Директор НІСД Олександр Литвиненко та заступник директора НІСД Ярослав Жаліло взяли участь в публічній дискусії на тему: «Чому аналітичні центри мають значення у часи кризи»

Поділитися:

29 січня директор Інституту Олександр Литвиненко та заступник директора – керівник центру економічних та соціальних досліджень Ярослав Жаліло взяли участь в публічній онлайн-дискусії на тему: «Чому аналітичні центри мають значення у часи кризи», організованій Українським центром економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова.

Під час дискусії було презентовано «Світовий рейтинг аналітичних центрів – 2020», підготовлений Програмою дослідження аналітичних центрів та громадянського суспільства Університету Пенсильванії. НІСД традиційно увійшов до першої двадцятки з 90 аналітичних центрів з України, які розглядалися в рейтингу.

У своєму виступі пан Литвиненко, зазначив, що надзвичайно важливим є те, що і українські аналітичні центри, і НІСД розширюють присутність в інформаційному просторі, збільшується кількість публікацій та виступів українських аналітиків, зокрема, експертів НІСД, англійською мовою на провідних світових майданчиках. Це найважливіший успіх цього року! 

Виступаючи в дискусії, Ярослав Жаліло відзначив високу роль аналітичних центрів у зниженні невизначеності, притаманної сучасному суспільству. Проте, на його думку, це можливо лише у разі наявності системних досліджень та участі аналітичних центрів у комплексній осмисленості дійсності. Фрагментарність розробок, навпаки, спроможна посилити суспільні контрасти, соціальну напруженість, спричинятись до неоптимальних управлінських рішень. Тематика аналітичних досліджень залежить від фінансування центрів. Покладаючись переважно на грантове фінансування на проєктних засадах, аналітичні центри можуть втрачати таку системність, і навіть отримані в ході реалізації проєктів результати можуть втрачатися через відсутність тяглості дослідницьких «команд» та слабку комунікацію між центрами.

Тому, на думку пана Жаліла аналітичним центрам потрібно прагнути до системності їхніх досліджень.

Для цього, зокрема, можуть бути корисними:

  • інформування потенційних грантодавців (у процесі участі українських експертів у міжнародних заходах) щодо реального спектру проблем, які потребують дослідження в Україні, для можливого розширення тематики грантів;
  • запровадження підтримки спільних досліджень аналітичних центрів, можливо – на основі грантового фінансування від українського уряду;
  • заохочення комунікації аналітичних центрів для обмінів результатами досліджень;
  • залучення аналітичних центрів до оновленої системи підготовки та атестації наукових кадрів – для посилення сталості дослідницьких команд.