Санкції є важливим інструментом зовнішньої політики, який держави та міжнародні організації використовують задля впливу на агресивні / репресивні режими. Санкції стали потужним засобом реагування глобальних акторів на агресію Російської Федерації проти України – спробу незаконної анексії Криму, бойові дії на Донбасі та широкомасштабне воєнне вторгнення в Україну, а також ворожі кроки щодо інших держав.
У виданні схарактеризовано форми й мету санкцій, що уведені проти Росії, проаналізовано їх ефективність. Підготовлено висновки й рекомендації щодо напрямів підвищення дієвості цього інструмента в контексті стримування держави-агресорки та корекції її політики.
Для експертів, науковців, фахівців у галузях економіки, фінансів, національної безпеки, суб’єктів владних повноважень, представників громадських організацій, а також усіх, хто цікавиться цією проблематикою.
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Безпрецедентний санкційний тиск світових демократій
Розділ 2. Шляхи та механізми обходу Росією санкцій
чи обмеження їхнього негативного впливу на економіку
2.1. Китайська Народна Республіка
2.2. Республіка Індія
2.3. Ісламська Республіка Іран
2.4. Туреччина та країни Центральної Азії і Південного Кавказу
2.4.1. Турецька Республіка
2.4.2. Центральна Азія та Південний Кавказ
2.5. Країни Перської затоки
2.5.1. Королівство Саудівська Аравія
2.5.2. Об’єднані Арабські Емірати
2.5.3. Держава Кувейт
2.5.4. Держава Катар
2.5.5. Королівство Бахрейн
2.5.6. Султанат Оман
Розділ 3. Оцінка ефективності західних санкцій
3.1. Вплив санкцій на макроекономічну ситуацію в Росії
3.2. Вплив санкцій на нафтогазовий сектор
3.3. Вплив обмежень на авіаційну галузь
3.4. Вплив санкцій на автомобільну промисловість
3.5. Вплив санкцій на металургійну промисловість
3.6. Вплив обмежень на банківський сектор
3.7. Вплив санкцій на військово-промисловий комплекс
Висновки
Відомості про авторів
ВСТУП
Останнім часом у суспільстві, наукових та експертних колах велика увага приділяється міжнародним санкціям, уведеним багатьма провідними державами та міжнародними організаціями проти Російської Федерації (РФ), і тому, наскільки ефективно вони діють. Ці санкції, уведені після спроби незаконної анексії Кримського півострова, а особливо широкі – після широкомасштабного вторгнення російських військ на територію України 24 лютого 2022 р., стосувалися як конкретних осіб, так і економіки, фінансової системи, торгівлі, логістики, імпорту та експорту товарів та інших сфер діяльності країни-агресорки.
Запроваджені санкції дають змогу формувати відчутну економічну мотивацію до деескалації конфлікту та його подальшого врегулювання. Економічні санкції часто-густо стають чи не єдиним із доступних механізмів реакції міжнародної спільноти та окремих держав на агресію.
Уведення окремими державами та міжнародними організаціями режиму санкцій стало одним із ключових інструментів впливу на поведінку агресора на міжнародній арені. Санкції розглядаються як запобіжні та обмежувальні заходи, які дозволяють реагувати на політичні виклики та події, що суперечать цілям і цінностям держав, котрі їх застосовують.
Зазвичай санкції запроваджують поетапно: спочатку – це візові обмеження стосовно визначеного переліку осіб та блокування їхніх активів, згодом – накладання секторальних економічних санкцій (на окремі сектори чи компанії). Посилення санкцій відбувається внаслідок істотного збільшення загрози національній безпеці та/або ескалації ситуації.
Міжнародні санкції проти Російської Федерації передбачали:
- покарання політичного режиму та еліт, що його підтримують, через ізоляцію та блокування активів, які належать їм та їхнім сім’ям;
- ослаблення військового потенціалу, скорочення економічної бази для виробництва окремих видів озброєнь та військової техніки. Обмеження на постачання матеріалів, необхідних для виробництва озброєння та засобів його виробництва, а також заходи, спрямовані на відмову держави-агресорки від модернізації наявних у її арсеналі озброєнь та військових технологій;
- запобігання прагнення до подальшої ескалації з боку держави-агресорки. У цьому випадку економічні санкції мають зробити неприйнятною для РФ ціну агресивної політики. Це має бути досягнуто шляхом позбавлення Росії основної економічної опори, а саме найбільшого джерела надходження валюти – експорту енергоресурсів.
Запроваджені обмежувальні заходи щодо російської економіки здебільшого не мають високого одночасного ефекту, він посилюватиметься з часом. Санкції потребуватимуть максимального контролю за їх імплементацією, а також обмеження можливості їхнього обходу. Варто зазначити, що проблема ефективності торговельних санкцій полягає в тому, що технічно їх можливо обійти, використовуючи «сірий» імпорт і нейтральні країни.
Зважаючи на цю обставину, треба розуміти, що фінансові санкції – значно ефективніші, ніж торговельні, особливо на початковому етапі. Перевага фінансових санкцій – у швидкості їх запровадження (фінансовий ринок краще регулюється). Такі санкції набагато важче обійти, а пошук альтернативних інвесторів чи донорів – украй складний. До того ж, фінансові санкції стримують інвесторів з нейтральних країн.
Отже, з одного боку, санкції проти Росії, які були введені країнами Європейського Союзу, США й іншими державами та міжнародними організаціями, мають певний ефект і здійснюють вплив на російську економіку та політику. Санкційні заходи вже призвели до зменшення зовнішніх інвестицій, обмеженого доступу до фінансових ринків, зниження експорту та імпорту, а також до посилення економічних та політичних обмежень для окремих російських чиновників та бізнесменів.
З іншого боку, в деяких аспектах ефективність санкцій обмежена. Попри зусилля держав, які вводять санкції, російська економіка продовжує функціонувати, використовуючи альтернативні ринки та партнерів, з якими поки що може успішно співпрацювати.
Ключовим фактором успіху санкцій проти РФ є тривалість їх застосування, єдність держав-ініціаторів та постійний моніторинг ефективності обмежувальних заходів, які вже застосовано, для можливої адаптації санкційної політики.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Докладніше в аналітичній доповіді: