28 лютого 2013 р. у конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень відбулось перше сесійне засідання робочої групи «Україна – ЄС на шляху до політичної асоціації» на тему «Україна між Європейським та Євразійським союзами: виклики інтеграції».
Засідання відбулось в рамках проекту «Національний Конвент України щодо ЄС». Проект розроблено Національним інститутом стратегічних досліджень за підтримки Українського незалежного центру політичних досліджень у партнерстві з Дослідницьким центром Словацької асоціації зовнішньої політики та за підтримки Slovak AID. Проект виконується під патронатом Адміністрації Президента України, Міністерства закордонних справ України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
На порядок денний засідання винесено обговорення наступних питань:
1. Євразійські обмежувачі на шляху політичної асоціації України з Європейським Союзом.
2. Формула співпраці України з Євразійським Економічним Союзом РФ, РБ, РК: основні ризики реалізації.
3. Україна у пошуках шляхів збалансування європейської стратегії та євразійської тактики: порядок денний-2013.
У засіданні взяли участь посадовці міністерств та відомств України, іноземних дипломатичних представництв, провідні вітчизняні та зарубіжні експерти, представники місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування, неурядових організацій.
Відкриваючи засідання робочої групи, директор Національного інституту стратегічних досліджень А.В. Єрмолаєв привітав учасників заходу та надав оцінку інтеграційним процесам, які відбуваються в світі.
Заступник Голови Представництва ЄС в Україні Марія Юрікова наголосила на важливості проведення заходу одразу після проведення Саміту Україна-ЄС в Брюсселі, на якому лідери України та ЄС зустрілися і обговорили основні питання взаємовідносин. Пані Юрікова висловила підтримку організаторам другої частину проекту «Національний Конвент України щодо ЄС» та зазначила, що партнерська допомога Словаччини як країни, що готова ділитися власним досвідом, в тому числі, як співорганізатор проекту Національного конвенту, дозволить Україні перейняти її позитивний досвід в інтеграції до Європейських інститутів.
Голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень Ю.А. Тищенко загострила увагу на проекті рекомендацій та попросила учасників сесійного засідання робочої групи уважно до них поставитись зазначивши, що будь яка формалізація стосунків з представниками Митного союзу зачиняє перед Україною «вікно можливостей» щодо підписання Угоди про Асоціацію з ЄС в 2013 році. Також пані Тищенко акцентувала, що євроінтеграція – це питання цивілізаційного вибору і подякувала словацькій стороні за підтримку євроінтеграційних прагнень України.
Як підкреслив у своєму виступі директор департаменту Європейського Союзу МЗС України В.В. Ченцов, ставити питання про вибір між ЄС та Митним союзом «не зовсім коректно», оскільки існують відповідні заяви Верховної Ради України щодо інтеграційних намірів України, наслідком чого є підготовлена до підписання Угода про асоціацію Україна - ЄС, включаючи поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі, а також чітко висловлена зацікавленість у поглиблені співпраці з Митним союзом, як за формулою «3+1», так і на міжгалузевій основі. Виходячи з цього, МЗС не бачить «міжвекторного конфлікту» в тому, щоб розвивати співробітництво в усіх напрямках.
Упевненість в остаточності євростратегічного вибору України висловив також президент Українського союзу промисловців і підприємців, народний депутат А.К. Кінах, який назвав його «прагматичним варіантом інтеграції» та підкреслив, що від нього залежатиме місце України у світовому розподілі праці, маючи на увазі перспективи переходу від сировинної орієнтації до пріоритетного розвитку високотехнологічного виробництва. З такою точкою зору не погодився член-кореспондент НАН України, д. е. н. В.І. Мунтіян, який вважає, що у зв’язку зі зміною фінансової експансії на матеріальну, яка відбувається в глобальній економіці, помітно зростатиме значення ресурсних країн. Це стосується, в тому числі, країн Митного Союзу, який згодом перетвориться в єдиний економічний простір, а тому - зі стратегічних міркувань - Україна повинна брати участь в цьому об’єднані.
Завідувач відділом Національного інституту стратегічних досліджень к.е.н. І.В. Клименко представила на розгляд учасників «круглого столу» науково-аналітичну доповідь «Україна в інтеграційних процесах на пострадянському просторі: моделювання альтернатив», в якому запропоновано три сценарії економічного розвитку України, що передбачають 1) поступову, «м’яку» інтеграцію з МС (ЄЕС), 2) швидкий вступ, або «жорстку інтеграцію» та 3) збереження status quo у стосунках з МС з розширенням співробітництва з використанням формату ЗВТ та секторальною кооперацією. Як випливає з розрахунків, динаміка інтегрального індексу соціально-економічного розвитку за сценарієм 2 «Україна вступає до МС: жорстка інтеграція» є найгіршою серед всіх сценаріїв на всіх прогнозних періодах (до 2017 р.). Перший сценарій «Україна вступає МС: м’яка інтеграція» тільки у двох періодах (2016, 2017 рр.) перевищує базовий сценарій. Найбільш прийнятним сценарієм для України є сценарій 3 «Україна поза МС: status quo+», за яким інтегральний індекс є найвищим у всіх прогнозних періодах. За цим сценарієм Україна зберігає переваги відкритої до співпраці з основними партнерами країни, а також отримує вигоди від укріплення економічного суверенітету, що ґрунтується на стратегії розвитку диверсифікованої, енергоефективної економіки.
В.І. Мунтіян зауважив, що існують також інші дослідження та розрахунки (в тому числі вітчизняних вчених), які засвідчують наявність більших економічних переваг у випадку вступу України до Митного Союзу у порівнянні з варіантом вступу до Зони вільної торгівлі з ЄС.
