Протягом дії воєнного стану Національний банк України продовжує реалізацію комплексу взаємопов’язаних заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості держави та регулювання фінансового сектору.
Спрощено низку обмежень, щоб підтримати діяльність волонтерів. Постановою Правління НБУ від 5 серпня 2022 р. № 172 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» регулятор дав змогу банкам не застосовувати ліміт на розрахунки фізичних осіб-волонтерів із гривневих платіжних карток за кордоном з метою купівлі товарів військового призначення за умови дотримання одночасно таких вимог: операції за рахунком волонтера є типовими для цієї фізичної особи та обсяг операцій, що здійснювалися за її рахунками, перевищував еквівалент 100 тис. грн на місяць до 21 липня 2022 р.; подання до банку листа від державного органу або військової частини щодо співпраці з волонтером та замовлення товарів відповідного призначення, якщо сума такої операції перевищує еквівалент 400 тис. грн на місяць; надання орієнтовної вартості (розрахунку) товару та строків виконання замовлення; інформування волонтером банку щодо збору коштів з метою оплати продукції. До переліку товарів, які мають змогу купувати волонтери-фізичні особи, належать: рації, бронежилети, каски, шоломи, військова та тактична форма, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для стеження, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для надання домедичної допомоги.
НБУ продовжує підписання угод із регуляторами європейських країн щодо можливості обміну готівкової гривні за кордоном. Відповідну угоду було підписано із центробанком Мальти. Отже, з 1 серпня ц. р. громадяни України, що тимчасово перебувають на Мальті, можуть обміняти готівкову гривню на євро в межах єдиного ліміту до 10 тис. грн на одну особу із застосуванням фіксованого обмінного курсу, який визначатиме НБУ. Такі обмінні операції не передбачають жодної плати, комісій або зборів з боку мальтійського центробанку. Раніше НБУ вже уклав відповідні угоди із центральними банками Польщі, Німеччини, Бельгії, Швейцарії, Італії, Нідерландів та Швеції. Зазначимо, що ці зміни не стосуються порядку розрахунків за кордоном із використанням платіжних карток у гривні та іноземній валюті, емітованих українськими банками, які здійснюються у штатному режимі.
Банкам дозволено продавати клієнтам банківські метали. Відновлено дозвіл продавати клієнтам банківські метали з фізичною поставкою у відділеннях. Банки можуть здійснювати цей продаж у межах залишку банківських металів у касі банку станом на 19 серпня 2022 р. Додатково до цього залишку включається обсяг перевищення купівлі банківських металів із фізичною поставкою над обсягом їх продажу за всіма банківськими металами з фізичною поставкою, що розраховується за кожним із металів окремо, починаючи з 19 серпня 2022 р. та протягом наступних операційних / робочих днів. З огляду на зазначені обмеження, такі операції не чинитимуть тиску на міжнародні резерви України. За оцінками регулятора, таке рішення сприятиме подальшій стабілізації ситуації в готівковому сегменті валютного ринку завдяки частковій переорієнтації попиту на готівкову іноземну валюту в банківські метали. Раніше банки мали змогу продавати клієнтам банківські метали лише в тих відділеннях, які розташовані на територіях, що перебувають під загрозою окупації державою-агресором.
Спрощено валютні обмеження щодо використання корпоративних платіжних карток. Постановою Правління НБУ від 5 серпня 2022 р. № 172 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» банкам дозволено продавати іноземну валюту юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що є резидентами України, із зарахуванням на поточний рахунок клієнта в іноземній валюті для подальшого використання відповідної валюти на здійснення витрат за допомогою корпоративних платіжних карток за кордоном. Зокрема, витрат на відрядження працівників за кордон виключно для оплати добових витрат у межах щоденного ліміту в розмірі 80 євро (в еквіваленті) на одного співробітника; на проживання та транспортні витрати (з документальним підтвердженням розрахунку зазначених витрат на одну особу).
Незважаючи на воєнні дії, триває модернізація банківської системи країни. Згідно з повідомленням регулятора, плановий перехід на нове покоління СЕП (системи електронних платежів) відбудеться 1 квітня 2023 р. СЕП НБУ працюватиме в цілодобовому режимі (24/7) на базі міжнародного стандарту ISO 20022, що створить технологічне підґрунтя для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та реалізації сервісу миттєвих платежів в Україні. Міжнародний стандарт ISO 20022 – універсальний спосіб взаємодії різних автоматизованих систем учасників фінансових і торгових ринків у світі. Він є основою функціонування європейських платіжних систем. Переведення платіжної інфраструктури України на міжнародний стандарт ISO 20022 триває з 2016 р.
