу підготовки фахівців у сфері ІТ.
Стратегічними орієнтирами державної регуляторної політики розвитку ІТ-сфери мають стати: створення сприятливого інвестиційного клімату; формування дієвої політики, що спрямована на розвиток адекватного вимогам часу нормативно-правового забезпечення та зміцнення конкурентоспроможності сектору; адаптація сфери підготовки кадрів до новітнього попиту, ураховуючи вимоги щодо м’яких навичок, серед яких найактуальнішими є критичне мислення, самоорганізація, уміння працювати в команді, клієнтоорієнтовані підходи до роботи, комунікативні здібності, гнучкість та адаптивність, креативність.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Список використаних джерел:
[1] Див.: URL: https://forbes.ua/innovations/faktor-uspikhu-visim-lideriv-ukrainskogo-…
[2] Див.: URL: https://itukraine.org.ua/updated-data-it-industry-is-the-only-growing-e…
[3] Див.: URL: https://forbes.ua/news/uryad-pidvishchiv-tarif-na-elektroenergiyu-dlya-…
[4] Див.: URL: https://dailylviv.com/news/osvita-i-nauka/yak-pratsyuyut-ukrayinski-it-…
[5] Див.: https://dou.ua/lenta/articles/job-market-during-war-part-1/