У коментарях інших учасників засідання також зазначалося, що в аналітичний доповіді НІСД запропоновано підходи, що доводять неефективність політики «жорстких альтернатив» – або ЄС, або МС. Разом з тим, покращення відносин з країнами Митного Союзу і після створення ЗВТ з ЄС, зокрема поглиблення співпраці з країнами МС в рамках Угоди про ЗВТ, а також розвиток секторальної співпраці з країнами МС матиме довготривалий позитивний вплив на національну економіку. Оскільки розрахунки враховували лише наслідки дій, передбачені умовами угод про зони вільної торгівлі та про вступ до митного союзу, загальні ефекти виявилися незначними. Учасники засідання звернули увагу на те, що будь-які пропозиції або обіцянки, не зафіксовані в цих угодах (як, наприклад, можливість зниження ціни на природний газ з Росії для українських споживачів або надання пільгових кредитів), не повинні впливати на моделювання прогнозів інтеграційних процесів. Таким чином забезпечуватиметься «чистота експерименту», що дозволяє абстрагуватись від «політичної складової» економічного вибору.
Зокрема, колишній перший заступник Міністра закордонних справ України, а нині Президент консалтингової фірми Grant Thornton (Україна) к.ю.н. О.О.Чалий вказав на можливість участі України у створенні спільного європейського простору «від Лісабону до Владивостоку» у форматі «2+1»: «ЄС+Україна» + ЄврАзЕС». Цю ідею, щоправда висловлюючи не офіційну, а лише власну точку зору,підтримав радник-посланник Посольства Росії в Україні А.В. Воробйов, зауваживши, що можуть існувати й інші варіанти згаданого формату: або «ЄврАзЕС+Україна» + ЄС», або «ЄС+АврАзЕС» + Україна. «Що ж, як кажуть, від зміни місць доданків сума не змінюється. Хоча, звісно, змінюються зусилля, які потрібно прикласти для реалізації такого проекту», - зауважив заступник генерального директора Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова В.О. Чалий, зауваживши, що у України просто не має ресурсів на участь у двох альтернативних проектах (а тим більш – на їх поєднання). А тому питання про співробітництво з Митним союзом потрібно просто відкласти, зосередившись виключно на підготовці до підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
Окрему увагу було приділено питанням співробітництва в енергетичній галузі, що є закономірним, беручи до уваги важливість цієї теми, як для національної економічної безпеки, так і для співробітництва України з Росією і з країнами Європейського Союзу. Найбільш ґрунтовно на цьому питанні зупинилися Посол з особливих доручень І.В. Ніколайко та незалежний експерт з енергетичних питань О.В. Нарбут. Зокрема, представник МЗС нагадав, що у контексті інтеграції до європейського енергетичного простору Україна взяла на себе низку зобов’язань, які визначені, серед іншого, у Меморандумі про порозуміння від 1 грудня 2005 року та у рамках процесу приєднання до Договору про створення Енергетичного співтовариства. Європейська Комісія зацікавлена у модернізації газо-транспортної системи (ГТС) України, оскільки цей проект зміцнить економічну та енергетичну незалежність України та є значно менш затратним, ніж «Південний потік».
Зі свого боку, А.В. Воробйов запевнив, що по-справжньому конкурентних проектів «газпромівським» напрацюванням поки що не існує. А О.В. Нарбут, навпаки, акцентував на взаємовигідності використання вітчизняної газотранспортної інфраструктури для усіх сторін і попереджав, що спроби російського «Газпрому» розбудовувати три альтернативні «потоки» призведуть до того, що він сам «вилетить в трубу». Фактично, з такою точкою зору солідаризувався ст.н.сп. НІСД, к.е.н. Б.В. Соболєв, який нагадав, що за даними Міжнародного енергетичного агентства у першому кварталі 2013 року підтверджено наявність в регіоні Південної Австралії запасів сланцевого газу та нафти в еквіваленті 204 трлн барелів (що дорівнює сумарним запасам Саудівської Аравії, Росії, Ірану та Іраку). Таким чином, перспективи диверсифікації енергопостачання для України покращуються завдяки як внутрішнім, так і зовнішнім факторам. Крім того, відомий фахівець звернув увагу на те, що за роки існування СНД було укладено понад 600 економічних та коопераційних угод і було б доцільним здійснити їхню інвентаризацію та аналіз виконання, без чого важко говорити про реальну ефективність співробітництва на євразійському напрямку.
В контексті жвавого обговорення інтеграційних проблем з великою зацікавленістю були сприйняті виступи Заступника Голови Представництва Європейського Союзу в Україні М. Юрикової, Директора Дослідницького центру Словацької асоціації зовнішньої політики А. Дулеби, регіонального радника Європейської економічної комісії ООН М. Апостолова, які у своїх промовах не тільки поділились досвідом євроінтеграції інших країн, але й вказали на конкретні шляхи адаптації української системи зовнішньої торгівлі до загальносвітових стандартів.
Директор Інституту А.В. Єрмолаєв підсумував результати засідання робочої групи Національного конвенту, зазначивши, що Митний союз в населенням України сприймається виключно «як стосунки з Росією», в той час як проект «євразійське співтовариство» відсутній в масовій свідомості, на відміну від проекту «Європейський Союз». Отже українці ментально вже є в Європі, залишилося інтегруватися до Європи інституційно.
Закриваючі засідання І.В. Клименко подякувала всім присутнім за активну участь і ідеї, висловлені під час обговорення, і запросила всіх до подальшої співпраці, зокрема, у завершенні формування тексту Рекомендацій.
За результатами виступів учасників та дискусії було підготовлено РЕКОМЕНДАЦІЇ.