31 жовтня 2024 р. в Національному інституті стратегічних досліджень відбулася міжнародна наукова конференція «Другі Гальчинські читання». Організатори конференції: Національний інститут стратегічних досліджень, Інститут стратегічних оцінок, секція суспільних і гуманітарних наук НАН України, економічний факультет КНУ імені Тараса Шевченка, Інститут еволюційної економіки.
Конференцію присвячено пам’яті видатного українського науковця, державного діяча, доктора економічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки Анатолія Степановича Гальчинського (1935–2022).
У вступному слові директор Національного інституту стратегічних досліджень д-р філол. наук Олександр Богомолов акцентував увагу на важливості вивчення наукового спадку А. Гальчинського для формування нових підходів досліджень сучасності. Він наголосив, що А. Гальчинський завжди працював над поєднанням теорії та практики, керуючись принципом «немає нічого практичнішого за добру теорію». Доповідач відзначив вагомий внесок А. Гальчинського в розробку концептуальних засад економічної стратегії, які стали основою для українських економічних реформ. О. Богомолов підкреслив значущість наукової творчості А. С. Гальчинського у формуванні інтелектуального потенціалу України та посткомуністичних країн, зазначив, що його ідеї окреслили напрями розвитку суспільства, які залишаються актуальними й сьогодні.
Сергій Пирожков, академік НАН України, перший директор Національного інституту стратегічних досліджень у 1992–1996 рр., підкреслив вагому роль Анатолія Гальчинського як державного діяча та економіста, чия діяльність сприяла створенню концептуальних засад економічних реформ, які вивели Україну з кризового стану на початку незалежності. Завдяки реформам, закладеними за безпосередньої участі А. Гальчинського, у період 2002–2004 рр. економічне зростання країни сягнуло найвищих показників, які зарубіжні фахівці назвали «українським економічним дивом».
Окрему увагу у виступі було приділено сучасним викликам, зокрема впливу повномасштабної війни на Україну. С. Пирожков зробив акцент на переосмисленні національних інтересів, усвідомленні українського суспільства як єдиного культурно-ціннісного простору, збереженні нації та державності, деокупації територій країни.
Також С. Пирожков наголосив, що війна йде за ідентичність та геополітичну суб’єктність України, підкреслив важливість підтримки з боку міжнародних партнерів, інтеграції до євроатлантичної цивілізаційної спільноти.
Андрій Гриценко, академік НАН України, д-р екон. наук, професор, заступник директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», виступив із доповіддю на тему «Теоретична спадщина, логіка історії та сучасність». Він підкреслив значущість обговорення спадщини Анатолія Гальчинського, видатного теоретика та практика в сфері економічної політики, акцентував увагу на важливості єдності теорії та практики в економічній науці та освіті. Наразі критичний дефіцит фундаментальної економічної освіти спричиняє недостатню здатність до формування ефективної державної політики. Глибокі помилки в розумінні економічних процесів в Україні часто зумовлені поверховим підходом, що не враховує специфіку української історії, ментальності та геополітичного становища.
На завершення Андрій Гриценко акцентував на важливості реформування економічної освіти, що має стати фундаментом для підготовки нового покоління фахівців, здатних формувати ефективну економічну політику. Доповідач наголосив на необхідності «зняти пов’язку функціональних підходів з очей» та адекватно сприймати й аналізувати сучасні економічні виклики, без чого неможливо побудувати ефективну систему управління, яка б відповідала реальним потребам України.
Павло Гайдуцький, д-р екон. наук, академік НААН, директор Інституту стратегічних оцінок, у своєму виступі відзначив вагомість особистості вченого і діяча Анатолія Степановича Гальчинського, видатного реформатора та економіста. Попри те, що А. Гальчинський відомий як реформатор, зокрема в галузі банківської та грошової системи, беззаперечна його активна участь у багатьох економічних реформах, а саме: приватизації, розвитку підприємництва, регуляторній, митній і податковій сферах, аграрного сектора. Анатолій Гальчинський активно долучився до формування основ земельної реформи в Україні, його безпосередня участь у підготовці першого указу Президента України про земельну реформу стала стартом для радикальних змін в аграрному секторі країни. Він обстоював ідею безпосереднього розподілу землі між фермерами, однак розумів неминучість паювання в українських реаліях. Водночас його погляди на роль оренди та корпоратизації в розвитку сільського господарства розійшлися з позицією, яка стала панівною в подальшій земельній реформі.