Віднесено до категорії неплатоспроможних та виведено з ринку АТ «Банк Січ» у зв’язку з невиконанням ним у встановлений договором строк зобов’язань перед регулятором за кредитами рефінансування через недостатність коштів. Крім того, діяльність АТ «Банк Січ» характеризувалася неякісною системою корпоративного управління, неефективною бізнес-моделлю, здійсненням ризикових операцій, що підтверджується збитковою діяльністю та негативною динамікою нормативів капіталу установи. Станом на 1 серпня 2022 р. частка банку становила лише 0,3 % від чистих активів платоспроможних банків. Тому віднесення АТ «Банк Січ» до категорії неплатоспроможних жодним чином не впливає на стабільність банківського сектору України, який на сьогодні є стійким та платоспроможним. За перші шість місяців воєнних дій було визнано неплатоспроможними та виведено з ринку лише два невеликі банки (АТ «Мегабанк» та АТ «Банк Січ»). Таким чином, ризик «банкопаду» наразі можемо оцінити як мінімальний.
На потреби військових зі спецрахунку, відкритого регулятором для підтримки ЗСУ, станом на 29 серпня 2022 р. перераховано понад 19,6 млрд грн. Зокрема, понад 7,2 млрд грн (у еквіваленті) надійшло з-за кордону в іноземній валюті (долари США, євро, фунти, канадські долари, китайські юані, японські єни, швейцарські франки, польські злоті, австралійські долари).
Упровадження зазначених вище заходів має сприяти спрощенню механізму підтримки ЗС України з боку волонтерів, амортизації об’єктивних труднощів тимчасового перебування українців за кордоном, зниженню попиту населення на готівкову валюту, забезпеченню більш комфортних умов ведення бізнесу, що пов’язаний із відрядженням співробітників за кордон, модернізації банківської системи та платіжної інфраструктури країни, фінансовому оздоровленню банківського сектору та очищенню його від проблемних установ, додатковому фінансуванню ЗСУ.
В умовах обмежених можливостей надходження коштів до державного та місцевих бюджетів, уряд України у серпні 2022 р. продовжував працювати над задоволенням першочергових потреб держави у сфері національної безпеки та оборони й соціальної підтримки населення.
Міністерство фінансів поінформувало[1] про стан виконання Державного бюджету в січні–серпні 2022 р. Згідно з оперативною інформацією Держказначейства, за січень–серпень 2022 р. касові видатки державного бюджету становили 1449,4 млрд грн (у т. ч. загального фонду – 1360,1 млрд грн, або 81,7 % від розпису звітного періоду). Для порівняння: у січні–серпні 2021 р. касові видатки державного бюджету становили 828,4 млрд грн.
У серпні 2022 р. касові видатки державного бюджету були здійснені в обсязі 230,9 млрд грн (у т. ч. загального фонду – у сумі 212,1млрд грн). Варто зазначити, що у серпні обсяг касових видатків державного бюджету дещо збільшився порівняно з липнем (181,8 млрд грн), але був меншим, ніж у червні п. р. (251,3 млрд грн).
За вісім місяців 2022 р. державний бюджет було виконано з дефіцитом у сумі 416,9 млрд грн (дефіцит загального фонду державного бюджету становив 418,1 млрд грн при запланованому дефіциті за цей період у сумі 864,2 млрд грн). У серпні дефіцит державного бюджету становив 5,4 млрд грн (у т. ч. загального фонду – 6,4 млрд грн).
У серпні ц. р. набрали чинності чергові зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік». Це стосується змін, що були внесені Законами України від 29 липня 2022 р. № 2481-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо фінансового забезпечення заходів, спрямованих на врегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» та від 15 серпня 2022 р. № 2517-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік». Унаслідок цих змін дохідна частина державного бюджету порівняно з довоєнним періодом збільшилася на 17,3 % до 1553,03 млрд грн, видаткова частина – на 75,6 % до 2633,45 млрд грн, а дефіцит державного бюджету – у 5,8 раза до 1093,67 млрд грн. Внесені зміни стосуються:
1) здійснення заходів з підготовки до проведення опалюваного сезону та передбачають формування субвенції на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (14 млрд грн), надання компенсації суб’єктам ринку природного газу для покриття витрат, понесених ними в цілях виконання покладених на них спеціальних обов’язків (111,1 млрд грн), фінансового забезпечення заходів із врегулювання заборгованості, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (76 млрд грн).
Фінансування зазначених заходів планується здійснити за рахунок надходження від сплати дивідендів (доходу), що нараховуються на акції НАК «Нафтогаз України» за результатами її фінансово-господарської діяльності у 2022 р., її авансового внеску з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів (у т. ч. у спосіб проведення відповідних взаєморозрахунків), а також надходжень у рамках програм допомоги ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;
2) збільшення видатків за певними бюджетними програмами для здійснення заходів у сфері національної безпеки та оборони (збільшено видатки на 269,5 млрд грн для Державної прикордонної служби, Нацгвардії, ДСНС, Нацполіції, Міноборони, Держспецтранспорту, ГУР МО, СБУ, Управління державної охорони, Служби зовнішньої розвідки, Держспецзв’язку), мобілізаційної підготовки галузей національної економіки України (+ 10,3 млн грн), поповнення резервного фонду державного бюджету (+ 715,7 млн грн). Профінансувати зазначені видатки планується за рахунок додаткових внутрішніх запозичень.
