Експерти НІСД взяли участь у панельній дискусії «Зелений порядок денний для України: регіональний вимір - Дніпро»

Експерти НІСД Вячеслав Бараннік та Євгеній Маляревський взяли участь у панельній дискусії «Зелений порядок денний для України: регіональний вимір - Дніпро», яка відбулась 24 лютого 2020 р. в місті Дніпрі.

Захід був організований у рамках проєкту «Підтримка Парламенту України з питань сталої енергетики та охорони довкілля», що впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні за фінансової підтримки Швеції.

У вступному слові експертка ПРООН Ірина Герасименко розповіла про ключові напрями діяльності Програми розвитку ООН в Україні, зокрема про шість ключових рішень комплексного підходу до реагування на потреби в сфері розвитку: скорочення бідності серед населення, демократичне врядування заради розвитку мирного, справедливого й інклюзивного суспільства, попередження кризи і зміцнення стійкості, природоорієнтовані рішення на благо розвитку довкілля, розвиток чистої та  доступної енергії, питання розширення прав і можливостей жінок та гендерної рівності.

Пріоритетне поточне завдання ПРООН в Україні – поширення на рівні громади ініціатив ООН щодо цілей сталого розвитку. ПРООН розроблено  програму «Зелений порядок денний для України на період до 2030», яку було  підготовлено у минулому році за аналітичної підтримки проєкту «Підтримка Парламенту України з питань сталої енергетики та охорони довкілля». В результаті  проведеного в регіонах України опитування були визначенні регіональні пріоритети щодо досягнення цілей сталого розвитку. Так, зокрема, у Дніпропетровській області більш пріоритетними виявилися ціль № 6 («Чиста вода та належні санітарні умови») та № 15 («Захист екосистем суші»). Тобто, з точки зору громадськості,  найбільшої уваги в області  потребують питання доступності чистої питної води, забруднення водойм та атмосферного повітря тощо, при цьому у відповідях на питання щодо основних шляхів вирішення зазначених проблем серед мешканців області превалює думка, що влада робить недостатньо у цьому напрямі.

Були презентовані аналітичні записки «Зелений порядок денний на виборах у Верховну раду України 2019 року» та «Робота парламенту України VIII-го скликання: зелений порядок денний», які саме  підсумовують результати моніторингу передвиборчої кампанії до Верховної Ради України у 2019 році та роботу Парламенту VIII-го скликання на предмет відображення питань зеленого порядку денного в програмах політичних партій та кандидатів-мажоритарників.

В рамках першої панельної дискусії «Політика управління водними ресурсами: проблеми, рішення, заходи» виступила Оксана Коноваленко, експертка проєкту «Водна ініціатива Європейського союзу для Східного партнерства (EUWI+)». Вона розповіла про розробку плану управління річковим проєктом річки Дніпро та розробку карти ризиків масиву поверхневих вод, а також про необхідність попереднього дослідження стану масиву поверхневих вод. Наразі в Україні тривають роботи щодо створення моніторингу стану вод основних річок: вже працюють лабораторія моніторингу в Івано-Франківську, цього року планується створити лабораторію в Одесі; всього по країні планується створити 4 лабораторії моніторингу.

Олексій Ангурець, заступник голови обласної ради – начальник управління з питань екології  Дніпропетровської облради у виступі підкреслив, що проблематика стану водних ресурсів є пріоритетною. Минулого тижня в місті Дніпрі була створена спільна комісія облради та ОДА з питань поліпшення стану повернених вод з метою оцінки поточного стану ситуації, розроблення пропозицій щодо конкретних заходів та бюджетуванню процесу.

Завідувач кафедри екології та охорони навколишнього середовища ПДАБА, директор НВП «Центр екологічного аудиту і чистих технологій» Григорій Шматков розповів про неможливість користування водою з колодязів через забруднення поверхневих вод. Загалом, за словами Г.Шматкова, з 2005 року в Україні ухвалено безліч підзаконних актів щодо врегулювання цієї проблеми, діє Водний кодекс, наразі триває розробка чергової програми до 2030 року, проте в дійсності нічого не виконується. Внаслідок забруднення, насамперед через незаконні дамби, в країні вже зникли тисячі малих річок.

В рамках другої панельної дискусії «Охорона атмосферного повітря: реформування за європейськими принципами» відбулося онлайн-включення Лесі Шевчено, президентки фундації «Відкрите суспільство», координаторки проєкту «Відкрите довкілля», яка розповіла про створення системи моніторингу довкілля, що передбачає поєднання та інтеграцію як державних постів моніторингу повітря та води в Україні, так і широке залучення  громадських ініціатив на місцях. На жаль, реалізація цього проекту відбувається зі значними складнощами.

Тетяна Левачова, представниця департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради, розповіла, що у місті діють 2 пости моніторингу міськради, 4 пости облради та 6 постів Укргідромету, які вимірюють забруднення повітря за чотирма основними показниками. В місті діє комплексна програма екологічної безпеки та впровадження сталого низьковуглецевого розвитку до 2020 року.

Павло Ткаченко, представник ГО «Save Dnipro», розповів про необхідність та етапи створення в області системи громадського моніторингу повітря, в якій дані з окремих станцій об’єднуються в єдину систему з відкритим онлайн-доступом для перегляду всіма бажаючими.

В ході дискусії експерт НІСД Вячеслав Бараннік акцентував увагу на неможливості нині наявних громадських станцій моніторингу однозначно прив’язувати дані щодо забруднення повітря до конкретного підприємства-забруднювача. Пан Ткаченко пояснив, що наразі вимірюється в онлайн режимі фоновий моніторинг повітря, водночас існує окремий моніторинг повітря на джерела викидів, дані з яких, на жаль, у більшості випадків є недоступними як для громадськості, так і для державних установ, наділених функціями перевірки. На його думку, необхідно розвивати останній вид моніторингу та суттєво розширити коло доступності отриманих даних.

Серед основних питань, обговорених підчас дискусії, варто назвати шляхи інтеграції зусиль науки, громадськості, влади та бізнесу в сфері реалізації в Україні та Дніпропетровській області цілей сталого розвитку.

Прикріплені файли