П. Гайдуцький закликав до реформування аграрної політики в Україні, що має стати основою для формування ефективної економічної стратегії. Доповідач наголосив, що в реалізації аграрних реформ важливо враховувати специфіку української історії, ментальності, геополітичного становища. Він також звернув увагу на те, що попри воєнні дії та значні загрози для аграрного сектора, українські землевласники, зокрема фермери та місцеві господарі, виявили стійкість і рішучість у відновленні умов використання власної землі. На думку П. Гайдуцького, такий підхід є одним із найяскравіших показників ефективності земельної реформи, яка сприяла розвитку відповідного ставлення до землі та дала можливість уникнути продовольчої кризи навіть в умовах повномасштабної війни.
Елла Лібанова, академік НАН України, д-р екон. наук, професор, директор Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, у доповіді «Людський складник повоєнної розбудови України» відзначила, що А. С. Гальчинський заклав важливу традицію – щорічні доповіді президента про економічне і соціальне становище, в яких завжди підкреслювалася значущість людського фактору в розвитку держави. Така тема сьогодні є більш актуальною, ніж будь-коли. Е. Лібанова підкреслила важливість людського ресурсу для розвитку України, особливо в контексті післявоєнної відбудови, і зазначила, що Україна є не територією, а передусім народом.
Доповідачка звернула увагу на вагомі виклики для України, що потребують комплексного підходу. Йдеться про неминучість демографічних змін, депопуляцію та старіння населення. У цьому зв’язку актуалізується потреба переосмислення структури економіки та її адаптації до нових демографічних реалій, необхідні більші інвестиції в людський капітал, спрямовані на поліпшення якості освіти для підготовки фахівців з урахуванням перспективних потреб ринку праці, забезпечення кращої системи охорони здоров’я, популяризації здорового способу життя та вчасної профілактики захворювань.
Е. Лібанова наголосила на важливості переходу до нової економічної моделі, заснованої на знаннях та інноваціях. Вона підкреслила, що для успішних реформ в Україні необхідно зміцнити довіру до влади та залучити громадянське суспільство до процесів ухвалення рішень.
Віктор Тарасевич, член-кор. НАН України, д-р екон. наук, професор, завідувач кафедри Українського державного університету науки і технологій, виступив із доповіддю «Смартекономіка як складова фундаменту національного піднесення». Доповідач підкреслив важливість поєднання теорії та практики в розбудові української незалежності, звернув увагу на гуманістичний аспект сучасного світу і значення «людиновимірності». Успіх сучасної економіки залежить від ефективної синергії людського та штучного інтелекту в рамках людино-машинної інтелектуальної системи. В. Тарасевич наголосив на необхідності теоретичного визначення сутності смартекономіки, яка ґрунтується на гуманістичних принципах і концепції індустрії 4.0, зазначив, що смарт-економіка забезпечує не лише виробництво товарів, а й створення знань.
В. Тарасевич зауважив, що спільні зусилля в розвитку смартекономіки, інтеграції науки та освіти, а також ефективної взаємодії між людським і штучним інтелектом критично важливі для забезпечення стабільного майбутнього України. Доповідач закликав до активної співпраці та обміну знаннями для реалізації потенціалу української економіки в умовах сучасних викликів і можливостей.
Ігор Лютий, член-кор. НАН України, д-р екон. наук, професор, завідувач кафедри Київського національного університету імені Тараса Шевченка, представив виступ на тему «Розбудова публічних фінансів України на шляху євроінтеграції», в якому підкреслив важливість євроінтеграції для України та значення системи публічних фінансів у цьому процесі. Доповідач наголосив на важливості формування сучасної системи публічних фінансів як необхідної умови для євроінтеграції України та нагадав, як А. Гальчинський боровся за ідеї європейської інтеграції, незважаючи на тиск радянської ідеології.
І. Лютий акцентував, що основою фінансових реформ має стати демократизація суспільства. Історія розвитку публічних фінансів, від Стародавньої Греції до сучасності, свідчить про важливість відкритого й прозорого ухвалення рішень.
Формування системи публічних фінансів в Україні потребує змін законодавчої бази та взаємовідносин між державою і суспільством. Важливо знайти компроміс, що базується на взаємній довірі. У критичний момент, коли країна перебуває у стані війни, важливо забезпечити консолідацію суспільства навколо спільної національної ідеї.
