12 жовтня в НІСД відбувся круглий стіл «Штучний інтелект як трансформаційна сила», присвячений проблемі розвитку технологій штучного інтелекту (ШІ).
Захід, який зібрав понад 100 учасників, проводився спільно з Експертним комітетом з питань розвитку сфери штучного інтелекту в Україні, за підтримки проєкту USAID «Кібербезпека критично важливої інфраструктури України».
З вітальними промовами виступили директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Богомолов та голова Експертного комітету з питань розвитку сфери штучного інтелекту в Україні Віталій Гончарук.
Директор НІСД Олександр Богомолов підкреслив, що «Національний інститут стратегічних досліджень традиційно намагається ставити гострі питання і бути на передньому краї дискусії. І сьогодні ми спостерігаємо своєрідний технологічний вибух, який змінює реальність. Ціла низка емерджентних технологій, таких як квантові обчислення, робототехніка, нанотехнології, великі данні – все це докорінно впливає на нас та на всі сфери діяльності. І особливе значення тут мають технології ШІ, які вже змінюють економіку та сферу безпеки. Але це ставить питання не лише про межі технологічного розвитку, але і про вплив ШІ на суто гуманітарні та, навіть, етичні питання. Сьогоднішній захід – наша спроба поглянути на цю проблему комплексно».
У своєму вітальному слові голова Експертного комітету з питань розвитку сфери штучного інтелекту в Україні Віталій Гончарук звернув увагу на те, що ШІ вже став реальним елементом геополітики, передусім у відносинах між США та КНР, які витрачають мільярди на дослідження в сфері ШІ. Обидві країни вибудовують екосистему досліджень та управління технологіями ШІ, і це той шлях, яким будуть змушені йти й інші держави, зокрема й Україна.
Дмитро Дубов, завідувач відділу інформаційної безпеки центру безпекових досліджень НІСД, представив новостворену Експертну раду з питань штучного інтелекту (ШІ) при центрі безпекових досліджень НІСД, що має опікуватись новим напрямом досліджень .
Під час першої панельної дискусії «Штучний інтелект як необхідність для глобальної конкурентоспроможності країни в майбутньому», яка модерувалась Уляною Полтавець, координатором Експертного комітету з питань розвитку сфери штучного інтелекту в Україні, обговорювались питання впливу ШІ на економічний, глобальний та український порядок денний, поточну геополітичну конкуренцію між такими глобальними гравцями, як США та КНР; як нові технології змінюють ринок праці та формують нову технологічну реальність. Уляна Полтавець представила загальний огляд стану розвитку ШІ в Україні та основні завдання в цій сфері на найближчу перспективу.
Науковий співробітник програми «Азія» Фонду Карнегі Метт Шихан відмітив, що спостерігається надзвичайно стрімкий прогрес у цій сфері: «Подивіться на 2015-2016 роки. Це справжній початок не просто досліджень, а й практичної імплементації цих технологій. Прогрес вражаючий. І центром цього вибуху були США. Але Китай не відстає і активно включився в цю проблематику. Зараз основні дослідження сконцентровані в приватному секторі або потужних наукових закладах – де є кошти на дослідників чи на обладнання. Приватний сектор швидко зрозумів вигоду від впровадження ШІ, тому активно включився в це. Але в перспективі це буде трансформувати і державний сектор».
Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха звернув увагу на те, що для держави все ще викликом є питання, як стратегічно ставитись до цього феномену: «технології ШІ вже є де-факто. Він вже працює, його вже досліджують, його вже використовують. Чи потрібні тут якісь стандарти? Напевно так, потрібні. Але чи потрібно заради цього обов’язково вигадувати якусь бюрократичну надбудову, щоб поставити «галочку»? Я не прихильник цієї ідеї. Але більше, ніж регуляторної політики, ми потребуємо зрозумілої державної політики з пріоритетами та належними видатками. І досвід таких країн, як Південна Корея, яка вже дуже багато робить в цьому напрямі, був би дуже корисним».
Віце-президентка з політичних досліджень Київської школи економіки Наталія Шаповал зазначала, що український бізнес має дуже значний потенціал у сфері розвитку ШІ – як розробки, так і впровадження: «Адже без цього ми не зможемо бути ефективними на міжнародній арені». Крім того, маємо пам’ятати, що коли ми кажемо про світовий досвід розвитку ШІ (в т. ч. щодо США чи КНР), то мова йде «не стільки про сервісні, скільки про безпекові функції. Отже, Україні варто досить уважно поставитись до питання ролі ШІ в національній безпеці, аби втримати ті позиції, які маємо».
