Національним інститутом стратегічних досліджень (заступник директора НІСД О.В. Литвиненко, радник директора А.Б. Качинський, радник директора В.С. Лупацій , завідувач відділу екологічної та техногенної безпеки Ю.М. Скалецький, головний науковий співробітник Є.О. Яковлєв, старший консультант С.П. Іванюта) разом із «Проектом Європейської комісії із запобігання, готовності та реагування на природні та техногенні катастрофи (PPRD East)» 31 серпня 2011 року у м. Калуш Івано-Франківської області проведено виїзне засідання «круглого столу» на тему: «Проблеми запобігання трансграничної еколого-техногенної надзвичайної ситуації внаслідок негативних змін екологічного стану Калуської промислово-міської агломерації».
Перед проведенням засідання відбулася зустріч учасників з мером м. Калуш І.С. Насаликом.
Програма проведення заходу передбачала виїзд учасників (представники органів державної влади, Програми розвитку ООН, Європейської комісії, Фонду глобального навколишнього середовища, посольства Республіки Молдова в Україні, провідні науковці, експерти аналітичних установ) на територію небезпечних об’єктів Калуської ПМА, серед яких хвостосховище № 2, Домбровський кар’єр, полігон токсичних відходів (гексахлорбензолу) ТОВ «Оріана-Галєв».
Результати огляду цих об’єктів показали, що на підходах до полігону складування гексахлорбензолу, хвостосховищ, Домбровського кар’єру відсутні будь-які попереджувальні знаки про безпеку. Крім того, технологія вилучення гексахлорбензолу для подальшого вивезення не відповідає сучасним вимогам і становить реальну загрозу для здоров’я людей і навколишнього середовища.
В обговоренні винесених питань взяли участь представники органів державної влади, Програми розвитку ООН, Європейської комісії, Фонду глобального навколишнього середовища, Європейського банку реконструкції і розвитку, посольства Республіки Молдова в Україні, громадських об’єднань, провідних науковців, експертів аналітичних установ і представників засобів масової інформації.
Засідання круглого столу відкрив радник директора Національного інституту стратегічних досліджень, д.т.н., професор Анатолій Качинський.
У вступному слові він відзначив, що Національний інститут стратегічних досліджень неодноразово висловлював особливу стурбованість щодо ситуації, яка склалась на Калуському солевидобувному руднику. Фахівцями інституту було підготовлено низку аналітичних матеріалів та листів до Адміністрації Президента України щодо загрозливої ситуації, яка склалася у Калуській ПМА. А. Качинський запросив учасників засідання до конструктивної роботи і висловив сподівання, що проведення круглого столу із залученням вітчизняних фахівців, представників міжнародних організацій сприятиме успішному вирішенню екологічних проблем м. Калуша.
Представник Європейської комісії Hans Rhein зазначив, що Європейський Союз стурбований тим, що відбувається на його кордоні, оскільки негативні наслідки техногенних надзвичайних ситуацій, таких як у м. Калуші, виходять за межі однієї країни. Hans Rhein підкреслив, що ЄС надає допомогу країнам СНД у подоланні наслідків НС і в цьому зв’язку Європейська комісія започаткувала програму PPRD, яка є співорганізатором проведення цього круглого столу. Доповідач також наголосив, що у минулому році була проведена спільна місія ЄС та ООН для проведення оцінки наслідків техногенної надзвичайної ситуації у м. Калуші. Hans Rhein зазначив, що за результатами місії було підготовлено 22 рекомендації і зараз він прибув у м. Калуш для того, щоб дізнатися, яка частина цих рекомендацій була практично реалізована. На завершення доповідач зазначив, що Європейська Комісія готова надавати допомогу не лише м. Калушу, а і іншим містам України, які її потребують.
Експерт Програми Розвитку ООН Go Funai подякував організаторам круглого столу за продовження співробітництва в рамках подолання наслідків надзвичайної ситуації у м. Калуш. Він відзначив, що після відвідин небезпечних об’єктів на території Калуської ПМА стало очевидно, що є ціла низка короткострокових та довгострокових проблем, які можуть призвести до значних негативних наслідків, які торкатимуться території України і Молдови.