Доповідач порушив питання зовнішнього контролю над державним бюджетом, зважаючи на залежність України від міжнародної фінансової допомоги, та підкреслив, що традиційні підходи до публічних фінансів потребують перегляду, оскільки в нових реаліях потрібні нові якісні законодавчі зміни. Також акцентовано увагу на важливості персональних фінансів у демократичному суспільстві, які реалізують право кожної людини на свободу і власність.
Stefan Kawalec, керівник аналітичної компанії Capital Strategy, та Remigiusz Falkowski, здобувач UMK Doctoral School of Social Science (Польща), запропонували власне бачення стратегії прискорення процесу вступу України до ЄС у спосіб початкового вступу до Європейської економічної зони (ЄЕЗ) як проміжного кроку, що не замінює, а полегшує набуття членства в ЄС. Готуючись до вступу в ЄС, Україна має продемонструвати відповідність стандартам боротьби з корупцією та верховенства права. Водночас Європейський Союз повинен вирішити питання внутрішніх реформ, які б враховували особливості доєднання України до європейських фондів.
Вступ до ЄЕЗ дозволить Україні отримати доступ до європейського ринку швидше, ніж у разі повноправного членства в ЄС, але без права впливу на європейське законодавство та структурні фонди. Такий крок, зокрема, може знизити ризик зволікання із схваленням членства України державами – членами ЄС та уникнути політичної й економічної нестабільності в Україні, спричиненої тривалим процесом вступу. Історичний досвід Австрії, Фінляндії та Швеції свідчить, що попередній вступ до ЄЕЗ може пришвидшити повноцінну інтеграцію до ЄС.
Ярослав Жаліло, д-р екон. наук, старший науковий співробітник, заступник директора – керівник центру економічних і соціальних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, зазначив, що в умовах стрімких змін світової економіки Україні потрібно орієнтувати політику на забезпечення довгострокової економічної стійкості. У цьому контексті адаптивність стає ключовим чинником, оскільки традиційні моделі стійкості втрачають свою ефективність. Політики повинні враховувати нові виклики, зважаючи й на не інституціалізовані в економічній системі ризики.
Доповідач зазначив, що сьогодні державна політика має змагатися в інституційній конкуренції з іншими впливами на суб’єктів господарювання. Поширюються спонтанні процеси глобалізації через транскордонні потоки знань і технологій. Через поширення диверсифікації економічної діяльності спеціалізація перестає бути ключовою конкурентною перевагою, натомість новим детермінантом національної конкурентоспроможності стає інклюзивність економіки. Змінюється ідентичність об’єктів державної політики, посилюється вага властивостей їхньої суб’єктності. В умовах різких інституційних змін активізується вплив інституційної інерції. Зростає самоцінність безпеки. Змінюються основи територіальної згуртованості, які переміщуються від функціональної взаємодії до самоврядування.
Я. Жаліло наголосив, що для закріплення стійкості у загальнонаціональному масштабі важливе формування інститутів, які забезпечать простори адаптивної консолідації індивідуальних стратегій стійкості в рамках загального завдання стійкості національної економіки.
Захарій Варналій, д-р екон. наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зупинився на ключових аспектах, котрі стосуються нової реальності, в якій живуть Україна та весь світ, і підкреслив, що війна, розв’язана Росією, є глобальним викликом і системним шоком для нашої держави.
Доповідач зазначив, що в умовах сучасних глобальних загроз світові лідери часто висловлюють занепокоєння чи стурбованість, однак цього замало. Щоб встановити стійкий мир, Україні потрібна їхня політична воля. З. Варналій також зробив наголос на необхідності радикальної трансформації підходів до національної, зокрема економічної, безпеки. Це означає інтеграцію безпеки на всіх рівнях – від національного до нанорівня, щоб забезпечити надійне майбутнє для держави та її громадян.
З. Варналій порушив проблему гуманітарної катастрофи, спричиненої війною, насамперед через велику кількість внутрішньо переміщених осіб та зовнішню міграцію. Він підкреслив, якщо країна хоче повернути своїх громадян і зупинити їх подальший відплив, потрібно боротися з корупцією та посилювати інститути влади, долати правовий нігілізм тощо.
Також доповідач зазначив, що для належного функціонування країни, особливо в складних умовах війни, її державні органи мають бути здатні ефективно виконувати свої функції, зокрема забезпечувати економічну безпеку. Це потребує своєчасного реагування на загрози та впровадження заходів, які сприяють зміцненню економіки на макро-, мезо- мікро- та нанорівнях. Україні необхідно зосередитися на нових підходах до інституційного забезпечення економічної безпеки в умовах довготривалої війни та повоєнного відновлення.