Позитивним наслідком реалізації цих змін є унормування питань фінансування додаткових витрат на підвищення обороноздатності України та врегулювання відносин, які складаються на ринку природного газу та у сфері теплопостачання, особливо на початку опалювального сезону. Негативним наслідком є стрімке зростання бюджетного дефіциту та державного боргу, що в майбутньому матиме наслідком збільшення потреби в коштах для обслуговування державного боргу та його погашення, а в короткостроковій перспективі – потребу пошуку додаткових джерел фінансування бюджетного дефіциту.
Уточнено питання здійснення видатків з державного бюджету в умовах воєнного стану. На засіданні 27 серпня 2022 р.[2] Кабінетом Міністрів України внесено зміни до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 р. № 590, та уточнено питання здійснення Казначейством та його територіальними органами відкриття асигнувань державного бюджету та проведення платежів під час дії воєнного стану. Зокрема, урегульовано питання придбання шкільних автобусів; надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів; підтримки систем оповіщення населення; надання психологічної реабілітації ветеранів війни та інших осіб; перерахування міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, джерелом формування яких є кошти позик та грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, іноземних фінансових та донорських установ і міжнародних фінансових організацій.
Це рішення дасть змогу забезпечити своєчасне здійснення бюджетних видатків для реалізації завдань і повноважень держави у сфері охорони здоров’я, освіти, соціальної підтримки населення, а також активізувати й упорядкувати питання підтримки місцевих бюджетів за рахунок допомоги від держав – партнерів України та МФО.
Унормовано питання розподілу резерву коштів освітньої субвенції для забезпечення громад шкільними автобусами. За рахунок резерву освітньої субвенції такі автобуси зможуть придбати заклади загальної середньої освіти, шкільні автобуси яких були знищені внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України або передані на військові потреби та заклади, що були зруйновані (пошкоджені), але мають здобувачів освіти, які потребують підвезення. Згідно з даними МОН[3], до повномасштабного воєнного вторгнення РФ на територію України шкільний автопарк налічував 7027 автобусів. Проте приблизно 500 одиниць унаслідок обстрілів були знищені або пошкоджені, понад 1,6 тис. – передані для евакуації мирних жителів із зон активних бойових дій. Мінімальна потреба в автобусах нині складає 3133 одиниці (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 р. № 762-р). Реалізація цієї ініціативи дасть змогу підтримати освітній процес у найближчій перспективі, а учні отримають доступ до освітніх закладів.
Довідково: за даними Мінфіну[4], протягом січня –липня 2022 р. освітню субвенцію місцевим бюджетам перераховано в сумі 63,9 млрд грн, або 100 % до розпису.
Продовжувалася робота із фінансового забезпечення здійснення першочергових заходів щодо підтримки медичної галузі та бізнесу, місцевих органів влади, що здійснювали розміщення внутрішньо переміщених осіб, соціальної підтримки учасників АТО та їхніх сімей, а також реалізації певних інвестиційних проектів за рахунок коштів резервного фонду. Зокрема, у серпні 2022 р. було виділено такі суми:
- 31,6 млн грн (розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2022 р. № 693-р) – з метою компенсації обласним державним адміністраціям (для відповідних обласних військових адміністрацій) та Мінрегіону (для Київської міської військової адміністрації) витрат за червень 2022 р. за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися в період воєнного стану;
- 17,5 млн грн – Мінветеранів для надання одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, які загинули (померли) під час участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, та особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в зазначених операції та заходах (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2022 р. № 701-р);
- 250 млн грн – МОЗ для закупівлі лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання (постанова Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2022 р. № 917);
- 135 млн грн – Мінінфраструктури для проведення робіт із реставрації з пристосуванням мосту імені Є. О. Патона через р. Дніпро та підходів до нього й на будівництво, реконструкцію та облаштування міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Ягодин» (постанова Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2022 р. № 917);
- 115 млн грн – Мінфіну для завершення реконструкції міжнародних пунктів пропуску для автомобільного сполучення «Красноїльськ – Вікову де Сус» та «Дяківці – Раковець» (постанова Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2022 р. № 917);
- 147,7 млн грн – Мінекономіки з метою надання державної допомоги суб’єктам господарювання у формі грантів на створення або розвиток переробних підприємств, грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства й мікрогрантів для створення або розвитку власного бізнесу (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2022 р. № 703-р та від 16 серпня 2022 р. № 723-р).
Удосконалено механізми управління ліквідністю єдиного казначейського рахунку та валютних рахунків Державної казначейської служби України. З цією метою Урядом затверджено Порядок подання інформації розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів, іншими клієнтами Державної казначейської служби Міністерству фінансів для цілей управління ліквідністю єдиного казначейського рахунка та валютних рахунків Державної казначейської служби (постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2022 р. № 970). Цим Порядком визначено строки та механізми подання інформації Мінфіну розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншими клієнтами Казначейства, а також електронного обміну інформацією між відповідними інформаційно-аналітичними системами («Прозорий бюджет», LOGICA). Це дасть можливість Мінфіну здійснювати адекватне прогнозування руху коштів на єдиному казначейському рахунку та відповідних валютних рахунках, у т. ч. очікуваних надходжень до державного бюджету від загальнодержавних податків і зборів, якісно визначати потреби у здійсненні видатків розпорядниками бюджетних коштів, мінімізувати затримки у здійсненні відповідних платежів та сприятиме якісному виконанню державних функцій.
