Через тимчасову окупацію РФ частини української території втрачено суттєвий відсоток виробничого та логістичного потенціалу агросектору. За оцінкою Мінагрополітики України та Київської школи економіки, загальна сума втрат, завданих сільськогосподарській галузі України станом на 15 вересня 2022 р. сягнула 6,6 млрд дол. США, що складає 23 % від усієї вартості активів в українському сільському господарстві (зокрема за категоріями: сільськогосподарська техніка та обладнання – 2885,4 млн дол. США; вироблена продукція – 1872,0 млн дол. США; складські приміщення – 1062,5 млн дол. США; тваринництво – 362,5 млн дол. США; багаторічні культури – 348,7 млн дол. США; фактори виробництва (пальне, добрива, засоби захисту рослин) – 95,4 млн дол. США[1]).
Водночас український аграрний сектор продемонстрував високу стійкість та адаптивність до ризиків воєнного часу:
- збір за всіма групами сільськогосподарських культур у 1,5–3 рази перевищує потреби внутрішнього споживання. На 26 лютого 2023 р. зернових та зернобобових культур зібрано на площі 11,1 млн га (97,6 %), намолочено 53,9 млн т зерна, зокрема пшениці – 20,2 млн т (при цьому внутрішнє споживання двох типів пшениці – фуражної та продовольчої – становить близько 7,5–8 млн т на рік). Ячменю намолочено 5,8 млн т (при річному споживанні в Україні на рівні 2,5–3 млн т), гречки – 158,5 тис. т (внутрішнє споживання становить 100–110 тис. т);
- потреби внутрішнього ринку м’яса й м’ясопродуктів цілком забезпечені. Загальне споживання м’яса та м’ясопродуктів в Україні на одну особу у 2022 р. становило 53,1 кг; цей показник співставний з 2021 р. (53 кг). Проте дорожчі види м’яса (яловичина, свинина) заміщуються більш доступними (птиця). Половина із 2 млн т загального фонду споживання м’яса – це птиця, свинина становить 37 %, яловичина – 13 %[2];
- молочна галузь задовольняє потреби внутрішнього ринку попри чималі втрати галузі та скорочення внутрішнього ринку споживання молочної продукції через значну міграцію громадян за кордон. Рівень споживання молока у 2022 р. оцінюється на рівні 199 кг на одну особу[3]. За даними Асоціації виробників молока, виробництво цього продукту у 2022 р. порівняно з 2021 р. скоротилося на 12,1 % – до 7,66 млн т. Промислові господарства забезпечили виробництво 2,62 млн т молока, що на 5,3 % менше ніж у 2021 р., а присадибний сектор – 5,04 млн т (-15,3 %)[4]. Показники падіння виробництва молока могли бути значно вищими, проте завдяки ефективній роботі молочних ферм у безпечніших регіонах та релокації поголів’я із постраждалих від війни районів вдалося мінімізувати втрати. Зокрема, області центрального та західного регіонів України збільшили виробництво молока за рахунок релокації бізнесу та зростання попиту на сировину у цих регіонах. Так, виробництво молока у Чернівецькій області зросло на 23,4 %, Тернопільській – на 21,5 %, Вінницькій – на 8,4 %;
- немає дефіциту овочевих культур. Унаслідок часткової окупації низки областей втрачено понад 40 % комерційного виробництва ріпчастої цибулі та близько 30 % комерційного виробництва моркви. Щодо інших культур, як-от картопля, столові буряки й білоголова капуста, то їх виробництво на тимчасово окупованих територіях є менш вагомим. При цьому, з метою уникнення ризиків дефіциту основних овочів, на заході та в центрі України збільшено площі посадки овочів «борщового набору», щоб перекрити їх нестачу через тимчасову окупацію південних територій та районів, де ще тривають бойові дії. Також у багатьох регіонах населення забезпечували безкоштовним насінням овочів;
- попит громадян на плодово-ягідні культури цілком забезпечено, хоча внаслідок війни втрачено 25 % площ ягідників, 20 % площ садів. Україна й надалі залишається нетто-імпортером плодів та ягід[5]. Вінницька, Чернівецька, Хмельницька, Дніпропетровська, Львівська та Полтавська області, які є найбільшими виробниками плодів та ягід, цілком спроможні задовольнити потреби населення нашої країни в цій продукції.
Разом із тим, актуальними є такі ризики.
- Погіршення якості раціону харчування населення України у разі значного підвищення цін на продукти харчування, можливого зменшення їх асортименту, а також втрати споживачами стабільних доходів, що призведе до зміщення балансу споживання на користь хлібобулочної продукції і напівфабрикатів, зменшення споживання тваринницької продукції, риби й сезонних продуктів.
