Інструменти податкової підтримки бізнесу у воєнний час

Поділитися:

Активні бойові дії з протистояння російському агресору суттєво вплинули на порядок ведення господарської діяльності підприємств по всій території України. За попередніми розрахунками Уряду, на середину березня 2022 р. прямі разові втрати для України вже склали понад 500 млрд дол. США[1]. За оцінкою МВФ[2] від 07.03.2022 р., скорочення ВВП України у 2022 р. становитиме 10 %. Проведене впродовж 11-13.03.2022 р. опитування[3] 245 підприємств МСБ засвідчило, що 79 % підприємств повністю або частково припинили роботу.

Режим функціонування економіки в умовах воєнного стану вимагає нестандартних рішень, які повинні сприяти створенню максимально сприятливих умов для ведення бізнесу, спрощення регуляцій та мінімізації податкового навантаження. Враховуючи утруднення належного обліку та звітності, необхідне кардинальне спрощення податкового адміністрування.

Перші зміни у цій сфері зробили Закони України від 3 березня 2022 року «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни»[4] та «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану»[5]. Основними новаціями стали звільнення платників податків від відповідальності у разі відсутності можливості своєчасно виконати податковий обов’язок, мораторій на проведення всіх видів податкових перевірок, зупинення перебігу всіх визначених податковим законодавством строків, продовження терміну дії ліцензій, звільнення від санкцій за порушення вимог застосування реєстраторів розрахункових операцій тощо.

Радикальні податкові зміни ухвалено 15 березня 2022 р. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»[6].

Згідно із цими змінами на період воєнного стану:

  • Підприємства зможуть сплачувати єдиний податок за правилами, встановленими для ІІІ групи платників єдиного податку, тобто із звільненням від податку на прибуток, ПДВ та інших платежів. Для цього до 10 млрд грн підвищено ліміт доходу для використання єдиного податку (дотепер він становив 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, або 7 585,5 тис. грн у 2022 р.).
  • Єдиний податок з обороту зменшено до 2 % (дотепер – 3 % доходу - у разі сплати ПДВ, або 5 % доходу - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку).
  • До таких платників не застосовується обмеження щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах. Також знято обмеження щодо видів діяльності (крім діяльності з підакцизними товарами, грального бізнесу, обміну валют та видобутку та реалізації корисних копалин).
  • Встановлено нульову ставку акцизу та 7 % ПДВ на пальне.
  • Визначено, що упродовж 12 місяців з 1 березня ФОПи можуть не сплачувати ЄСВ за себе, а ЄСВ за мобілізованих осіб сплачуватиметься з бюджету.
  • Штрафи та пеня по ЄСВ не застосовуються, а перевірки не проводяться.
  • Не стягується плата за землю, що розташована в зонах бойових дій.
  • Не сплачується ПДВ за товари, що були знищені в результаті бойових дій, або передані на потреби оборони
  • Спрощено зарахування податкового кредиту по ПДВ на основі первинних документів (без реєстрації податкових накладних)
  • Разом з тим, відновлено фактичні перевірки можливості розраховуватися карткою, за порушення визначено штраф 8600 грн.

Бізнес-спільнота позитивно сприйняла схвалену 15.03.2022 р. податкову реформу. Очікується, шо нововведення повинні надати суб’єктам підприємницької діяльності можливість спрямувати кошти на покриття дефіциту ліквідності та зосередити зусилля на переорієнтації бізнес-процесів для налагодження безперебійного постачання товарів для населення та потреб оборони.

В надскладних умовах воєнного стану в Україні дотримання податкової дисципліни великою мірою залежить від свідомості платників податків. Разом з тим, логічно припускати, що основні функції контролю стягнення нового податку з обороту в період воєнного стану через безготівкові платежі покладатимуться на банківську систему, яку дотепер дієвими заходами НБУ вдається втримати достатньо стійкою та ліквідною.

Впроваджені податкові зміни потребуватимуть подальшого організаційного удосконалення з  метою оптимізації адміністрування.  

Зокрема, важливо врахувати кумулятивність податку з обороту, через яку може надмірно оподатковуватись виробництво технологічно складних товарів. На нашу думку, варіантом вирішення проблеми може стати диференціація ставки єдиного податку залежно від виду економічної діяльності, або конкретного виду/типу товару.

Для запобігання втрати фінансового ресурсу місцевими бюджетами, які за попередньої податкової моделі отримували надходження від єдиного податку ФОП,   до основної загальнодержавної ставки 2 % податку з обороту могла б бути додатково запроваджена місцева ставка податку з обороту з варіативною ставкою (наприклад, від 0,25 % до 1,5 %), яка б могла встановлюватися обласними військово-цивільними адміністраціями залежно від регіональних особливостей та фінансових потреб місцевих бюджетів, а також з урахуванням інтенсивності та наслідків ведення бойових дій, кількості та потреб внутрішньо переміщених осіб. Запровадження місцевої складової податку з обороту стимулюватиме місцеві органи влади до контролю повноти його справляння до бюджетів усіх рівнів.

Запроваджені потужні засоби підтримки підприємців у податковій та регуляторній сферах мають бути підтримані практичними можливостями у вивезенні виробництв із зон бойових дій, придбанні потрібного обладнання, оренді виробничих площ, переналагодженні логістики постачання та збуту тощо. Досягнення стабільності роботи бізнесу у воєнних умовах потребує також методичних рекомендацій кризових менеджерів

Напрацьований досвід може бути корисним для впровадження податкових стимуляторів економічного відновлення у повоєнний період.

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Фото: freepik.com, НІСД

 

[1] Втрати для України через вторгнення РФ перевищують $500 млрд – Шмигаль. Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». 16.03.2022. URL: https://ua.interfax.com.ua/news/economic/814088.html

[2] Ukraine: Request for Purchase under the Rapid Financing Instrument and Cancellation of Stand-by Arrangement-Press Release; Staff Report; and Statement by the Executive Director for Ukraine. International Monetary Fund. 14.03.2022. URL: https://www.imf.org/en/Publications/CR/Issues/2022/03/10/Ukraine-Request-for-Purchase-under-the-Rapid-Financing-Instrument-and-Cancellation-of-Stand-514148

[3] Андрей Длигач. Стан українського бізнесу. Допис 1. Facebook. 14.03.2022. URL: https://www.facebook.com/dligach/posts/5203182876379359

[4] Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 3 березня 2022 р. № 2115-IX. URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2115-20#Text

[5] Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 р. № 2118-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2118-20#n5

[6] Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 7137-д від 14.03.2022 р. URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39235