Упродовж серпня 2022 р. досягнуто значного євроінтеграційного прогресу одночасно в податковій та митній політиці. У податковій політиці Державна податкова служба України (ДПС) приєдналася до Багатосторонньої угоди CRS. Міністерство фінансів України презентувало відповідний законопроєкт для міжнародного автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки для податкових цілей. Окрім того, ДПС започаткувала комунікаційні податкові платформи на регіональному рівні. У митній політиці Верховна Рада України ухвалила та Президент України підписав зміни до Митного кодексу України й ратифікацію двох міжнародних митних конвенцій. Паралельно у ДПС та Бюро економічної безпеки (БЕБ) утворено робочі групи з оцінювання корупційних ризиків та проведено анонімні опитування. Очікується, що отримані результати дозволять досягти значного поступу у євроінтеграційних та антикорупційних реформах.
У складний воєнний час платники підтримують державу сумлінною сплатою податків до бюджетів та єдиного соціального внеску (ЄСВ). У січні– серпні 2022 р. надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються Державною податковою службою України, становили 726 млрд грн, що на 88,6 млрд грн, або на 13,9 % більше, ніж у січні–серпні 2021 р. Зокрема, до державного бюджету надійшло 482,8 млрд грн, що на 62,7 млрд грн, або на 14,9 % більше. До місцевих бюджетів сплачено 243,2 млрд грн, що на 25,9 млрд грн, або на 11,9 % більше відповідно. Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні–серпні 2022 р. надійшло 261,3 млрд грн, що на 39,9 млрд грн, або на 18 % більше, ніж у січні–серпні 2021 р. Надходження ЄСВ в серпні 2022 р. становили 37,1 млрд грн, що на 10 млрд грн, або на 36,8 % більше, ніж у серпні 2021 р. (мал. 1). Завдяки активній громадянській позиції платників держава стабільно отримує кошти для забезпечення обороноздатності Збройних Сил України та фінансування соціальних виплат.
Джерело: складено за даними Державної податкової служби України та Міністерства фінансів України.
Державна податкова служба України як компетентний орган України 19 серпня 2022 р. приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information) (далі – Багатостороння угода CRS). Метою приєднання є долучення України до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки відповідно до Загального стандарту звітності CRS, схваленого Радою ОЕСР 15 липня 2014 р. Імплементація Загального стандарту звітності CRS є одним із міжнародних зобов’язань України як члена Глобального форуму ОЕСР з прозорості й обміну інформацією для податкових цілей. Такий крок сприятиме створенню прозорішого податкового середовища та формуванню іміджу України як надійного й рівноправного партнера в міжнародних інформаційних податкових відносинах. Окрім того, систематизований аналіз інформації, отриманий ДПС від іноземних компетентних органів, є важливим інструментом для контролю за своєчасністю та повнотою декларування активів і доходів, що підлягають оподаткуванню, виявленням незадекларованих активів і доходів, а також для боротьби з ухиленням резидентів України від сплати податків. Приєднання до Багатосторонньої угоди CRS є необхідною, проте не достатньою умовою для запровадження автоматичного обміну інформацією, який стане можливим виключно після ухвалення Україною законодавства, потрібного для імплементації Загального стандарту звітності CRS (мал. 2).
Джерело: інфографіка Міністерства фінансів України.
Міністерство фінансів України презентувало законопроєкт стосовно імплементації міжнародного стандарту ОЕСР щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки для податкових цілей (Загального стандарту звітності CRS). Законопроєкт Міністерство фінансів України розробило за підтримки Програми Європейського Союзу з управління державними фінансами в Україні в рамках робочої групи, що складалася з представників ДПС, НБУ, НКЦПФР і Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики. Обмін податковою інформацією відносно рахунків юридичних і фізичних осіб проводитиметься автоматично, щорічно й за принципом резидентства (на відміну від стандарту FATCA, де використовується принцип громадянства). Суть обміну полягає в тому, що банки збирають інформацію про фінансову діяльність по корпоративних рахунках компаній, індивідуальних рахунках фізичних осіб, приватних фондів і трастів, після чого передають її податковим органам своєї країни, котрі направляють цю інформацію в країну податкового резидентства власника такого рахунку. Експерти Мінфіну та EU4PFM ознайомили слухачів з основними положеннями законопроєкту, розповіли про основні дати та заходи (рис. 2), які потрібно вжити бізнесу для підготовки до виконання вимог Загального стандарту звітності CRS. Комунікація реформи є важливою складовою частиною успішності її реалізації.
Верховна Рада України врегулювала податкову пільгу для родин захисників України та продовжила термін «податкової амністії». Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України» від 15 серпня 2022 р. № 2516-ІХ. Разом із відповідною податковою пільгою на півроку продовжено процедуру одноразового добровільного декларування до 1 березня 2023 р. (раніше – до 1 вересня 2022 р.). Як повідомляла Державна податкова служба України, з 01 вересня 2021 р., початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, і станом на 29 серпня 2022 р. було задекларовано 4,5 млрд грн. Сума задекларованого до сплати збору становила 269,2 млн грн. Як очікується, продовження процедури одноразового добровільного декларування дозволить ще більшій кількості громадян легалізувати свої тіньові активи, щоб надалі вільно ними користуватися.