«У нас є певна криза математичної освіти, що ми добре бачимо по результатам незалежного оцінювання. Є об’єктивна криза в наборі на природничі спеціальності. Наприклад спеціальність «фізика» різко втрачає популярність: якщо ще 5 років тому було приблизно 5 тисяч заяв на вступ, то цього року це приблизно 1100 заяв. Відтак, є велике питання щодо підтримки математичної освіти в школах», - відмітив Дмитро Завгородній, генеральний директор Директорату цифрової трансформації Міністерства освіти і науки України, вказуючи на довгострокові виклики, з якими стикається держава в сфері розвитку людського потенціалу, потрібного для досліджень та розробки ШІ. Також він відмітив брак можливостей залучити до освітнього процесу гарних фахівців з ІТ, яких школи не можуть втримати через низькі зарплати. Але при цьому, реальних можливостей змінити диспропорцію оплати праці шкільного вчителя чи університетського викладача та працівника ІТ-сфери просто немає.
Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков у своєму виступі зазначив, що Міністерство дуже серйозно ставиться до розвитку напрямку ШІ і бачить в цьому велику перспективу. На його думку, одним з напрямів поліпшення ситуації з дослідженнями ШІ в Україні є створення умов для великих міжнародних компаній створювати дослідницькі центри ШІ в Україні для того, щоб українські дослідники могли працювати у потужних міжнародних колективах з гарним фінансуванням.
Друга панельна дискусія «Штучний інтелект та національна безпека: кібербезпека, військова справа та розвідка в новій реальності», модератором якої виступив Віталій Гончарук, стосувалась питань впливу ШІ на національну безпеку. Він підкреслив, що сфера безпеки і оборони «у всьому світі - це сфера номер один, яка зазнає серйозних змін від впровадження технологій ШІ», і це вже змінює баланс сил між країнами.
Військовий експерт та директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак у своєму виступі наголосив, що все більше нові типи озброєнь оснащуються технологіями ШІ і що людині все складніше конкурувати з ШІ в управлінні складними системами, які вимагають миттєвого прийняття рішень. Наприклад, з високою ймовірністю, ШІ в осяжній перспективі може істотно вплинути на пілотування винищувачів, на управління дистанційно-керованої техніки (наприклад, безпілотні бронетранспортери). На його думку, важливо як масштабніше вкладатись у нові розробки, навіть якщо вони будуть невдалими чи не дадуть швидкого результату – це той досвід, який допоможе бути більш ефективними в майбутньому.
Генеральний директор державного концерну «Укроборонпром» Юрій Гусєв впевнений, що «війни майбутнього будуть війнами технологій. Ми це бачимо вже зараз на виставках військової техніки. Наприклад, на останній виставці в Абу-Дабі було представлено рекордну кількість автоматизованих платформ. І не лише летальних, але і наземних. Ми в концерні працюємо над створенням безпілотного БТР-4Є». Він представив і основні результати дослідження, проведеного Укроборонпромом щодо розвитку та перспектив використання технологій ШІ в оборонно-промисловому комплексі, яке стосується багатьох аспектів, зокрема кіберзахисту.
«Зараз активно відбувається перехід класичних війн у кіберсвіт, оскільки він дає можливості меншим гравцям ефективно протистояти істотно більшим. І технології ШІ повністю змінюють і це протистояння, адже зростають можливості асиметричного протистояння. Причому ці загрози не лише суто технологічні. Наприклад, технології діпфейку створюють все нові загрози не лише на рівні окремих людей, але й дезінформаційні загрози національного або геополітичного масштабу», - відмітив професор кафедри комп’ютерних технологій університету Пердью д-р Марк Роджерс.
Заступник голови Служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Олександр Потій зазначив, що у сфері кібербезпеки інструменти ШІ дають можливість ефективніше відпрацьовувати алгоритми або процеси реагування на кіберінциденти, атаки та аномальні події в інформаційних системах: «Штучний інтелект здатен підвищити ефективність тих, хто нападає, і тих, хто обороняється. Зараз виникло чимало кіберзагроз, пов’язаних з розвитком штучного інтелекту. Ми маємо чітко відповідати на ці виклики і готуватися не лише протистояти їм, а й унеможливлювати їх загалом».
Зручніше отримувати якісну аналітику в месенджері? Підписуйтеся на наш Telegram-канал: t.me/niss_gov_ua
Фото: НІСД
Презентація Експертної ради з питань штучного інтелекту при центрі безпекових досліджень НІСД (англійською):