12 квітня 2013 р. у залі засідань Івано-Франківської обласної державної адміністрації відбулось друге сесійне засідання робочої групи «Регіональний розвиток та політика згуртування» на тему «Карпатський Єврорегіон: регіональна платформа інтеграції Україна – ЄС».
Засідання відбулось в рамках проекту «Національний Конвент України щодо ЄС» за участі Івано-Франківської ОДА та Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Проект розроблено Національним інститутом стратегічних досліджень, Українським незалежним центром політичних досліджень у партнерстві з Дослідницьким центром Словацької асоціації зовнішньої політики та за підтримки Slovak AID. Проект виконується під патронатом Адміністрації Президента України, Міністерства закордонних справ України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
На порядок денний засідання винесено обговорення наступних питань:
1. Оцінка прорахунків та здобутків співробітництва Україна – ЄС «Карпатський Єврорегіон».
2. «Карпатський форум» – українська платформа діалогу щодо перспектив розвитку Карпатського Єврорегіону.
3. Сценарії регіонального співробітництва: «Карпатський горизонт» чи суміжні міждержавні програми транскордонної співпраці Україна – ЄС.
4. Від Альпійського до Карпатського простору: шлях від ідеї до її реалізації.
5. Потенціал університетів як центрів створення професійно орієнтованої соціальної мережі для фахівців-практиків з питань регіонального розвитку.
У засіданні взяли участь посадовці міністерств та відомств України, іноземних дипломатичних представництв, провідні вітчизняні та зарубіжні експерти, представники місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування, неурядових організацій.
Відкриваючи засідання робочої групи, радник директора Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Лупацій зауважив, що захід присвячений двом основним питанням – усвідомленню ролі Івано-Франківської області у активізації роботи щодо розвитку Карпатського Єврорегіону та визначенню спільних для Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Чернівецької областей завдань щодо реалізації міжрегіонального співробітництва у межах Карпатського Єврорегіону. Володимир Лупацій наголосив, що транскордонне співробітництво регіонів України, Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії формує реальне підґрунтя щодо активізації інтеграції України до європейського простору.
Ігор Зварич, заступник голови Івано-Франківської ОДА акцентував увагу на провідній ролі Івано-Франківської області у розбудові співробітництва у межах Карпатського Єврорегіону та окреслив коло пріоритетних напрямів у сфері як міждержавної міжрегіональної співпраці, так і міжрегіонального співробітництва західних областей України, серед яких пріоритетного значення набувають: охорона довкілля, збереження лісового фонду Карпат, створення туристичного кластеру на території Українських Карпат, розвиток молодіжного громадського і культурного руху тощо. Характеризуючи основні соціально-економічні проблеми Карпатського Єврорегіону, Ігор Зварич наголосив на актуальності розробки та затвердження цільової державної Програми «Сталий розвиток Карпат».
Віктор Ткаченко, головний консультант-інспектор Головного управління з питань регіональної та кадрової політики Адміністрації Президента України зазначив, що формування та розвиток на території України єврорегіонів, у тому числі – Єврорегіону Карпати – є потужним майданчиком, на підґрунті якого відбувається прискорення євроінтеграційних процесів. Невід’ємними складовими цього є реалізація програмно-цільового підходу, активне залучення до реалізації програм регіонального розвитку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємницьких структур та громадськості. Удосконалення інституційного базису розвитку регіонів Віктор Ткаченко пов’язує з активним залученням до розробки та впровадження програм регіонального розвитку недержавних інституцій (у т. ч. громадських організацій, науково-аналітичних центрів), що мають досвід співпраці у цій сфері із закордонними партнерами та можуть запропонувати новітні, інноваційні підходи щодо вирішення нагальних соціально-економічних проблем регіонального розвитку. Єдність влади, підприємницьких структур та громадськості – запорука успішного розвитку Єврорегіону Карпати.
Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло передав учасникам вітання від директора НІСД Андрія Єрмолаєва та наголосив, що реалізація євроінтеграції України можлива лише за поступової інтеграції окремих регіонів нашої країни до єдиного європейського простору. У цьому процесі, на думку Ярослава Жаліла, ключову роль відіграють: капіталізація на регіональному рівні ресурсів та консолідація єдиного національного економічного простору, розвиток та інституціоналізація міжрегіонального співробітництва, налагодження ефективного міжнародного міжрегіонального та транскордонного співробітництва – що формує потужний фундамент для зростання конкурентоспроможності регіонів. У цьому контексті особливого значення набуває набуття Україною суб’єктності у Карпатському Єврорегіоні. Івано-Франківська область, акцентував увагу Ярослав Жаліло, має всі підстави для того, щоб сформувати потужну інституційну платформу для консолідації інтересів західних регіонів України у межах Карпатського Єврорегіону.
Анатолій Ткачук, голова Інституту громадянського суспільства (м. Київ), присвятив свій виступ висвітленню загальних тенденцій та системних проблем регіонального розвитку, про які, зокрема, йдеться у Щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України та у Національному плані дій. Особливу увагу Анатолій Ткачук акцентував на необхідності розробки нової Державної стратегії регіонального розвитку до 2020 року та законодавчому визначенні основ державної регіональної політики як невід’ємної складової соціально-економічної політики України. Серед системних проблем, що на думку Анатолій Ткачука гальмують збалансований регіональний розвиток та посилюють диспропорційність темпів післякризового відновлення економіки регіонів України – «ручне управління» та нерівномірність розподілу субвенцій. Особливу увагу Анатолій Ткачук приділив питанням оновлення та коригування існуючих стратегій регіонального розвитку відповідно до стратегічних пріоритетів регіонального розвитку ЄС, а для прикордонних регіонів – розробити нові стратегії на основі імплементації досвіду європейських країн – сусідів України.
В’ячеслав Негода, перший заступник директора Департаменту забезпечення взаємодії з Верховною Радою України та регіонами – начальник відділу територіальної організації влади Секретаріату Кабінету Міністрів України звернув увагу на існуючі можливості та перспективи регіонального розвитку прикордонних регіонів України в контексті залучення фінансування із спеціальних (структурних) фондів ЄС, визначив пріоритети міжрегіонального співробітництва у межах Єврорегіону Карпати з огляду на активізацію процесів євроінтеграції. В’ячеслав Негода навів переконливі аргументи щодо необхідності активізації підприємницької ініціативи на регіональному, місцевому рівні. Визначив вплив успішної реалізації програм транскордонного співробітництва Україна – ЄС на темпи післякризового відновлення соціально-економічного розвитку регіонів України. Як зазначив В’ячеслав Негода, Карпатський Єврорегіон може створити надзвичайно потужний фундамент для налагодження ефективної міждержавної міжрегіональної співпраці та реалізації євроінтеграційних прагнень України.
Зіновій Бройде, радник голови Чернівецької обласної державної адміністрації наголосив, що територіальна співпраця країн у межах Карпатського Єврорегіону на сьогодні, як правило, реалізується у двосторонньому форматі на рівні «точкових проектів», а також у рамках конкретизованих цільових програм у транскордонній, екологічній, гуманітарній, культурній сферах. Такий підхід має й позитивні результати: залучення України до дії Карпатської конвенції та Рекомендації 296 «Сталий розвиток гірських регіонів та досвід Карпатських гір» Конгресу місцевих та регіональних влад Європи. Поряд з цим, потенціал єдиного Карпатського простору як підґрунтя формування збалансованого регіонального розвитку та впровадження стратегії євроінтеграції України залишається не задіяним повною мірою, що вимагає активних заходів регіонального управління.
Особливу увагу Зіновій Бройде приділив ролі Єврорегіонів у формуванні основ сучасної Європи регіонів, потенціалу Єврорегіонів щодо стимулювання регіонального розвитку. Як приклад – Альпійська та Карпатська конвенції із забезпечення сталого соціально-економічного і просторового регіонального розвитку. На сьогодні, зазначив З. Бройде, все більшого значення для регіонального розвитку України набуває Дунайська стратегія, що вбирає у себе найкращий європейський досвід трансрегіонального розв’язання спільних проблем регіонального розвитку. Поширення та зміцнення потенціалу Єврорегіонів є перспективним та корисним для системного розвитку України як європейської держави.
Марія Ткачук, начальник Управління з упровадження економічних реформ, євроінтеграції та інвестицій Івано-Франківської ОДА представила ґрунтовну характеристику основних соціально-економічних та екологічних проблем Івано-Франківської області, акцентувала увагу на низці міжнародних проектів, започаткованих на рівні області та спрямованих на вирішення системних проблем соціально-економічного, культурного, екологічного розвитку регіону, серед яких – спорудження Міжнародного молодіжного центру зустрічей молоді України та Польщі, відновлення астрономічної обсерваторії Прикарпатського університету імені В. Стефаника, розробка і створення «Інституту Карпат», проведення конференцій з циклу «Європа Карпат», покращення якості медичних послуг для населення та розвиток електронної системи обміну інформацією в регіоні тощо.
Володимир Горбовий, голова Правління Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна» зауважив, що важливим аспектом, пов’язаним з розвитком співпраці на території Карпат є функціонування відповідних, професійних структур співпраці. Єдиною до цього часу спробою створення таких надрегіональних структур стала підтримана у 1993 році ініціатива щодо створення Міжрегіональної Асоціації Карпатський Єврорегіон. Водночас, низький рівень дієздатності цієї інституції, на думку В. Горбового, пов'язаний з політичним характером даного об’єднання, створенням його «згори» та відсутності дієвої підтримки з боку громадськості; відсутності системної фінансової підтримки роботи цього інституту з боку ЄС. В. Горбовий акцентував увагу на стратегічній ініціативі «Карпатський Горизонт 2020». Обґрунтував доцільність розробки та реалізації окремої операційної програми ЄС для регіону Карпат на наступну фінансову перспективу. Серед очікуваних результатів реалізації концепції «Карпатський Горизонт 2020» В.Горбовий відзначив: створення передумов для сталого гармонійного розвитку Карпат та підвищення рівня життя населення; посилення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості територій Карпат шляхом упровадження єдиних стандартів у рамках усього регіону; підвищення іміджу регіону українських Карпат на європейській арені тощо.
Юрій Романюк, голова постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, управління комунальною власністю, розвитку малого та середнього бізнесу Івано-Франківської обласної ради зауважив, що динамічний розвиток транскордонного та міжрегіонального співробітництва у Західній Україні, на території української частини Карпатського Єврорегіону гальмує неналежний стан дорожньої інфраструктури, бар’єрний характер візової політики ЄС, непрозорість системи державних тендерів, неефективне використання коштів, призначених для стимулювання регіонального розвитку. Першочерговим завданням регіональної політики у Івано-Франківській області, на думку Ю. Романюка має стати реалізація системи проектів, у тому числі на рівні транскордонного та міжрегіонального співробітництва, спрямованих на побудову сучасної системи очисних споруд у басейні річки Прут, модернізація гірських мостів та вдосконалення дорожньої інфраструктури.
Сергій Устич, директор Інституту транскордонного співробітництва (м. Ужгород) навів докладну характеристику системних проблем та визначив перспективи розвитку Карпатського Єврорегіону з огляду на 20-ту річницю його функціонування, акцентував увагу на необхідності його реорганізації. Серед стратегічних пріоритетів реорганізації Карпатського Єврорегіону С. Устич відзначив необхідність дотримання принципів інноваційності, раціонального використання накопиченого інституційного досвіду розвитку Єврорегіону Карпати; необхідність задіяння механізмів підтримки та розвитку транскордонного співробітництва, запровадження механізмів диверсифікації економічної діяльності суб’єктів Єврорегіону Карпати тощо. Для модернізації Карпатського Єврорегіону, на думку С.Устича, доцільним є вивчення досвіду функціонування Єврорегіону Карелія, основними ознаками роботи якого є відсутність бюрократичних перешкод, простота структури управління, диверсифікація джерел фінансування, наявність потужної інституційної підтримки, дотримання засад політики макроекономічної стабілізації тощо.
Ректор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ігор Цепенда акцентував увагу на перспективах та можливостях, які відкриваються для західних регіонів України з огляду на розвиток та функціонування Карпатського Єврорегіону, у т.ч. у гуманітарній сфері. На думку І. Цепенди, налагодження тісної взаємодії Івано-Франківської області з країнами ЄС у сфері реалізації культурних та гуманітарних проектів відкриває новий пласт євроінтеграції для України. І. Цепенда навів яскраві приклади – роботу Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника щодо розбудови Міжнародного молодіжного центру зустрічей молоді України та Польщі (село Микуличин, Івано-Франківська область), відновлення роботи Астрономічної обсерваторії Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника на горі Піп Іван (верховинський р-н, Івано-Франківська область). Такі проекти, на думку І.Цепенди, мають конструктивний характер, сприяють розвитку та реалізації транскордонних наукових та освітніх проектів із залученням провідних вищих навчальних закладів Карпатського Єврорегіону, виховують молодь та надають студентству ціннісні орієнтири щодо переваг євроінтеграції України.