У Державній податковій службі України утворено робочу групу з оцінювання корупційних ризиків у діяльності ДПС та проведено опитування щодо рівня корупції в органах ДПС. Учасники робочої групи визначатимуть ймовірність вчинення корупційних та пов’язаних із корупцією правопорушень працівниками ДПС, їхні причини, умови та наслідки. Також робочою групою аналізуватиметься ефективність наявних заходів контролю, спрямованих на запобігання реалізації корупційних ризиків. Паралельно з 15 по 27 серпня 2022 р. ДПС провела загальнонаціональне опитування платників податків щодо оцінювання рівня корупції в органах ДПС. Опитування було анонімним та добровільним. Усі отримані відповіді робоча група з оцінювання корупційних ризиків у діяльності ДПС використовуватиме тільки в узагальненому вигляді. Як анонсувала ДПС, результати опитування буде оприлюднено на вебпорталі ДПС одразу після їх опрацювання.
Ідентифікація громадськістю кола проблемних питань допоможе цілеспрямовано їх вирішувати з метою поліпшення роботи органів ДПС.
У головних та міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з великими платниками податків запрацювали комунікаційні податкові платформи. Комунікаційна податкова платформа діє в центральному апараті ДПС із червня 2020 р., а комунікаційні податкові платформи в регіонах запрацювали з початку серпня 2022 р. ДПС радить платникам податків, інститутам громадянського суспільства та бізнес-асоціаціям у разі виникнення питань, які потребують оперативного розгляду, звертатися на комунікаційні податкові платформи у головних та міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з великими платниками податків. Кожне звернення, яке надходить на електронну поштову адресу платформи у відповідному територіальному органі ДПС, максимально швидко опрацьовується, заявнику надається зворотний зв’язок. Для цього визначено відповідальні особи – комунікатори з числа працівників ДПС. На регулярній основі організовуються зустрічі представників бізнесу з фахівцями профільних підрозділів територіальних органів ДПС. Комунікаційні податкові платформи, які діють у головних та міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з великими платниками податків, уже демонструють ефективність нового формату спілкування бізнес- асоціацій та податківців. Такий формат дозволяє оперативно та якісно розглядати точкові проблеми з урахуванням усіх обставин і знаходити їх системне вирішення.
ДПС повідомила про щомісячне зростання на близько 20 % виторгів, проведених через реєстратор розрахункових операцій (РРО). Повнота обсягів розрахункових операцій (виторгів), проведених через РРО, є важливим чинником повноти декларування обсягів отриманих доходів суб’єктами господарювання, а отже, і реальності задекларованих та сплачених ними податків, зокрема податку на прибуток, податку з доходу фізичних осіб, акцизного податку тощо. Так, за даними системи обліку даних РРО, виторги, проведені через РРО у квітні–липні 2022 р., мають стійку позитивну динаміку до збільшення після падіння у березні 2022 р., пов’язаного з повномасштабним воєнним вторгненням РФ в Україну. Щомісячне зростання виторгів складає близько 20 %. Так, у липні 2022 р. сума проведених виторгів через РРО досягла 184 млрд грн. Раніше ДПС повідомляла, що обсяги реалізованих тютюнових виробів з урахуванням даних РРО в цілому по Україні у травні–липні 2022 р. зросли майже удвічі з 3,6 млрд грн до 6,7 млрд грн. Постійне зростання коштів, проведених через РРО, зумовлене сумлінністю платників податків щодо добровільного декларування отриманих доходів, превентивними та контрольно-перевірочними інструментами ДПС, а також зростанням споживчих цін під впливом інфляційно-девальваційного чинника.
ДПС оприлюднила інформацію про наповнення бюджетів усіх рівнів щодо галузей економіки. За січень–липень 2022 р. найбільшу частку у сплаті податків, зборів та платежів (збір) до зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання в таких галузях:
- оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів – 16,5 % від загального збору до зведеного бюджету України;
- добувна промисловість i розроблення кар’єрів – 13,1 %;
- переробна промисловість – 13,1 %;
- державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування – 10,5 %.
Найбільше зростання сплати за сім місяців 2022 р. відносно семи місяців 2021 р. відбулося в таких галузях:
- державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування – зростання в 1,9 раза, або на 33,8 млрд грн;
- постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – в 1,4 раза, або на 17,3 млрд грн;
- оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів – на 14,8 %, або на 14,2 млрд грн.
Зменшення сплати за сім місяців 2022 р. відносно семи місяців 2021 р. відбулося в таких галузях:
- переробна промисловість – зменшення на 21,5 %, або на 23,8 млрд грн;
- транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – на 16,0 %, або на 7,4 млрд грн;
- сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство – на 21,1 %, або на 7 млрд грн.
