23 червня 2016 року в Національному інституті стратегічних досліджень відбувся круглий стіл «Русинство в сучасній Україні: історія, реалії та виклики сьогодення».
До участі були запрошені вітчизняні та зарубіжні науковці та експерти, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, у тому числі із Закарпатської області, громадянського суспільства, керівники русинських товариств, представники іноземних держав.
Метою заходу стало вироблення стратегічного державницького бачення «русинського» питання, ґрунтовних рекомендацій, зближення поглядів на питання русинства в Україні.
У вступному слові директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін зазначив, що «навколо локальної групи українського народу, що зберегла за собою давній загальноукраїнський етнонім «русини», вже більше ста років точаться наукові й політичні дискусії. Директор визначив основні наукові та політичні проблеми, пов’язані з русинським питанням, яким варто приділити особливу увагу. Це, зокрема, «політичне русинство», активізація мовного русинського питання та прояви «русинського сепаратизму» на тлі російської «гібридної агресії» проти України.
За словами В. Горбуліна, сучасний проект «політичного русинства» реалізується за підтримки Російської Федерації через агентів та інших добре оплачуваних найманців Кремля. На думку директора НІСД, проект держави русинів є вкрай небезпечним намаганням перекроювання кордонів та має на меті дестабілізацію не лише в Україні, а й в усій Європі з огляду на стратегічну та економічну привабливість Закарпатського регіону.
Говорячи про мовне русинське питання, В. Горбулін наголосив, що абсолютна більшість етнологів та філологів відносять русинську мову до одного з діалектів української, розглядаючи її суто на регіональному рівні.
Стосовно «русинського сепаратизму», про витоки і прояви якого дискутують науковці та фахівці з питань національної безпеки, директор Інституту зауважив, що ці спроби спираються на пошуки та гіперболізацію мовно-культурних та історичних відмінностей мешканців Закарпаття – «прикарпатських русинів» від українців. За його словами, використання стародавньої назви українського народу – «русини» – для найменування «нового слов’янського народу» є антинауковим і неприпустимим з точки зору національної безпеки, одним із засобів дестабілізації Української держави.
«Дезінтеграція українського етномовного та етнонаціонального простору, що відбувається впродовж останніх двох десятиріч на західноукраїнських етнічних теренах – це свідчення недостатньої ефективності української державної політики. Державна політика у сфері етнонаціонального розвитку мала б сприяти об’єднанню та консолідації всієї української нації як у державі, так і за її межами», – резюмував керівник НІСД.
Член-кореспондент Національної академії правових наук України, доктор політичних наук, завідувач відділу Інституту держави і права НАН України Ірина Кресіна виступила з доповіддю «Національно-культурна автономія як правовий шлях вирішення русинської проблеми». Науковець, зокрема, звернула увагу на те, що для реалізації права на самозбереження та розвиток самобутності етнічних спільнот та етнічних суб’єктів необхідно виписати в законодавстві механізм здобуття і реалізації в Україні інституту національно-культурної автономії. Доцільним, за її словами, був би і окремий закон про національно-культурну автономію.
Завідувач відділу Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України Степан Віднянський запропонував розглядати тему русинського питання в Закарпатті та за його межами у контексті анексії АР Крим і війни на сході України. Він наголосив, що нині ця проблема набуває особливого політичного значення, зауваживши, що спалахи активізації русинських організацій дуже часто і невипадково збігаються у часі з українськими кризовими політичними процесами. Науковець натякнув, що «ноги» проблеми «ростуть з Росії» і навів, як приклад, ситуацію в Криму, застерігши від подібних процесів на Закарпатті. С.Віднянський закликав протистояти проявам «політичного русинства» активною науковою і культурно-просвітницькою діяльністю, а також зміцненням Української держави, її модернізацією та підвищенням міжнародного авторитету.
Доцент кафедри політології та державного управління факультету суспільних наук Ужгородського національного університету Михайло Зан говорив про неорусинство на Закарпатті як латентний фактор дезінтеграційної загрози єдності українського етнонаціонального простору. Доктор історичних наук, професор кафедри історії України Ужгородського національного університету Сергій Федака розкрив тему етноніму «підкарпатські русини» та його наповнення. Кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу мов народів України Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України Лесь Белей дискутував про неорусинство як політичну технологію маніпулювання колективною свідомістю закарпатців. Голова Закарпатського обласного об’єднання громадян «Крайове товариство підкарпатських русинів» Микола Бобинець поділився власним баченням вирішення русинського питання в Україні.
Завідувач Архівними науковими фондами рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, доктор історичних наук, професор Валентина Борисенко розповіла про етнологічні аспекти дослідження проблеми русинства в Україні та звернула увагу на відсутність ґрунтовних системних досліджень поширеності етнічних, мовних та культурних складових різних ідентичностей у Закарпатській області. Професор спеціальної кафедри Національної академії Служби безпеки України, доктор педагогічних наук, кандидат юридичних наук, доцент Володимир Артемов звернув увагу на оперативний ризик у діяльності спецслужб в ході протидії деструктивним впливам регіональних автономістських (сепаратистських) рухів. Про особливості врахування русинської ідентичності та мовних особливостей як регіональної складової української ідентичності при проведенні наступного перепису населення України говорив завідувач відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Олексій Позняк.
Підсумовуючи першу частину «круглого столу», заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Василь Яблонський звернув увагу присутніх на існування двох течій русинства – проросійської та проєвропейської за відсутності третього активного елемента – русинства, яке зорієнтоване виключно на підтримку української державності та національної єдності. Водночас В. Яблонський подякував доповідачам за широкий спектр думок і закликав усіх присутніх за підсумками експертної дискусії надати Інституту пропозиції щодо втілення державної політики у Закарпатській області.
Друга частина «круглого столу» була присвячена вільному обміну думок та реплікам експертів на порушені у доповідях проблеми. Модераторами дискусії виступили заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Василь Яблонський та радник при дирекції НІСД Світлана Мітряєва.
Свої міркування з обговорюваної проблеми висловили представник Посольства Словаччини в Україні Хенрік Сасай, завідувач науково-організаційного відділу Інституту законодавства Верховної Ради України Іван Мищак, головний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України Вадим Васютинський, керівник апарату Виноградівської райдержадміністрації Закарпатської області Юрій Продан, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України Віктор Войналович, головний науковий співробітник НІСД, доктор філософських наук, професор Михайло Степико та інші.
