Національний інститут стратегічних досліджень 18 квітня 2013 р. в рамках роботи Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України, провів засідання «круглого столу» на тему: «Про стан розвитку громадянського суспільства в Україні. Громадянська активність як фактор і ресурс модернізації України» з презентацією однойменної щорічної аналітичної доповіді, підготовленої НІСД на виконання Указу Президента України «Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації» від 24 березня 2012 р. № 212/2012. Це вже друга доповідь за даною тематикою. Перша була підготовлена й оприлюднена у 2012 році.
До обговорення були запропоновані питання, винесені в назви розділів доповіді:
1. Зміни політико-правового середовища та їх вплив на розвиток громадянського суспільства в Україні.
2. Фактори формування суспільної активності та сучасні практики громадської самоорганізації.
3. Взаємодія органів державної влади та інститутів громадянського суспільства: основні тенденції, потенціал реалізації.
4. Участь інститутів громадянського суспільства у формуванні та реалізації місцевої політики: сучасні можливості та напрями реформування.
Доповідь презентував Директор НІСД А.В. Єрмолаєв. У заході прийняли участь Радник Президента України - Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України, голова Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства М.І. Ставнійчук, члени авторського колективу – співробітники НІСД, державні та громадські експерти. До участі у дискусії були запрошені науковці та представники органів державної влади, громадських об’єднань, експерти недержавних аналітичних і дослідницьких центрів.
Директор НІСД А.В. Єрмолаєв під час презентації доповіді на засіданні Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства відзначив, що цьогорічна Доповідь продовжує започатковану минулого року дослідницьку традицію, водночас, більш рельєфно відображає низку нових тенденцій розвитку громадянського суспільства в сучасній Україні. Отже, авторський колектив Доповіді сфокусував увагу як на позитивних змінах, так і на перепонах, інерційних явищах, що уповільнюють його розвиток. Структурно Доповідь побудована таким чином, щоб максимально відобразити особливості змін політико-правового середовища та їх впливу на розвиток громадянського суспільства, впровадження сучасних практик громадської самоорганізації, нинішній стан взаємодії органів влади та громадських об’єднань, їх участі у формуванні та реалізації місцевої політики. У Доповіді доводиться, що одним із найсуттєвіших каталізаторів змін є інституалізація державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства. Тому, у своєму виступі А.В. Єрмолаєв особливо відзначив утворення у минулому році Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства, затвердження Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянської політики та Плану першочергових заходів щодо її реалізації. У своєму виступі Директор НІСД також коротко охарактеризував стратегічні пріоритети розвитку громадянського суспільства, висвітлені у кожному з розділів Доповіді, та наголосив на тому, що зроблені в ній висновки носять практичний характер й містять конкретні рекомендації, спрямовані на розв’язання існуючих проблем. На завершення свого виступу, А.В. Єрмолаєв акцентував увагу учасників засідання Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства на тому, що авторський колектив Доповіді буде вдячний присутнім за всі зауваження і побажання, конкретні пропозиції щодо формату та змістовного наповнення наступної Доповіді, що супроводжуватиме щорічне Послання Президента України до українських парламентарів.
Безпосереднє обговорення Доповіді було розпочате під час проведення засідання «круглого столу» вступним словом завідувача відділу стратегій розвитку громадянського суспільства НІСД, доктора політичних наук О.А. Корнієвського, який зазначив, що це вже друга Доповідь за даною тематикою. На відміну від першої, в ній значно розширено коло досліджених проблем та проаналізованих масивів джерел і статистичних даних, удосконалена структура, залучена більша кількість громадських експертів. Разом з тим, не слід забувати, що Доповідь за своїм форматом має зосереджуватися на ключових проблемах й не може охопити абсолютно всі актуальні питання пов’язані з процесами становлення громадянського суспільства в Україні. На завершення свого виступу О.А. Корнієвський закликав усіх присутніх до активної участі в роботі круглого столу та плідної дискусії.