Таким чином, щодо економічної діяльності найбільш негативно війна вплинула на переробну промисловість і транспорт, що частково нівелювалося зростанням податкових надходжень із грошового забезпечення військовослужбовців.
Україна передала європейській стороні необхідні інструменти для приєднання до «митного безвізу». Упродовж серпня поточного року Верховна Рада України ухвалила, Президент України підписав три важливі митні євроінтеграційні закони:
- Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 15 серпня 2022 р. № 2510-IX;
- Закон України «Про приєднання України до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами» від 30 серпня 2022 р. № 2554-IX;
- Закон України «Про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту» від 30 серпня 2022 р. № 2555-IX.
Ухваленню цих законів передувала тривала підготовча робота. Як результат, уже найближчим часом відбудеться перехід від національного до міжнародного застосування європейської транзитної системи NCTS, удосконалення програми авторизованих економічних операторів і розширення митних спрощень, зміна підходу до гарантування та вимог до гарантів, широке застосування принципу «права бути почутим» тощо. Усі перелічені інструменти в сукупності мають прискорити проходження товарів через митницю і посилити захист економічної безпеки держави на митному кордоні. З приєднанням до двох міжнародних митних конвенцій та запуском відповідних законодавчих змін Україна виконає понад 80 % своїх зобов’язань Угоди про асоціацію з ЄС в митній сфері. Досягнення в міжнародній митній політиці суттєво наближають Україну як країну-кандидата до вступу у ЄС.
Бюро економічної безпеки України затвердило Правила професійної етики. Правила професійної етики БЕБ затверджено наказом БЕБ від 30 червня 2022 р. № 129, та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2022 р. за № 943/38279. Правила встановлюють основні моральні та професійно-етичні принципи й вимоги до поведінки гласних та негласних штатних працівників, які мають спеціальні звання БЕБ, а також осіб, які уклали трудовий договір з БЕБ і його територіальними управліннями; цими правилами вони зобов’язані керуватися під час виконання своїх посадових (службових) обов’язків. Правила розроблено з метою запровадження етичних стандартів поведінки працівників, сумлінного, чесного й професійного виконання ними посадових (службових) обов’язків, формування бездоганної репутації БЕБ, недопущення вчинення корупційних правопорушень.
Бюро економічної безпеки України створило робочу групу з оцінювання корупційних ризиків і провело опитування щодо корупційних ризиків. Наказом БЕБ «Про робочу групу з оцінювання корупційних ризиків» від 05 серпня 2022 р. № 175 затверджено персональний склад та Положення про робочу групу з оцінювання корупційних ризиків. Основні завдання робочої групи передбачають:
- планування роботи з оцінювання корупційних ризиків;
- дослідження середовища БЕБ і визначення обсягу оцінювання корупційних ризиків;
- обмін інформацією та проведення консультацій із внутрішніми та зовнішніми зацікавленими сторонами, зокрема у спосіб їх опитування (анкетування), інтерв’ювання;
- ідентифікація, аналіз та визначення рівнів корупційних ризиків;
- розробка заходів впливу на корупційні ризики. Паралельно з 17 по 26 серпня 2022 р. БЕБ провело анонімне опитування (анкетування) з метою ідентифікації та оцінювання можливих корупційних ризиків, розроблення заходів щодо їх усунення та мінімізації. Усім охочим запропоновано анкету щодо визначення вразливих до корупції функцій та процесів у діяльності Бюро економічної безпеки України. Очікується, що отримані відповіді стануть важливою підставою для вдосконалення діяльності Бюро економічної безпеки України.
Міжнародні інвестори підтримали пропозиції України щодо зміни умов випуску й розміщення державних фінансових інструментів[5]. Україна 10 серпня 2022 р. оголосила про завершення операцій з управління державними борговими зобов’язаннями, розпочатих 20 липня 2022 р. Тритижневі переговори з держателями облігацій зовнішніх державних позик та державних деривативів (ВВП-варрантів) завершились успішним внесенням змін до умов випуску всіх облігацій зовнішніх державних позик та державних деривативів України, а також єврооблігацій, гарантованих державою.
Держателі близько 75 % сукупної непогашеної номінальної суми 13 серій облігацій зовнішніх державних позик проголосували за зміни в умовах випуску цих облігацій (для затвердження змін необхідні були голоси держателів щонайменше 2/3 сукупної непогашеної номінальної суми зазначених облігацій).
Завдяки внесеним змінам, строки погашення всіх 13-ти серій суверенних єврооблігацій буде продовжено на два роки й купонні платежі, які припадають на наступні два роки, відстрочуються до кінця дії дворічного періоду, а за відстроченим доходом нараховуються відсотки в розмірі відповідної договірної ставки до кінця періоду відстрочення.
У голосуванні за зміни умов випуску державних деривативів (ВВП-варрантів) узяли участь держателі приблизно 93 % сукупної непогашеної умовної суми державних деривативів, при цьому за зміни проголосували держателі приблизно 91 % сукупної непогашеної умовної суми державних деривативів. Позитивне голосування за зміни є свідченням бажання інвесторів підтримати Україну, а також знизити потенційний негативний ефект від цих інструментів на економіку нашої країни під час післявоєнного відновлення.
Це рішення дасть змогу зекономити на обслуговуванні боргу 6 млрд дол. США у 2022–2024 рр. Крім того, більшість інвесторів висловили готовність брати участь у повоєнній відбудові України.
Також інвестори підтримали пропозиції від Укренерго та Укравтодору щодо змін умов випуску їхніх відповідних єврооблігацій, випущених під державні гарантії. Такі операції є продовженням ініціативи, оголошеної 20 липня 2022 р. міжнародними партнерами України у Групі семи та Паризькому клубі (за винятком Росії) щодо призупинення платежів для обслуговування боргу України до кінця 2023 р., з можливістю продовжити це призупинення ще на один рік.
Після остаточного погодження іноземними кредиторами відстрочення виплат за єврооблігаціями України, рейтингові агенції S&P та Fitch підвищили рейтинг Україні до ССС+ та СС відповідно, що навіть вище, ніж було до зниження рейтингу до RD/SD (обмежений / вибірковий дефолт).
Упродовж серпня поточного року, порівняно з попередніми місяцями, відбулося збільшення зовнішньої фінансової допомоги Україні. За словами міністра фінансів України С. Марченка, надалі зберігається суттєва бюджетна залежність від зовнішньої допомоги – 5 млрд дол. США щомісячно. З початку війни Україна залучила до бюджету 17,4 млрд дол. США зовнішньої грантової і кредитної допомоги (у березні – 3,4 млрд дол. США, у квітні – 1,7 млрд дол. США, у травні – 1,5 млрд дол. США, у червні – 4,4 млрд дол. США, у липні – 1,7 млрд дол. США, у серпні – 4,7 млрд дол. США) (мал. 1).
повномасштабної війни РФ проти України.
Джерело: за даними Міністерства фінансів України.
Головними іноземними донорами державного бюджету України стали: за двосторонніми угодами та грантами – США (6,99 млрд дол. США – грант); ЄС (2,43 млрд дол. США, включно з грантом 132 млн євро); Канада (1,5 млрд дол. США); Німеччина (1,37 млрд дол. США, включно з грантом 1 млрд євро); Японія (0,6 млрд дол. США); за пільговими кредитними угодами з міжнародними фінансовими організаціями (МФО): Міжнародний валютний фонд (МВФ) (1,4 млрд дол. США); Світовий банк (0,9 млрд дол. США) та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) (0,7 млрд дол. США).
В умовах воєнного стану Мінфін, НБУ та уряд України продовжують здійснювати системну роботу з міжнародними партнерами для залучення ресурсу на фінансування першочергових потреб державного бюджету, розвиток підприємництва й відновлення пошкодженої внаслідок злочинних дій РФ інфраструктури.
- 4 серпня 2022 р. до державного бюджету України надійшли грантові кошти від уряду Албанії у розмірі 1 млн євро. Зазначенні кошти буде спрямовано на фінансування пріоритетних видатків Державного бюджету України[6].
- 9 серпня 2022 р. міністр фінансів Сергій Марченко та регіональний директор Світового банку у справах Східної Європи (Білорусь, Молдова та Україна) Аруп Банерджі підписали Угоду про надання Україні гранту в розмірі 4,5 млрд дол. США[7].
- 15 серпня 2022 р. Україна отримала 200 млн євро пільгового кредиту від Італійської Республіки[8]. Згідно з умовами кредитного договору, кошти надаються за нульовою процентною ставкою на 15 років (з урахуванням пільгового періоду відстрочення погашення кредиту – 7,5 років). Отримані кошти буде спрямовано на заробітну плату педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти.
- 18 серпня 2022 р. до державного бюджету України надійшло 450 млн канадських доларів (екв. 350 млн дол. США) кредиту на пільгових умовах від Канади[9]. Строк погашення – 10 років, процентна ставка – 1,69 % річних. Кошти надано через механізм адміністративного рахунку МВФ.
- 25 серпня 2022 р. до державного бюджету України надійшла частка гранту в розмірі 3 млрд дол. США[10]. Це перший транш грантових коштів із 4,5 млрд дол. США, які Сполучені Штати Америки надали через Цільовий фонд Світового банку в рамках проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні». Зазначені грантові кошти буде спрямовано на забезпечення пенсійних виплат та певних програм державної соціальної допомоги, як-от оплата житлово-комунальних послуг, підтримка малозабезпечених сімей, дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства, внутрішньо переміщених осіб тощо.
- 26 серпня 2022 р. міністр фінансів України Сергій Марченко та президент Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Оділь Рено-Бассо підписали угоду про внесення змін до Договору гарантії щодо проєкту модернізації мережі електропередачі[11]. Водночас голова НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький підписав угоду про внесення змін до кредитної угоди з ЄБРР. Зміни передбачають спрямування 97,3 млн євро під державну гарантію та гарантію однієї з країн Великої сімки на підтримку стійкості роботи НЕК «Укренерго». Кошти надаються в рамках пакету допомоги ЄБРР у відповідь на війну в Україні у спосіб перепрофілювання кредиту ЄБРР у межах проєкту модернізації мережі електропередачі. Спрямування кредиту на фінансування критичних операційних витрат НЕК «Укренерго» допоможе підтримати стабільність роботи компанії.