Леонід Кістерський, д-р екон. наук, професор Донецького національного університету імені В. Стуса, директор Інституту міжнародного ділового співробітництва, згадав програму реформ, розроблену в 1994 р. під керівництвом А. С. Гальчинського, яка, на жаль, не досягла очікуваних результатів через недостатню адаптацію до реальної ситуації в країні. За п’ять років стало очевидним, що системні кризи в Україні потребують консолідованих тактичних та стратегічних заходів, серед яких першочерговими є реформи управління та подолання корупції.
На думку Л. Кістерського, ефективні реформи можливі лише за умови залучення до їх реалізації людей з високими морально-етичними принципами. Він підкреслив, що економічне зростання без урахування моральних та соціальних аспектів не вирішує глибинних проблем суспільства. Приклад успішних економік демонструє стійкий зв’язок економіки із загальнолюдськими цінностями та релігійними принципами, економічні успіхи досягаються завдяки більш гуманному й стабільному суспільству.
Л. Кістерський також торкнувся питання сучасної глобальної економічної кризи, яку назвав не лише економічною, а й духовною. Розрив між матеріальними та моральними цінностями веде до нестабільності, і для вирішення цієї кризи потрібні не лише економічні механізми, а й нові підходи, що враховують морально-етичний досвід. Доповідач висловив переконання, що Україні потрібні реформи, засновані на принципах рівності перед законом та високих морально-етичних стандартах. Він також нагадав, що християнська мораль рішуче засуджує корупцію і хабарництво, які мають руйнівний вплив на суспільство. Вивчення та впровадження християнських цінностей важливе для розбудови успішного демократичного суспільства, яке прагне не лише до економічного зростання, але й до розвитку на благо всіх громадян.
Ігор Макаренко, канд. екон. наук, директор Інституту еволюційної економіки, наголосив на важливості розвитку системного макроекономічного середовища для досягнення стабільності та процвітання України. Він підкреслив, що розвинені країни досягають економічного успіху завдяки тісному поєднанню гуманітарних та економічних стратегій, а також завдяки підтримці принципів самодисципліни та самоорганізації.
І. Макаренко відзначив внесок А. С. Гальчинського, котрий створив основу сучасних макроекономічних інструментів в Україні, серед яких – незалежність Національного банку та стабільна фіскальна політика. Він також звернув увагу на необхідність залучення освіти як основного інструменту для виховання громадян, здатних до самодисципліни та самоорганізації.
На думку доповідача, економічна політика України повинна враховувати гуманітарні чинники, а також етичні норми та християнські цінності. Лише за гармонійного поєднання економічних та гуманітарних чинників можна досягти зрілого, самодостатнього суспільства.
Також проходила робота на трьох тематичних панельних засіданнях.
ОНОВЛЕННЯ ПАРАДИГМИ ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ У ПОСТІНДУСТРІАЛЬНУ ДОБУ. (Модератор – д-р екон. наук Ярослав Жаліло).
Відбулося обговорення теоретичних і методологічних проблем, вирішення яких відіграє важливу роль для осмислення сучасних процесів, ідентифікації ризиків в економічній сфері, розроблення широкого спектру економічних політик.
У панельному засіданні взяли участь:
Тетяна Гайдай, д-р екон. наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка – з доповіддю «Методологічне новаторство А. Гальчинського як прояв інтелектуального лідерства вченого».
Олександра Ляшенко, д-р екон. наук, професор Луганського національного університету імені Тараса Шевченка – з доповіддю «Економічне мислення у часі війни: безпековий вимір».
Василь Юрчишин, д-р наук з держ. упр., директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова – з доповіддю «Геополітичні та геоекономічні трансформації і виклики для України».
Анатолій Мокій, д-р екон. наук, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» – з доповіддю «Структурно-інституціональні трансформації в умовах війни: методологічні підходи».
Олексій Плотніков, д-р екон. наук, професор, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» – з доповіддю «Фрагментація світової економіки як умова розвитку національних інтересів України».
Дмитро Клиновий, канд. екон. наук, старший науковий співробітник, доцент Інституту демографії та проблем якості життя НАН України – з доповіддю «Парадигма полісуб’єктного робастного управління реконструктивним просторовим розвитком».
Юрій Прозоров, науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» – з доповіддю «Метавсесвіт: базис чи надбудова політичної нооекономіки».
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ У ДОБУ ГЛОБАЛЬНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ. (Модератор – канд. екон. наук Ігор Макаренко).