Директор громадської організації «Одеський суспільний інститут соціальних технологій», кандидат політичних наук А.С. Крупник торкнувся питання можливого формату Доповіді у наступному році, запропонувавши виділити в ній регіональний аспект. З цією метою, на його думку, доцільно було б залучити до написання тексту Доповіді регіональні філіали НІСД. Доповідь, має бути не самоціллю, а інструментом для діяльності, висловив своє переконання виступаючий, а тому треба зосередитися на практичній імплементації висновків, що містяться у Доповіді.
Керівник Департаменту аналітики та соціологічних досліджень Українського Фонду Демократії «Спочатку люди», доктор політичних наук Л.Є. Смола сказала, що їй дуже приємно бачити використання даних досліджень її організації у матеріалах Доповіді. Вона розповіла, що останнім часом брала участь у проведенні 17-ти "круглих столів" у різних регіонах України. Набутий таким чином досвід свідчить, що в нашому суспільстві існує дуже поверхневе розуміння сутності громадянського суспільства, тому є необхідність провести «певний лікнеп». Вона назвала також серйозною проблемою відсутність належної комунікації між самими організаціями громадянського суспільства. Для інтенсифікації просвітницької роботи, вважає Л.Є. Смола, важливою є «наявність в Доповіді позитивних практик» з метою їх популяризації та поширення. Зупинившись на проблемі недостатньої відкритості при формуванні та функціонуванні деяких громадських рад на місцевому рівні Л.Є. Смола відзначила, що вони стали «закритими клубами». Важливим для покращення комунікації всередині громадянського суспільства, на її думку, стало би створення спеціальних «місць ком’юніті», де громадські активісти мали б змогу спілкуватися між собою та обмінюватися позитивним досвідом, вельми актуальним завданням –поширення заходів за допомогою сучасних інформаційно-комунікативних технологій.
Директор Аналітичного центру вивчення суспільства, доктор соціологічних наук С.П. Барматова зазначила, що Доповідь лише виграла б, якби до неї був би включений розділ про розвиток ЗМІ як інституту громадянського суспільства в Україні. На її думку, у тексті наступної Доповіді потребує серйозного розгляду стан правової та політичної культури громадян України, передумови та чинники створення культури громадянства. На переконання виступаючої, фахівці у цій галузі мають стати не лише дослідниками, але й організаторами громадянського суспільства. С.П. Барматова також розповіла про позитивний досвід Російської Федерації з розроблення доповідей про стан розвитку громадянського суспільства, реалізації на державному рівні спеціальної освітньої програми для підготовки керівників «третього сектору».
Голова Запорізької обласної громадської організація «Народний захист» Заболотна Н.О. детально зупинилася на аналізі практики формування й діяльності громадських рад на місцевому рівні, зокрема, на прикладі Запорізької області. Вона поділилася, як власними спостереженнями, так і висновками зробленими на основі моніторингу діяльності громадських рад у Запорізькій області. Однією з суттєвих проблем, на її думку є фінансування з бюджету переважно тих громадських організацій, які входять в громадські ради, що створюються органами виконавчої влади з наближених до себе людей. Не зовсім правомірним, на її погляд, є те, що голова громадської ради може виражати думку всієї ради. Ускладнює роботу громадських рад досить поширене членство одних й тих самих людей одразу в кількох радах.
Професор кафедри політології, соціології та соціальної роботи Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», доктор соціологічних наук П.В. Кутуєв зупинився на питанні розвитку мас-медіа у недержавному секторі й висловив думку, що свобода слова при цьому має поєднуватися з відповідальністю. Як приклад, він привів досвід Великобританії, де громадськість підтримала пропозицію щодо введення певних форм контролю за ЗМІ. У зв’язку з цим, П.В. Кутуєв зазначив, що розвиток громадянського суспільства несе в собі певні ризики для демократії.
Керівник програм громадської організації «Український незалежний центр політичних досліджень» М.В. Лациба звернув увагу на те, що зміни політико-правового середовища громадянського суспільства (зокрема, його законодавче забезпечення) пішли вперед, а практика їх втілення поки що відстає. На його думку, більш посиленої уваги потребують розвиток громадянської етики та практики громадянської поведінки. Зупинившись на досвіді реалізації Постанови КМУ № 996 зі створення громадських рад, М.В. Лациба зазначив, що не всі положення цієї постанови виявилися сприятливими для налагодження ефективної роботи. Тому виникла потреба обговорити можливість внесення змін та доповнень до деяких норм вказаної постанови. З іншого боку існує й позитивний досвід практичної реалізації нових законів, зокрема, Закону України «Про доступ до публічної інформації», дворічна практика застосування якого змінила ситуацію на краще у сфері відкритості й публічності влади. На думку М.В. Лациби, заслуговує на увагу досвід Канади по організації консультацій з громадськістю, який можна було б використати і в Україні.
