11 жовтня 2012 року у конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) відбулося засідання "круглого столу" "Пріоритети політики імпортозаміщення у стратегії модернізації промисловості України", у ході якого було розглянуто питання посилення імпортозалежності галузевих ринків України в умовах нестабільності світової економіки, напрями енергоефективності та енергозбереження у політиці імпортозаміщення, можливості використання світового досвіду реалізації політики імпортозаміщення і розвитку внутрішнього ринку, а також організаційно-економічні та нормативно-правові умови розвитку внутрішнього ринку і стимулювання імпортозаміщення у контексті завдань стратегії модернізації промисловості України.
У дискусії взяли участь співробітники наукових та аналітичних установ, представники органів державної влади, неурядових організацій та засобів масової інформації.
Фахівці НІСД представили присутнім матеріали аналітичної доповіді “Пріоритети політики імпортозаміщення у стратегії модернізації промисловості України” і виклали основні проблеми, винесені на обговорення.
Відкрив засідання Перший заступник директора НІСД Ярослав Жаліло і наголосив на важливості питань, що розглядатимуться на круглому столі. Він зазначив, що необхідність активізації заходів для реалізації політики імпортозаміщення і розвитку внутрішнього ринку в Україні постає у зв’язку з виникненням загрозливих тенденцій, які призводять до зростання імпорту на фоні уповільнення економічного зростання. Я. Жаліло підкреслив, що підвищення конкурентоспроможності українських товарів та розширення їхньої присутності на внутрішньому ринку вимагає поглибленого підходу до цієї проблеми у контексті макроекономічної політики, виробничої, організаційної та логістичної модернізації та інших економічних процесів, які формують конкурентоспроможність українських компаній на вітчизняному ринку.
Завідувач відділу секторальної економіки НІСД Оксана Собкевич презентувала основні положення аналітичної доповіді «Пріоритети політики імпортозаміщення у стратегії модернізації промисловості України», підготовленої до засідання Круглого столу.
У виступі О. Собкевич було окреслено проблеми імпортозалежності галузевих ринків України, визначено найважливіші напрями стимулювання імпортозамінних виробництв, а також пріоритети державної політики у сфері розвитку внутрішнього ринку та імпортозаміщення. Доповідач наголосила на необхідності розбудови комплексної, системної політики у сфері розвитку внутрішнього ринку та стимулювання імпортозаміщення, яка забезпечувала б збалансований розвиток промисловості з поступовим зниженням обсягів сировинних видів продукції та збільшенням обсягу випуску якісної і високотехнологічної продукції.
Голова Комітету підприємців базових галузей промисловості при Торгово-промисловій палаті України Юрій Куренков відмітив наявність негативної тенденції щодо суттєвого зростання імпорту в Україну на протязі останніх років. Він зазначив, що низька енергоефективність та продуктивність праці вимагають великих витрат на виробництво, що суттєво знижує конкурентоздатність національної продукції. Задля підтримки національних виробників доповідачем було запропоновано стимулювати залучення інвестицій у модернізацію основних засобів виробництва, а також посилити державний контроль над ввезенням контрабандної та контрафактної продукції, яка створює недобросовісну конкуренцію з боку імпортних товарів.
Президент Української торгово-промислової конфедерації Володимир Демчак зупинився на питаннях конкурентоздатності національних підприємств з вироблення побутової техніки, позначивши проблеми збитковості закупівлі комплектуючих, які не виробляються в Україні. Доповідач наголосив на необхідності підтримки малого та середнього виробника, створення нових ринків збуту української продукції.
У своєму виступі головний науковий співробітник відділу економічного зростання, структурних змін та промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України Микола Якубовський запропонував розглядати питання імпортозаміщення через призму стратегії модернізації, оскільки структурна перебудова, інноваційний розвиток, технологічна модернізація - це проблеми одного порядку. На думку М. Якубовського, вирішення проблеми імпортозаміщення і наповнення внутрішнього ринку полягає у забезпеченні конкурентоспроможності українських товарів. Доповідач зазначив, що потенціал виробництва конкурентоспроможної продукції міститься у сонячній енергетиці, виготовленні електромобілів, органічних видів продукції у сфері харчової промисловості (у т.ч. продукції дитячого харчування), авіакосмічному приладобудуванні. М. Якубовський наголосив на необхідності розроблення і впровадження програм за окремими перспективними проектами, створення інноваційної бази, вдосконалення законодавства.
Голова Державної служби експортного контролю України Володимир Демьохін висловив переконання, що для забезпечення стимулювання виробництва імпортозамінної продукції важливого значення набуває роль держави та державного замовлення. На його думку, державної підтримки потребують галузі, здатні виступити у якості локомотивів зростання промисловості України, насамперед, ракетно-космічна галузь, авіабудування та суднобудування.
Президент Союзу хіміків України Олексій Голубов відмітив, що Україна є потужним експортером багатьох видів мінеральних добрив, проте поступово може втратити цю частку ринку через відсутність власної сировинної бази для їх виробництва, а також сучасних виробничих потужностей. Доповідач зазначив, що українські виробники здатні забезпечити потребу внутрішнього ринку у складних фосфорних добривах, проте 95 % від необхідної кількості наразі імпортується. На думку О. Голубова, недоліки існуючої державної політики щодо захисту внутрішнього виробника не дозволяють у повній мірі реалізувати імпортозаміщуючий потенціал вітчизняної хімічної галузі.