Довідково. В Україні спостерігається невідповідність рівнів споживання м’яса та м’ясопродуктів їх раціональній нормі (80 кг на одну людину), рекомендованій МОЗ України відповідно до норм фізіологічних потреб населення в основних харчових речовинах і енергії[6]. Наприклад, забезпечення населення рибною продукцією та морепродуктами здійснюється в основному за рахунок імпорту. Відповідно до балансу попиту і пропозиції, українці зазвичай споживали близько 20 % риби або рибної продукції, виробленої із вітчизняної сировини[7], решта – імпортувалася. У зв’язку з війною та введенням воєнного стану промисловий вилов припинили або частково припинили близько 80 % користувачів водних біоресурсів. На 01 серпня 2022 р. вилов водних біоресурсів зменшився на понад 60 % у порівнянні з аналогічним періодом 2021 р[8].
Наразі спостерігається суттєве зростання цін на продукти харчування, що призводить до зниження їх економічної доступності. Найбільше подорожчали яйця та фрукти. Індекс споживчих цін у грудні 2022 р. до грудня 2021 р. становив: на яйця – 176,6 %; фрукти – 173,8 %; овочі – 151,8 %; рибу та продукти з риби – 145,8 %; цукор – 131,0 %. хліб і хлібопродукти – 130,3 %; масло вершкове – 128,9 %; макаронні вироби – 127,9 %; твердий сир і м’який сир – 125,0 %; м’ясо та м’ясопродукти – 124,6 %; молоко – 118,7 %; олію соняшникову – 114,5 %. Причиною зростання цін є насамперед збільшення собівартості сільськогосподарського виробництва внаслідок суттєвого підвищення цін на пально-мастильні матеріали та добрива, зростання витрат на зберігання продуктів харчування тощо. Наприкінці 2022 р. і на початку 2023 р. додатковим чинником зростання цін на продукти харчування стали жорсткі енергетичні обмеження і відсутність стабільного електропостачання господарюючих суб’єктів агросектору через масовані обстріли російськими військами об’єктів енергетики й енергетичної інфраструктури України.
- Локальний дефіцит продуктів харчування, спричинений утрудненням забезпечення та/чи надмірним попитом через неможливість стабільно постачати продовольство до населених пунктів, які перебувають у зоні бойових дій. Водночас може спостерігатися нестача окремих продуктів харчування у певних регіонах України внаслідок збільшення попиту на них через приплив ВПО.
За таких умов державна аграрна політика має максимально стимулювати забезпечення стійкості сільськогосподарського виробництва й збереження ефективності ланцюга виробництва – переробки – зберігання – постачання населенню продуктів харчування. Нині вкрай важливими є нарощування виробництва сільськогосподарської продукції, пошук і створення нових (зокрема тимчасових) об’єктів для зберігання та первинної переробки продукції, залучення всіх можливостей державного та приватного секторів для постачання продуктів харчування в місця їх збуту.
Також важливо створити умови для самозабезпечення населення продуктами харчування. Цьому може сприяти розвиток городництва та дрібного виробництва сільгосппродукції індивідуальними сільськими домогосподарствами.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
[1] Огляд збитків від війни в сільському господарстві України. Непряма оцінка пошкоджень. Другий випуск, 10 листопада 2022. URL: https://minagro.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/damagesreport…
[2] Мінагро: Україні вистачить м’яса, та ще і на експорт можна постачати. Зерно. 05 вер. 2022. URL: https://www.zerno-ua.com/news/minagro-ukra%D1%97ni-vistachit-myasa-ta-s…
[3] 199 кг молочної продукції для кожного українця – прогноз молочної галузі на поточний рік / Міністерство аграрної політики та продовольства України. 07 груд. 2022. URL: https://minagro.gov.ua/news/199-kg-molochnoyi-produkciyi-dlya-kozhnogo-…
[4] Спад виробництва, втрати поголів’я, падіння закупівельних цін на молоко-сировину – підсумки року молочного сектору України. Асоціація виробників молока. 31 січ. 2023. URL: https://avm-ua.org/uk/post/spad-virobnictva-vtrati-pogoliva-padinna-zak…
[5] Нова аграрна політика. URL: http://www.vin.gov.ua/images/doc/vin/Dep-APK-2022/Prezentatsia.pdf
[6] Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії : Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 03.09.2017 № 1073. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17#Text
[7] Рекомендації комітетських слухань на тему: «Стан рибного господарства та шляхи його розвитку». URL: https://komagropolit.rada.gov.ua/uploads/documents/30839.pdf
[8] Представники Держрибагентства обговорили з міжнародними експертами стан рибного господарства України під час війни з рф / Державне агентство рибного господарства України. 06 вер. 2022. URL: https://darg.rybalka.com/posts/predstavniki_derzhribagentstva_obgovoril…