Науковці Національного інституту стратегічних досліджень взяли участь у 9-му Київському безпековому форумі, який відбувся 14-15 квітня у столиці України. Захід був ініційований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» за партнерської підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні, Фонду Маршала та Королівського інституту міжнародних відносин «Chatham House» (Великобританія), Фонду В.Пінчука, Фонду ім. Фрідриха Еберта та Чорноморського трасту регіонального співробітництва.
Форум зібрав понад 400 міжнародних і українських лідерів, представників політичних, ділових та громадських кіл із понад 20 країн світу. Головною метою заходу стало обговорення глобальних безпекових тенденцій та викликів у сучасних міжнародних відносинах, практичної європейської та глобальної єдності проти гуманітарних та інтелектуальних загроз.
Основні моменти в дискусіях були присвячені подіям в Україні та поблизу її кордонів, їх передумовам і можливим наслідкам для держави, регіону, Європи, світу. Українські та міжнародні фахівці намагалися спрогнозувати можливі сценарії розвитку подій, давали експертні рекомендації щодо забезпечення стабільності та безпеки Європи і сусідніх регіонів на майбутнє. Переважна більшість обговорюваних тем стане предметом прискіпливого дослідження науковців НІСД.
На основній сесії, де спікерами були заступник Генерального секретаря НАТО Александер Вершбоу та Голова комітету з питань оборони та безпеки Великої Британії (2010-2015), Державний секретар у закордонних справах та справах Співдружності (1995-1997) Малкольм Ріфкінд, прискіплива увага була приділена місцю та ролі України у світовій системі безпеки, економічним реформам як рушійній силі змін в регіоні. Дискутували стосовно світової підтримки України на шляху реформ, необхідності змін в оборонному секторі, активізації боротьби з корупцією, забезпечення верховенства права. Наголошували, що НАТО ніколи не погодиться з окупацією Криму, заявляли про необхідність тиску на Росію з боку світової спільноти з тим, щоб вона повністю дотримувалася вимог, визначених в Мінських домовленостях.
Тему тиску на Росію продовжила екс-заступник Державного секретаря США з питань демократії та глобальних відносин Пола Добрянскі, яка у відео-зверненні закликала світ «об’єднатися довкола західних цінностей, виклик яким кинула Росія». Головний директор з прав і свобод людини Інституту МакКейна Девід Кремер підкреслив, що Росія знехтувала усіма нормами і правилами міжнародної поведінки, встановленими у світі після завершення холодної війни. Він також нагадав, що Росія продемонструвала агресію не лише щодо України, а й щодо Естонії, Молдови і Грузії.
Посол Великої Британії в Росії (1995-2000) Ендрю Вуд підкреслив, що нині в Росії існують всі передумови для побудови латентної анархії та революції. Натомість Україна запропонувала модель розвитку держави, яка є повною протилежністю того, що пропонує Кремль. Президент Центру політики в Анкарі Унал Чевікоз наголосив, що нині основними загрозами для європейської безпеки є міграція і міжнародний тероризм.
Заступник Уповноваженого Міністерства оборони США Майкл Карпентер, у свою чергу, запевнив, що США надалі підтримуватиме Україну в разі продовження нею реформ. «Що стосується допомоги Україні в галузі безпеки, особливо реформування її збройних сил, то в 2016 р. США нададуть країні 335 млн дол. для звичайних сил, а також Сил спеціальних операцій ЗС України. Водночас США планують подвоїти допомогу для прикордонної служби і Національної гвардії України», – повідомив він.
Підбиваючи підсумки першого дня роботи форуму, екс-міністр оборони Республіки Польща Богдан Кліх підкреслив, що євроатлантична безпека буде забезпеченою тільки тоді, коли буде забезпечено незалежність і територіальну цілісність України.
Наступного дня прискіплива увага була приділена питанням європейської та євроатлантичної безпеки, майбутньому Європи та перспективам Східного партнерства, пошуку рішень стосовно проблеми біженців. Своїми міркуваннями ділилися міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевічс та його український колега Павло Клімкін, депутат Європейського парламенту, член Християнсько-демократичної партії Ларс Адактуссон, директор з питань глобальної економіки Дослідницького центру Pew Брюс Стоукс, який висловив думку, що нині у світі немає чіткого уявлення про ситуацію в Україні.
У дискусії взяли участь заступник директора Інституту Кеннана, керівник Програми верховенства права при Центрі Вудру Вільсона Вілліам Померанц (США), керівник Робочого штабу з питань України Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини Йоганнес Регенбрехт, заступник Державного секретаря міністерства закордонних справ Польщі Марек Зюлковський, який висловив переконання, що НАТО треба змінювати погляди на європейську архітектуру безпеки і «переходити до більш традиційного способу мислення, враховуючи дефіцит безпеки». Тему НАТО продовжив тіньовий Міністр оборони Канади, депутат Федерального парламенту Канади Джеймс Безан, який зауважив, що на саміті НАТО у Варшаві буде боротьба між прихильниками і противниками конфронтації з Росією.
Особливу цікавість учасників форуму викликала тема інформаційних воєн. Президент Центру вивчення та дослідження політичних рішень Ніколас Тензер (Франція) зазначив, що демократичний світ наразі не повинен дозволяти Росії формувати порядок денний. Він зауважив, що інформаційна війна – це війна ідеологічна, війна цінностей, і в цій війні Росія домінує, бо західні демократії не впевнені у собі, не можуть обстоювати власні цінності. Науковий співробітник Четем Хаус (Велика Британія) Джеймс Шерр зауважив, що Україна досі не має належної інформаційної стратегії, при цьому відзначивши переваги та успіхи Росії у веденні інформаційної пропаганди на європейських та світових просторах. Депутат Європарламенту, екс-міністр адміністрування та цифрової реформи Польщі Міхал Боні, зробив акцент на потребі врахування наслідків цифрової епохи для безпеки, зазначивши, що ці наслідки для України є небезпечнішими через ведення на її території воєнних дій. У зв’язку з цим він підкреслив доцільність імплементації в Україні всіх правил та вимог безпеки в питаннях інвестицій, телекомунікацій, мережі інтернет та інформаційних технологій, які існують в ЄС.
Засновник компанії pro.mova, член Несторівської групи Євген Глібовицький особливу увагу звернув на роль громадянського суспільства в Україні, яке, на його думку, взяло на себе багато обов’язків, що допомагає державі функціонувати в складних умовах, але й може зірвати виконання державою своїх основних функцій. Тому держава повинна усвідомити, що громадянське суспільство буде й надалі здійснювати її підтримку, проте воно ніколи не зможе її замінити. А для того, щоб держава не сприймалася громадянським суспільством як загроза, потрібний діалог з громадянами та громадськими організаціями.
Підбиваючи підсумки форуму, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса, екс-посол США в Україні Стівен Пайфер зазначив, що впродовж останнього часу в Україні відбулося багато змін, однак вони недостатні і потребують подальшого втілення. Він зауважив, що Захід може відвернутися від України, якщо в Києві замість реформ будуть займатися політичними іграми, на які Україна у ситуації, що склалася, просто не має права. «Ми сподіваємося, що новий уряд буде працювати, йому треба робити це швидко, інакше виникає ризик того, що терпіння Заходу вичерпається, воно не необмежене», – констатував він.