Заступник Керівника Головного Управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України В.О. Кулик також звернувся до досвіду практичної реалізації Постанови КМУ № 996 зі створення громадських рад, нагадавши, що під час її розробки були максимально враховані побажання громадських організацій. У зв’язку з цим, він виокремив дві серйозні проблеми: відповідальності самих організацій громадянського суспільства та їх неоднорідність, що дає змогу маніпулювання ними. Зокрема, доповідач, згадав про негативну практику «рейдерських атак» на громадські ради. Погоджуючись з необхідністю внесення змін до Постанови КМУ № 996, В. О. Кулик підкреслив, що робота багатьох громадських рад носить формальний характер. На його думку, деякі громадські ради не виправдовують себе як інструмент консультацій з громадськістю. Тому, необхідно запроваджувати інші форми демократії участі: опитування, плебісцити. В.О. Кулик відзначив, що ефективній взаємодії між організаціями громадянського суспільства та органами державної влади заважають недостатній фаховий рівень експертної спільноти, інерція з боку державних службовців, імітація ними діалогу з інституціями громадянським суспільством.
Президент Асоціації «Міжнародний науково-освітній центр» Л.Д. Черватюк акцентувала увагу на тому, що однією з найменш контрольованих ланок у діяльності громадських рад є їх формування, особливо, діяльність ініціативних груп з їх створення. Саме тут закладені найбільші ризики. З метою убезпечення від них Л.Д. Черватюк закликала підтримати пропозицію Міністерства юстиції України щодо створення громадських третейських судів, які могли б вирішувати спірні питання при формуванні громадських рад.
Директор громадської організації «Одеський суспільний інститут соціальних технологій», кандидат політичних наук А.С. Крупник у своєму повторному виступі сформулював низку конкретних пропозицій: здійснити розроблення інструментарію для громадського експертного середовища; започаткувати видання журналу «Громадянське суспільство» як фахового за кількома спеціальностями; затвердити стратегію громадянської освіти; забезпечити максимальну відкритість діяльності громадських рад (зокрема, впровадивши в них ротацію кадрів та статус членів з дорадчим голосом); підвищити роль НІСД як центра дослідження громадянського суспільства. Регіональні філіали НІСД, на його переконання, мають стати акумуляторами аналітичного потенціалу експертного середовища у своїх регіонах.
Старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України, кандидат соціологічних наук А.О. Зоткін, спираючись на дані багаторічного соціологічного моніторингу українського суспільства констатував, що в Україні багато в чому «фасадний характер» має не лише демократія, але й громадянське суспільство. На обґрунтування своєї тези він навів конкретні соціологічні дані, що свідчать про низький ступінь довіри громадян до громадських організацій та незначний рівень залучення до їхньої діяльності. За висновком А. О. Зоткіна, зростання громадської активності має стати базою розвитку реального, а не «фасадного» громадянського суспільства.
Старший науковий співробітник сектору державно-громадської взаємодії відділу стратегій розвитку громадянського суспільства НІСД, кандидат політичних наук П.Ф. Вознюк зазначив, що громадянська активність носить ситуативний характер. Він також застеріг від перебільшених суспільних очікувань від дієвості громадянського суспільства, які продукуються міфологемою громадянського суспільства, що стає не менш поширеною, ніж міфологема євроінтеграції.
Завідувач відділу стратегій розвитку громадянського суспільства НІСД, доктор політичних наук О.А. Корнієвський у своєму заключному слові коротко підбив підсумки «круглого столу»; зазначивши, що всі конструктивні ідеї та цікаві пропозиції його учасників будуть враховані при подальшій роботі над наступними доповідями, подякував їм за активну роботу й закликав до подальшого співробітництва.