Директор Інституту еволюційної економіки Ігор Макаренко наголосив на необхідності формування системного макроекономічного середовища в Україні, що передбачає підвищення інвестиційної активності та реалізації політики імпортозаміщення. Він зазначив, що імпортозаміщення має відбуватись одночасно з інтенсифікацією інноваційних процесів, що дозволить забезпечити розвиток вітчизняної економіки у майбутньому.
Голова Державної служби України з лікарських засобів Олексій Соловйов ознайомив присутніх з основними напрямами діяльності Державної служби України з лікарських засобів та ситуацією, яка склалася на фармацевтичному ринку. Доповідач відмітив, що в Україні, на відміну від європейських країн, недостатньо ефективно діють механізми захисту від недоброякісної продукції, наголосив на недофінансуванні інноваційних розробок фармацевтичної галузі.
Віталій Майко, віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців, зауважив, що державі необхідно обирати саме інноваційний шлях розвитку. На його думку, реалізації інноваційного потенціалу національної економіки, а також вирішенню питання імпортозаміщення сприятиме нарощування обсягів внутрішнього виробництва продукції машинобудівної промисловості.
Адель Пригунова, радник Голови Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, зупинилась на проблемах і напрямах розвитку імпортозамінних виробництв у гірничо-металургійному комплексі України. Доповідач поінформувала про результати виконання Державної програми розвитку гірничо-металургійного комплексу, відмітивши недостатній рівень державного фінансування наукових розробок.
Станіслав Соколенко, науковий керівник секції розвитку конкурентоспроможної економіки на основі кластерної моделі спілки економістів України, Президент Міжнародної фундації сприяння ринку наголосив на важливості для України розвитку кластерів з огляду наважливість підвищення рівня інноваційності економіки. Доповідач ознайомив присутніх з досвідом Казахстану та РФ щодо розвитку кластерів, зазначивши, що в цих країнах становлення кластерної моделі всебічно підтримується державою. Водночас в Україні відсутня законодавча база, необхідна для розвитку кластерів, не опрацьовано питання інституційної підтримки. Доповідач зазначив, що саме через створення кластерів можна досягти об’єднання зусиль влади, бізнесу та науки, забезпечити підвищення рівня фінансування науки та освіти, що сприятиме інноваційному розвитку та піднесенню економіки України.
У своїй презентації Тарас Ткаченко, начальник відділу проектних досліджень «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» відзначив негативну тенденцію щодо експорту Україною сировинних товарів і продукції первинної переробки та імпорту високотехнологічної продукції. Доповідач зазначив, що одним із шляхів вирішення цієї проблеми є створення сприятливих умов для іноземних інвесторів - технологічних лідерів, що дозволило б розвинути відповідні виробництва на території України. Як приклад Т. Ткаченко відмітив досвід Росії, де спільно зі світовими автомобільними брендами розпочато виробництво легкових автомобілів і вже почалася експансія автомобілів на сусідні ринки, зокрема, в Україну.
Начальник інформаційно-аналітичного управління Державної служби з лікарських засобів Володимир Бортницький зазначив, що в Україні не визначена система державних пріоритетів в інноваційній сфері, що не дозволяє концентрувати державні та бізнес- ресурси на тих галузях або технологіях, в яких Україна ще зберегла лідерські позиції. В. Бортницький наголосив на недофінансуванні державою програм впровадження нано-технологій, на відміну від розвинених країн, де на розвиток таких програм щорічно залучаються значні обсяги фінансових ресурсів.
Експерт Центру антикризових досліджень Семен Полнарьов запропонував замислитися над проблемою нечіткого визначення поняття «вітчизняний виробник» в Україні. Зокрема, він зауважив, що в Україні під це поняття підлягають і виробники, які залучають у технологічний процес імпортовану продукцію або сировину
Підсумовуючи дискусію, Перший заступник директора НІСД Ярослав Жаліло висловив думку, що за нинішніх умов головний магістральний напрям імпортозаміщення знаходиться не в галузевому підході, а в створенні макроекономічного середовища, що дозволить державі реалізувати політику імпортозаміщення за менших фінансових витрат. Це вимагає залучення насамперед організаційного ресурсу, зокрема, зменшення імпортозалежності через поширення процесів енергозбереження та енергоефективності у виробництві і побуті, раціоналізацію структури споживання.
Я. Жаліло відмітив, що необхідно зважати на так звані конфлікти цілій, які є одними з найбільших перешкод, що стоять на заваді ефективної державної політики. Це стосується насамперед визначення векторів підтримки перспективних напрямів, секторів, які спроможні зайняти гідне місце на ринку, а також врахування питання бюджетних обмежень.
Я. Жаліло подякував усім учасникам засідання круглого столу за плідну розмову, а авторам доповіді за підготовлений матеріал, який став підґрунтям для такої розмови. Він запевнив, що зауваження, що прозвучали на засіданні, будуть враховані і відображені в наукових працях, а також закликав всіх присутніх до співпраці у сфері подальших досліджень, що стосуються реалізації політики імпортозаміщення і розвитку внутрішнього ринку.
Засідання здобуло широкого висвітлення у матеріалах ЗМІ.