- 1 вересня 2022 р. міністр фінансів України Сергій Марченко та директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне підписали Угоду про внесення змін до Гарантійної угоди (проєкт електрифікації української залізниці «Електрифікація залізничного напрямку Долинська – Миколаїв – Колосівка») між Україною та ЄБРР. Окрім того, у рамках цього заходу голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Камишин і директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне також підписали Угоду про внесення змін до Угоди про надання позики в рамках проєкту.
Внесення змін до угод у рамках чинного проєкту електрифікації української залізниці дасть можливість додатково спрямувати частку кредиту ЄБРР в обсязі 98,5 млн євро на забезпечення ліквідності для фінансування критично важливих потреб Укрзалізниці. Перепрофільована частка кредиту ЄБРР забезпечуватиметься гарантією уряду Франції або іншої країни G7[12].
До кінця поточного року (вересень–грудень) Україні потрібно здійснити зовнішні боргові платежі (обслуговування та погашення зовнішнього державного боргу) на суму 28,8 млрд грн, найбільше – за боргами перед МФО (табл. 1).
Прогнозні помісячні платежі за зовнішнім державним боргом у вересні–грудні 2022 р. за чинними угодами станом на 01 вересня 2022 р., млрд грн*
* з урахуванням фактично здійснених платежів
Для зменшення боргового навантаження, Україна обговорює з МВФ та іншими МФО можливості призупинення виплати свого боргу перед міжнародними фінансовими організаціями, зокрема у спосіб укладання нової програми з Міжнародним валютним фондом[13].
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
[1] У липні 2022 року до загального фонду державного бюджету надійшло 204,6 млрд гривень / Міністерство фінансів України : офіц. сайт. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/u_lipni_2022_roku_do_zagalnogo_fondu_derzhav…
[2] Уряд розширив перелік пріоритетних видатків на соціальну сферу, освіту та медицину / Міністерство фінансів України : офіц. сайт. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_rozshiriv_perelik_prioritetnikh_vidatk…
[3] Уряд розширив перелік ЗЗСО, для яких можна закупити шкільні автобуси за залишки освітньої субвенції / Міністерство освіти і науки України : офіц. сайт. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/uryad-rozshiriv-perelik-zzso-dlya-yakih-mozhna-zakupiti-shkilni-avtobusi-za-zalishki-osvitnoyi-subvenciyi
[4] Мінфін: у липні місцеві бюджети отримали 6,3 млрд грн трансфертів із загального фонду держбюджету / Міністерство фінансів України : офіц. сайт. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_u_lipni_mistsevi_biudzheti_otrimali_6…
[5] Сьогодні, 10 серпня 2022 року, Україна оголосила про завершення операцій з управління державними борговими зобов’язаннями, розпочатими 20 липня 2022 року / Міністерство фінансів України : офіц. сайт. 2022. 10 серп. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/investors_supported_consent_solicitation…
[6] Україна отримала грант в 1 млн євро від Албанії / Міністерство фінансів України : офіц. сайт. 2022. 04 серп. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraina_otrimala_grant_v_1_mln_ievro_vid_albanii-3550
[7] Україна отримає грант на 4,5 млрд дол. США з Цільового фонду Світового банку / Міністерство фінансів України : офіц. сайт. 2022.09 серп. URL:
https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraine_will_receive_a_grant_of_usd_45_b…
[8] Україна отримала 200 млн євро від Італії / Міністерство фінансів України : офіц. сайт. 2022. 16 серп. URL:
https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraina_otrimala_200_mln_ievro_vid_italii_-3566
[9] Україна отримала від Канади 450 млн канадських доларів / Міністерство фінансів України : офіц. сайт. 2022. 18 серп. URL:
https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraine_received_cad_450_million_from_canada-3571
[10] Україна отримала 3 млрд дол. з 4,5 млрд дол. гранту від США з Цільового фонду Світового банку / Міністерство фінансів України : офіц. сайт. 2022. 25 серп. URL:
https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraina_otrimala_3_mlrd_dol_z_45_mlrd_dol_grantu_vid_ssha_z_tsilovogo_fondu_svitovogo_banku-3575
[11] ЄБРР спрямує кредит в обсязі 97 млн євро на підтримку стійкості роботи НЕК «Укренерго» / Міністерство фінансів України : офіц. сайт. 2022. 26 серп. URL:
[12] Європейський банк реконструкції та розвитку додатково спрямує 98,5 млн євро на підтримку ліквідності АТ «Укрзалізниця» / Міністерство фінансів України : офіц. сайт. 2022. 01 вер. URL:
https://www.mof.gov.ua/uk/news/ievropeiskii_bank_rekonstruktsii_ta_rozv…
[13] Україна обговорює з МВФ та іншими МФО можливості перегляду графіка виплат. Інтерфакс-Україна. 2022. 21 лип. URL: https://interfax.com.ua/news/economic/847683.html