Протягом останнього десятиліття у світовій експертній спільноті точаться дискусії щодо доцільності та форм можливого застосування універсального базового доходу (УБД) як інструмента соціальної політики держави. Тому важливо детальніше розглянути його сутність і принципи дії.
Єдиного трактування універсального (гарантованого, безумовного тощо) [1] базового доходу не існує. Найчастіше у найширшому розумінні під універсальним базовим доходом (англ. universal basic income, UBI) розуміють регулярні однакові виплати всім громадянам країни, незалежно від їхнього доходу, соціального статусу, віку чи роботи без будь-яких зустрічних зобов’язань з їхнього боку. Цим УБД відрізняється від адресної фінансової допомоги незаможним, нужденним чи безробітним. Тобто універсальний базовий дохід – це механізм підтримки доходів, зазвичай призначений для охоплення всього населення чи дуже великої його частки без будь-яких або за мінімальних умов.
Прибічники універсального базового доходу вважають, що він має низку переваг, а його запровадження сприятиме:
- задоволенню мінімальних потреб людей, подоланню бідності та злиденності;
- вирішенню питань належного працевлаштування. Правильно впроваджений УБД уможливить громадянам отримувати цілком достатній рівень доходу, який дозволить не турбуватися про фізичне виживання. Завдяки цьому люди зможуть обирати рід занять відповідно до своїх схильностей, що сприятиме самореалізації. Зміна характеру праці – від засобу виживання до інструмента самореалізації особистості – різко змінить якість життя, забезпечить можливість присвячувати себе творчій діяльності, займатися підприємництвом тощо;
- розвиткові здатності адаптуватися до змін на ринку праці. Уже зараз відбувається зміна характеру праці: зайнятість починає бути розподіленою, дистанційною, змінюються технології, і це змушує людей протягом життя кількаразово змінювати профіль спеціалізації, щоб бути конкурентоспроможними на ринку праці. За деякими оцінками, найближчими десятиліттями понад 40 % професій трансформуються чи взагалі зникнуть унаслідок автоматизації та роботизації. УБД може стати демпфером під час переходів між циклами зайнятості, коли в людини з’являються прогалини в поточних доходах, пов’язані із процесом адаптації до змін на ринку праці;
- зменшенню адміністративних видатків на соціальну допомогу. Існує думка, що універсальний базовий дохід – досить сильна відповідь на потребу скорочення адміністративних витрат, пов’язаних із визначенням цільових груп для соціальної підтримки. Тобто УБД – це одночасно спосіб і забезпечення доступності соціального захисту, підвищення його економічності, у т. ч. з точки зору адміністрування;
- фізичному здоров’ю суспільства, оскільки УБД є способом впливу на соціальний та фізіологічний добробут населення через надання коштів на гідне харчування, вільний час, соціальну включеність тощо.
Утім вищенаведені тези мають дискусійний характер, а дебати щодо універсального базового доходу тривають як у науковому середовищі, так і під час публічних обговорень. Однією з найважливіших причин цього є відсутність уніфікованого розуміння поняття УБД. Доволі часто цим терміном називають дуже різні програми підтримки доходів, навіть якщо вони мають з універсальним базовим доходом мало спільного або переслідують зовсім інші цілі [2].
Ідея універсального базового доходу виникла ще наприкінці XVIII ст. Її автором вважають американського громадського діяча Томаса Пейна (1737–1809). Він запропонував позбавити землевласників права на отримання земельної ренти й перераховувати її до спеціального фонду, звідки потім здійснювати виплати всім членам місцевої громади. Це, за задумом Т. Пейна, стало би справедливою компенсацією за встановлення приватної власності на землю, яка спочатку була загальним ресурсом.
Пізніше інтерес до цієї ідеї то відроджувався, то знову згасав. У XX ст. близькі до неї погляди підтримували такі видатні економісти, як-от М. Фрідман, Дж. Мід та Дж. Тобін. Проте підвищений інтерес до УБД сформувався зовсім недавно – під час Великої рецесії 2008–2009 рр. Сьогодні наукова бібліографія з питань УБД налічує близько 130 видань. Понад 90 наукових праць було опубліковано після 2010 р. [3].
Основні характеристики класичного УБД:
- періодичність: виплачується через регулярні проміжки часу (наприклад, щомісяця), а не як одноразова допомога;
- грошова форма: кошти виплачуються готівкою чи вносяться на рахунок, що дає можливість тим, хто їх отримує, користуватись ними на власний розсуд. Проте УБД не виплачується в натуральному вираженні (у вигляді продуктів харчування або послуг), а надається у вигляді ваучерів, призначених для конкретного використання;
- індивідуальність: виплачується фізичним особам, а не домогосподарствам;
- універсальність: виплачується всім;
- безумовність: виплачується незалежно від наявності роботи, без урахування соціального статусу, інших ознак.
Альтернативні теорії та практика передбачають, що майже кожна характеристика, за винятком індивідуальності, не є імперативом, а допускає коригування. І попри те, що періодичність УБД передбачає регулярні виплати через певні проміжки часу, постає питання щодо тривалості таких виплат: їх період має бути довгим, але обмеженим, щоб не заохочувати неробство. У більшості пілотних проєктів реальний термін становить 1,5–3 роки.
Розглядаються також різні негрошові форми – ваучери на харчування, на поїздки, на освіту, купони на набуття речей тощо.
Ідея «квазі-УБД» відтинає багаті верстви населення. Відповідно, постає питання: де саме провести межу між тими, хто має право на універсальний базовий дохід, і тими, хто його не може отримувати?
У реальності також розглядаються можливі ситуації, коли для отримання УБД індивід повинен усе-таки відповідати певним умовам (умови ex ante). До них, зокрема, можуть належати регіон проживання, вік реципієнта [4]. Також можливе накладення деяких обмежень поведінки (умови ex post) на тих, хто отримує універсальний базовий дохід. Умови можуть бути прихованими або прямими, рекомендаційними або жорсткими, вузькими або широкими.
Важливо, що УБД може бути реалізований не лише на національному, а й на регіональному чи навіть місцевому рівнях. Припускається, що УБД може охоплювати не все населення, а лише деякі соціальні групи. Насамкінець, УБД може використовуватись у певних локальних цілях, наприклад, у боротьбі з пандемією [5].
Отже, насправді більшість наявних концептуальних моделей УБД передбачають ті чи ті умови його отримання. Тому доцільно застосовувати термін «повний базовий дохід», якщо безумовний дохід достатній для задоволення основних потреб людини (на рівні або вище рівня бідності), проте, якщо він менший від цієї суми, варто використовувати термін «частковий базовий дохід».
Ідея запровадження УБД має чимало противників в експертному середовищі. Зокрема, вони вважають, що впровадженню універсального базового доходу стануть на заваді юридичні та політичні перепони під час реалізації та високі фінансово-економічні витрати на неї, а також ризики:
- припливу мігрантів і нелегалів;
- спрямування коштів на придбання антиблаг (наркотики, алкоголь);
- втрати мотивації до роботи і «паразитування» на соціальних допомогах;
- зростання тіньової економіки;
- зростання безробіття й скорочення податкової бази;
- посилення контролю над доходами та витратами з боку держави, особливо за безготівковим обігом [6].
На нашу думку, побоювання супротивників ідеї УБД не є безпідставними.
Серед негативних системних наслідків – руйнування стимулів до співпраці. УБД забезпечує захист на індивідуальному рівні, що послаблює стимули до спільної активної позиції найманих працівників, необхідної для того, щоб вимагати в роботодавців нормальних умов зайнятості та заробітної плати. Це важливий фактор, про який не треба забувати в умовах, коли розмивається стандартний трудовий контракт із відповідними наслідками для соціального страхування та систем соціального захисту. Запровадження УБД може прискорити цей процес та призвести до зниження не лише стандартів зайнятості, а й мінімального рівня оплати праці.
Низка авторів висловлює побоювання, що забезпечення мінімального прожиткового доходу може призвести до спіралеподібного наростання наслідків: збільшення рівня соціального захисту, надання мінімальних гарантій матимуть інфляційний ефект через зростання платоспроможного попиту на базові набори товарів. Це може зумовити потребу в подальшому збільшенні соціальних гарантій, що й надалі підтримуватиме цінове зростання.
Запровадження УБД стало предметом кількох опитувань та референдумів. Перше опитування на цю тему проводилось у Європі у квітні 2016 р. та засвідчило, що 64 % опитаних жителів ЄС підтримали б запровадження універсального базового доходу; 35 % респондентів відомо про УБД; 23 % стверджують, що повністю розуміють суть і завдання цієї програми; 25 % опитаних чули про неї, а 17 % – нічого не знають. Припинили би працювати після запровадження УБД 4 % опитаних громадян. Перевагами УБД респонденти вважали те, що виплати знижують турботу про базові фінансові потреби (40 %) і допомагають забезпечити всім рівні можливості (31 %) [7].
У Швейцарії 5 червня 2016 р. відбувся референдум, на якому населенню було запропоновано запитання про доцільність запровадження УБД. Загалом у голосуванні узяли участь 46,9 % населення країни, з них 76,9 % відкинули цю пропозицію.
Локальні опитування виявили, що підтримка населенням УБД є нижчою у відносно багатих країнах із розвиненою системою соціальної підтримки і вищою – у бідніших країнах. Водночас УБД з більшою ймовірністю підтримують молоді люди, безробітні, студенти та мешканці сільської місцевості.
Проте, якщо введення універсального базового доходу означатиме збільшення податків чи скорочення витрат на соціальну допомогу, рівень підтримки населення знижується. Незалежно від того, підтримують респонденти використання УБД чи ні, 34 % віддали б перевагу його фінансуванню за рахунок збільшення податків на багатство, а 28 % – вважають можливим скорочення соціальних допомог, які вже існують [8].
Зараз у світі немає жодної країни, де УБД був би реалізований у національних масштабах. Головне завдання сьогодні полягає в тому, щоби сформулювати концепцію базового доходу так, аби збільшити в результаті соціальну інтеграцію, зупинити зростання нерівності та підготувати громадян до майбутніх умов праці. Водночас суспільство має залишитися таким, у якому частка малозахищених верств населення є спільною турботою. На що ця концепція перетвориться надалі та які відкриє можливості [9] залежить від того, як буде сформульовано політичне завдання універсального базового доходу.
Немає жодного сумніву, що нинішня система соціальної підтримки українців потребує модернізації. Сьогодні запровадження в Україні моделі універсального базового доходу у її класичному вигляді через низку причин навряд чи доцільне, проте при формуванні соціальної політики держави багато характеристик УБД варті уваги.
Запровадження універсальної соціальної допомоги як засобу подолання бідності та реагування на складні життєві обставини передбачено проєктом Плану відновлення України (матеріали робочої групи «Соціальний захист») (далі – План), зокрема у спосіб розроблення відповідного проєкту Закону України.
Згідно з Планом запровадження гарантованої базової соціальної допомоги (у термінології документа, далі – допомога) заплановано на грудень 2023 р. За оцінками Мінсоцполітики, відповідний Закон стосуватиметься понад 2 млн сімей, понад 5 млн літніх людей та людей з інвалідністю [10]. При розробленні законопроєкту доцільно зважати на певні положення концепції УБД з урахуванням фінансових можливостей країни.
З нашої точи зору, при виплаті допомоги мають бути збережені такі три характеристики УБД, а саме:
- періодичність (допомога має виплачуватися щомісячно);
- грошова форма (допомога виплачується готівкою чи вноситься на рахунок);
- індивідуальність (допомога виплачується фізичним особам, а не домогосподарствам).
Натомість інші дві характеристики (універсальність та безумовність), про які згадувалося вище, мають бути реалізовані з урахуванням стану вітчизняної економіки.
Зокрема, щодо універсальності зазначимо таке. Ураховуючи те, що УБД призначений переважно для адаптації громадян до нових умов ринку праці, коло отримувачів допомоги доцільно обмежити лише громадянами працездатного віку. Дітей через їхню обмежену дієздатність та пенсіонерів через особливості їхнього соціального статусу включати в перелік отримувачів допомоги недоцільно.
Щодо безумовності у Плані зазначено, що допомогу планується надавати з урахуванням перевірки майнового та матеріального стану та з узгодженням системи соціальних послуг, які прив’язані до такої універсальної соціальної допомоги. Такий підхід вбачається цілком виправданим з огляду на стан вітчизняної економіки.
Загалом урядова ініціатива щодо запровадження гарантованої базової соціальної допомоги варта схвалення. Україна має шанс стати першою країною у світі, яка радикально модернізує соціальну політику, адаптуючи її до умов майбутнього ринку праці.
__________________________________________________________________
[1] Інколи використовується подібне за змістом поняття «негативний податок на прибуток».
[2] Франчезе М., Прейд Д. Что такое универсальный базовый доход? Финансы и развитие. 2018. Дек. URL: https://www.imf.org/external/russian/pubs/ft/fandd/2018/12/pdf/basics.p…
[3] Капелюшников Р. Універсальний базовий дохід: чи є в нього майбутнє? 2020. URL: https://wp.hse.ru/data/2020/06/05/1602307712/WP3_2020_04_f.pdf
[4] Див.: URL: https://cyberleninka.ru/article/n/bezuslovnyy-bazovyy-dohod-otnoshenie-…
[5] ПРООН виступає за запровадження тимчасового базового доходу для найбідніших людей у світі для сповільнення зростання випадків COVID-19. 2020. 26 лип. URL: https://hgi.org.ua/article.php?id=1722
[6] Пушак Я., Марченко О. Безумовний базовий дохід як інструмент удосконалення системи соціального забезпечення. Український журнал прикладної економіки. 2019. № 4. С. 364–374. URL: https://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/3334/1/ujae_2019_r04_…
[7] Див.: URL: https://cyberleninka.ru/article/n/bezuslovnyy-bazovyy-dohod-otnoshenie-…
[8] Див.: URL: https://cyberleninka.ru/article/n/bezuslovnyy-bazovyy-dohod-otnoshenie-…
[9] Див.: URL: https://cyberleninka.ru/article/n/bazovyy-dohod-prolog-k-sotsialnoy-pol…
[10] В Україні запровадять мінімальні норми соціального забезпечення та видаватимуть адресну соцдопомогу. Дзеркало тижня. Україна. 2022. 17 лип. URL: https://zn.ua/ECONOMICS/v-ukraine-vvedut-minimalnye-normy-sotsialnoho-o…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTubeЗображення: НІСД