Оксана Мельничук, радник директора Національного інституту стратегічних досліджень присвятила свій виступ соціокультурному виміру євроінтеграційної стратегії України та акцентувала увагу на важливості креативної економіки для розвитку держави, оскільки у ХХІ ст. до 4 % світового ВВП створюють саме творчі індустрії. Одним із ключових завдань щодо стимулювання підприємницької активності у межах Карпатського Єврорегіону, створення нових робочих місць, на думку О.Мельничук, є розвиток народних промислів та ремесел, виявлення та активізація етнічного творчого потенціалу, залучення до цього процесу наявного потенціалу транскордонного співробітництва. На думку О.Мельничук, творчий потенціал мешканців міст та регіонів є вагомим ресурсом розвитку території (що за значенням відповідає природним та фінансовим ресурсам). Продумана та виважена соціокультурна державна та регіональна політика, розвиток креативних індустрій на місцевому, територіальному рівні є невід’ємною складовою регіонального розвитку України у межах Карпатського Єврорегіону.
Янка Бур’янова, Генеральний консул Словацької Республіки у м. Ужгороді акцентувала увагу на важливості проблематики засідання «Карпатський Єврорегіон: регіональна платформа інтеграції Україна – ЄС» для реалізації стратегічних завдань Національного Конвенту України щодо ЄС, розвитку дружніх українсько-словацьких відносин. Янка Бур’янова наголосила, що для Словацької Республіки Україна традиційно залишається стратегічним партнером. Словацька Республіка схвалює прагнення України щодо євроінтеграції, підтримує та буде й надалі підтримувати двостороннє співробітництво країн у всіх сферах міжнародних відносин. Інструменти співпраці України та Словацької Республіки у межах «Карпатського Єврорегіону» формують сприятливі умови для опрацювання Україною інституційного досвіду євроінтеграції.
Віце-консул Генерального консульства Румунії у м. Чернівцях Деніса Габор наголосила на пріоритетному значенні Карпатського Єврорегіону для Румунії. Особливого значення для країн Карпатського Єврорегіону, на думку Деніси Габор набуває розвиток транскордонного співробітництва, спільне освоєння та захист екології гірських територій, розвиток «зеленого туризму» у сільській місцевості. Країни Карпатського Єврорегіону, у тому числі – Румунія, усвідомлюють необхідність спрощення візового режиму з Україною для стимулювання розвитку людських контактів, налагодження конструктивної співпраці громад, активізації підприємництва, у т.ч. у сфері транскордонного співробітництва та прискорення євроінтеграційних процесів.
Петро Комар, завідувач навчально-методичного відділу у Західному регіоні Державної служби фінансового моніторингу акцентував увагу присутніх на наявних у західних регіонах України потужних ресурсів (матеріальних, фінансових, людських) та на внутрішніх резервах досягнення збалансованого розвитку Карпатського Єврорегіону. П. Комар окреслив ключові стратегічні напрями удосконалення регіональної політики у Карпатському Єврорегіоні на період 2014–2020 рр. Особливу увагу П.Комар приділив питанням боротьби з корупцією, віднайденню шляхів вирішення проблем трудової міграції, дієвості механізмів детінізації бізнесу та протидії відтоку фінансових ресурсів у офшорні зони, їх задіяння на потреби розвитку регіонів України. Прозорість та легальність фінансових потоків, законність фінансового обігу є запорукою створення нових робочих місць, розвитку підприємництва, невід’ємною складовою реалізації євроінтеграційних прагнень України.
Микола Борець, керуючий справами Чернівецької обласної ради зазначив, що створення та функціонування єврорегіонів, у тому числі Карпатського Єврорегіону, до складу якого входять Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська та Львівська області сприяє активізації та розвитку транскордонного співробітництва. М. Борець звернув увагу на низку системних проблем, що гальмують розвиток транскордонного співробітництва України та країн ЄС, у т.ч. недосконалість транспортної та прикордонної інфраструктури, незначна частка українських проектів у програмах транскордонного співробітництва ЄС, недостатність економічного складника у реалізованих транскордонних проектах, відсутність урахування стратегічних пріоритетів розвитку Карпатського Єврорегіону в контексті прискорення процесів євроінтеграції.