Go Funai підкреслив, що вирішення цієї складної ситуації потребує скоординованих зусиль місцевого і державного керівництва.
Мер м. Калуш І.С. Насалик зазначив, що місцева влада не мала можливості відстежувати ситуацію з вивезення гексахлорбензолу, незважаючи на те, що саме на території Калуської промислово-міської агломерації розташовано полігон складування гексахлорбензолу.
І.С. Насалик також підкреслив, що мешканці міста сподіваються на розв’язання гострих екологічних проблем і висловив сподівання, що круглий стіл із залученням провідних вітчизняних та міжнародних фахівців буде цьому сприяти.
Радник посла республіки Молдова в Україні Д.С. Занога зазначила, що р. Дністер є єдиною водною артерією Молдови і тому вона вкрай зацікавлена у її збереженні.
Крім того, Д.С. Занога запевнила, що зі свого боку всіляко сприятиме вирішенню проблем м. Калуша і висловила сподівання на успішне проведення засідання круглого столу.
Із доповіддю «Стан та проблеми консервації природно-техногенного комплексу Домбровського солевидобувного кар’єра» виступили Голова наглядової ради ВАТ «Гірхімпром» І.І. Зозуля та виконавчий директор відділення ГХС АГНУ А.М. Гайдін.
Зокрема, А.М. Гайдін розповів про результати прогнозу техногенно-екологічних процесів при затопленні Домбровського калійного кар’єру. Він зазначив, що затоплення кар’єру є невідворотним, оскільки скидати розсоли в річки не можна, причому рівень розсолу досягне покрівлі солей через півтора року. За оцінками А.М. Гайдіна, довільне затоплення кар’єру до проектного рівня буде продовжуватися 6-8 років. Внаслідок розчинення солей береги виположуються до кута 30 град, а берег відступить на 40-50 м від початкового борту. Для покращення ситуації, на думку А.М. Гайдіна, необхідна гідроізоляція солевідвалів, щоб зменшити засолення річки та ґрунтових вод, укріплення північного борту кар’єру, перекачка розсолів із хвостосховищ у кар’єр, щоб відвернути небезпеку переповнення і прориву дамб, будівництво установки з переробки розсолів на добрива і інші хімічні продукти, наукові дослідження для обґрунтування комплексного проекту ревіталізації ландшафту.
Із доповіддю «Екологічні проблеми Калуської промислово-міської агломерації в аспекті виконання Україною міжнародних природоохоронних конвенцій» виступив представник Івано-Франківського управління Міністерства екології та природних ресурсів України Р. Кравець.
Із доповіддю «Організаційно-технічна готовність МНС до реалізації термінових і невідкладних заходів у Калуській промислово-міській агломерації на випадок розвитку надзвичайної ситуації за катастрофічним сценарієм» виступив представник Управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Івано-Франківській області підполковник С.А. Стороженко.
Він відзначив, що чергові підрозділи Управління МНС України знаходяться у постійній готовності до реагування на можливі надзвичайні ситуації на території області. С.А. Стороженко підкреслив, що до реагування на НС може бути задіяні до 1500 чол. особового складу підрозділів, до 48 пожежних автоцистерн, 4 пожежних насосних станції, 34 мотопомпи, 35 електростанцій, 1 катер на повітряній подушці, 2 аероглісери, 4 ПТС, 2 дерев’яних човни, 15 надувних човнів та 39 човнів органів влади та інших організацій. Для тимчасового розташування постраждалого населення підрозділи УМНС можуть розгортати наметові містечка, для цього є в наявності 147 наметів, загальною місткістю до 2500 осіб. Також доповідач відмітив, що особовий склад підрозділів Управління може бути задіяний для проведення рятування людей в осередку надзвичайної ситуації, транспортування фасованої питної води, продуктів харчування, медикаментів, технічної води у постраждалі населені пункти, відкачування забрудненої води із криниць та підвальних приміщень житлових та громадських будівель.
Із доповіддю «Огляд і шляхи вирішення проблеми розміщення гексахлорбензолу у м. Калуш» виступив експерт програми PPRD John Vijgen.
Він зазначив, що у світі є небагато полігонів гексахлорбензолу такого типу, як у Калуші, який є одним з найбільших у світі. Зважаючи на це, Україна можу бути чи не найкращим клієнтом для провідних компаній світу, які займаються утилізацією гексахлорбензолу. John Vijgen наголосив, що за умови організації тендеру можна запросити найкращі світові компанії, які б зробили оцінку ситуації і обрати ту компанію, яка запропонує найкращі умови. Доповідач підкреслив, що Європейський Союз готовий надати допомогу в цьому питанні, якщо це буде потрібно. John Vijgen також наголосив на необхідності врахування рекомендацій плану, який був запропонований проектом ЄС з управління відходами. Доповідач також відмітив, що вкрай важливо затвердити Національний план виконання Стокгольмскої конвенції про стійкі органічні забруднювачі для того, щоб отримати фінансування від Глобального екологічного фонду. John Vijgen зазначив, що варто розглянути можливість переробки відходів на території України, оскільки це є більш вигідним, ніж несистемне вивезення відходів за кордон. На завершення він відмітив, що треба точно знати, скільки і в яких умовах зберігаються відходи, і лише на цій основі розробляти і виконувати національну стратегію управління відходами.
Із доповіддю «Соціально-економічні проблеми м. Калуш, обумовлені погіршенням екологічної ситуації» виступив мер міста Калуш І.С. Насалик.
Він, зокрема, зазначив, що захворюваність на рак в м. Калуш в 3 рази вище, ніж в Івано-Франківській області. Мер висловив переконання, що гексахлорбензол треба вивозити, однак іншими методами, ніж ті, що використовуються в даний час. В іншому випадку, на думку, І.С. Насалика, ми не зможемо отримати міжнародну допомогу. Мер м. Калуш офіційно від імені громадян міста, органів місцевого самоврядування звернувся до ЄС, Європейської Комісії з проханням проаналізувати ситуацію і цінову політику у питанні вивезення гексахлорбензолу, оскільки ті підходи, що застосовуються в даний час Міністерством екології, не дозволять вирішити складну ситуацію з утилізації гексахлорбензолу.
Заступник начальника головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА М.Г. Гладун у своїй доповіді зазначив, що у кінці 2010 року була утворена комісія за розпорядженням голови ОДА, для дослідження ситуації з гексахлорбензолом.
У комісію увійшли представники ОДА, Міністерства екології, санепідемстанції, правоохоронних органів. За результатами обстеження було виявлено, що на полігоні зберігається 22,5 тис. т гексахлорбензолу. Крім того, у травні 2011 році працювала ще одна комісія, яка визнала, що на полігоні зберігається 23,6 тис. т гексахлорбензолу перемішаного з грунтово-глинистою сумішшю. За словами представника Івано-Франківської ОДА, точну кількість гексахлорбензолу можна виявити лише в процесі подальшого вивчення. Цього року заплановано вивезти 7540 т, в той час як витрати на утилізацію гексахлорбензолу у 2010 році склали 298 млн. грн.
Із доповіддю «Оцінка геолого-геофізичного стану зони впливу гірничодобувних робіт на Калуському солевидобувному руднику» виступив професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Кузьменко Е.Д.
Кузьменко Е.Д. підкреслив, що зараз треба зробити фонові геофізичні профілі Домбровського кар’єру для того, щоб бачити мінералізацію води. У випадку, якщо ця мінералізація зміниться, ми будемо бити тривогу. Доповідач зазначив, що в даний час з використанням дешевих геофізичних методів ми можемо прогнозувати розвиток ситуації. За словами Е.Д. Кузьменка, було зроблено геофізичне обстеження в с. Хотин, яке чітко показало, які будівлі перебувають в зонах підвищеного ризику і потребують відселення.
Завідувач відділу Інституту геохімії навколишнього середовища НАНУ та МНС України Долін В.В. виступив із доповіддю «Прогноз хімічного складу вод Домбровського кар'єру під час його затоплення».
Він, зокрема, зазначив, що вміст важких металів у розсолі Домбровського кар’єру перевищує ГДК до 40 разів, що визначає обмеження щодо використання розсолів для виробництва мінеральних добрив. Крім того, диференціація хімічного складу розсолу та концентрацій його компонентів спостерігається до глибини 10-15 м. В.В. Долін наголосив на необхідності побудови об’ємної (3-D) ГІС-МОДЕЛІ Домбровського кар’єру, уточнення прогнозних оцінок щодо еволюції хімічного складу розсолів, їх забруднення важкими металами та хлорорганічними сполуками. Для цього необхідно провести додаткові дослідження, пов’язані з еколого-геохімічним опробуванням розсолів і донних відкладів за нерегулярною мережею по поверхні дзеркала та по профілю тіла наповнення кар’єру. На думку В.В. Доліна, необхідно виконати еколого-геохімічне обстеження незатоплених бортів кар’єру з метою виявлення несанкціонованого звалювання, складування, захоронення промислових відходів, а також еколого-геохімічне картування території Калуш-Голинського родовища калійних солей та зони його впливу на навколишнє середовище з елементами GPS зйомки.
Із доповіддю «Еколого-геологічні фактори розвитку транскордонної надзвичайної ситуації в Калуській промислово-міській агломерації» виступив головний науковий співробітник відділу екологічної та техногенної безпеки НІСД, доктор технічних наук Яковлєв Є. О.
Є.О. Яковлєв наголосив, що моніторинг повеней в трансграничному басейні Дністер та спостережень за небезпечними об'єктами не розвинутий до міжнародного рівня, без врахування засобів ДЗЗ, сейсмо-геофізичного, інженерно-геофізичного та інженерно-геологічного стану дамб, надр, поверхні, будівель. Відсутність дієздатного моніторингу (приземна атмосфера, поверхневий і ґрунтовий водні потоки, ґрунти) виключає вірогідну оцінку впливів на навколишнє середовище сучасного поводження з гексахлорбензолом. Є.О. Яковлєв відмітив, що головними факторами розвитку карстово-суфозійного процесу та ускладнення гірничо-геологічних умов є значна площа відслонення пісчано-гравійно-галькового горизонту по периметру кар'єру (до 40-50 тис. кв.м), збільшення проникнення покривних порід внаслідок виносу мілкозернистих фракцій з одночасним розущільненням над зонами карстоутворення, а також поступове зростання гідравлічного градієнту швидкості руху підземних вод у напряму р. Сівка до локальних джерел підвищеної інфільтрації. Доповідач наголосив на необхідності проведення екологічного аудиту території в зоні еколого-техногенного впливу Калуського гірничодобувного району, розробці державної програми з попередження трансграничної надзвичайної екологічної ситуацій та подальшого функціонування Калуської промислово-міської агломерації.
Із заключним словом виступив координатор Програми Європейської комісії із запобігання, готовності та реагування на природні та техногенні катастрофи (PPRD East) Малков М.В.
Він зазначив, що позиція PPRD East у вирішенні екологічних проблем Калуської ПМА повністю співпадає з позицією Національного інституту стратегічних досліджень. Ця позиція полягає не у пошуку винних, а у всебічній оцінці ситуації, що склалася і пошуку оптимального варіанту вирішення проблеми, який би задовольнив усі сторони. Малков М.В. зазначив, що в цьому зв’язку варіант створення робочої групи за участю зацікавлених міністерств і відомств, представників і експертів міжнародних організацій, «Програми Європейської комісії із запобігання, готовності та реагування на природні та техногенні катастрофи (PPRD East), Національного інституту стратегічних досліджень, Національної академії наук України, ВАТ «Гірхімпром», Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу є найбільш зрозумілою схемою. Доповідач підкреслив, що тема поводження з гексахлорбензолом потребує додаткового розгляду із залученням провідних європейських експертів, що брали участь у сьогоднішньому засіданні.
Відеоматеріали щодо роботи круглого столу розміщено на сайті www.vikna.if.ua