24 лютого 2012 р. Національним інститутом стратегічних досліджень спільно з Національною комісією радіаційного захисту населення України та Програмою Європейської комісії із запобігання, готовності та реагування на природні та техногенні катастрофи (PPRD East) проведено засідання "круглого столу" "Проблеми поводження з промисловими відходами, що містять природні радіонукліди".
В обговоренні взяли участь представники органів державної влади, Програми розвитку ООН в Україні, міжнародних організацій, науковці та аналітики, представники засобів масової інформації.
Засідання відкрив радник директора Національного інституту стратегічних досліджень, д.т.н., професор Анатолій Качинський.
У вступному слові він відзначив, що це вже четвертий круглий стіл з проблем екологічної безпеки, який проходить у Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД). Це свідчить про те, що екологічна тематика відновилась у НІСД. Він також зазначив, що завдяки спільним зусиллям НІСД, Програми Європейської комісії із запобігання, готовності та реагування на природні та техногенні катастрофи, а також Міністерства екології та природних ресурсів України вдалося привернути увагу та певною мірою поліпшити ситуацію у Калуській промислово-міській агломерації. А. Качинський запросив учасників засідання до конструктивної роботи і висловив сподівання, що пропозиції будуть враховані при підготовці матеріалів для глави держави.
Експерт Програми Європейської комісії із запобігання, готовності та реагування на природні та техногенні катастрофи (PPRD East) Михайло Малков наголосив на важливості проблеми, що винесена на обговорення під час засідання "круглого столу."
Для успішного її розв’язання в першу чергу необхідно провести аналіз усіх наявних хвостосховищ і після цього визначити рівень екологічних ризиків та загроз для населення. Оскільки коштів в державі на вирішення подібних екологічних проблем не вистачає, вкрай необхідно залучати інвесторів. В цьому контексті потрібно зробити інвентаризацію законодавства у цій сфері і на цій основі визначити необхідні кроки для залучення бізнесу до вирішення екологічних проблем. М. Малков особливо наголосив на важливості того, щоб бізнес із переробки відходів хвостосховищ став інвестиційно привабливим.
Голова Комітету комплексного аналізу безпеки гірничовидобувної та переробної промисловості, поводження з радіоактивними відходами та їх впливу на населення та навколишнє природне середовище Національної комісії радіаційного захисту населення України, член-кореспондент НАНУ Георгій Лисиченко наголосив на важливості проведення спільного засідання круглого столу, під час якого будуть розглядатися питання поводження з відходами, пов’язані з хімічною та урановою промисловістю.
Він також висловив сподівання, що учасникам засідання буде цікаво почути інформацію про ситуацію на уранових об’єктах колишнього виробничого об’єднання «Придніпровський хімічний завод» у м. Дніпродзержинськ. У цьому місті накопичився цілий комплекс екологічних проблем, хвостосховища підприємства перебувають у аварійному стані. Не зважаючи на прийняття Державної екологічної програми із вирішення актуальних проблем уранового виробництва, її виконання залишається недостатньо ефективним.
Із доповіддю «Аналіз змін екологічного стану геологічного середовища під впливом джерел природних радіонуклідів» виступив головний науковий співробітник НІСД, д.т.н. Євгеній Яковлєв.
Він зазначив, що сьогодні надходження природних радіонуклідів переважно пов’язані з діяльністю гірничодобувного комплексу. Загальна кількість відходів в Україні становить 35 млрд. т, переважна частина яких складають відходи промисловості, побутові відходи займають лише 3%. Крім того, в даний час ми не маємо вірогідних оцінок балансового стану відходів із природними радіонуклідами (ПРН). Промислові відходи є провідними чинниками надходження ПРН у навколишнє середовище у місцях видобутку, переробки і накопичення відходів мінеральної сировини.
ПРН формують техногенні геохімічні поля разом з радіонуклідним забрудненням ЧАЕС, підземними ядерними вибухами та гірничо-видобувним комплексом. Є. Яковлєв наголосив, що геологічне середовище має активне збільшення природних і техногенних радіогеохімічних полів ПРН, а глобальні зміни клімату (потепління, збільшення опадів) будуть сприяти міграції ПРН та розширенню їх радіогеохімічних полів.
Тому зараз існує нагальна необхідність інвентаризації (картування) полів ПРН, виділення небезпечних ділянок уран-238, радій-226, радон-226. НКРЗУ разом з НАНУ, Мінприроди, МОЗ та ін. доцільно розглянути питання удосконалення моніторингу шляхів надходження ПРН у навколишнє середовище. Є. Яковлєв також зазначив, що Мінприроди разом з Міненерговугілля та ін. надрокористувачами доцільно розглянути питання щодо підвищення рівня радіоекологічної безпеки вуглевидобувних, нафтогазових басейнів та інших місць видобутку, переробки і накопичення відходів мінеральної сировини.
Директор департаменту екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України Олександр Соколов у своїй доповіді розповів про сучасний стан і актуальні проблеми державної політики у сфері поводження з промисловими відходами.
Він зазначив, що починаючи з 2009 року, департамент екологічної безпеки зіткнувся з проблемою, коли держава, яка має найбільший у Європі показник обсягу відходів на душу населення, не має системного підходу управління цими відходами. Для проведення інвентаризації відходів спочатку були відібрані Запорізька та Херсонська області, а після цього почалася робота з розробки балансу всіх відходів в Україні, безпечних та небезпечних. О. Соколов звернув увагу, що в Україні практично відсутні ліміти на утворення та розміщення відходів. За останні 5 років лише 23% підприємств, що утворюють відходи, отримують ліміти. Інші 77% перебувають практично у тіні.
Зараз склалася ситуація, коли щороку в Україні утворюється 430 млн т промислових і побутових відходів і ми достовірно не знаємо, які з них високотоксичні, і як з ними поводитися. Крім того, у нас немає технологій, за допомогою яких можна було б переробляти чи знищувати ці відходи. Він також зазначив, що на сьогоднішній день в державі є 365 ліцензіатів, які мають право займатися високотоксичними відходами. Із цієї кількості лише 58 мають ліцензії на обробку та переробку відходів і ні одного – на утилізацію відходів. О. Соколов звернув увагу, що вкрай важливим завданням є протягом найближчих 15 років звести утворення нових відходів в Україні до 0, а передумовою для залучення інвесторів до цієї сфери є створення біржі відходів.
Із доповіддю «Оцінка стану та визначення ступеня екологічної небезпеки уранових об’єктів колишнього виробничого об’єднання «Придніпровський хімічний завод»» виступив завідувач відділу радіаційного моніторингу природного середовища, Директор центру моніторингових досліджень і природоохоронних технологій, експерт МАГАТЕ Олег Войцехович.
Він зазначив, що основними джерелами ризиків потенційного опромінення є найбільш забруднені будівлі і обладнання колишнього уранового виробництва, доля яких ще остаточно не вирішена. Ефективно виконати програми реабілітації колишніх уранових виробництв можливо тільки за умов відповідної законодавчої і регуляторної підтримки, значних коштів і ефективно організованих програм реабілітаційної діяльності.
Всього на території проммайданчика (південна частина) розташовано більше 150 будівель. Із них лише біля 30 об’єктів були безпосередньо задіяні у виробничому циклі переробки уранових руд, радіохімічному та гідрометалургійному виробництві. Завершити роботи з інвентаризації стану будівельної інфраструктури уранового виробництва можна тільки спільними зусиллями власників. Необхідно розробити єдину стратегію поводження із тисячами тон забрудненого металобрухту, а також визначити конкретну стратегію дезактивації або демонтажу і утилізації будівель і забрудненого обладнання на проммайданчику ВО “ПХЗ”.
О. Войцехович наголосив на необхідності розробки і встановлення особливого статусу проммайданчика колишнього ВО “ПХЗ”, де визначити єдині для всіх операторів правила і терміни здійснення реабілітаційних заходів за єдиними узгодженими принципами, критеріями і правилами досягнення визначеного кінцевого стану безпеки об’єктів проммайданчика. Необхідно також визначити перспективи економічно ефективного і соціально виправданого розвитку підприємств і довготривалого використання територій, що мають бути приведені в екологічно безпечний стан на території колишнього “ПХЗ”.
На думку доповідача, доцільно внести зміни у Державну програму 1029 до 2020 р., що передбачає корпоративну участь виконавців із різних джерел фінансування, бюджет, інвестиції приватних операторів на проммайданчику, міжнародних проектів на досягнення кінцевої мети. Також необхідно запровадити ефективні механізми для кооперації і впровадження результатів міжнародних проектів і міжнародного досвіду реабілітації колишніх уранових виробництв.
Експерт програми Європейської комісії PPRD East Джон Віген у своїй доповіді звернув увагу учасників на необхідність залучення європейських фахівців до вирішення екологічних проблем поводження з промисловими відходами.
Адже Європейський Союз має відповідні системи та програми обміну і залучення експертів до вирішення нагальних проблем у різних країнах світу. Проблеми безпеки хвостосховищ є дуже актуальними з огляду на масштаб наслідків можливих катастроф, тому першочергову увагу слід звернути саме на їх попередження. Джон Віген зазначив, що Програма PPRD East об’єднує 6 країн з Україною включно.
В рамках роботи цієї програми Агентство з охорони довкілля Німеччини та ООН спільно розробили план щодо забезпечення безпеки хвостосховищ, що передбачає проведення відповідних тренінгів. На першому етапі планується здійснити аналіз нормативно-правової бази у сфері поводження з відходами в Україні, на другому – залучення експертів і проведення тренінгів на двох реальних об’єктах.
Доповідач також звернув увагу на необхідності посилення регіонального співробітництва і використання кращого досвіду однієї країни для інших держав.
Експерт компанії Tauw Мартен ван дер Війк у своїй доповіді розповів про Європейський досвід у сфері поводження з промисловими відходами.
Він зазначив, що проблема поводження з хвостосховищами не вирішується швидко і потребує системного підходу. В якості прикладу доповідач навів етапи реалізації проекту поводження з промисловими відходами та реабілітації території гірничодобувних робіт у місті Бор у Сербії. Особливістю цього об’єкту є те, що до цього часу там продовжуються роботи, а проведення приватизації шахти є неможливим через наявність хвотосховища.
Доповідач особливо наголосив на важливості виділення пріоритетів при проведенні робіт із реабілітації територій гірничого виробництва, серед яких важливе значення має створення дієвої системи моніторингу, регіонального плану, проведення тренінгів для операторів, що працюють безпосередньо на хвостосховищах.
Представник Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні Го Фунай підкреслив, що проблема поводження з промисловими відходами є надзвичайно актуальною для України. ПРООН розпочало займатися цією проблематикою, коли Україна звернулася до експертів ООН у зв’язку із ситуацією в Калуській промислово-міській агломерації. Він розуміє, що проблема промислових відходів в Україні є важливою для багатьох місць і територій. У свою чергу Програма розвитку ООН зацікавлена у реалізації комплексного проекту із залученням представників європейських програм, українських експертів у сфері поводження з промисловими відходами.
З підсумковим словом виступив радник директора НІСД Анатолій Качинський, який відмітив, що під час засідання відбулася фахова дискусія з проблем, які мають вкрай важливе значення для нашої держави, в тому числі з поводження з промисловими відходами. А. Качинський також подякував усім присутнім за участь у обговоренні та висловив надію на подальшу співпрацю.