Галина Литвин, виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна» наголосила, що сучасний етап розвитку єврорегіонів надає для країн – членів єврорегіону реальні можливості досягти вищого рівня регіонального розвитку, віднайти інноваційні шляхи вирішення спільних соціально-економічних, екологічних, гуманітарних проблем. Для української сторони Карпатського Єврорегіону серед короткострокових пріоритетів розвитку Г.Литвин відзначила доцільність розробки Концепції інфраструктурного забезпечення розбудови кордону між Україною та країнами – членами ЄС (Республікою Польща, Румунією, Словацькою Республікою та Угорщиною), у якій слід передбачити створення міжнародних автомобільних, пішохідних та залізничних пунктів пропуску через державний кордон через кожні 30 км. На довгострокову перспективу – в Україні доцільно забезпечити імплементацію інституційно-правового базису функціонування програми «Альпійський простір» (The Alpine Space Programme), визначених у межах Альпійської конвенції (Alpine Convention) стратегічних пріоритетів регіонального розвитку, у т.ч. у частині підвищення конкурентоспроможності гірського транскордонного регіону, збереження культурної спадщини, задіяння інноваційних механізмів стимулювання розвитку периферійних, гірських територій, підвищення їх локальної доступності тощо. Г. Литвин наголосила на необхідності доопрацювання, подальшого просування та затвердження стратегічної ініціативи польської та української частини Карпатського Єврорегіону «Карпатський горизонт», а на перспективу – забезпечити розробку та ухвалення програми «Карпатський простір» (із наданням їй статусу операційної програми ЄС).
Петро Жук, старший науковий співробітник відділу регіональної екологічної політики Інституту регіональних досліджень НАН України запропонував запровадити спеціальний режим інвестування в українській частині Карпатського Єврорегіону, створити зони пріоритетного розвитку. П. Жук зазначив, що, на порядку денному – підготовка проектів відповідних нормативно-правових документів та розробка концепції впровадження спеціального правового режиму господарської діяльності у гірській зоні Українських Карпат, у т.ч. на основі опрацювання можливості запровадження економічних преференцій (податкових, митних, амортизаційних та ін.) для суб’єктів малого, середнього бізнесу, які створюють нові робочі місця з метою працевлаштування місцевих мешканців, збільшують виробництво товарів, робіт і послуг у екологічно-зорієнтованих проектах та видах економічної діяльності, пов’язаних з впровадженням концепції сталого регіонального розвитку.
Марина Талько, голова громадської організації «Гармонія» (м. Ізмаїл) підкреслила провідну роль розробки та реалізації культурних проектів для регіонального розвитку. Адже нова модель української національної ідентичності, політика формування якої відповідає євроінтеграційному курсу України відзначається активним залученням культурної складової. М.Талько акцентувала увагу на спільних проблемах функціонування та розвитку Єврорегіонів в Україні, пошуку та віднайденню дієвих механізмів їх вирішення. Особливу увагу М.Талько приділила ролі Дунайської стратегії, «Дунайського коридору» щодо активізації процесів євроінтеграції України.
Геннадій Микитка, президент громадської організації «Центр європейської інтеграції» м. Івано-Франківськ зазначив, що у межах Карпатського Єврорегіону доцільним є відродження й розвиток сільськогосподарських міні кластерів, прикладом якого є проект щодо розвитку відгінного вівчарства, що має на меті популяризацію культури та вівчарських традицій у Карпатах, маркетингову підтримку органічного виробництва на регіональному рівні, виробництва екологічно чистих продуктів. Г.Микитко акцентував увагу на необхідності розвитку органічного сільського господарства, підтримки та захисту екологічних та культурних цінностей Карпат.
Світлана Біла, завідувач відділу регіонального розвитку Національного інституту стратегічних досліджень наголосила на необхідності використання переваг налагодженої територіальної співпраці учасників Карпатського Єврорегіону у межах «точкових проектів» та забезпечення на цій основі поступового переходу України до використання переваг комплексного міждержавного міжрегіонального, інтеррегіонального та міжрегіонального співробітництва у прикордонній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній сферах, з наданням пріоритетності сфері соціально-економічного розвитку територій, створенню транскордонних кластерів, активізації економічного співробітництва та розвитку підприємництва, створенню нових робочих місць на місцевому, регіональному рівні. С.Біла зазначила, що розробка спільної стратегії Україна – ЄС щодо розвитку Карпатського Єврорегіону (2014 – 2020 рр.), практичне впровадження ініціативи «Європа Карпат» має стати реальною основою активізації процесів регіонального розвитку та формування потужної платформи євроінтеграції України.
Підсумки засідання робочої групи Національного конвенту підвів В. Лупацій, який подякував присутнім за участь і увагу, та ще раз наголосив на перспективності реалізації спільних україно-європейських регіональних проектів.
За результатами виступів учасників та дискусії було підготовлено РЕКОМЕНДАЦІЇ.