Обговорено проблеми довгострокової політики для європейської інтеграції України, особливості сучасної монетарної політики та роль грошей у стабілізації економіки, регіональні особливості забезпечення економічного відновлення, проблеми капіталізації українських банків, розвитку місцевої соціально-економічної інфраструктури.
У панельному засіданні взяли участь:
Анатолій Максюта, канд. екон. наук, ексміністр економічного розвитку і торгівлі України, ексзаступник міністра фінансів України – з доповіддю «Філософська концепція ”довгої волі” та проблема створення середовища в контексті європейської трансформації українського суспільства».
Олександр Шаров, д-р екон. наук, професор, головний науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» – з доповіддю «А. Гальчинський: теорія грошей та практика монетарної політики».
Інна Шовкун, канд. екон. наук, провідна наукова співробітниця ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» – з доповіддю «Податкові стимули інноваційного розвитку економіки: оцінка ефективності».
Олена Снігова, д-р екон. наук, старший науковий співробітник, старша наукова співробітниця ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» – з доповіддю «Стратегування економічного відновлення України: регіональний аспект».
Дмитро Гладких, д-р екон. наук, доцент, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень – з доповіддю «Проблеми та напрями зростання капіталізації українських банків».
Оксана Бородіна, канд. наук з держ. упр., старша наукова співробітниця ДУ «Інститут економіко-правових досліджень ім. В. К. Мамутова НАН України» – з доповіддю «Актуальний стан розвитку місцевої соціально-економічної інфраструктури: виконання в громадах цільових проєктів».
Маріанна Кічурчак, д-р екон. наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка – з доповіддю «Банківські депозити в умовах війни в Україні: виклики, тенденції та перспективи».
Дар’я Роюк, студентка Державного торговельно-економічного університету – з доповіддю «Економічна безпека та стійкий розвиток держави в умовах довготривалої війни».
ТРАНСФОРМАЦІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ПОЛІТИЧНОЇ НАЦІЇ В УМОВАХ ДОВГОТРИВАЛОЇ ВІЙНИ. (Модератор – д-р екон. наук Вячеслав Потапенко).
Обговорено широкий спектр проблем суспільних трансформацій, зокрема аспекти трансформації ідентичностей та солідарності громадян України в умовах російської агресії, зміни регіональних груп впливу, чинники забезпечення соціальної та суспільної стійкості.
У панельному засіданні взяли участь:
Ілля Вальчун, фахівець з управління фінансами та ефективністю діяльності ТОВ «Ернст енд Янг» – з доповіддю «Людиноцентристська економіка: перехід до нової моделі розвитку».
Юлія Тищенко, заступниця керівника центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень – з доповіддю «Щодо соціальної стійкості».
Володимир Нагірний, канд. політ. наук, провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень – з доповіддю «Регіональні групи впливу: трансформація стратегій та позиціювання в умовах війни».
Олексій Валевський, д-р наук з держ. упр., провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень – з доповіддю «Динаміка ціннісних змін у громадській думці українського суспільства на шляху європейської інтеграції».
Гліб Макаров, канд. політ. наук, провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень – з доповіддю «Регіональні та локаційні ідентичності в контексті національної безпеки України».
Михайло Степико, д-р філос. наук, професор, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень – з доповіддю «Трансформації ідентичностей та солідарності громадян України в умовах російської агресії».
Вячеслав Потапенко, д-р екон. наук, старший науковий співробітник, керівник центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень – з доповіддю «Війна ідентичностей: виклики національній безпеці».
Ілля Бутенко, аспірант Національного університету «Києво-Могилянська академія» – з доповіддю «Ключові виклики для системи ухвалення політичних рішень України в контексті перемовин про вступ України до ЄС».
Іван Перепелкін, студент Ягеллонського університету (Польща) – з доповіддю «Виклики та осягнення в процесі євроінтеграції в сфері вищої освіти України на прикладі фактору інтернаціоналізації».
Завершуючи засідання, Ярослав Жаліло висловив вдячність учасникам конференції, відзначив високий науковий рівень, теоретичну та прикладну значущість представлених результатів досліджень, запросив до подальшої співпраці
Програма конференції додається
Фотоархів конференції можна подивитися тут
Презентації виступів на конференції в електронному форматі доступні для ознайомлення.
Повний запис конференції:
Інформаційна сторінка Перших Гальчинських читань 2.11.2023
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД