22 червня 2012 р. в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) відбулося засідання "круглого столу" "Проблеми впровадження концепції культури безпеки в Україні". В обговоренні взяли участь представники органів державної влади, промислових компаній, неурядових організацій, науковці та експерти, представники засобів масової інформації.
Засідання відкрив радник директора Національного інституту стратегічних досліджень Анатолій Качинський. У вступному слові він наголосив, що тема зібрання, присвячена культурі безпеки, є надзвичайно актуальною, так як безпека – одне з найбільших надбань людства. Саме через проблеми міжнародної, регіональної, техногенної безпеки і безпеки праці мільйони людей гинуть, травмуються та отримують професійні хвороби і людство щорічно несе збитки на сотні мільярдів доларів. А. Качинський нагадав, що більш як двадцять років тому МАГАТЕ був сформований новий концептуальний підхід до визначення безпеки АЕС як проблеми, що містить у собі детермінанти загальнолюдської і професійної культури. Поняття техніки і психології безпеки АЕС переросли в концепцію культури безпеки, яка сьогодні стала одним з фундаментальних принципів забезпечення безпеки у ядерній галузі.
Відзначаючи роль МАГАТЕ у становленні концепції культури безпеки, А. Качинський відмітив, що МАГАТЕ дещо випередило інші міжнародні організації щодо використання культурологічних цінностей у вирішенні конкретних прикладних завдань.
Завідувач відділу екологічної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Скалецький доповів про актуальні проблеми впровадження культури безпеки в Україні. В своєму виступі Ю.Скалецький навів дані про смертність та травматизм від нещасних випадків на виробництві та в побуті. Масштаби смертності від нещасних випадків невиробничого характеру в Україні втричі вищі ніж у країнах Європейського Союзу, інших розвинених країнах, у 60 разів більше ніж на виробництві, майже у 200 разів перевищують кількість загиблих у надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру. Ігнорування безпеки часто спричиняє пожежі та ДТП. За перші три місяця 2012 р. кількість пожеж в Україні становила 16696 (на 34,2 % більше ніж за відповідний період 2011 р.), в них загинуло 1217 осіб (1091 особа в 2011 р.), прямі збитки становили 380170 тис. грн, а непрямі – 977159 тис. грн. За той самий період на автодорогах України сталося 45310 ДТП, в яких загинуло 860 та травмовано 6334 особи. Таким чином стан безпеки життєдіяльності громадян становить загрозу для національної безпеки в соціальній і економічній сферах і призводить до поглиблення демографічної кризи.
Розглядаючи історію формування концепції культури безпеки, Ю.Скалецький відмітив зростання ролі людини у забезпеченні власної безпеки та безпеки інших людей в сучасному техногенно-навантаженому середовищі. Особливий внесок в формування концепції культури безпеки зробила Міжнародна консультативна група з ядерної безпеки, розслідуючи причини аварії на Чорнобильській АЕС. Тоді було визнано, що «…є потреба у культурі ядерної безпеки на всіх діючих атомних електростанціях». В 1991 р. таке непросте для сприйняття поняття як «культура безпеки» визнається МАГАТЕ як один з основних принципів управління безпекою ядерних технологій разом з «відповідальністю експлуатуючої організації» і «нормативним контролем та незалежною перевіркою». Слід за МАГАТЕ концепцію культури безпеки підтримали Міжнародна організація праці, Міжнародна організація цивільної авіації, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Всесвітня організація трубопровідного транспорту, Міжнародна асоціація з радіаційного захисту та інші авторитетні організації. Проте через недооцінку чи ігнорування проблем безпеки у техногенній сфері щорічні втрати людства сягають більше 10% глобального валового продукту. За даними ВООЗ від виробничих травм щорічно гине до 2 млн людей, сотні мільйонів травмується і отримує професійні хвороби.
Завершуючи виступ, Ю.Скалецький наголосив на недостатнє розуміння на політичному рівні необхідності впровадження культури безпеки як у сфері використання ядерної енергії, так і в інших сферах життєдіяльності, що погіршується наростаючими проблемами у сфері культури та освіти, зростанням рівня корумпованості та «тінізації» економіки. Спостерігається недостатня активність державних органів з регулювання безпеки щодо упровадження у практику концепції культури безпеки як ефективного інструмента створення і безперервного підтримання безпечних умов праці і життя, і, відповідно, відсутність нормативних документів з упровадження концепції культури безпеки у практику на підприємствах, у закладах та установах, що використовують техногенно-небезпечні технології.
Головний спеціаліст відділу екологічної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Олег Насвіт доповів про проблеми, що були виявлені в ході аналізу аварії на АЕС Фукусіма-1 (березень 2011 р.), яка стосуються рівня впровадження культури безпеки.
О.Насвіт навів приклади ігнорування доповідних записок, що подавалися керівництву інженерами аварійної АЕС Фукусіма-1. А саме, про прорив труби на блоці №1 (стався в 1991 р.), що спричинив вихід з ладу резервного генератора. Рапорт інженера з рекомендацією перенести генератор на більш високе місце, оскільки турбінний цех знаходиться прямо на березі і може потрапити в зону затоплення цунамі, був проігнорований керівництвом.
Аналізуючи роботу оператора АЕС Фукусіма-1, О.Насвіт відмітив непоодинокі випадки порушення принципів культури безпеки. Так у 2008 р. керівництво оператора (компанії TEPCO) отримало оцінку, що висота цунамі біля АЕС Фукусіма-1 може перевищити 10 м, а в 2010 р. отримана оцінка 15 м. Ці оцінки були кваліфіковані як “безпідставні гіпотези”, урядові органи не були поінформовані по їх наявність, заходи не були вжиті. Тільки за 4 дні до землетрусу 11 березня TEPCO поінформувала уряд про ці оцінки.
Також, О.Насвіт звернув увагу на ігнорування рекомендацій МАГАТЕ щодо спрощення системи регулюючих органи ядерної і радіаційної безпеки в Японії, оскільки із-за складності проходження рішень і розмитості відповідальності вона буде неефективною у випадку аварійної ситуації.
Головний спеціаліст відділу політики охорони праці управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Держгірпомнагляду Віталій Шевчук доповів про пріоритетні напрямки роботи та заходи спрямовані на формування культури безпеки в сфері охорони праці, що здійснює Держгірпомнагляд. Ці заходи спрямовані на привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання, громадських організацій до питань охорони праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, вшанування пам’яті осіб, які загинули на виробництві, шляхом організації та проведення нарад, семінарів, «круглих столів» за участі працівників та роботодавців, лекцій з питань охорони праці для школярів та студентів навчальних закладів усіх рівнів акредитації; проведення серед підприємств оглядів-конкурсів з охорони праці та відзначення кращих колективів і працівників у номінаціях «Кращий трудовий колектив», «За безпечну працю», «Кращий працівник», «Кращий цех, дільниця (бригада)», «Кращий за професією».
Доцент кафедри атомних електричних станцій і інженерної теплофізики теплоенергетичного факультету НТУУ "КПІ" Василь Бєгун у своєму виступі розглянув питання викладання культури безпеки в рамках освітніх дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці» (для молодших спеціалістів, бакалаврів), «Охорона праці в галузі», «Цивільний захист» (для спеціалістів, магістрів) для профільних спеціальностей.
В.Бєгун зазначив, що викладання цих дисциплін у вищих навчальних закладах дисциплін не повною мірою відповідає державним вимогам щодо підготовки фахівців з питань безпеки.
Заступник начальника Управління координації інспекційної діяльності Державної інспекції ядерного регулювання України Юрій Єсипенко зазначив, що Держатомрегулювання впроваджує підходи до управління діяльністю з використанням ядерної енергії, які сприяють підвищенню безпеки та стимулюють відповідальне ставлення персоналу та керівництва суб’єктів діяльності до виконання вимог безпеки. За результатами аналізу кращого вітчизняного та міжнародного досвіду, рекомендацій МАГАТЕ та у відповідності до «Плану заходів щодо забезпечення відкритості і доступності інформації, пов’язаної з використанням ядерної енергії, а також підвищенням рівня культури ядерної безпеки в атомній енергетиці» Держатомрегулювання розробило «Загальні вимоги до системи управління діяльністю у сфері використання ядерної енергії» (затверджені Наказом Держатомрегулювання від 19.12.2011 №190, зареєстрований в Міністерстві юстиції україни від 10.01.2012 №17/203030). Також, враховуючи особливості здійснення діяльності з управління ядерними установками та підвищені вимоги до безпеки цієї діяльності у березні 2012 р. набув чинності наказ Держатомрегулювання від 02.03.2012 №51 «Про затвердження Вимог до системи управління діяльністю експлуатуючої організації (оператора)» (зареєстрований в Мінюсті 21.03.2012 №431/20744). У зв’язку з необхідністю внесення суб’єктами діяльності змін у документацію системи управління для приведення її у відповідність новим вимогам в наказах Держатомрегулювання України встановлено перехідний період до початку лютого 2013 року, протягом якого ці зміни мають бути впроваджені.
Директор Інституту екологічної безпеки Олександр Запорожець зазначив, що було б доцільно створити робочу групу за створення концепції культури безпеки людини в Україні під координацією НІСД. Також, на думку О.Запорожця, необхідно запровадити практику щорічного звітування про стан безпеки людини в Україні.
Заступник директора Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті Микола Севирін наголосив, що проблема впровадження культури безпеки в Україні є соціальною проблемою і пов’язана з питаннями побудови громадянського суспільства. Безпека значною мірою залежить від людини, її цінностей і взаємовідносин з організацією, в якій вона живе і працює. В галузі морського та річного транспорту серед основних принципів забезпечення безпеки судноплавства розглядається пріоритет інтересів безпеки над господарськими та відомчими інтересами, верховенство права, дотримання балансу інтересів, громадян, суб’єктів господарювання, державних органів. Це розглядається я к приклад формування культури безпеки в даній галузі.
М.Севирін зазначив, що аналіз результатів розслідування морських аварій і інцидентів, здійснений Укрморречінспекцією встановлює основною причиною аварій людський фактор (порядку 85 %). Це спричинено низьким рівнем культури безпеки.
За словами М.Севиріна культура безпеки – це комплекс моральних цінностей та заходів, спрямованих на недопущення виникнення надзвичайних ситуацій в різних сферах життєдіяльності.
Заступник начальника управління виконання польотів Державної авіаційної служби України Микола Балинець доповів про стан впровадження культури безпеки на авіаційному транспорті. Культура безпеки задекларована в документах ІКАО, і Державна авіаційна служба України здійснює активні кроки з впровадження даної концепції в практику регулювання діяльності на авіаційному транспорті.
Почесний президент Українського ядерного товариства Володимир Бронніков зауважив, що проблеми культури безпеки потрібно розглядати і з точки зору відповідальності чиновників та керівництва підприємств за прийняті рішення. Культура безпеки проявляється при здійсненні закупок обладнання для підприємств ядерно-енергетичної промисловості, в умовах необхідності подовження ресурсу АЕС. В. Бронніков підкреслив, що недопустимим є поставки контрафактної продукції на підприємства ядерної енергетики. Це є питання нашої колективної відповідальності за безпеку життєдіяльності як нинішнього, так і майбутнього покоління.
З підсумковим словом виступив радник директора Анатолій Качинський, якій відмітив, що всі присутні зійшлися на тому, що попри істотний прогрес у впровадженні концепції культури безпеки в Україні, існує ціла низка труднощів і проблем, що потребують розв‘язання.
Проект рекомендацій учасників засідання "круглого столу" "Проблеми впровадження концепції культури безпеки в Україні" розіслано учасникам для доопрацювання.